Ухвала

від 16.09.2021 по справі 607/16314/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.09.2021 Справа №607/16314/21

провадження № 1-кс/607/5391/2021

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в режимі відеоконференції з Державною установою «Чортківська установа виконання покарань (№26)» клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42021210000000089 від 22 квітня 2021 року про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Тернопіль, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, відповідно до ст. 89 КК України, раніше не судимого,

який підозрюєтьсяу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.5ст.185КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Cтарший cлідчий в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 за погодженням із прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді, в рамках кримінального провадження №42021210000000089 від 22 квітня 2021 року, із клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , в межах строку досудового розслідування кримінального провадження.

Клопотання мотивоване тим, що групою слідчих з числа слідчих слідчого управління ГУНП в Тернопільській області та слідчих Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42021210000000089 від 22 квітня 2021 року за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України

Як зазначає слідчий, досудовим розслідуванням встановлено, що у кінці березня - на початку квітня 2021 року у ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднане із проникненням у сховище, а саме арматурного прокату класу «А500С» діаметром 12 мм. та 16 мм, який належав забудовнику ТОВ «Ювента-Інжинірінг» (код ЄРДПОУ 38497837) та знаходився на огородженій території будівельного майданчика, за адресою: м. Тернопіль, вул. Злуки, 3А.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 в кінці березня - на початку квітня 2021 року діючи за попередньою змовою, підшукали відповідну важку техніку автокрани та вантажні автомобілі, якими можна здійснювати завантаження та перевезення будівельної арматури, при цьому не повідомили водіїв та власників вищезазначеної техніки про наявність злочинного умислу та інші суттєві обставини виконуваних ними робіт.

Надалі, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , впродовж кінця березня початку квітня 2021 року, переконавшись, що за ними ніхто не спостерігає та їх дії не будуть помічені сторонніми особами, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення, впродовж 4-5 днів, у зв`язку із великою кількістю арматурного прокату, пересвідчувались у відсутності охорони, і в подальшому шляхом відкриття металевих воріт, які зачинялись на засув, проникали на огороджену територію будівельного майданчика, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Злуки, 3А.

Перебуваючи на вказаній території, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , впродовж 4-5 днів, за допомогою кранів-навантажувачів здійснювали завантаження арматурного прокату класу «А500С» діаметром 12 мм. та 16 мм.

Після завантаження вантажного автомобіля арматурним прокатом, ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 надавали вказівку водію вивозити завантажене майно із огородженої території з метою подальшого розпорядження викраденою будівельною арматурою на власний розсуд, а саме для реалізації її у пункті прийому металобрухту у АДРЕСА_2 .

Таким чином, із огородженої території будівельного майданчика, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 здійснено викрадення арматурного прокату класу «А500С» діаметром 12 мм. та 16 мм. загальною вагою близько 120 тон вартістю близько 2 329728 грн.

Вказаними діями, спричинено ТОВ «Ювента-Інжинірінг», майнову шкоду на загальну суму близько 2 329728 гривень, яка на момент вчинення кримінального правопорушення перевищує в шістсот і більше разів неоподаткований мінімум доходів громадян.

З огляду на наведене слідчий вважає, що у кримінальному провадженні №42021210000000089 від 22 квітня 2021 року наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

19 травня 2021 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

18 серпня 2021 року ухвалою слідчого судді підозрюваному ОСОБА_4 , продовжено строку запобіжного заходу тримання під вартою, строком дії до 18 вересня 2021 року та визначено заставу у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181600 грн.

Слідчий зазначає, що закінчити досудове розслідування у строк дії ухвали слідчого судді від 18 серпня 2021 року неможливо, оскільки в ході слідства необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій для забезпечення повного та об`єктивного дослідження усіх обставин вчинення злочину.

Так, метою продовження застосування щодо ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам передбаченим ст.177 КПК України, а саме: п.1 переховуватись від органів досудового розслідування та суду; п.2 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; п.3 незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні; п. 4 перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; п.5 вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставами продовження застосування щодо ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.5 ст.185 КК України, за який законом передбачено покарання у виді виключно позбавлення волі, на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна. Відповідно альтернативної міри покарання немає, а тому усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та розмір покарання, яке йому загрожує, може переховуватись від органу досудового розслідування та подальшому суду з метою уникнення відповідальності.

Ризиком того, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні є те, що на даний час досудовим розслідування не встановлено усіх свідків та очевидців даного злочину, вказані особи не допитані. Водночас, деякі з них можуть бути відомі ОСОБА_4 , а від так останній, як особисто так і через третіх осіб може незаконно впливати на свідків з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до органу досудового розслідування та суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан судового розгляду та його результати.

Також, існує ризик того, що ОСОБА_4 , може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки досудовим розслідуванням на даний час не встановлено місце знаходження усіх підроблених накладних на перевезення викраденої арматури.

Ризиком того, що ОСОБА_4 , може незаконно впливати на інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні є те, що він підтримує дружні відносини із ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , та ОСОБА_7 , і може впливати на них і схиляти їх до неправдивих свідчень та затягувати строки досудового розслідування.

Крім цього, ризиком того, що ОСОБА_4 , може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що останній неодноразово здійснював крадіжки майна поєднанні із проникненням у інше приміщення чи сховище, його злочинна діяльність має ознаки триваючої, окрім того він притягувався до кримінальної відповідальності за ч.3 ст. 186 КК України, що свідчить про стійкість протиправної поведінки особи та небажання стати на шлях виправлення.

З врахуванням вищенаведеного, з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного, запобігання можливому переховуванню від слідства та суду, незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження, вчинення іншого злочину, а також з метою створення необхідних умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, швидкого, повного та неупередженого здійснення досудового розслідування, а тому слідчий просить клопотання задовольнити та продовжити строк застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 до 18 жовтня 2021 року.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з мотивів, у ньому наведених та просив продовжити ОСОБА_4 строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив з приводу задоволення клопотання та зазначив, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється протягом тривалого періоду часу, однак станом на даний час органом досудового розслідування так і не встановлено кому у даному кримінальному провадженні завдана шкода, оскільки ТОВ «Ювента Інжирінг» своїм листом від 28 липня 2021 року, який наявний в матеріалах клопотання повідомила що жодної матеріальної шкоди підприємству завдано не було, а дані про завдану шкоду КП «Тернопільський міський стадіон» в матеріалах кримінального провадження відсутні. Відтак, з огляду на наведене вважає, що підстав для подальшого тримання ОСОБА_11 під вартою немає, а тому з урахуванням особи підозрюваного, який в силу вимог ст. 89 КПК України раніше не судимий та має місці соціальні зв`язки, зокрема одружений, на утриманні у нього перебуває двоє неповнолітніх дітей, просив застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, або ж домашнього арешту у певний період доби.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав доводи захисника. Окрім цього звернув увагу на тривалість перебування його під вартою, та просив застосувати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання, додані до нього матеріали слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Частина 1ст. 29 Конституції Українивизначає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2ст. 183 КПК Українизапобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований, зокрема до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з ч. 2ст. 177 КПК Українипідставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан (ч. 1ст. 178 КПК України).

Згідно ч.3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у ч. 3 цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.

При розглядіклопотання пропродовження строкузапобіжного заходудодатково маютьвраховуватись обставини,які свідчатьпро те,що заявленийризик незменшився абоз`явилися новіризики,які виправдовуютьзастосування запобіжногозаходу,а також обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу (ч. 3 ст. 199 КПК України).

Слідчим суддею встановлено, що групою слідчих СУ ГУНП в Тернопільській області та Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021210000000089 від 22 квітня 2021 року, за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

В ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні 19 травня 2021 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні встановлено, що 19 травня 2021 року слідчим суддею Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 681000 грн.

13 липня 2021 року слідчим суддею Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого до ОСОБА_4 , зменшено розмір застави до 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 227000 грн.

18 серпня 2021 року слідчим суддею Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого до ОСОБА_4 , зменшено розмір застави до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181600 грн. Строк дії ухвали встановлено до 18 вересня 2021 року.

На думку слідчого судді, обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_4 та його можливу причетність до вчинених кримінальних правопорушень свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме:

-протокол допиту потерпілого ОСОБА_12 від 05 серпня 2021 року;

-протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 14 червня 2021 року;

-протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 14 травня 2021 року;

-протоколи допиту свідка ОСОБА_15 від 14 червня 2021 року, 31 серпня 2021 року;

-протокол допиту свідка ОСОБА_16 від 17 червня 2021 року;

-протокол допиту свідка ОСОБА_17 від 17 травня 2021 року;

-протокол допиту свідка ОСОБА_18 від 29 червня 2021 року;

-протокол допиту свідка ОСОБА_19 від 29 червня 2021 року;

-протокол допиту свідка ОСОБА_20 від 17 червня 2021 року;

-протокол пред`явлення осіб для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_20 від 16 травня 2021 року;

-протокол пред`явлення осіб для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_13 від 11 травня 2021 року;

-протокол пред`явлення осіб для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_15 від 15 травня 2021 року;

-протокол пред`явлення осіб для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_14 від 14 травня 2021 року;

-протокол проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_15 від 14 червня 2021 року;

-протокол проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_13 від 14 червня 2021 року;

-протокол проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_14 від 06 липня 2021 року;

-протокол проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_20 від 17 червня 2021 року;

-протокол проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_18 від 29 червня 2021 року.

Надаючи оцінку наведеним доказам про обґрунтованість підозри, слідчий суддя зважає на практику Європейського суду з прав людини, згідно якої, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Зокрема, слідчий суддя, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення».

Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні та встановлені у судовому засіданні дані слідчий суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України.

Окрім цього, сторона захисту беззаперечними доказами не спростовує питання обґрунтованості підозри.

У зв`язку із закінченням 18 вересня 2021 року строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , у слідчого виникла необхідність у його продовженні, оскільки ризики визначені ст. 177 КПК України, які описані в ухвалі суду про його застосування, на даний час не зменшилися та продовжують існувати.

Слідчий суддя вважає, що окрім наявної обґрунтованої підозри, на даний час ризики, які встановлені в ухвалі слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 травня 2021 року про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовжують існувати і надалі та їх обсяг не зменшився, що виправдовує застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу.

Як вбачається зі змісту вказаної ухвали при обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду вважав, що існують ризики того, що підозрюваний може: підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Водночас, як вбачається з ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 18 серпня 2021 року, при прийнятті рішення про необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 слідчий суддя встановив наявність і інших ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; знищити або спотворити будь-яку з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії» автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_4 строку тримання під вартою, слідчий суддя виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених п.п.1-5 ч. 1 ст.177 КПК України.

Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна. Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Відтак слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що такий ризик, заявлений під час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, не зменшився.

Також слідчий суддя вважає, що не перестала існувати можливість знищення, приховання або спотворення ОСОБА_4 будь-якої із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень, так як досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні ще триває.

Так само і ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні для надання ними неправдивих показань або відмови від дачі показань не зменшився з огляду на те, що згідно зі ст. 23 КПК України доказове значення матимуть показання цих осіб, отримані безпосередньо судом саме під час судового розгляду кримінального провадження. За таких обставин ризик впливу на свідків та інших підозрюваних існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від цих осіб та дослідження їх судом. Вказане доводить, що з метою зміни свідками та іншими підозрюваними своїх показань на користь ОСОБА_4 , відмови від дачі показань останній може впливати на вказаних осіб у незаконний спосіб.

Крім цього, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено, що ризик того, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, не зменшився та продовжує існувати. Так, встановлено, що ОСОБА_4 не працює та немає постійного законного заробітку, підозрюється у вчинені корисливого кримінального правопорушення, вчиненого з метою отримання прибутку, а тому слідчий суддя вважає, що підозрюваний і надалі може продовжувати свою незаконну діяльність з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення.

Відтак слідчий суддя встановив, що ризики передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, визначені вищевказаною ухвалами слідчих суддів на даний час продовжують існувати, що свідчить про необхідність продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу для стримування таких ризиків.

Поряд з цим, посилання слідчого у клопотанні на наявність інших ризиків, зокрема, що підозрюваний може перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, слідчим суддею до уваги не береться, оскільки ухвалами слідчих суддів Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, якими щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід та продовжено строк його дії існування такого ризику встановлено не було. В свою чергу, на даний час слідчим не надано належних доказів на підтвердження виникнення інших ризиків, зазначених в клопотанні.

В судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 вересня 2021 року, продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021210000000089 від 22 квітня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України до п`яти місяців, тобто до 18 жовтня 2021 року.

При цьому слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про продовження запобіжного заходу, а саме до 18 вересня 2021 року, зокрема у кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій для забезпечення повного та об`єктивного проведення досудового розслідування, а саме: отримати висновки призначених в Тернопільський НДЕКЦ МВС України судових комп`ютерно-технічних експертиз; встановити та допитати водія, який здійснював перевезення будівельної арматури із будівельного майданчика розташованого по проспекту Злуки 3А у м. Тернополі «Палац Спорту», провести із вказаним свідком слідчий експеримент; провести підозрюваному ОСОБА_7 судову психіатричну експертизу; здійснити тимчасовий доступ до речей і документів а саме у мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна», направити на аналіз вилучену інформацію в УОТЗ ГУНП в Тернопільській області; з урахуванням проведених вищезазначених слідчих (розшукових) та процесуальних дій, додатково допитати підозрюваних ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Разом з тим, оцінюючи можливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, слідчий суддя зазначає таке.

Згідно зі ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до вимог ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється на засадах верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (ст. 5) втілює основоположне право людини на захист від свавільного втручання держави у її право на свободу. Тому у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.

З цього правила випливають два природних наслідки: тягар доведення обставин, що свідчать на користь утримання під вартою, завжди несе сторона обвинувачення, а будь-які обставини, щодо доведеності яких або значення яких для вирішення питання про тримання під вартою або звільнення, залишається сумнів, мають тлумачитися на користь звільнення особи.

Роль слідчого судді при оцінці вказаних обставин полягає в перевірці істинних намірів та цілей, що стоять за позбавленням особи свободи, відповідності цих цілей та намірів вимогам закону, та, у випадку встановлення відсутності законних підстав для тримання особи під вартою, - прийняття рішення про звільнення особи з-під варти.

Така перевірка відбувається за правилами національного законодавства, які містяться в положеннях ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.

ЄСПЛ у Рішенні «Калашников проти Росії» вказав, що «будь-яка система обов`язкового тримання під вартою несумісна зі статтею 5 параграфу 3 Конвенції за визначенням. Якщо закон встановлює презумпцію щодо обставин, які стосуються підстав тримання під вартою, має бути, крім того, переконливо доведена наявність конкретних обставин, які переважають правило поваги до особистої свободи». Тобто, констатовано «презумпцію залишення обвинуваченого на свободі». Якщо законодавство та/або судова практика прямо або непрямо спрямовують на обов`язкове тримання під вартою у певних випадках, це може привести до порушення ст. Конвенції. У кожному випадку, коли вирішується питання щодо утримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.

Окрім того, згідно позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у його рішенні в справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». Також, в справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребу позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Так, Суд наголошує, що основним і визначальним критерієм як правової норми, так і правосуддя має бутиїх відповідність вимогам справедливості як гарантії дотримання прав та інтересів учасників правовідносин. Виконання вимог справедливості полягає у можливості застосування до відносин імперативного методурівно настільки,наскільки це викликано необхідністю в кожному конкретному випадку.

Верховенство права, невід`ємною складовою якого є принцип пропорційності, передбачає, що мета має спиратися лише на такі засоби, застосування яких морально виправдано, оскільки мета, задля якої необхідні неправові засоби, не може бути правовою. Застосовувана міра повинна бути пропорційною (повинна відповідати) цілям.

Завдяки принципу пропорційності встановлені положеннями нормативно-правових актів обмеження на користь суспільних інтересів дозволяють максимально враховувати приватні інтереси. Цей принцип висуває критерій межі (результату) дій або рішень: вони не повинні виходити за межі відповідної мети. Принцип пропорційності передбачає вибір розумних, найбільш ефективних заходів для досягнення мети і завжди застосовується в сукупності з принципом справедливості.

Слідчий суддя враховує, що тримання під вартою в розумінні ст. 183 КПК України є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК Україниклопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Також ч. 5 ст. 199 КПК України передбачає, що слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

З урахуванням викладених вище обставин слідчий суддя доходить висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що заявлені ризики не зменшились та що з`явилися нові ризики, відтак слідчий суддя вважає за можливе застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, який буде достатнім для здійснення мети, передбаченої ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя також враховує обставини, визначені ст. 178 КПК України, зокрема, наявність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків, що останній має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимий. Однак, беручи до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення, ці обставини не є настільки переконливими та не дають підстав для застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певну пору доби чи іншого більш м`якого запобіжного заходу. Слідчий суддя вважає, що саме запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту є пропорційним меті та завданням цього кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить відмітка в паспорті серії НОМЕР_1 виданого Тернопільським МВ УДМС України в Тернопільській області 26 вересня 2021 року.

З урахуваннямнаведеного,обставин справи,особи підозрюваного,слідчий суддявважає занеобхідне застосуватищодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово, з носінням електронного засобу контролю.

Крім цього, на виконання вимог ч. 5 ст.194КПК України слідчий суддя покладає на підозрюваного обов`язки, визначені даною нормою закону, обсяг яких є достатнім для забезпечення належної поведінки ОСОБА_4 .

Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42021210000000089 від 22 квітня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту на строк 33 (тридцять три) дні.

Заборонити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишати житло за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України, а саме:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;

-не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора та суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-носити електронний браслет.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Встановити строк дії ухвали до 18 жовтня 2021 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, а підозрюваний ОСОБА_4 має бути негайно доставлений до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 та звільнений з-під варти.

Копію ухвали направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 .

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в даному кримінальному провадженні.

Копію ухвали негайно після її оголошення направити підозрюваному ОСОБА_4 .

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1