Ухвала

від 01.10.2021 по справі 607/16314/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/16314/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-сс/817/386/21 Доповідач - ОСОБА_2 Категорія - ухвала слідчого судді

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2021 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю - секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6 захисника ОСОБА_7

підозрюваного ОСОБА_8

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі матеріали кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за № 42021210000000089 від 22 квітня 2021 року, за апеляційною скаргою прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 вересня 2021 року,

в с т а н о в и л а:

Цією ухвалою частково задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_10 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_11 , стосовно підозрюваного

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 українця, уродження та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, який має на утриманні двох малолітніх дітей , не судимого в силу ст. 89 КК України.

застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк 33 (тридцять три) дні.

Заборонено підозрюваному ОСОБА_8 цілодобово залишати житло за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Покладено на підозрюваного ОСОБА_8 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утриматись від спілкування із свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України; носити електронний засіб контролю.

Як слідує з матеріалів провадження, слідчим відділом СУ ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №42021210000000089 від 22 квітня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у кінці березня на початку квітня 2021 року у ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднане із проникненням у сховище, а саме арматурного прокату класу «А500С» діаметром 12 мм та 16 мм, який належав забудовнику ТОВ «Ювента-Інжинірінг» (код ЄРДПОУ 38497837) та знаходився на огородженій території будівельного майданчика, за адресою: м. Тернопіль, вул. Злуки, 3А.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 в кінці березня на початку квітня 2021 року діючи за попередньою змовою, підшукали відповідну важку техніку - автокрани та вантажні автомобілі, якими молена здійснювати завантаження та перевезення будівельної арматури, при цьому не повідомили водіїв та власників вищезазначеної техніки про наявність злочинного умислу та інші суттєві обставини виконуваних ними робіт.

Надалі, ОСОБА_8 , спільно із ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , впродовж кінця березня початку квітня 2021 року, переконавшись, що за ними ніхто не спостерігає та їх дії не будуть помічені сторонніми особами, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення, впродовж 4-5 днів, у зв`язку із великою кількістю арматурного прокату, пересвідчувались у відсутності охорони, і в подальшому шляхом відкриття металевих воріт, які зачинялись на засув, проникали на огороджену територію будівельного майданчика, що знаходиться за адресою: Злуки 3-А .

Перебуваючи на вказаній території, ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , впродовж 4-5 днів, за допомогою кранів-навантажувачів здійснювали завантаження арматурного прокату класу «А500С» діаметром 12 мм та 16 мм.

Після завантаження вантажного автомобіля арматурним прокатом, ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 надавали вказівку водію вивозити завантажене майно із огородженої території з метою подальшого розпорядження викраденою будівельною арматурою на власний розсуд, а саме для реалізації її у пункті прийому металобрухту у АДРЕСА_2 .

Таким чином, із огородженої території будівельного майданчика, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 здійснено викрадення арматурного прокату класу «А500С» діаметром 12 мм. та 16 мм. загальною вагою близько 120 тон вартістю близько 2 329728 грн.

Вказаними діями ТОВ «Ювента-Інжинірінг» спричинено майнову шкоду на загальну суму близько 2 329728 гривень, яка на момент вчинення кримінального правопорушення перевищує в шістсот і більше разів неоподаткований мінімум доходів громадян.

19.05.2021 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України.

18 серпня 2021 року ухвалою слідчого судді підозрюваному ОСОБА_8 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком до 18 вересня 2021 року та визначено заставу у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181600 гривень.

В апеляційній скарзі прокурор вважає ухвалу слідчого судді незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю правовим вимогам ст. 370 КПК України.

Вказує, що слідчий суддя належним чином не врахував, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину і, перебуваючи на волі, може переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні у кримінальному провадженні, а також існує ризик що останній може знищити, сховати або пошкодити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Звертає увагу, що ОСОБА_8 раніше здійснював злочини проти власності та його злочинна діяльність має ознаки триваючої.

Просить скасувати ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 вересня 2021 року та постановити нову ухвалу, якою продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 до 18 жовтня 2021 року.

Заслухавши суддю-доповідача; прокурора який підтримав апеляційну скаргу і, навівши аналогічні викладеним у ній мотиви, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нову, якою продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 ; підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 , які заперечили щодо задоволення апеляційної скарги, оскільки вважають рішення місцевого суду законним та обґрунтованим; дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч.1 ст.178 КПК України.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.176, ч.1 ст.183 КПК України найбільш суворим запобіжним заходом є тримання під вартою, який є винятковим та застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Як слідує зі змісту судового рішення, що оскаржується прокурором, слідчий суддя, відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обираючи запобіжний захід у виді цілдобововго домашнього арешту, виходив з того, що прокурором не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу та не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Колегія суддів вважає, що, розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку запобіжного заходу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в матеріалах клопотання відносно ОСОБА_8 наявні докази того, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України, а також щодо існування ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ст.177 КПК України, що є підставою для продовження строку запобіжного заходу і апелянтом не оскаржується.

Обґрунтованими є мотивами, наведені слідчим суддею щодо відсутності доказів існування ризику перешкоджати кримінальному упровадженню іншим чином, стосовно якого слідчим не надано належних доказів.

Також, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що в матеріалах клопотання відсутні достатні докази того, що застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні та встановлених у судовому засіданні і ця обставина, передбачена п.3 ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу прокурором не доведена.

Зокрема, судом першої інстанції, на підставі детального аналізу матеріалів кримінального провадження, правильно встановлено, що ризики, які були підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою згідно ухвали суду від 19.05.2021 року, не збільшились.

Доводи суду на обґрунтування своїх висновків щодо оцінки ризиків наведених слідчим у клопотанні про продовження строку запобіжного заходу є належним чином аргументовані і сумніві у колегії суддів не викликають.

В такому випадку, суд, відповідно до вимог ч.2 ст.194 КПК України, зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Водночас, відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, що має місце в даному випадку, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладання яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

При цьому, судом першої інстанції правильно враховано особу підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків, який одружений і має на утриманні двох неповнолітніх дітей, наявність постійного місця проживання, а також його позитивні характеристики.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до переконання, що слідчий суддя, розглянувши клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 правильно, з урахуванням мети та підстав застосування запобіжного заходу у відповідності до вимог ст.177 КПК України, обставин, передбачених ст.178 КПК України, а також з дотриманням вимог ст.196 КПК України ухвалив рішення про обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 вересня 2021 року відносно ОСОБА_8 є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування, про що ставить питання прокурор, не вбачає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_15 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 вересня 2021 р щодо підозрюваного ОСОБА_8 без змін.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді