Постанова

від 29.09.2021 по справі 606/2168/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 606/2168/20Головуючий у 1-й інстанції Ромазан Л.С. Провадження № 22-ц/817/877/21 Доповідач - Костів О.З. Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2021 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Міщій О. Я., Шевчук Г. М.,

з участю секретаря - Іванюта О.М.

сторін:

апелянта - ОСОБА_1 ,

представника апелянта - ОСОБА_2 ,

представника відповідачів - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 606/2168/20 за апеляційною ОСОБА_4 на рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 09 червня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу ОЛЕКСИШИН Зіновій Зіновійович, Дарахівська сільська рада Теребовлянського району Тернопільської області про визнання заяви про скасування заповіту недійсною та визнання права власності на спадкове майно (житловий будинок із надвірними будівлями та спорудами, земельні ділянки),

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Олексишин З.З., Дарахівська сільська рада, про визнання заяви про скасування заповіту недійсною та визнання права власності на спадкове майно (житловий будинок із надвірними будівлями та спорудами, земельні ділянки).

В обґрунтування заявлених вимог позивачка посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її брат ОСОБА_9 , який за час свого життя 24 лютого 2020 року склав на її користь заповіт, згідно якого заповів майно - житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0.25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, земельну ділянку площею 0.0565 га для ведення особистого селянського господарства, земельну ділянку площею 1.76 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельну ділянку площею 1.6131 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказує, що відповідачі проживали із батьком окремо, не піклувались про нього, не надавали йому жодної допомоги, в тому числі і медичної, застосовували до нього фізичне та психічне насильство. Заначає, що 11 березня 2020 року ОСОБА_9 складено письмову заяву, відповідно до якої він скасував заповіт від 24 лютого 2020 року. Звертає увагу на те, що заява про скасування заповіту написана спадкодавцем під психологічним насильством відповідачів. Вона є його спадкоємцем, як за заповітом, так і за законом, і нотаріус безпідставно відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті рідного брата ОСОБА_9 .

У зв`язку з викладеним, просила суд визнати недійсною заяву ОСОБА_9 від 11 березня 2020 року про скасування складеного ним заповіту, виключити відомості щодо цієї заяви із Спадкового реєстру та визнати за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на спадкове майно - житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0.25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 6125082200:03:001:0036, земельну ділянку площею 0.0565 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6125082200:03:001:0037, земельну ділянку площею 1.76 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6125082200:01:001:0316, земельну ділянку площею 1.6131 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6125082200:01:001:0322.

Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 09 червня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не досліджено причини не внесення до Спадкового реєстру інформації про заповіт станом на момент його посвідчення та заяви про скасування заповіту. Зазначає, що мало місце порушення порядку та форми посвідчення заяви про скасування заповіту, а саме дана заява посвідчена без наявності паспорта спадкодавця, що є недопустимим при вчинені такого правочину. Крім того, після посвідчення заяви про скасування заповіту ОСОБА_9 з постійного місця проживання насильно забрав його син ОСОБА_7 , всупереч волі спадкодавця.

У зв`язку з викладеним просить рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 09 червня 2021 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

05 серпня 2021 року на адресу Тернопільського апеляційного суду від представника відповідачів - адвоката Бачинської НО. надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Відзив мотивований тим, що у поясненнях нотаріуса немає розбіжностей, а постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій винесена у порядку передбаченому чинним законодавством. Посилання про те, що судом не досліджено причини не внесення до Спадкового реєстру інформації про заповіт станом на момент його посвідчення є необґрунтованими, оскільки предметом позову в даній справі є визнання заяви про скасування заповіту недійсною так як на думку позивача даний правочин вчинений під психологічним тиском відповідачів. Звертає увагу на те, що доводи апелянта зводяться до нового розгляду справи в суді апеляційної інстанції, оскільки не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У зв»язку з викладеним просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 09 червня 2021 року залишити без змін.

В судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 та її представник адвокат - Карпа М.М. апеляційну скаргу підтримали, зіславшись на мотиви, викладені в ній.

Представник відповідачів - адвокат Бачинська Н.О. проти апеляційної скарги заперечила та просила рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи із наступного.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлено наступні обставини.

ОСОБА_9 на праві власності належало майно, а саме: житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , земельна ділянка площею 0.25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 6125082200:03:001:0036, земельна ділянка площею 0.0565 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6125082200:03:001:0037, земельна ділянка площею 1.76 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6125082200:01:001:0316, земельна ділянка площею 1.6131 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6125082200:01:001:0322 (а.с.17-27).

Позивач ОСОБА_10 є рідною сестрою ОСОБА_9 .

24 лютого 2020 року ОСОБА_9 склав заповіт, згідно з яким заповів належне йому майно, а саме: житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в с.Дарахів Теребовлянського району Тернопільської області, земельну ділянку площею 0.25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, земельну ділянку площею 0.0565 га для ведення особистого селянського господарства, земельну ділянку площею 1.76 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельну ділянку площею 1.6131 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_1 . Вказаний заповіт посвідчено секретарем Дарахівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області та зареєстровано в реєстрі за №31 (а.с.13).

11 березня 2020 року ОСОБА_9 складено письмову заяву, відповідно до якої він скасував заповіт від 24 лютого 2020 року, реєстровий номер 31. Зазначена заява складена та підписана ОСОБА_9 особисто, посвідчена уповноваженою на те особою, а саме: секретарем Дарахівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, яка мала всі необхідні повноваження на вчинення нотаріальних дій, скріплена печаткою Дарахівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, та зареєстрована в реєстрі за № 41. Особу заявника ОСОБА_9 , справжність підпису ОСОБА_9 , який склав вказану заяву та який виконано у присутності секретаря Дарахівської сільської ради Теребовлянського району, засвідчено останньою (а.с.58).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 помер, що підтверджується свідоцтвом про його смерть. День смерті ОСОБА_9 є часом відкриття спадщини.

Після смерті спадкодавця ОСОБА_9 його діти: сини ОСОБА_7 та ОСОБА_8 24 квітня 2020 року звернулись до приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Тернопільської області Олексишина З.З. із заявами про прийняття спадщини за законом. Також 4 серпня 2020 року та 28 жовтня 2020 року із заявами про прийняття спадщини за заповітом та за законом звернулась ОСОБА_1 .

Відповідно до постанови приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Тернопільської області від 28 жовтня 2020 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті рідного брата ОСОБА_9 , оскільки є спадкоємці першої черги, які відповідно до ч.2 ст.1258 ЦК України усунули від спадкування спадкоємця другої черги - рідну сестру спадкодавця ОСОБА_1 (а.с.70).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до частини першої, шостою та сьомої статті 1254 ЦК України заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться заповідачем особисто. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться у порядку, встановленому цим Кодексом для посвідчення заповіту і підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 1258, 1261 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають дружина, діти спадкодавця.

Згідно з вимогами статей 202-204 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до вимог частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статтею 231 ЦК України правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним.

Для визнання правочину недійсним позивач має довести наступні обставини: 1) факт застосування до нього (до потерпілої сторони правочину) фізичного чи психологічного тиску з боку іншої сторони чи з боку третьої особи; 2) вчинення правочину проти своєї справжньої волі; 3) наявність причинного зв`язку між фізичним або психологічним тиском і вчиненням правочину, який оспорюється.

При вирішенні спорів про визнання недійсним правочину, вчиненого особою під впливом насильства (стаття 231 ЦК), судам необхідно враховувати, що насильство має виражатися в незаконних, однак не обов`язково злочинних діях. Насильницькі дії можуть вчинятись як стороною правочину, так і іншою особою - як щодо іншої сторони правочину, так і щодо членів її сім`ї, родичів тощо або їх майна.

Аналогічний висновок викладений у постанові КЦС у складі Верховного Суду від 16 травня 2019 року в справі 442/158/18.

Звертаючись до суду із даним позовом ОСОБА_1 , оспоривши заяву про скасування заповіту, вказала, що така заява вчинена всупереч волі спадкодавця внаслідок психологічного тиску на нього з боку відповідачів.

Судом вірно встановлено, що позивачка не надала до суду доказів на підтвердження того, що з боку відповідачів чи інших осіб вчинялись будь-які незаконні дії фізичного чи психічного характеру, спрямовані на спонукання батька скласти заяву про скасування заповіту.

Твердження апелянта про те, що стосовно ОСОБА_7 24 лютого 2020 року складено протокол про вчинення насильства в сім`ї за ознаками ч.1 ст.173-2 КупАП, колегія суддів не приймає, оскільки сам факт складення протоколу не свідчить про застосування ОСОБА_7 фізичного чи психологічного тиску до ОСОБА_9 , яке би однозначно вплинуло 11 березня 2020 року на складення останнім заяви про скасування заповіту і перебувало у зв`язку із цим у причинно-наслідковому зв`язку.

Доводи апелянта про те, що при посвідченні 11 березня 2020 року секретарем Дарахівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області Колиняк О.О. заяви ОСОБА_9 про скасування заповіту не було належно встановлено особу заповідача з огляду на відсутність у нього паспорта громадянина України, апеляційний суд до уваги не приймає виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 43 Закону України Про нотаріат не допускається вчинення нотаріальної дії у разі відсутності осіб - її учасників або їх уповноважених представників.

При вчиненні нотаріальної дії нотаріуси, посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії.

Встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний паспорт іноземця або документ, що його замінює, посвідчення особи з інвалідністю чи учасника Другої світової війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи). Посвідчення водія, особи моряка, особи з інвалідністю чи учасника Другої світової війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи, не можуть бути використані громадянином України для встановлення його особи під час укладення правочинів.

Згідно з абзацом першим пункту 4 Порядку посвідчення заповітів і доручень, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 419, державній реєстрації у Спадковому реєстрі підлягають, зокрема, заповіти і спадкові договори, посвідчені нотаріусами, консульськими установами України, посадовими та службовими особами, що зазначені в статтях 1251 і 1252 ЦК України, статті 37 та частині першій статті 40 Закону України Про нотаріат , а також зміни до них, скасування заповітів та розірвання спадкових договорів.

Із оспорюваної заяви про скасування заповіту вбачається, що вона складена та підписана ОСОБА_9 особисто та посвідчена уповноваженою на те особою.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що при посвідченні оспорюваної заяви про скасування заповіту секретарем Дарахівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області Колиняк О.О. не було встановлено особу заповідача ОСОБА_9 , у зв`язку з відсутністю у нього документу, що посвідчує його особу - паспорта громадянина України.

Таким чином посилання ОСОБА_1 на знаходження паспорту заповідача ОСОБА_9 в неї є голослівними, не підтверджуються іншими доказами та на підставі положень статей 79-81 ЦПК України не можуть бути взяті до уваги.

Пояснення апелянта про те, що судом не досліджено причини не внесення до Спадкового реєстру інформації про заповіт (станом на момент його посвідчення) та заяви про скасування заповіту, колегія суддів до уваги не бере, оскільки вказані обставини не підтверджують того, що ОСОБА_9 вчинив правочин проти своєї справжньої волі.

Відповідно до п.27 постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

З огляду викладене суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що позивачем не доведено недійсності заяви про скасування заповіту від 24 лютого 2020 року, складеного в її користь, безпідставності прийняття спадщини померлого ОСОБА_9 спадкоємцями першої черги, а тому її позовні вимог про визнання за нею права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом та законом до задоволення не підлягають.

У відповідності до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч.2 ст.89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відмовляючи у задоволенні позову, судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи та дано правильну оцінку доказам.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно.

Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 09 червня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного тексту постанови - 04 жовтня 2021 року.

Головуючий

Судді