Вирок

від 04.10.2021 по справі 644/2529/20

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Суддя ОСОБА_1

Справа № 644/2529/20

Провадження № 1-кп/644/324/21

04.10.2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2021 року Орджонікідзевський районний суд м.Харкова, у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

За участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

Прокурора ОСОБА_3 ,

Обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 17.01.2020 року №12020220530000132, щодо

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м.Харків, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, працює за договорами на будівництві, раніше в силу ст.89 КК України не судимого, одруженого, що зареєстрований АДРЕСА_1 , обвинуваченого за ч.1 ст.289 КК України,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , перебуваючи у трудових відносинах з ПП «РІА ТРАНС» на підставі договору цивільно-правового характеру від 11.12.2019 року, відповідно до умов якого останній був прийнятий на посаду водія для перевезення хлібобулочних виробів, того ж дня прийняв належний на праві власності ПП «РІА ТРАНС» автомобіль ГАЗ 3302 державний номерний знак НОМЕР_1 , для виконання своїх обов`язків, який відповідно до умов вищевказаного договору мав повернути власнику 25.12.2019 року.

На початку січня 2020 року, на ґрунті особистих неприязних відносин з виконуючим обов`язки директора ПП «РІА ТРАНС» ОСОБА_6 з приводу неповного розрахунку за виконану роботу, у ОСОБА_4 виник умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом з метою його подальшого продажу, а саме, автомобілем ГАЗ 3302 державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ПП «РІА ТРАНС» на праві власності, який був переданий останньому для виконання умов договору цивільно-правового характеру від 11.12.2019 року.

Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, не маючи на меті повернення транспортного засобу власнику, 08.01.2020 року ОСОБА_4 розмістив на інтернет-сайті «RST» оголошення щодо продажу автомобіля ГАЗ 3302 державний номерний знак НОМЕР_1 , та 09.01.2020 року, діючи з прямим умислом, незаконно, протиправно, з корисливих мотивів, проти волі власника, особисто перебуваючи за кермом, перегнав вищевказаний автомобіль до місця подальшого продажу, а саме, за адресою проживання покупця: АДРЕСА_2 , таким чином протиправно вилучив транспортний засіб у власника всупереч його волі, чим спричинив потерпілому ПП «РІА ТРАНС» матеріальну шкоду у розмірі 84 720 гривень.

Обвинувачений в судовому засіданні свою провину визнав в повному обсязі, каявся. Надав суду пояснення, аналогічні викладеним в обвинувальному акті, просив розглянути справу відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України. Зазначав, що дійсно, працював в ПП «РІА ТРАНС», здійснював перевезення вантажу, працював ніч через ніч, роботу свою виконав в повному обсязі, але ОСОБА_6 не розрахувався за роботу в обумовлені терміни та обумовленою сумою, посилаючись на відсутність коштів, дав лише 500 гривень, не доплатив ще 3500 гривень, та повідомив, що цього буде достатньо. При цьому, коли дізнався від директора заводу, що з ПП «РІА ТРАНС», повністю розрахувались за роботу, яку він виконував, звертався до директора ПП «РІА ТРАНС», але той повідомив що коштів які він вже дав достатньо. Таким ставленням до працівників він був обурений, вважав за це необхідне провчити роботодавця та вирішив не повертати автомобіль, отримані кошти від продажу автомобіля забрати собі за роботу. Після продажу автомобіля ще деякий час зберігав у себе кошти, думав, що директор ПП «РІА ТРАНС», все ж таки розрахується. Коли цього не сталось, витратив кошти на власні потреби. Розуміє, що такі дії є протиправними, в подальшому у разі виникнення непорозумінь буде вирішувати питання через правоохоронні органи. Каявся, повідомляв, що транспортний засіб повернутий ПП «РІА ТРАНС».

Відповідно до ч. 3 ст.349 КПК Українита проти цього не заперечували учасники судового провадження судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд вважає, що вина обвинуваченого доказана, йогодії слід кваліфікувати за ч.1 ст289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом.

При визначенні видута міри покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відноситься до нетяжких злочинів, а також відомості які характеризують його особу. Судом враховується, що обвинувачений раніше в силу ст.89 КК України не судимий, на обліку лікаря психіатра, нарколога не перебуває, має постійне місце реєстрації, працює за договорами.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст.66 КК України є щире каяття, обставин, які обтяжують покарання згідно зі ст. 67 КК України судом не встановлено.

Враховуючи встановлені судом обставини, ставлення обвинуваченого до вчиненого, дані про особу обвинуваченого, суд вважає за можливе призначити покарання у вигляді обмеження волі із застосуванням вимог ст.75 КК України з іспитовим строком.

Запобіжний захід не обирався, цивільний позов не заявлявся, судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого, питання речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ст.100 КПК України. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він протягом встановленого іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення. Відповідно до ч.1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 протягом іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення авто товарознавчої експертизи №5762 від 25.03.2020 року в сумі 1634 (одна тисяча шістсот тридцять чотири) гривні 40 копійок.

Речовий доказ автомобіль ГАЗ 3302 державний номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, протокол перевірки технічного стану транспортного засобу, поліс №АО/5720051, мобільний телефон LG білого кольору, передані на відповідальне зберігання представнику потерплого ОСОБА_6 , вважати переданими за належністю.

Вирок може бути оскаржено, з урахуванням ч.2ст.394 КПК України, до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Орджонікідзевський районний суд м.Харкова.

Головуючий: суддя ОСОБА_1