Рішення

від 30.09.2021 по справі 160/11649/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2021 року Справа № 160/11649/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколайчук С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою позивача-1: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ); позивача-2: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ); позивача-3: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 до Томаківської селищної ради Томаківського району Дніпропетровської області (вул. Лесі Українки, б.17, смт.Томаківка, Томаківський район, Дніпропетровська область, 53500) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

14 липня 2021 року позивача-1: ОСОБА_1 , позивач-2: ОСОБА_2 , позивач-3: ОСОБА_3 звернулись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Томаківської селищної ради, у якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Томаківської селищної ради щодо ненадання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розміром 7,619 в умовних кадастрових гектарах із земель Колективного сільськогосподарського підприємства Перше травня , за межами населеного пункту на території Томаківської селищної ради;

- зобов`язати Томаківську селищну раду виділити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в натурі (на місцевості) земельну частку (пай) розміром 7,619 в умовних кадастрових гектарах із земель Колективного сільськогосподарського підприємства Перше травня , за межами населеного пункту на території Томаківської селищної ради, шляхом надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

В обґрунтування позову зазначено, що 24 травня 2021 року позивачі звернулися із заявою до Томаківської селищної ради про виділення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) розміром 7,619 в умовних кадастрових гектарах із земель колективного сільськогосподарського підприємства "Перше травня" за межами населеного пункту на території Томаківської селищної ради шляхом надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Однак, 23 червня 2021 року виконавчим комітетом Томаківської селищної ради надано необґрунтовану відповідь за вих. №1538/0/2-21, якою відмовлено у задоволенні заяви. Виконавчий комітет Томаківської селищної ради посилається на те, що рішенням суду не покладено обов`язки на Томаківську селищну раду щодо виділення земельної ділянки. Крім того, у Томаківської селищної ради відсутня інформація щодо вільних земель. При цьому, позивачами звернуто увагу на те, що заява про виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) була адресована Томаківській селищній раді взагалі не була нею розглянута. Відповідь же надана виконавчим комітетом Томаківської селищної ради, який є окремою юридичною особою і не уповноважений розглядати відповідні питання. Позивачі зауважили, що відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин. Однак, всупереч вказаним вище вимог, Томаківською селищною радою питання щодо виділення позивачам в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) розміром 7,619 в умовних кадастрових гектарах із земель колективного сільськогосподарського підприємства "Перше травня" за межами населеного пункту на території Томаківської селищної ради шляхом надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на пленарному засіданні ради не розглядалося та не вирішувалося, а відмова у наданні дозволу була оформлена лише відповідним листом та не уповноваженим на те органом.

Позивачі вважають протиправною бездіяльність відповідача стосовно ненадання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), у зв`язку з чим звернулися до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою запропоновано відповідачу у разі невизнання адміністративного позову протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання (вручення) копії цієї ухвали, надати відзив на позовну заяву.

12.08.2021 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Отже, особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві, була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Після того як рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 31.05.2005 у справі №2-253/2006р визнано право на земельну частку (пай) площею 7,619 в умовах кадастрових гектарах за ОСОБА_4 , останній необхідно було отримати правовстановлюючі документи на зазначену земельну ділянку, тобто сертифікат на право на земельну частку (пай), який на той час вимагався Томаківською районною державною адміністрацією. Проте, з незрозумілих причин, громадянка ОСОБА_4 не звернулась до Томаківської РДА для отримання сертифікату згідно вищевказаного рішення суду, та ІНФОРМАЦІЯ_1 померла. Тобто, у померлої ОСОБА_4 був час з 31.05.2005 до 17.10.2006 для того, щоб реалізувати своє право на отримання сертифікату і в подальшому отримати у приватну власність земельну частку (пай).

Факт бездіяльності Томаківської селищної ради щодо ненадання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 розміром 7,619 в умовних кадастрових гектарах із земель Колективного сільськогосподарського підприємства "Перше травня", за межами населеного пункту на території Томаківської селищної ради - відсутній, оскільки: сільські, селищні, міські ради виділяють земельну частку (пай) лише для осіб які є власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай) та громадян -спадкоємців права на земельну частку (пай), що раніше посвідчений сертифікатом, виданого на ім`я спадкодавця; право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, проте заочним рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 31.05.2005 у справі №2-253/2006р встановлено, що громадянка ОСОБА_4 не була включена до списку, що є додатком до вищевказаного державного акту, у зв`язку з чим вона в повній мірі не набула права на земельну частку (пай) колективного сільськогосподарського підприємства "Перше травня".

Факт невключения громадянки ОСОБА_4 до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, підтверджується листом відділу № 2 управління у Нікопольському районі головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 05.08.2021 вих.№ 68/43-21.

Тобто, враховуючи вищевикладене та беручи до уваги той факт, що громадянка ОСОБА_4 не була включена до списку, що є додатком до вищевказаного державного акту про колективну власність на землю та той факт, що за період з 31.05.2005 до 17.10.2006 вона, на підставі рішення суду, не реалізувала право на отримання сертифікату про право на земельну частку (пай), вона за життя не отримала права власності на земельну частку (пай), та як результат, спадкувати право на земельну частку (пай), що залишилось після її смерті, громадяни ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , позивачі по справі, не мають правових підстав.

Тому відповідач вважає, що надання, на підставі рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 06.04.2021 по цивільній справі № 195/1984/20 громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розміром 7,619 в умовних кадастрових гектарах із земель КСП "Перше травня" за межами населеного пункту на території Томаківської селищної ради та в подальшому передача вищевказаним громадянам земельної ділянки у приватну власність, суперечить вимогам чинного законодавства та в майбутньому породить порушення чинного законодавства з боку депутатського корпусу Томаківської селищної ради, посадових осіб виконавчого комітету Томаківської селищної ради та порушення прав та інтересів власників сертифікатів (членів колишнього КСП "Перше травня").

Таким чином, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.

01.09.2021 року від позивачів за допомогою засобів поштового зв`язку надійшли додаткові пояснення, у яких підтримано позицію, викладену у позовній заяві.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2012 року у справі №2о/442/33/12 ОСОБА_2 визнано обмеженим у цивільній дієздатності, а ОСОБА_1 призначено його піклувальником.

Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2012 року у справі №2о/442/32/12 ОСОБА_3 визнано обмеженим у цивільній дієздатності, а ОСОБА_1 призначено його піклувальником ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 06 квітня 2021 року у справі №195/1984/20 визнано за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в порядку спадкування право на земельну частку (пай) розміром 7,619 в умовних кадастрових гектарах із земель Колективного сільськогосподарського підприємства "Перше травня", за межами населеного пункту на території Томаківської селищної ради Томаківського району Дніпропетровської області.

24 травня 2021 року позивачі звернулися до Томаківської селищної ради Томаківського району Дніпропетровської області із заявою про виділення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) розміром 7,619 в умовних кадастрових гектарах із земель Колективного сільськогосподарського підприємства "Перше травня", за межами населеного пункту на території Томаківської селищної ради, шляхом надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

23.06.2021 року виконавчий комітет Томаківської селищної ради листом №1538/0/2-21 розглянув заяву позивачів 24.05.2021 року та повідомив, що відповідно до Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах спадкування", а саме в п. 11 роз`яснив, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 06.04.2021 справа № 195/1984/20 2/195/74/21 не покладено обов`язки на Томаківську селищну раду Дніпропетровської області щодо виділення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 натурі (на місцевості) земельну частку (пай) розміром 7,619 в умовах кадастрових гектарах із земель Колективного сільськогосподарського підприємства "Перше травня", за межами населеного пункту на території Томаківської селищної ради.

Рекомендовано звернутися до суду з метою уточнення рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 06.04.2021 справа № 195/1984/20 2/195/74/21.

Також повідомлено, що у Томаківській селищній раді на даний час відсутня інформація щодо вільних земель Колективного сільськогосподарського підприємства "Перше травня" в частині ріллі, тому виділити Вам та громадянам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в натурі (на місцевості) земельну частку (пай) розміром 7,619 в умовних кадастрових гектарах із земель Колективного сільськогосподарського підприємства "Перше травня", за межами населеного пункту на території Томаківської селищної ради не можливо.

Вважаючи бездіяльність відповідача стосовно ненадання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) протиправною, позивачі звернулися до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин релевантні їм джерела права.

Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовано Земельним кодексом України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ, Законом України від 05.06.2003 № 899-ІV "Про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок (паїв) власникам земельних часток (паїв)" (далі - Закон № 899), Законом України від 10.07.2018 № 2498-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" (далі - Закон № 2498).

Згідно з частиною другою статті 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

За приписами статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Згідно із абзацом другим пункту 8 Перехідних положень ЗК України члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств та працівники державних і комунальних закладів освіти, культури та охорони здоров`я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонери з їх числа, які на час набрання чинності цим Кодексом не приватизували земельні ділянки шляхом оформлення права на земельну частку (пай), мають право на їх приватизацію в порядку, встановленому статтями 25 та 118 цього Кодексу. В сільськогосподарських акціонерних товариствах право на земельну частку (пай) мають лише їх члени, які працюють у товаристві, а також пенсіонери з їх числа.

Частинами першою та другою статті 25 ЗК України передбачено, що при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров`я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю). Рішення про приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій приймають органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій.

Згідно із частиною п`ятою статті 25 ЗК України особи, зазначені у частині першій цієї статті, мають гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).

Відповідно до частин десятої та одинадцятої статті 25 ЗК України органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у процесі приватизації створюють резервний фонд земель за погодженням його місця розташування з особами, зазначеними в частині першій цієї статті у розмірі до 15 відсотків площі усіх сільськогосподарських угідь, які були у постійному користуванні відповідних підприємств, установ та організацій. Резервний фонд земель перебуває у державній або комунальній власності і призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням.

Згідно положеннями статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій.

Повноваження відповідних органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 ЗК України.

Указом Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08.08.1995 р. № 720/95 передбачено порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям. Відповідно до положень вказаного нормативно-правового акту паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах визначаються виходячи вартості земельної частки (паю) та середньої грошової оцінки одного гектар сільськогосподарських угідь для даного підприємства, кооперативу, товариства.

Таким чином, земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначений в умовних кадастрових гектарах, а місцезнаходження та межі такої земельної частки (паю) не визначені.

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками, особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) визначено Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" від 05.06.2003 р. № 899-IV (далі - Закон № 899-IV).

Відповідно до статті 1 зазначеного Закону № 899-IV право на земельну частку (пай) мають, зокрема, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Відповідно до положень ст. 2 вказаного закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до статті 3 Закону № 899-IV підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.

Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Статтею 5 Закону № 899-IV передбачено, що сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), зокрема розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок та приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

Згідно з частиною 1 статті 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Згідно до положень частини 1 статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Отже, оскільки рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 06 квітня 2021 року у справі №195/1984/20, яке набрало законної сили 06.05.2021 року, визнано за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в порядку спадкування право на земельну частку (пай) розміром 7,619 в умовних кадастрових гектарах із земель Колективного сільськогосподарського підприємства "Перше травня", за межами населеного пункту на території Томаківської селищної ради Томаківського району Дніпропетровської області суд робить висновок, що саме на Томаківську селищну раду Томаківського району Дніпропетровської області покладено обов`язок реалізувати наявне у позивачів право на таку земельну ділянку.

Щодо посилань відповідача на те, що ОСОБА_4 повинна була звернутися до Томаківської РДА для отримання сертифікату на право на земельну частку (пай), оскільки заочним рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 31 травня 2005 року у справі №2-253/2006 за ОСОБА_4 визнано право на земельну частку (пай) площею 7,619 в умовних кадастрових гектарах, проте за життя спадкодавець не встигла реалізувати своє право на пай і отримати правовстановлюючі документи на нього, суд зауважує, що наведене не може бути підставою для відмови позивачам у наданні дозволу на виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з огляду на наступне.

Так, сертифікат не є документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, а є лише документом який підтверджує право на земельну частку (пай), тому рішення суду про визнання права на земельну частку (пай) за своєю правовою природою є документом, що замінює сертифікат і так само є підставою для виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості).

При цьому, доводи відповідача про те, що позивачі не мають правових підстав спадкувати право на земельну частку (пай) є безпідставними, оскільки таке право підтверджене рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 06 квітня 2021 року у справі №195/1984/20, яке набрало законної сили.

В даному випадку відповідачем не було прийнято відповідного рішення за результатом розгляду поданої позивачами заяви, чим допущено протиправну бездіяльність, у зв`язку з чим суд робить висновок, що вимога позивачів про зобов`язання відповідача виділити в натурі (на місцевості) земельну частку (пай) розміром 7,619 в умовних кадастрових гектарах із земель Колективного сільськогосподарського підприємства Перше травня , за межами населеного пункту на території Томаківської селищної ради, шляхом надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), є передчасною, оскільки Земельний кодекс України передбачає проведення певної процедури розгляду вказаного клопотання, яка в свою чергу відповідачем дотримана не була.

Таким чином, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, та з урахуванням положень ч.2ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Томаківську селищну раду Томаківського району Дніпропетровської області на засіданні чергової сесії селищної ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) розміром 7,619 в умовних кадастрових гектарах із земель Колективного сільськогосподарського підприємства "Перше травня", за межами населеного пункту на території Томаківської селищної ради, шляхом надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги п.75 постанови Верховного Суду від 17.12.2018р. у справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18), де міститься правовий висновок, у силу якого адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності свого рішення.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Так, відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У пункті 58 рішення ЄСПЛ від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04) зокрема, зазначено, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Тобто, з метою дотримання принципу верховенства права суб`єкти владних повноважень, приймаючи рішення владно-управлінського характеру, мають належним чином його мотивувати. Мотивація прийняття рішення суб`єктом при здійсненні ним владних управлінських функцій має оцінюватися судом при здійсненні контролю за виконанням судових рішень.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд робить висновок, що відповідачем протиправно не було розглянуто у визначений законодавством спосіб заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділення їм в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) розміром 7,619 в умовних кадастрових гектарах із земель Колективного сільськогосподарського підприємства "Перше травня", за межами населеного пункту на території Томаківської селищної ради, шляхом надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), у зв`язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Таким чином, за сукупністю наведених обставин, суд робить висновок, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву позивача-1: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ); позивача-2: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ); позивача-3: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 до Томаківської селищної ради Томаківського району Дніпропетровської області (вул. Лесі Українки, б.17, смт.Томаківка, Томаківський район, Дніпропетровська область, 53500) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Томаківської селищної ради Томаківського району Дніпропетровської області щодо неприйняття відповідного рішення за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) розміром 7,619 в умовних кадастрових гектарах із земель Колективного сільськогосподарського підприємства "Перше травня", за межами населеного пункту на території Томаківської селищної ради, шляхом надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Зобов`язати Томаківську селищну раду Томаківського району Дніпропетровської області на засіданні чергової сесії селищної ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) розміром 7,619 в умовних кадастрових гектарах із земель Колективного сільськогосподарського підприємства "Перше травня", за межами населеного пункту на території Томаківської селищної ради, шляхом надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Томаківської селищної ради Томаківського району Дніпропетровської області (вул. Лесі Українки, б.17, смт.Томаківка, Томаківський район, Дніпропетровська область, 53500) сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 454,00 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук