Ухвала

від 08.11.2021 по справі 308/12677/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/12677/21

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

08.11.2021 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , представника ПП «Контакт Парк» - адвоката ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді апеляційне провадження № 11-сс/4806/459/21 за апеляційною скаргою заступника керівника Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.09.2021 про відмову у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно.

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання слідчого СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_8 , в якому слідчий просить накласти арешт на об?єкт незавершеного будівництва площею 6,8x6,09 м, висотою близько 3,5 м, який розташований на ділянці відкритої місцевості площею близько 15x40 м - біля будівлі «Баня» на відстані близько 15 м, за адресою: м. Ужгород, Слов?янська Набережна, парк «Боздош», а також покласти на КП «Парк культури та відпочинку «Під Замком» та на приватне підприємство «Контакт Парк» обов?язки: заборонити будівельні роботи, не пошкоджувати, не знищувати, не перетворювати, не відчужувати, не передавати третім особам вказаний об?єкт незавершеного будівництва.

Своє клопотання слідчий мотивує тим, що СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021072030000099 від 31.08.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 197-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що під час спілкування відповідних осіб з мешканцями міста Ужгород виявлено, що на території парку «Боздош», біля будівлі «Баня», триває будівництво.

Під час огляду місця події 16.09.2021 за адресою: м. Ужгород, Слов?янська Набережна, парк «Боздош», встановлено, що на ділянці відкритої місцевості площею близько 15x40 м, біля будівлі «Баня», на відстані близько 15 м, розташовується об?єкт незавершеного будівництва (будівля), яка займає площу близько 6,8x6,09 м, висотою близько 3,5 м, від якої йде дерев?яна конструкція у вигляді «спуску» довжиною близько 48 м.

Вказане будівництво проводить ПП «Контакт Парк».

Відповідним опрацюванням Публічної кадастрової карти встановлено, що станом на 20.09.2021 на даній території відсутні оформлені земельні ділянки.

Окрім того, територія парку відноситься до земель природно-заповідного фонду, які не передаються у приватну власність.

Таким чином у діях забудовника вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 197-1 КК України - самовільне будівництво на самовільно зайнятій земельній ділянці.

Вищевказане майно, а саме об?єкт нерухомого майна - споруда незавершеного будівництва, яка розташовується на земельній ділянці біля будівлі «Баня», в м. Ужгород, міський парк «Боздош», є об?єктом злочинного посягання, природно-заповідного фонду.

Вказаний об?єкт нерухомого майна збудований без законних на те підстав, у невстановлений законом порядок, його може бути використано, як доказ у даному кримінальному провадженні, він підпадає під критерії, визначені у ст.98 КПК України, а тому є підстави у накладенні арешту і майно у формі заборони його використання та розпорядження ним.

Даний захід забезпечення кримінального провадження, на думку слідчого, в дасть можливості вчиняти подальші протиправні дії, спрямовані на його відчуження, приховування або підміну шляхом зміни власників або здійснення інших цивільно-правових угод щодо даного майна, що позбавить можливості накладення на них арешту, а також вказане майно має значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні та може бути використано як докази.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.09.2021 у задоволенні зазначеного вище клопотання слідчого відмовлено з таких підстав.

31.08.2021 внесено відомості до ЄРДР з правовою кваліфікацією за ч.3 ст. 197-1 КК України по факту самовільного будівництва на самовільно зайнятій земельній ділянці за наведених вище обставин.

Основним безпосереднім об?єктом злочину, передбаченого ч.3 ст. 197-1 КК України є встановлений законодавством порядок будівництва на земельних ділянках відповідних об?єктів (будівель та споруд).

Додатковими об?єктами вказаного злочину виступають, зокрема: правомірна управлінська діяльність державних і самоврядних органів у галузі земельних та архітектурно-будівельних відносин.

Під будівлею, як предметом злочину, передбаченого ч.3 ст. 197-1 КК України, слід розуміти об?єкт будівництва, призначений для постійного або тимчасового перебування людей із захистом їх від впливу несприятливих атмосферних умов (житловий будинок, літня кухня, школа, вокзал тощо).

Споруда - це об?ємна, площинна або лінійна наземна, надземна чи підземна будівельна система (інженерно-будівельний об?єкт), що не належить до будівель і яка складається з несучих та в окремих випадках огороджувальних конструкцій і призначена до виконання виробничих процесів різних видів, зберігання матеріалів, виробів, устаткування, для тимчасового перебування людей, пересування людей та вантажів тощо (наприклад, цех, склад, сарай, гараж, погріб, вежа, міст, тунель).

Об?єктивна сторона злочину, передбаченого ч.3 ст. 197-1 КК України полягає у самовільному будівництві будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці.

Самовільне зайняття земельної ділянки - це фактичне заволодіння земельною ділянкою або її частиною, вчинене в особистих інтересах або інтересах інших осіб тим, кому ця ділянка у встановленому порядку не надавалася у володіння і користування (постійне, оренда, земельний сервітут, емфітевзис, суперфіцій) або не передавалася у власність, або за відсутності вчинення правочину щодо такої земельної ділянки (чи щодо об?єкта, розташованого на земельній ділянці).

Однак, органом досудового розслідування не встановлено, що об?єкт незавершеного будівництва, площею 6,8x6,09 м та висотою близько 3,5 м, який розташований на ділянці відкритої місцевості площею близько 15x40 м, біля будівлі «Баня» на відстані близько 15 м, за адресою: м. Ужгород, Слов?янська Набережна, парк «Боздош» є самовільною забудовою, а також те, що цей об?єкт зведений саме ПП «Контакт Парк», якому інкримінується така забудова.

Зокрема, як вбачається з відповіді на адвокатський запит Управління ДАБК ВК Ужгородської міської ради від 29.09.2021, на час огляду по виклику поліції сектору № 11 Боздоського парку робіт по будівництву нових споруд не виявлено.

Ремонтні роботи, які проводилися на існуючій будівлі дозвільних документів не вимагають. Інших відомостей про обставини самовільного будівництва будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці також не встановлено у кримінальному провадженні.

Наведене свідчить про те, що докази, на які посилається слідчий у клопотанні, не дають достатніх підстав вважати, що сталася подія злочину, передбаченого ч.3 ст. 197-1 КК України.

Органом досудового розслідування, наразі, не доведено існування обставин, що підтверджують відповідні ознаки вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини має існувати розумна пропорційність між заходами і метою, заради якої їх застосовано, рішення у справі «Літґоу та інші проти Сполученого Королівства».

Справедливий баланс має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини.

Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар», рішення у справі «Брумареску проти Румунії», «Трегубенко проти України».

Судам належить з?ясувати, чи дотримано справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу і вимогами захисту основних прав громадян, рішення у справах «Споронґ і Льоннрот проти Швеції», «Іатрідіс проти Греції».

Як визнав слідчий суддя, потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.

Також слідчий суддя посилається на те, що у наведеному вище клопотанні слідчого не зазначено обставин щодо підтвердження відповідними доказами наявності підстав вважати, що відповідні об?єкти будуть знищені.

В клопотанні слідчого відсутні дані про чітке визначення майна і способи його ідентифікації.

Це майно неможливо належним чином ідентифікувати - відсутній чіткий опис об?єкту, прив?язки до затвердженого плану земельної ділянки, матеріали, з яких він збудований, час (рік) забудови.

В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_7 просить скасувати вказану вище ухвалу слідчого судді місцевого суду від 29.09.2021 та постановити нову, якою задовольнити зазначене вище клопотання слідчого СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_8 , погодженого саме з ним, про накладення арешту на вказане нерухоме майно - об?єкт незавершеного будівництва, розташований в м. Ужгород, в міському парку «Боздош», біля будівлі «Баня» та покласти на КП «Парк культури та відпочинку «Під Замком», ПП «Контакт Парк» обов?язки: не проводити будівельні роботи, не пошкоджувати, не знищувати, не перетворювати, не відчужувати та не передавати третім особам вказаний об?єкт незавершеного будівництва.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог прокурор ОСОБА_7 посилається на те, що оскаржена ним вказана вище ухвала слідчого судді від 29.09.2021 є незаконною та необґрунтованою, викладені у ній висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, також має місце істотне порушення слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону.

СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021072030000099 від 31.08.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 197-1 КК України,

Досудовим розслідуванням встановлено, що на території парку «Боздош», біля будівлі «Баня» триває будівництво.

Опрацюванням Публічної кадастрової карти встановлено, що на даній території відсутні оформлені земельні ділянки. Окрім того, територія парку відноситься до земель природно-заповідного фонду, які не передаються у приватну власність.

Таким чином у діях забудовника вбачаються ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 197-1 КК України, а саме самовільне будівництво на самовільно зайнятій земельній ділянці.

Відповідно до Договору 25/20 про розміщення та експлуатацію атракціонів, КП «Парк культури та відпочинку «Під Замком», код ЄДРПОУ 37580819, місце знаходження: м. Ужгород, вул. Воз?єднання, 5, в особі директора ОСОБА_11 , що діє на підставі Статуту підприємства, в подальшому іменований Сторона 1, та ПП «Контакт Парк», адреса: 88000, Закарпатська область, місто Ужгород, вул. Собранецька, буд. 60, офіс 37, код ЄДРПОУ 43634814, в особі директора ОСОБА_12 , що діє на підставі Статуту підприємства, в подальшому іменований як Сторона 2 на виконання рішення виконкому від 27.03.2019 № 108 та протоколу на право розміщення атракціонів на території парку Боздоський від 04.08.2020 уклали цей договір про те, що Сторона 2 розміщує на території Боздоського парку, в секторах визначених конкурсною документацією, а саме: С-11 атракціони, зазначені в Додатку 1 до Договору.

Під час опрацювання Публічної кадастрової карти України станом на 20.09.2021 встановлено, що інформація щодо цільового призначення земельної ділянки, під якою розміщується об?єкт незавершеного будівництва відсутня.

Прокурор вважає, що під час розгляду наведеного вище клопотання слідчого Василя БАБИЧА слідчим суддею не надано правову оцінку протоколу огляду місця події від 16.09.2021, яким підтверджено факт будівництва об?єкту розміром 6,8x6,09 м та висотою 3,5 м, законності такого будівництва на території парку, що є об?єктом природньо-заповідного фонду.

Крім того, як вбачається з схеми розміщення атракціонів, що є частиною укладених додаткових угод №№ 1,2,3 до договору від 01.09.2020 № 25/20, укладеного між КП «Парк культури та відпочинку «Під Замком» та ПП «Контакт Парк», будівлі, до яких примикає дерев?яна конструкція «Тюбінг» відсутня, що підтверджує факт незаконного будівництва ПП «Конктакт Парк» новоствореного об?єкту на території парку та порушення умов договору.

Відповідно до пункту 3.1 Положення «Про парк-пам?ятку садово-паркового мистецтва місцевого значення «Боздосський» затвердженого наказом Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області від 19.10.2012 № 66, забороняється:

- використовувати земельні ділянки не за цільовим призначенням;

- будь-яке будівництво стаціонарних та розміщення тимчасових споруд, не пов?язане із проектом утримання Парку-пам?ятки;

- інші види робіт, що можуть призвести до порушення природних процесів, втрати наукової, естетичної цінності природного комплексу, що охороняється.

Відповідно до схематичного плану «Інвентаризаційної справи № 5998 «Боздоський парк» ділянка, на якій розташований об?єкт незавершеного будівництва, вільна від забудови та відсутні позначки про знаходження на ній будь-яких стаціонарних чи тимчасових споруд.

Згідно до ст.50 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» № 677 від 26.05.2004 передбачено, що проект відведення земельної ділянки виконавець погоджує із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічного службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини.

Під час досудового розслідування встановити наявність вищевказаної документації не вдалось можливим, подано запит до відповідної міської ради на встановлення законності проведення будівельних робіт на території парку «Боздош».

Даний захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості останнього.

Одним із таких заходів є арешт майна, завданням якого є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно положень ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Об?єкт нерухомого майна - споруда незавершеного будівництва, що розташовується на земельній ділянці біля будівлі «Баня», в м. Ужгород, міський парк «Боздош», є об?єктом злочинного посягання, природно-заповідного фонду.

Оскільки вказаний об?єкт нерухомого майна збудований без законних на те підстав, його може бути використано, як доказ у даному кримінальному провадженні, він підпадає під критерії, визначені у ст.98 КПК України, оскільки збудований у невстановлений законом порядок, а тому є підстави у накладенні арешту на майно у формі заборони його розпорядження, оскільки даний захід забезпечення не дасть можливості вчиняти подальші протиправні дії, направлені на його відчуження, приховування або підміну шляхом зміни власників або здійснення інших цивільно-правових угод щодо даного майна, що і позбавить можливості накладення на них арешту, а також вказане майно має значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні та може бути використано як докази.

З метою належного забезпечення кримінального провадження слідчим 16.09.2021 винесено відповідну постанову про визнання вказаного вище об?єкту незавершеного будівництва (будівлі) розміром 6,8x6,09 м, висотою 3,5 м, речовим доказом, а також призначено судову будівельно-технічну експертизу вказаного об?єкту, проведення якої доручено експертам Закарпатського НДЕКЦ МВС України (постанова слідчого від 27.08.2021), що не було враховано слідчим суддею під час розгляду клопотання та при винесенні ним оскаржуваної прокурором ОСОБА_7 вказаної вище ухвали від 29.09.2021.

Згідно отриманої 04.10.2021 відповіді на запит слідчого від 26.09.2021 за№ 12466/106/25-2021 Ужгородською міською радою надано копію протоколу засідання комісії з перевірки умов використання земельних ділянок комунальної власності від 21.09.2021 (парк «Боздоський») встановлено порушення умов використання земель природно-заповідного фонду ПП «Контакт Парк».

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора ОСОБА_5 , який підтримав повністю та просив задовольнити апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_7 та скасувати оскаржену зазначену вище ухвалу слідчого судді від 29.09.2021, постановити нову, якою накласти арешт на вказане вище нерухоме майно, із задоволенням клопотання слідчого Василя БАБИЧА про накладення арешту на майно, представника ПП «Контакт-Парк» - адвоката ОСОБА_6 , який просив відмовити у задоволенні вказаної вище апеляційної скарги прокурора ОСОБА_7 , а оскаржене у даній справі рішення слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду про відмову у задоволенні зазначеного клопотання слідчого про накладення арешту на вказане нерухоме майно - без змін, як законне та обґрунтоване, обговоривши доводи сторін, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд визнає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

З метою забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об?єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об?єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Об?єктивна сторона злочину, передбаченого ч.3 ст. 197-1 КК України полягає у самовільному будівництві будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці.

Самовільне зайняття земельної ділянки - це фактичне заволодіння земельною ділянкою або її частиною, вчинене в особистих інтересах або інтересах інших осіб тим, кому ця ділянка у встановленому порядку не надавалась у володіння і користування (постійне, оренда, земельний сервітут, емфітевзис, суперфіцій) або не передавалась у власність, або за відсутності вчинення правочину щодо такої земельної ділянки (чи щодо об?єкта, розташованого на земельній ділянці).

Однак, органом досудового розслідування, наразі, не встановлено, що об?єкт незавершеного будівництва площею 6,8x6,09 м, та висотою близько 3,5 м, який розташований на ділянці відкритої місцевості площею близько 15x40 м, біля будівлі «Баня» на відстані близько 15 м, за адресою: м.Ужгород, Слов?янська Набережна, парк «Боздош» є самовільною забудовою, а також те, що вказаний об?єкт зведений саме ПП «Контакт Парк», якому інкримінується така забудова.

Зокрема, як вбачається з відповіді на адвокатський запит Управління ДАБК ВК Ужгородської міської ради від 29.09.2021, на час огляду по виклику поліції сектору № 11 Боздоського парку робіт по будівництву нових споруд не виявлено.

Ремонтні роботи, які проводилися на існуючій будівлі дозвільних документів не вимагають. Інших відомостей про обставини самовільного будівництва будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці також не встановлено у даному кримінальному провадженні.

Наведене свідчить про те, що докази, на які посилається слідчий, не дають достатніх підстав вважати, що сталася подія злочину, передбаченого ч.3 ст. 197-1 КК України.

Слідчим, який звернувся до слідчого судді місцевого суду з клопотанням про накладення арешту на зазначене вище нерухоме майно, не доведено обставини вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування відповідних заходів забезпечення кримінального провадження.

Як правильно визнано слідчим суддею місцевого суду, потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться у клопотанні слідчого.

У наведеному вище клопотанні слідчого Василя БАБИЧА не зазначено обставин щодо підтвердження відповідними доказами наявності підстав вважати, що відповідні об?єкти будуть знищені.

В клопотанні слідчого відсутні дані про чітке визначення майна і способи його ідентифікації.

Це майно неможливо належним чином ідентифікувати - відсутній чіткий опис об?єкту, прив?язки до затвердженого плану земельної ділянки, матеріали, з яких він збудований, час (рік) забудови.

Керуючись ст.ст. 404,407,418,419,422 КПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.09.2021

про відмову у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно - без

змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та згідно ч.4 ст.424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: