Рішення

від 22.09.2021 по справі 925/736/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2021 року м. Черкаси справа № 925/736/21

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Буднік А.М., за участі представників сторін:

від позивача: Сизько Д.Б. - адвокат за довіреністю;

від першого відповідача: не з`явився;

від другого відповідача: не з`явився;

від третьої особи Черкаської облспілки споживчих товариств: не з`явився;

розглянувши матеріали справи за позовом Золотоніської міської ради (м. Золотоноша, Черкаська область) до Золотоніської міжрайонної оптово-торгової бази Черкаської обласної спілки споживчих товариств (м. Золотоноша, Черкаська область) та до Державного реєстратора виконавчого комітету Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області Савчук Лариси Анатолівни (с. Білозір"я, Черкаський район, Черкаська область) про захист прав власності на землю, скасування рішення про державну реєстрацію прав та припинення права власності на майно

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов з вимогами:

- усунути порушення прав Золотоніської міської ради на землю та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області Савчук Лариси Анатолівни про державну реєстрацію прав (з відкриттям розділу) індексний № 56561777 від 11.02.2021, на підставі якого був внесений запис у Державний реєстр речових прав щодо реєстрації права власності за Золотоніською міжрайонною оптово-торговою базою Черкаської облспоживспілки (номер запису про право власності: 40500027) на об`єкт нерухомого майна: нежиле приміщення за адресою Черкаська область, м. Золотоноша, вулиця Обухова, будинок 3-б;

- припинити речові права (право власності) Золотоніської міжрайонної оптово-торгової бази Черкаської облспоживспілки (номер запису про право власності: 40500027) на об`єкт нерухомого майна: нежиле приміщення за адресою Черкаська область, м. Золотоноша, вулиця Обухова, будинок 3-б.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представники відповідачів та третя особа в судове засідання не з`явились.

1-й відповідач подав суду відзив на позов ( а.с. 74-78) в якому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог через їх необґрунтованість.

Представником 2-го відповідача подано суду відзив на позов (а.с. 46), який проти задоволення позовних вимог заперечує повністю та просить суд за вимогами щодо протиправності дій державного реєстратора Савчук Л.А. відмовити.

Третя особа подала суду пояснення (а.с. 121) із підтриманням позиції першого відповідача у справі і просить у позові відмовити.

Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представників відповідачів та третьої особи, явка яких не визнавалася обов`язковою, за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 22.09.2021 в порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, які надавалися в ході розгляду справи, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, стосовно лише відповідача Золотоніської міжрайонної оптово-торгової бази Черкаської обласної спілки споживчих товариств. При цьому в задоволенні позову до Державного реєстратора виконавчого комітету Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області Савчук Лариси Анатолівни слід відмовити повністю, виходячи з такого:

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав (преамбула даного Закону).

Статтею 1 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що дія останнього поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав. Таким чином, спірні відносини підпадають під сферу регулювання вищевказаного Закону.

Спір у даній справі виник щодо законності прийнятих державним реєстратором рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Зокрема, рішення, індексний номер: 56561777 від 11.02.2021, на підставі якого був внесений запис у Державний реєстр речових прав щодо реєстрації права власності за Золотоніською міжрайонною оптово-торговою базою Черкаської облспоживспілки (номер запису про право власності: 40500027) на об`єкт нерухомого майна: нежиле приміщення за адресою Черкаська область, м. Золотоноша, вулиця Обухова, будинок 3-б, яке розміщено на земельній ділянці, належній позивачу.

Підставою для державної реєстрації права власності за першим відповідачем став передавальний акт на користь Золотоніської міжрайонної оптово-торгової бази Черкаської облспоживспілки від 01.02.2021 (а.с. 13), за яким Черкаська обласна спілка споживчих товариств передала Золотоніській міжрайонній оптово-торговій базі нежиле приміщення за адресою Черкаська область, м. Золотоноша, вулиця Обухова, будинок 3-б вартістю 14148,30 грн.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 2 вказаного Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За ст. 4 даного Закону державній реєстрації прав підлягає, в тому числі, право власності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону державним реєстратором, зокрема, є громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації.

Статтею 11 частиною першою Закону передбачено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Згідно ч. 1 статті 27 Закону (в редакції станом на час вчинення реєстраційної дії), що регламентує підстави для державної реєстрації прав, державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі:

1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;

2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;

5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;

6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;

7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;

9) судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації;

13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

13-1) договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, та акта приймання-передачі нерухомого майна, яке є об`єктом довірчої власності;

13-2) актів приймання-передачі нерухомого майна неплатоспроможного банку перехідному банку, що створюється відповідно до статті 42 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";

14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Серед цих документів відсутній передавальний акт між юридичними особами, як документ, що засвідчує перехід прав на нерухоме майно.

Суд не погоджується із запереченнями першого відповідача, що передавальний акт може бути віднесено до "інших документів", оскільки необхідно, щоб ці документи підтверджували набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно згідно закону.

Судом досліджено передавальний акт від 01.02.2021 (а.с. 13) за яким Черкаською обласною спілкою споживчих товариств було передано Золотоніській міжрайонній оптово-торговій базі Черкаської облспоживспілки нежиле приміщення за адресою: Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Обухова, 3-б (магазин з прибудовами А-1, а, а' загальною площею 171,7 кв.м., огорожа, вигрібна яма, замощення) і встановлено, що правова підстава для такої передачі і переходу права власності, в Акті не вказана.

В даному випадку в справі немає доказів, що об`єкт нерухомості за передавальним актом було передано першому відповідачу як внесок до статутного фонду чи за результатами виділу нової юридичної особи, чи ліквідації попередника.

При цьому затвердження передавального акту постановою правління Черкаської обласної спілки споживчих товариств від 01.02.2021 № 7 (а.с. 82) та посвідчення його нотаріусом не мають ніякого юридичного значення, оскільки це не замінює собою необхідність існування належної правової підстави згідно закону для передачі майна на користь першого відповідача у справі за цим Передавальним актом. Ці доводи суд також відхиляє.

З боку третьої особи також не пояснено, на підставі якого правочину відбулася передача майна з набуттям першим відповідачем права власності на нього.

Виключно на підставі передавального акту було прийнято рішення державного реєстратора виконавчого комітету Білозірської сільської ради Черкаського району черкаської області Савчук Лариси Анатоліївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 56561777 від 11.02.2021 і зареєстровано прав власності на об`єкт нерухомості за першим відповідачем у справі.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" однією з засад державної реєстрації прав є внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Статтею 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що серед переліку речових прав та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації є право власності.

Відповідно до ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах, а також перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій.

Крім того, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Статтею 11 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Отже, суд погоджується із доводами позивача, що у державного реєстратора не було законної правової підстави провести реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення за адресою: Черкаська обл. м. Золотоноша, вулиця Обухова, будинок 3-б виключно на підставі передавального акту від 01.02.2021 року.

Також позивач слушно зауважує, що для передачі майна у власність від однієї особи до іншої, слід мати права власника на майно, що передається.

У відповідності до положень ст.216,217 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Як вбачається з Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 751432456 від 08.12.2016 (а.с. 14) право власності на нежиле приміщення за адресою: Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Обухова, буд. 3-б було зареєстровано за Черкаською обласною спілкою споживчих товариств з 06.12.2016 року. Номер запису про право власності 17845410. Індексний номер 32750351.

Рішенням Господарського суду Черкаської області у справі № 925/1361/18 від 29.08.2019 ( а.с. 15-19) визнано незаконним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав (з відкриттям розділу) індексний №32750351 від 06.12.2016 державного реєстратора виконавчого комітету Свидівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Дудіної-Богданової Катерини Олександрівни, на підставі якого був внесений запис у Державний реєстр речових прав щодо реєстрації права власності за Черкаською обласною спілкою споживчих товариств (номер запису про право власності: 17845410) на об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення за адресою: Черкаська обл. м. Золотоноша, вулиця Обухова, будинок 3-б.

Рішення набрало законної сили 16.10.2019.

Рішення у справі № 925/1361/18 обґрунтовано тим, що Черкаська обласна спілка споживчих товариств на орендований у Золотоніської міської ради земельній ділянці протиправно звела значну кількість об`єктів нерухомого майна, серед них і магазин з прибудовами А-1, а, а' загальною площею 171,7 кв.м., огорожа, вигрібна яма, замощення. Спорудження будівель проведено без згоди орендодавця, без наявності правових та технічних документів, за відсутності дозволу на виконання будівельних робіт.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2019 у справі № 925/478/17 (а.с. 20-30) також встановлено, що зареєстровані за Черкаською обласною спілкою споживчих товариств новозбудовані об`єкти нерухомого майна, а саме:

- магазин з прибудовами, А-1, а, а' загальною площею 171,7 кв.м;

- огорожа, 1-3;

- вигрібна яма, 4, 5;

- замощення ХІ, зведені без належної згоди орендодавця та всупереч установленому законом порядку, без наявності правових та технічних документів, за відсутності дозволу на виконання будівельних робіт та рішення виконавчого комітету Золотоніської міської ради, що свідчить про порушення орендарем умов договору та користування об`єктом оренди всупереч умов договору та з порушенням норм чинного законодавства.

З цих підстав Черкаській обласній спілці споживчих товариств було відмовлено у визнанні договору оренди землі із Золотоніською міською радою від 07.02.2012 поновленим і у визнанні додаткової угоди укладеною.

У відповідності до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України - житловий будинок , будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, як довів позивач за обставинами, встановленими судовими рішеннями, Черкаська обласна спілка споживчих товариств не була законним власником самовільно збудованих нежилих будівель і приміщень (магазин з прибудовами, А-1, а, а' загальною площею 171,7 кв.м.; огорожа, 1-3; вигрібна яма, 4, 5; замощення ХІ), як збудованих без згоди позивача на його земельній ділянці та без документів, які б давали право виконувати будівельні роботи, та без належно затвердженого проекту.

За таких підстав Черкаська обласна спілка споживчих товариств не набула і прав власника для розпорядження об`єктом нерухомості, який нею було передано Золотоніській міжрайонній оптово-торговій базі.

В даному випадку не має істотного значення, що позивач не став ініціатором знесення магазину із прибудовами, бо ця обставина не говорить про відсутність у позивача можливості заявити позов про усунення порушень його прав шляхом скасування рішення держреєстратора про реєстрацію права власності на майно. Доводи першого відповідача в цій частині суд не бере до уваги.

З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-7105675972017 від 22.06.2017 (а.с. 32) вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 7110400000:01:002:0144 за адресою: Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Обухова, 3-б належить на праві власності Золотоніській міській раді.

Між сторонами немає спору, що саме на цій ділянці розташоване приміщення магазину з прибудовами, А-1, а, а' загальною площею 171,7 кв.м; огорожа, 1-3; вигрібна яма, 4, 5, на які за відповідачем зареєстровано спірне право власності.

Дана обставина була встановлена судом у справі № 925/478/17 і на це є посилання у тексті постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 (а.с. 28 оборот). Вказано, що було здійснено поділ земельної ділянки з кадастровим номером 7110400000:01:002:0028 на чотири окремі земельні ділянки і на одній з них площею 0,0315 га кадастровий номер 7110400000:01:002:144 знаходяться належні Черкаській обласній спілці споживчих товариств об`єкти нерухомого майна.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо, зокрема, :

1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Законодавець поклав на відповідних посадових осіб обов`язок під час реєстрації перевіряти відсутність суперечностей зареєстрованих прав і тих, що подаються до реєстрації. Приймаючи рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідна посадова особа здійснює дії по аналізу поданих документів та приймає відповідне рішення про здійснення такої реєстрації або про відмову у здійсненні такої реєстрації, яке є обов`язковим для заявника.

Здійснюючи такі дії при перевірці поданих документів, співставлення зареєстрованих та заявлених до реєстрації прав запобігає порушенню прав та законних інтересів власників від порушень внаслідок реєстраційних дій.

В спірному випадку, наявні в матеріалах справи докази вказують на те, що державний реєстратор належних дій з перевірки документів та наявність належних правових підстав для реєстрації не здійснив, що спричинило порушення права позивача через реєстрацію права власності на об`єкт нерухомості за першим відповідачем на земельній ділянці позивача.

Згідно положень ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Отже позивачем доведено правові підстави для скасування рішення державного реєстратора виконавчого комітету Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області Савчук Лариси Анатолівни про державну реєстрацію прав (з відкриттям розділу) індексний № 56561777 від 11.02.2021, на підставі якого був внесений запис у Державний реєстр речових прав щодо реєстрації права власності за Золотоніською міжрайонною оптово-торговою базою Черкаської облспоживспілки (номер запису про право власності: 40500027) на об`єкт нерухомого майна: нежиле приміщення за адресою Черкаська область, м. Золотоноша, вулиця Обухова, будинок 3-б.

В даному випадку перший відповідач не має правових підстав вимагати дотримання балансу інтересів обох сторін спору з точки зору, що за ним все ж було зареєстровано право власності на магазин із прибудовами, як за належним власником, оскільки правомірність набуття права власності на об`єкт першим відповідачем суду за матеріалами справи не доведено.

Відповідно до ч.3 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Згідно з ч.7 ст.14 вказаного Закону, у разі ухвалення судом рішення про закриття розділу Державного реєстру прав у випадках, передбачених цією статтею, закриття відповідного розділу допускається виключно в разі, якщо таким судовим рішенням вирішується питання щодо набуття та/або припинення речових прав, обтяжень речових прав на об`єкт нерухомого майна, щодо якого закривається розділ у Державному реєстрі прав.

Отже, позивачем правильно обрано спосіб захисту порушеного права, який є належним та ефективним для його відновлення.

У відповідності до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Великою Палатою Верховного Суду висловлено позицію, що спір щодо державної реєстрації права чи обтяження має розглядатися як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку або на інший об`єкт нерухомості особою, на користь якої державним реєстратором прийняте оспорюване рішення, або щодо державної реєстрації права якої вимагається внесення запису до Державного реєстру. Юрисдикційність такого спору не залежить від того, чи дотримано державним реєстратором вимог законодавства. Та обставина, що позивач не може досягти внесення відомостей до Державного реєстру власними діями, оскільки не має до нього самостійного доступу, а тому може діяти виключно через посередництво державного реєстратора в установленому законом порядку, не змінює цивільно-правового характеру відносин. Належним відповідачем у такій справі є особа, на користь якої державним реєстратором прийняте оспорюване рішення, або щодо державної реєстрації права якої вимагається внесення запису. Участь державного реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) не змінює цивільно-правового характеру цього спору (пункт 36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16).

Отже між сторонами виник спір про право, де належним відповідачем є особа, на користь якої було вчинено реєстраційну дію всупереч правам позивача, тобто, перший відповідач у справі - Золотоніська міжрайонна оптово-торгова база Черкаської обласної спілки споживчих товариств.

При цьому суд вважає, що у державного реєстратора немає ніякого юридичного інтересу до прав на майно, яке ним реєструється, тому він не може бути відповідачем у спорі право із позивачем.

Виходячи з вищенаведеного, позовні вимоги до Золотоніської міжрайонної оптово-торгової бази Черкаської обласної спілки споживчих товариств про усунення порушення прав Золотоніської міської ради на землю шляхом скасування рішення державного реєстратора виконавчого комітету Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області Савчук Лариси Анатолівни про державну реєстрацію прав (з відкриттям розділу) індексний № 56561777 від 11.02.2021, на підставі якого був внесений запис у Державний реєстр речових прав щодо реєстрації права власності за Золотоніською міжрайонною оптово-торговою базою Черкаської облспоживспілки (номер запису про право власності: 40500027) на об`єкт нерухомого майна: нежиле приміщення за адресою Черкаська область, м. Золотоноша, вулиця Обухова, будинок 3-б та припинення речових прав (право власності) Золотоніської міжрайонної оптово-торгової бази Черкаської облспоживспілки (номер запису про право власності: 40500027) на об`єкт нерухомого майна: нежиле приміщення за адресою Черкаська область, м. Золотоноша, вулиця Обухова, будинок 3-б слід задовольнити повністю стосовно лише першого відповідача у справі.

Першим відповідачем не доведено належних та законних підстав набуття ним права власності на спірний об`єкт нерухомого майна на земельній ділянці, яка належить позивачу.

У позові до Державного реєстратора виконавчого комітету Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області Савчук Лариси Анатолівни - слід відмовити як до неналежного відповідача, з яким у позивача не може існувати спору про право на майно.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, при задоволенні позову, з 1-го відповідача на користь Золотоніської міської ради слід стягнути 4 540,00 грн. судового збору.

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю стосовно відповідача Золотоніської міжрайонної оптово-торгової бази Черкаської обласної спілки споживчих товариств (ідентифікаційний код 01773543, м. Золотоноша, Черкаська область, вул. Грибоєдова, 2).

- усунути порушення прав Золотоніської міської ради на землю та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області Савчук Лариси Анатолівни про державну реєстрацію прав (з відкриттям розділу) індексний № 56561777 від 11.02.2021, на підставі якого був внесений запис у Державний реєстр речових прав щодо реєстрації права власності за Золотоніською міжрайонною оптово-торговою базою Черкаської облспоживспілки (номер запису про право власності: 40500027) на об`єкт нерухомого майна: нежиле приміщення за адресою Черкаська область, м. Золотоноша, вулиця Обухова, будинок 3-б;

- припинити речові права (право власності) Золотоніської міжрайонної оптово-торгової бази Черкаської облспоживспілки (номер запису про право власності: 40500027) на об`єкт нерухомого майна: нежиле приміщення за адресою Черкаська область, м. Золотоноша, вулиця Обухова, будинок 3-б.

2. У позові до Державного реєстратора виконавчого комітету Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області Савчук Лариси Анатолівни (с. Білозір"я, Черкаський район, Черкаська область) - відмовити.

3. Стягнути із Золотоніської міжрайонної оптово-торгової бази Черкаської обласної спілки споживчих товариств (ідентифікаційний код 01773543, м. Золотоноша, Черкаська область, вул. Грибоєдова, 2) на користь Золотоніської міської ради (ідентифікаційний код 26536152, м. Золотоноша, Черкаська область, вул. Садовий Проїзд, 8) -- 4540,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 01 жовтня 2021

Суддя Н.М. Спаських