Постанова

від 24.09.2007 по справі 4/83-11а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

43010, м.

Луцьк, пр. Волі, 54 а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"24" вересня 2007 р.

Справа № 4/83-11А.

за позовом

Підгайцівської сільської ради, с. Підгайці, Луцького району

до

суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Луцьк

про

визнання нечинним рішення та визнання недійсним договору купівлі - продажу

Суддя

Слободян П. Р.

при секретарі

Ведмедюк М. П..

за участю представників:

від позивача:

Яремчук Р.Р. (дов. від 14.05.2007р.),

від відповідача:

н/з

Суть спору: позивач

з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 24.09.2007р. просить

визнати нечинним рішення Підгайцівської сільської ради НОМЕР_1. "Про

затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для продажу

у власність підприємцю ОСОБА_1.", як таке, що прийняте з порушенням

Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування в

Україні".

Відповідач в судове засідання

повторно не з'явився.

Враховуючи належне повідомлення

відповідача про дату, час та місце судового розгляду (оголошення в газеті

"Волинь - нова" № НОМЕР_2.), справу розглянуто за відсутності

відповідача.

Дослідивши матеріали справи,

заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

в с т а н о в

и в:

ІНФОРМАЦІЯ_1р. Підгайцівським

сільським головою Семенюк В.В. було підписано рішення НОМЕР_1 "Про

затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для продажу

у власність підприємцю ОСОБА_1."

ІНФОРМАЦІЯ_2р. Підгайцівською

сільською радою прийнято рішення НОМЕР_3, пунктом 2 якого зупинено, зокрема,

дію рішення НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідно до ст. 144 Конституції

України вирішено звернутися до суду з відповідними позовами.

Пунктом 10 ст. 59 Закону України

„Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти органів та

посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності

Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Вважаючи, що рішення НОМЕР_1.

прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, позивач звернувся з позовом

до господарського суду.

Позовна вимога про визнання

нечинним рішення Підгайцівської сільської ради НОМЕР_1. обґрунтована і підлягає

до задоволення.

У відповідності із ст.ст. 13, 41,

142, п.2. ст.19, 144 Конституції України земля, її надра, атмосферне

повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території

України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської)

економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені

Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи

місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Органи державної влади та органи

місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі,

в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами

України.

Органи місцевого самоврядування в

межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими

до виконання на відповідній території.

Стаття 116 Земельного кодексу

України встановлює, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та

права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням

органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних

органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які

підлягають приватизації в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Стаття 42 Закону України „Про

місцеве самоврядування в Україні" регламентує повноваження сільського,

селищного, міського голови.

Відповідно до п.п. 3 п. 3 ст. 42

Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільський,

селищний, міський голова підписує рішення ради та її виконавчого комітету.

Пунктом 34 ч.1 ст.26 Закону України

"Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що вирішення

питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією сесії

сільської ради.

Згідно з письмовими поясненнями

депутатів Підгайцівської сільської ради ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4.,

ОСОБА_5., питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення

земельної ділянки площею 2,6256 га в с. АДРЕСА_1для продажу у власність

підприємцю ОСОБА_1. не виносилось, проект землеустрою на розгляд сесії не

подавався, рішення №НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1р. депутатами Підгайцівської сільської

ради ІНФОРМАЦІЯ_1р. на сесії ради не приймалось.

Відповідно до п. 2 ст. 127

Земельного кодексу України  продаж

земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним

особам здійснюється на конкурентних засадах (аукціон, конкурс), крім викупу

земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що є власністю

покупців цих ділянок, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі.

Із змісту рішення НОМЕР_1. видно,

що земельну ділянку розміром 2,6256га вирішено продати підприємцю ОСОБА_1. для

будівництва пункту технічного обслуговування автомобілів, автомийки, офісу та

автостоянки на земельній ділянці без проведення аукціону чи конкурсу.

Пунктом 8 ст. 128 Земельного

кодексу України передбачено, що вартість земельної ділянки визначається на

підставі її грошової та експертної оцінки, яка проводиться за методикою,

затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ст. 22 Закону України

„Про оцінку земель" у разі обов'язкового проведення експертної грошової

оцінки земельних ділянок та на вимогу заінтересованих осіб здійснюється

рецензування звіту з експертної грошової оцінки земельних ділянок.

Пунктом 3 рішення НОМЕР_1.

затверджено ціну продажу земельної ділянки, згідно експертної грошової оцінки.

В п. 2.1. договору вказано, що

продаж вчинено за суму 210369,00грн. без ПДВ згідно витягу із звіту про

експертно - грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського

призначення, що зроблений 21.12.2005р.. Рецензування вказаного звіту з

експертної грошової оцінки здійснено не було.

Наведені обставини свідчать про те,

що рішення Підгайцівської сільської ради НОМЕР_1., підписане сільським головою

Семенюк В.В., не відповідає п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве

самоврядування в Україні", п. 2 ст. 127 Земельного кодексу України, ст. 22

Закону України "Про оцінку земель", а тому його слід визнати

нечинним.

Керуючись ст.ст. 13, 41, 142, п. 2.

ст. 19, 144 Конституції України, ст. 116, п. 2 ст. 127, п. 8 ст. 128 Земельного

кодексу України, п. 34 ч.1 ст. 26, п.п. 3 п. 3 ст. 42 Закону України "Про

місцеве самоврядування в Україні", ст. 22 Закону України "Про оцінку

земель", п. 3 ст. 2, ст.ст. 160 - 163 Кодексу адміністративного

судочинства України, господарський  суд

п о с т а н о

в и в:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати нечинним рішення

Підгайцівської сільської ради №НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1р. "Про

затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для продажу

у власність підприємцю ОСОБА_1.".

Постанова може бути оскаржена  до Львівського апеляційного господарського

суду.

Про апеляційне оскарження рішення

суду першої інстанції подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і

вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та

апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції

через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія

апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду

апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження

постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її

проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до

статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга

на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після

подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна

скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про

апеляційне оскарження.

Суддя                                                       

Слободяном Петром Романовичем