Постанова

від 30.09.2021 по справі 924/402/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2021 року Справа № 924/402/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Саврій В.А. , суддя Коломис В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Державного підприємства "Старокостянтинівське лісове господарство" на рішення господарського суду Хмельницької області, ухваленого 22.06.21р. суддею Кочергіною В.О. о 12:01 у м.Хмельницькому, повний текст складено 29.06.21р. у справі №924/402/21

за позовом В.о. заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури Хмельницької області м. Красилів в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області м. Хмельницький

до Державного підприємства "Старокостянтинівське лісове господарство" м. Старокостянтинів

про стягнення 142299грн. 26коп.

Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до частин 2, 10 статті 270, частини 13 статті 8 та частини 3 статті 252 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

19.04.2021 на адресу господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява В.о. заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури Хмельницької області м. Красилів в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області м. Хмельницький до Державного підприємства "Старокостянтинівське лісове господарство" м. Старокостянтинів про стягнення 142299грн. 26коп.

В обґрунтування поданої заяви вказує на встановлення факту незаконної порубки лісу невстановленими особами, упродовж вересня 2019р., в урочищі "Терешки" кв. 24 вид. 8 та в урочищі "Кульчини" кв. 35 вид. 1 у загальній кількості 14 дерев порід "дуб" та "ясен", що відносяться до Антонівського лісництва ДП "Старокостянтинівське лісове господарство", за ч. 1 ст. 246 КК України.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 22.06.2021 у справі №924/402/21 позов задоволено.

Стягнуто з Державного підприємства "Старокостянтинівське лісове господарство" (м. Старокостянтинів, вул. Кріпосний вал, 25, код ЄДРПОУ 00993337) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області на р/р Красилівської міської ради Красилівської міської ОТГ Хмельницької області UA038999980333139331000022717, код ЄДРПОУ отримувача 37971775, банк одержувач - ГУК у Хмельницькій області/Красилівська мтг/24062100, Казначейство України (ел.адм.подат.) код класифікації бюджету 24062100 - 97916грн. 44коп. (дев`яносто сім тисяч дев`ятсот шістнадцять гривень 44 копійки) шкоди.

Стягнуто з Державного підприємства "Старокостянтинівське лісове господарство" (м. Старокостянтинів, вул. Кріпосний вал, 25, код ЄДРПОУ 00993337) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області на р/р Антонінської селищної ради Антонінської селищної ОТГ Хмельницького району UA758999980333179331000022719, код ЄДРПОУ отримувача 37971775, банк одержувач - ГУК Хмельницькій області/Антонінська.стг/24062100, Казначейство України (ел.адм.подат.) код класифікації бюджету 24062100 - 44382грн. 82коп. (сорок чотири тисячі триста вісімдесят дві гривні 82 копійки) шкоди.

Стягнуто з Державного підприємства "Старокостянтинівське лісове господарство" (м. Старокостянтинів, вул. Кріпосний вал, 25, код ЄДРПОУ 00993337) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102, р/р UA188201720343120002000002814, в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету 2800) 2270грн. 00коп. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) витрат по оплаті судового збору.

В обґрунтування рішення, суд з посиланням на ст.ст. 19, 131-1 Конституції України, ст. 53 ГПК України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», листи наявні в матеріалах справи, прийшов до висновку про дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", для звернення до суду з відповідним позовом та наявності законних підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області м. Хмельницький.

Крім того, з посиланням на ст.ст. 15,16, 1166, 1172 ЦК України, ст. 174 ГК України, ст. ст. 5, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 1, 3, 16, 17, 19, 63, 64, 86, 90, 107 Лісового Кодексу України, ст. 40 Закону України «Про рослинний світ», статут відповідача, доказів наявних в матеріалах справи, постанови Верховного Суду від 20.02.2020 у справі №920/1106/17, від 20.12.2018 у справі №924/12/18, від 20.08.2018 у справі №920/1293/16 та у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 09.08.2018 у справі № 909/976/17, постанову Великої Палати Верховного Суду від 13.05.2020 у справі №9901/93/19, зазначив, що відповідач не довів, що в його діях, а в даному випадку у бездіяльності його працівників, відсутня вина у заподіянні шкоди. Відповідачем не надано суду доказів вчинення ним дій, створення сприятливих умов щодо охорони лісу та недопущення самовільної (незаконної) рубки невідомими особами на наданих ДП "Старокостянтинівське лісове господарство" в постійне користування земельних ділянках в урочищі "Терешки" кв. 24 вид. 8 та в урочищі "Кульчини" кв. 35 вид. 1 у загальній кількості 14 дерев порід "дуб" та "ясен". А тому, вважає, що ДП "Старокостянтинівське лісове господарство" порушено вимоги Лісового кодексу України, Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища" та "Про природно-заповідний фонд України", Статута ДП "Старокостянтинівське лісове господарство" та в діях (бездіяльності) відповідача наявний склад цивільного правопорушення.

Суд зауважує, що відповідно до постанови КМУ від 23.07.2008 №665 розрахунок суми шкоди є вірним та прокурором правомірно здійснено розподіл стягнення коштів за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у відповідності до вимог наведеного законодавства. А тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Не погодившись із винесеним рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 22.06.2021 у справі №924/402/21 повністю. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

На обґрунтування апеляційної скарги вказує наступні обставини.

Розглядаючи справу в порядку спрощеного позовного провадження Господарський суд Хмельницької області позбавив відповідача права висловити свою позицію в судовому засіданні, викликати свідків та дослідити проведення досудового розслідування (чи проведені всі слідчі дії) для встановлення об`єктивної істини по справі.

Судом першої інстанції не було враховано, що шкода нанесена державі внаслідок незаконної порубки в Антонінському лісництві підприємства, на суму 42634,80 грн та 94058,96 грн виникла не внаслідок порушення державним підприємством «Старокостянтинівське лісове господарство» лісового законодавства, а внаслідок злочинних дій невстановленими особами, про що і було повідомлено поліцію. Підприємством розроблено та виконано всі можливі та залежні від них заходи з охорони лісу від незаконної порубки.

Так, з посиланням на ст.ст. 89, 90, 91 Лісового кодексу України, вказує, що підприємство постійно здійснює комплексні заходи, спрямовані на збереження, охорону та захист лісів в т.ч. по протидії незаконним рубкам. Основний метод протидії незаконним порубкам це створення рейдових бригад, забезпечення їх автомобілями та фотопастками. Зауважує, що підприємство не отримує фінансування від держави, тому всі витрати пов`язані з патрулюванням державних лісів проводяться виключно за власні кошти підприємства. Наказом по лісгоспу № 54 від 09.03.2016 створені рейдові бригади з працівників державної лісової охорони, які в нічний час патрулюють ліси підприємства. На переконання скаржника сам факт виявлення незаконної порубки не може свідчити про неналежне виконання обов`язків працівниками державної лісової охорони підприємства. Прокурор і позивач не довели суду, в чому полягає бездіяльність відповідача і чи була реальна можливість запобігти настанню шкідливих наслідків.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б доводили вину Державного підприємства «Старокостянтинівське лісове господарство» або його працівників і дозволяли б відповідно притягнути до цивільно-правової відповідальності за порушення лісового законодавства.

Відтак, вважає, що наведеними обставинами справи та доказами, наявними в матеріалах справи спростовуються доводи прокурора щодо наявності законних підстав для відповідальності відповідача за заподіяну шкоду навколишньому природному середовищу в зв`язку з недоведеністю належними та допустимими доказами як факту порушення відповідачем дотримання вимог природоохоронного законодавства, яке б полягало у неналежному виконанні обов`язків щодо охорони земель лісового фонду від незаконної вирубки лісових насаджень, так і факту вини Відповідача або його працівників у вчиненні незаконних порубок дерев.

З посиланням на ст.ст. 1166, 1172 ЦК України, зауважує, що ДП «Старокостянтинівський лісгосп» не порушував вимог нормативно-правових актів з питань охорони лісів, які затверджені уповноваженим органом ( Кабінетом Міністрів України), в даному випадку відсутня вина підприємства.

Господарським судом Хмельницької області не встановлені обставини щодо наявності факту порушення відповідачем вимог законодавства про охорону навколишнього середовища, що має підтверджуватись належними та допустимими доказами у справі.

Крім того, з посиланням на Роз`яснення Вищого арбітражного суду України №02- 5/744 від 27.06.2001 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища» звертає увагу, що відсутність факту видачі компетентним органом наказу про проведення перевірки та подальшого складання акту перевірки вимог природоохоронного законодавства та припису Відповідачу про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища свідчить про недоведення встановлення належними доказами факту завдання Відповідачем шкоди державі внаслідок самовільної порубки дерев.

Також, на переконання скаржника, судом першої інстанції не враховані наявні в матеріалах справи розрахунки які проведені працівником ДП Старокостянтинівський лісгосп на дати виявлення фактів незаконної порубки , а саме 19 і 27 вересня 2019 року. Взятий за основу розрахунок проведений спеціалістом екологічної інспекції в квітні 2020 року. Всі розрахунки проведені відповідно до Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затверджених постановою КМУ від 23.07.2008 №665, однак судом не досліджувалась наявна невідповідність в підрахунках на суму 5 605,50 грн. Зазначає, що кожного року проводиться індексація затверджених постановою КМУ від 23.07.2008 №665 такс для обчислення розміру шкоди, невідповідність в підрахунках шкоди пояснюється застосуванням індексів за попередній рік, а тому вірним є розрахунок проведений на час виявлення фактів незаконної порубки.

У відзиві на апеляційну скаргу в.о. першого заступника керівника Хмельницької оружної прокуратури наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Просить відмовити у задоволені апеляційної скарги відповідача та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до абз. 1 ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абз. 2 ч. 10 ст. 270 ГПК України).

Від учасників справи клопотань про розгляд апеляційної скарги у даній справі в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не надходило.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги Державного підприємства "Старокостянтинівське лісове господарство" на рішення господарського суду Хмельницької області від 22.06.21 у справі №924/402/21 за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла до наступного висновку.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 16.03.2015, Державному підприємству "Старокостянтинівське лісове господарство" Розпорядженням Хмельницької обласної державної адміністрації №74/2015-р від 19.02.2015 надано право постійного користування земельною ділянкою площею 516,2978га із кадастровим номером 6822789200:07:012:0001 з цільовим призначенням -для ведення лісового господарства і пов`язаних із ним послуг (про що внесено 16.03.2015 відомості про державну реєстрацію права за №20018424 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).

Також, відповідно до наявної в матеріалах справи копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 16.03.2015, Державному підприємству "Старокостянтинівське лісове господарство" Розпорядженням Хмельницької обласної державної адміністрації №74/2015-р від 19.02.2015 надано право постійного користування земельною ділянкою площею 500,7161га із кадастровим номером 6822785800:05:001:0001 з цільовим призначенням - для ведення лісового господарства і пов`язаних із ним послуг (про що внесено 16.03.2015 відомості про державну реєстрацію права за №20016240 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).

Відповідно до положень Статуту ДП "Старокостянтинівське лісове господарство", затвердженого Наказом Державного агентства лісових ресурсів України №212 від 17.06.2017, основною метою діяльності підприємства є ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів, що перебувають у користуванні підприємства (п. 3.1 Статуту).

Державним підприємством "Старокостянтинівське лісове господарство" складено акти огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 19.09.2019 та від 27.09.2019, якими встановлено незаконну порубку лісу невстановленими особами, упродовж вересня 2019 року, в урочищі "Терешки" кв. 24 вид. 8 та в урочищі "Кульчини" кв. 35 вид. 1 у загальній кількості 14 дерев порід "дуб" та "ясен", що відносяться до Антонівського лісництва ДП Старокостянтинівське лісове господарство".

Матеріали справи містять заяви про злочин ДП "Старокостянтинівське лісове господарство" від 20.09.2019 №1043 та від 27.09.2019 №1084 адресовані начальнику Красилівського відділення поліції ГУНП Хмельницької області з проханням провести перевірку за цим фактом та внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ст. 246 КК України та розпочати досудове розслідування.

Матеріали справи містять копію Витягу з Єдиного реєстру досудових рослідувань у кримінальному провадженні №12019240170000348 від 01.10.2019.

На час розгляду господарської справи, по кримінальному провадженні №12019240170000348 тривають слідчі дії.

Матеріали справи містять розрахунок обсягу шкоди заподіяної незаконною рубкою дерев до ступеня припинення росту кв №24 вид 8 Антонінського лісництва, який становить 42634грн. 80коп. та розрахунок обсягу шкоди заподіяної незаконною рубкою дерев до ступеня припинення росту кв №35 вид 1, який становить 94058грн. 96коп.

Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області надіслано СВ Красилівського ВП ГУНП у Хмельницькій області проведений розрахунок шкоди (лист №2541/109/02-20 від 10.04.2020) на загальну суму 142299грн. 26коп.

Матеріали справи містять також надані відповідачем належним чином завірені копії заяв про злочин від 20.09.2019 №1043, від 27.09.2019 №1084, пояснення лісничого від 27.09.2019, листи №40 від 14.01.2020 та №42 від 14.01.2020 з проханням повідомити про результати проведення досудового розслідування, відповіді Красилівського відділу поліції ГУ НП в Хмельницькій області №615 від 30.01.2020, Наказу ДП "Старокостянтинівське лісове господарство" №21 від 03.01.2019 "Про закріплення лісомайстерських дільниць працівниками державної лісової охорони лісництв", Наказу ДП "Старокостянтинівське лісове господарство" №54 від 09.03.2016 "Про створення рейдових бригад з метою запобігання та виявлення порушень правил пожежної безпеки, та охорони лісу від самовільних рубок", Посадової інструкції ДП "Старокостянтинівське лісове господарство".

В.о. заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури Хмельницької області м. Красилів, посилаючись на норми Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та норми Лісового кодексу України, вважає, що внаслідок неналежного виконання працівниками Антонівського лісництва ДП "Старокостянтинівське лісове господарство" обов`язків по захисту, охороні лісових насаджень від незаконних рубок, навколишньому природному середовищу заподіяно шкоду на загальну суму 142299грн 26коп., що є предметом позову у даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що склалися апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Щодо рішення суду першої інстанції в частині наявності встановлення у прокурора підстав для звернення до суду з цим позовом, суд зазначає, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 269 ГПК України).

Як вбачається із вимог та доводів апеляційної скарги, відповідач не погоджується із рішенням господарського суду Хмельницької області від 22.06.2021 у справі №924/402/21 в частині задоволення позову по суті позовних вимог та не оскаржує рішення в частині підстав та порядку звернення прокурора до суду в інтересах держави.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції не вбачає наявність підстав, встановлених ст. ст. 269, 277 ГПК України для виходу за межі вимог та доводів апеляційної скарги.

Як зазначалось вище, предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Так, в.о. заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури, посилаючись на те, що ДП "Старокостянтинівське лісове господарство" як постійний лісокористувач не забезпечив охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустив самовільну рубку лісу невстановленими особами, упродовж вересня 2019р., в урочищі "Терешки" кв. 24 вид. 8 та в урочищі "Кульчини" кв. 35 вид. 1 у загальній кількості 14 дерев порід "дуб" та "ясен", що відносяться до Антонівського лісництва, чим спричинено матеріальну шкоду лісовому фонду України, що перебуває під охороною держави, а тому має нести матеріальну відповідальність у повному обсязі, звернувся до суду з позовом про стягнення з останнього шкоди в розмірі 142299 грн 26 коп.

Так, колегія судів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позову з огляду на таке.

Згідно статті 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до статей 16, 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Як убачається із наявної у матеріалах справи копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 16.03.2015, Державному підприємству "Старокостянтинівське лісове господарство" Розпорядженням Хмельницької обласної державної адміністрації №74/2015-р від 19.02.2015 надано право постійного користування земельною ділянкою площею 516,2978 га із кадастровим номером 6822789200:07:012:0001 з цільовим призначенням -для ведення лісового господарства і пов`язаних із ним послуг (про що внесено 16.03.2015 відомості про державну реєстрацію права за №20018424 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).

Також, відповідно до наявної в матеріалах справи копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 16.03.2015, Державному підприємству "Старокостянтинівське лісове господарство" Розпорядженням Хмельницької обласної державної адміністрації №74/2015-р від 19.02.2015 надано право постійного користування земельною ділянкою площею 500,7161га із кадастровим номером 6822785800:05:001:0001 з цільовим призначенням-для ведення лісового господарства і пов`язаних із ним послуг (про що внесено 16.03.2015 відомості про державну реєстрацію права за №20016240 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).

Частиною другою статті 19 Лісового кодексу України визначено, що постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Відповідно до пункту 5 статті 64 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані, зокрема, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Статтею 86 Лісового кодексу України передбачено, що організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Статтею 93 Кодексу передбачені завдання контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів. Зокрема, такими завданнями є запобігання порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.

Враховуючи викладене, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.03.2018 у справі №909/1111/16).

Як вбачається з матеріалів справи, ДП Старокостянтинівське лісове господарство" створене, зокрема, з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів, що перебувають у користуванні підприємства; одержання прибутку від комерційної діяльності (пункт 3.1 Статуту).

Згідно пункту 3.2.5 Статуту підприємства основним напрямком діяльності останнього, зокрема, є забезпечення охорони лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу, порушень лісового законодавства і притягнення до адміністративної відповідальності громадян та посадових осіб при вчиненні ними адміністративних правопорушень у сфері лісового господарства, мисливського господарства та полювання.

Таким чином на переконання суду апеляційної інстанцій, відповідач - ДП Старокостянтинівське лісове господарство" у відповідності до вимог статті 17 Лісового кодексу України є постійним лісокористувачем, на якого чинним законодавством покладено обов`язок забезпечити охорону лісів на підвідомчій лісовому господарству території.

Згідно статті 105 Лісового кодексу України особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини, порушенні інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, несуть встановлену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.

Відповідно до статті 107 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Згідно статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації заподіяної навколишньому природному середовищу шкоди.

Отже, відносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Лісового кодексу України та спеціальними нормативно-правовими актами у сфері природоохоронного законодавства.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто є деліктною відповідальністю.

Частиною 1, пунктом 3 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Обов`язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України).

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди містяться у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Водночас, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування завданої шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, у тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає в протиправній бездіяльності в вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.02.2020 у справі №920/1106/17, від 20.12.2018 у справі №924/12/18, від 20.08.2018 у справі №920/1293/16 та у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 09.08.2018 у справі № 909/976/17.

Також у п. 88 постанови від 13.05.2020 року у справі №9901/93/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виходячи з вимог частини другої статті 19, статей 63 і 86 Лісового кодексу України, з урахуванням правової позиції, викладеної в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09 серпня та 19 вересня 2018 року у справах № 909/976/17, 925/382/17, лісокористувач є не потерпілою, а навпаки, відповідальною особою за шкоду, завдану внаслідок незаконної порубки лісу, перед державою як власником лісових ресурсів. Адже в цьому випадку вина лісокористувача полягає у протиправній бездіяльності щодо невжиття належних заходів захисту й охорони лісових насаджень. Таким чином, право на відшкодування шкоди, завданої самовільним вирубуванням лісу, має держава, цивільно-правову відповідальність перед якою несуть безпосередні винуватці порубки нарівні з лісокористувачами.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення природоохоронного законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів, а також і постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні їх працівниками та не перешкоджанні незаконному вирубуванню лісових насаджень, внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов`язків. Тобто проявом їх протиправної бездіяльності є незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев невстановленими особами.

Враховуючи вимоги статей 1166, 1172 Цивільного кодексу України у вирішенні спору про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Оскільки відповідачем ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду не надано жодних доказів відсутності його вини та вчинення ним дій, спрямованих на збереження та охорону лісів та недопущення самовільної рубки лісу, створення сприятливих умов щодо охорони лісу та недопущення самовільної (незаконної) рубки невідомими особами на наданих ДП "Старокостянтинівське лісове господарство" в постійне користування земельних ділянках в урочищі "Терешки" кв. 24 вид. 8 та в урочищі "Кульчини" кв. 35 вид. 1 у загальній кількості 14 дерев порід "дуб" та "ясен", суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність складу цивільного правопорушення та правових підстав для задоволення позовних вимог прокурора.

При цьому, доводи апеляційної скарги про невірний розрахунок розміру шкоди не беруться судом апеляційної інстанції до уваги, з огляду на таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008р. №665 затверджено такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами, зокрема, незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту (п. 1 Постанови).

Державною екологічною інспекцією проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки лісу невстановленими особами, упродовж вересня 2019р., в урочищі "Терешки" кв. 24 вид. 8 та в урочищі "Кульчини" кв. 35 вид. 1 у загальній кількості 14 дерев порід "дуб" та "ясен", що відносяться до Антонівського лісництва ДП "Старокостянтинівське лісове господарство" відповідно до вказаної постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008р. №665.

Разом з тим, скаржник посилаючись на неправомірність розрахунків здійснених Державною екологічною інспекцією не подає до суду контррозрахунку шкоди, а лише посилається, що така виконана їхніми працівниками та відображена в актах огляду місця вчинення правопорушення лісового господарства від 27.09.2019 та від 19.09.2019.

За наведеного, колегія суддів вважає, що розрахунок здійснений Державною екологічною інспекцією, згідно якого загальна сума шкоди становить 142299грн. 26коп., з них: в урочищі "Терешки" на суму 44382грн. 82коп. та урочищі "Кульчини" на суму 97916грн. 44коп. є вірним.

Отже, доводи скаржника про відсутність в його діях повного складу цивільного правопорушення, а саме вини та причинно-наслідкового зв`язку, а також про недоведеність розміру збитків, спростовуються встановленими судами фактичними обставинами справи та зазначеними вище законодавчими приписами.

Крім того, доводи апеляційної скарги про те, що розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження суд першої інстанції позбавив відповідача права висловити свою позицію в судовому засіданні, викликати свідків та дослідити проведення досудового розслідування (чи проведені всі слідчі дії) для встановлення об`єктивної істини по справі не заслуговують на увагу, з огляду на таке.

Відповідно до ч.5 ст. 12 ГПК України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом ч.1 ст.247 ГПК України з урахуванням предмету спору вказана справа є малозначною та підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження. При цьому, згідно ч.7 ст.250 ГПК Україна, частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

Отже, з урахуванням положень ст.ст.12, 247, 250 ГПК України Господарським судом Хмельницької області обґрунтовано віднесено справу до категорії малозначних та здійснено розгляд справи за правилами спрощеного провадження.

Разом з тим, в апеляційній скарзі відповідачем також вказується на позбавлення його судом можливості висловлення позиції у судовому засіданні, необхідності дослідження належності проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні за фактом незаконної порубки лісу.

Разом з цим, після відкриття провадження у справі, судом надано можливість відповідачу подати письмовий відзив на позовну заяву, який надійшов до господарського суду Хмельницької області 11.05.2021. У вказаному відзиві відповідачем висловлено заперечення щодо позовних вимог, викладена позиція щодо останніх. Крім цього, 18.05.2021 на адресу суду відповідачем надіслано клопотання про долучення додаткових доказів по справі.

Доводи скаржника щодо не дослідження судом належності проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні за фактом незаконної порубки лісу не заслуговує на увагу, оскільки ГПК України не ставить перед судом такий обов`язок.

Таким чином, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.

Отже, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 25.01.2021 у даній справі прийняте з повним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Крім того, у зв`язку із відмовою в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати визначені ст. 129 ГПК України, залишаються за скаржником.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Старокостянтинівське лісове господарство" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.06.21 у справі №924/402/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.06.21 у справі №924/402/21 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст. 287 ГПК України.

4. Справу №924/402/21 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "01" жовтня 2021 р.

Головуючий суддя Миханюк М.В.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Коломис В.В.