Ухвала

від 24.09.2021 по справі 756/15478/14-к

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/15478/14-к

Номер провадження № 1-кп/756/1300/21

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2021 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваної ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі судових засідань № 5 Оболонського районного суду міста Києва клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності в зв`язку із закінченням строків давності у кримінальному провадженні, внесеного 21.03.2013 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013110050000230, у відношенні:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України,

УСТАНОВИВ:

19.08.2021 до Оболонського районного суду м. Києва від прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 надійшло клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності у кримінальному провадженні, внесеного 21.03.2013 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013110050000230, у відношенні ОСОБА_4 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 було повідомлено про підозру з тих підстав, що 01.10.2010 між Управлінням комунального майна району виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві (Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації) Орендодавець в особі ОСОБА_8 та ТОВ «Форс-Груп» (код ЄДРПОУ 37265067) Орендар в особі ОСОБА_9 , укладено договір № 08102 оренди нежитлового будинку (приміщення), (далі Договір). Орендодавець на підставі розпорядження Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації №565 від 03.09.2010, передає, а орендар приймає в оренду нежитлову будівлю загальною площею 90 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3 , для магазину, офісу або надання послуг.

У зв`язку з укладеним Договором, 01.10.2010, між представником орендаря директором ТОВ «ФОРС-ГРУП» ОСОБА_9 та представниками ЖЕК 508 КП «Житлосервіс «Оболонь» Оболонського району у м. Києві, а саме інженером економістом ОСОБА_10 , майстром т/д ОСОБА_11 підписано акт прийому та передачі нежитлового приміщення, його технічного стану та характеристика приміщення (будинку) для визначення ставки орендної плати при наданні в оренду.

Під час підписання акту прийому та передачі нежитлового приміщення, його технічного стану та характеристика приміщення (будинку) для визначення ставки орендної плати при наданні в оренду, будь які записи про наявність зруйнування і потреби його відновлення відсутні.

На підставі протоколу №2 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРС-ГРУП» (далі ТОВ «ФОРС-ГРУП» або Товариство), ОСОБА_4 , призначено на посаду директора ТОВ «ФОРС-ГРУП». У зв`язку з цим, до неї переходять всі права та обов`язки директора ТОВ «ФОРС.

У зв`язку з тим, що діяльність ОСОБА_4 , як директора Товариства, пов`язана з виконанням адміністративно - розпорядчих обов`язків, тобто з управлінням та розпорядженням довіреним їй майном, то ОСОБА_4 є службовою особою.

Отже, ОСОБА_4 перебуваючи на посаді директора ТОВ «ФОРС-ГРУП» зобов`язана була відповідно до Договору, а саме до розділу 4. Обов`язки сторін, забезпечити належне збереження, експлуатацію і санітарне утримання об`єкту оренди - нежитлове приміщення в АДРЕСА_3 , його обладнання, інвентарю та запобігати його пошкодженню і псуванню.

У зв`язку з неналежним виконання директором ТОВ «ФОРС-ГРУП» ОСОБА_4 своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , що орендується TOB «Форс-груп» зруйноване і потребує відновленню, згідно документу Акту перевірки від 29.03.2012.

Відповідно до Акту прийому-передачі від 01.10.2010, на момент укладання Договору оренди № 08102 від 01.10.2010, нежитлове приміщення в АДРЕСА_3 , знаходилося в задовільному стані, потребувало ремонту.

Згідно із пунктами 4.3, 6.3, 6.9, 7.2 Договору оренди № 08102 від 01.10.2010 орендар зобов`язаний забезпечувати належне збереження, експлуатацію, санітарне утримання об`єкту оренди, його обладнання, інвентарю та запобігати його пошкодженню та псуванню. При погіршенні стану або знищення об`єкта оренди з вини орендаря він відшкодовує орендодавцю збитки в розмірі вартості ремонту або відновлення майна.

Відповідно до Акту перевірки від 29.03.2012, дотримання виконання умов договору оренди № 08102 нежитлового приміщення в м. Києві по Озерній, буд. 24-а, що орендується TOB «Форс-груп» зазначене приміщення зруйноване і потребує відновленню.

Згідно з кошторисом від 30.05.2012, на відновлення нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Озерна, буд. 24-а, що знаходиться в оренді TOB «Форс-груп» сума збитків становить 69 353 грн. (шістдесят дев`ять тисяч триста п`ятдесят три) гривні.

У зв`язку з тим, що директор ТОВ «ФОРС-ГРУП» ОСОБА_4 неналежно виконувала свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, які передбачені договором № 08102 оренди нежитлового будинку (приміщення) від 01.10.2010, якими встановлено, що ТОВ «ФОРС-ГРУП» зобов`язано забезпечити належне збереження, експлуатацію і санітарне утримання об`єкту оренди, його обладнання, інвентарю та запобігати його пошкодженню і псуванню, нежитлове приміщення в АДРЕСА_3 , зруйноване і потребує відновленню, тобто заподіяно істотну шкоду охоронюваним законом громадським інтересам, а саме інтересам КП «Житлосервіс «Оболонь», яка полягає у втраті об`єктів комунального майна, яка належать громаді міста, у позбавленні можливості населення користуванням даними приміщеннями та отримання послуг чи задоволенні інших потреб міської громади.

Дії підозрюваної ОСОБА_4 органом досудового розслідування було кваліфіковано за ч. 1 ст. 367 КК України, а саме неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом громадським інтересам.

Однак, як свідчить клопотання прокурора, строки давності притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 закінчились, та остання погодилась на звільнення від кримінальної відповідальності з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити та звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 367 КК України, за учинення нетяжкого злочину, тобто на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, урахував положення ст. 5 КК України.

Підозрювана ОСОБА_4 та її захисник ОСОБА_5 просили задовольнити клопотання. При цьому, ОСОБА_4 під час розгляду клопотання надала згоду щодо звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України за інкриміноване кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 367 КК України та закриття кримінальне провадження у зв`язку із звільненням від кримінальної відповідальності.

Представник потерпілого ОСОБА_6 у судовому засіданні не заперечував щодо задоволення клопотання та звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності з підстав, які наведені прокурором.

Вислухавши прокурора, захисника, підозрювану та представника потерпілого, дослідивши клопотання та надані матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України у випадках передбачених законом України про кримінальну відповідальність, особа звільняється від кримінальної відповідальності.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, при цьому відповідно до частини восьмої цієї статті, закриття кримінального провадження не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КПК України встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

Отже, суд, при розгляді клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, не повинен установлювати винуватість підозрюваної чи обґрунтованість підозри, як і не зобов`язаний отримати у судовому засіданні від підозрюваної визнання своєї винуватості, окрім згоди на звільнення від кримінальної відповідальності.

До цих висновків суд доходить з конструкції ч. 1 ст. 49 КК України, згідно з якою передбачений ст. 49 КК України порядок звільнення від кримінальної відповідальності застосовується за наявності таких умов:

- закінчення зазначених у законі строків;

- невчинення протягом цих строків нового злочину певного ступеня тяжкості;

- неухилення особи від слідства або суду;

- згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності.

Крім того, відповідно до положень п. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

З висновку, зазначеного у пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини «Грабчук проти України» (Заява N 8599/02) від 21.09.2006, видно, що презумпція невинуватості порушена, якщо твердження посадової особи щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину, відображає думку, що особа винна, коли цього не було встановлено відповідно до закону.

Тим більш, саме статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 24.05.2018 (справа № 200/4664/14-к), яка є обов`язковою для застосування судами відповідно до ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

Згідно з ч. 1-4 ст. 12 КК України кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.

Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.

Нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Відповідно до ст. 5 КК України Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

З поданого клопотання видно, що ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, за учинення якого наразі передбачено покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Між тим, як видно з положень Кримінального кодексу, які діяли на час вчинення інкримінованих подій, санкція ч. 1 ст. 367 КК України передбачала покарання у виді штрафу від двохсот п`ятдесяти до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а отже відповідно до положень статей 5, 12 КК України наразі відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Тож, оскільки ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, яке за своїм змістом відповідно до статей 5, 12 КК України наразі є нетяжким злочином, з дня події кримінального правопорушення, яке, згідно з повідомленням про підозру, мало місце в період часу з 2010 року до 2012 року, минуло понад три роки, а суду не надано відомостей про те, що ОСОБА_4 у вказаний період часу учинила нове кримінальне правопорушення чи переховувалась від слідства або суду, суд на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України вважає необхідним звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення нетяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. При цьому суд перевірив, що підозрювана надала дозвіл щодо звільнення її від кримінальної відповідальності із зазначених підстав.

Запобіжний захід у відношенні підозрюваної ОСОБА_4 не застосовувався. Цивільний позов у провадженні не заявлявся. Процесуальні витрати, як і речові докази, питання щодо яких суд має вирішити під час ухвалення рішення, у провадженні відсутні.

Керуючись статтями 7, 124, 126, 284, 286, 288, 314, 369-372, 376, 395 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності у кримінальному провадженні, внесеного 21.03.2013 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013110050000230, у відношенні ОСОБА_4 задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 367 КК України, а кримінальне провадження у її відношенні провадженням закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1