Рішення

від 23.09.2021 по справі 473/2043/21

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/2043/21

РІШЕННЯ

іменем України

"23" вересня 2021 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Старжинської О.Є., при секретарі судового засідання - Ніколаєнко Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Вознесенську за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного підприємства Агроном - 2005 про зміну умов договорів оренди земельних ділянок, стягнення заборгованості по оплаті орендної плати, розірвання договорів оренди земельних ділянок

ВСТАНОВИВ:

03.06.2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до відповідача Приватного підприємства Агроном - 2005 про зміну умов договорів оренди земельних ділянок, стягнення заборгованості по оплаті орендної плати, розірвання договорів оренди земельних ділянок, які зареєстровані 03.12.2012 року у відділі Держкомзему у Вознесенському району за номерами 482200004006819, 482200004006820.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що він з 28.08.2015 року є власником земельних ділянок площами 7,3000 га, кадастровий номер 4822055000:06:000:0189 та 1,2200 га кадастровий номер 4822055000:01:000:0447 розташованих в межах території Олександрівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області та наданих для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, стосовно яких з ПП Агроном-2005 укладено попереднім власником ОСОБА_2 договори оренди строком на десять років, які були зареєстровані у Відділі Держкомзему у Вознесенському районі 03.12.2012 року за №482200004006819, №482200004006820.

Посилаючись на те, що відповідач в добровільному порядку на його звернення протягом 2017-2020 років відмовлявся внести зміни до вказаних договорів в частині збільшення розміру орендної плати через зміну нормативно-грошової оцінки землі, має заборгованість по виплаті орендної плати за 2017-2020роки, яка складається з суми податків, що були ПП Агроном-2005 утримані з нарахованого йому доходу у вигляді орендної плати і не внесені до бюджету та підставою розірвання договорів оренди є систематичне порушення їх істотних умов - невнесення орендної плати у строки, сплаті її у неповному розмірі, відмови переглянути розмір орендної плати , позивач просив позов задовольнити шляхом внесення змін до договорів оренди земельних ділянок: встановити розмір орендної плати - у розмірі 8% від нормативно-грошової оцінки землі з 2017 року та зобов`язатиПП Агроном-2005 нарахувати та сплатити різницю у грошовій сумі орендної плати за землю (у розмірі 5% від нормативно-грошової оцінки землі ) за 2017-2020 роки включно - 48217,19 грн з відрахуванням до бюджету необхідних податків.

Ухвалою суду від 04.06.2021 року було відкрито провадження по вказаній цивільній справі та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. .

Від представника відповідача ПП Агроном-2005 адвоката Вуїв О.В. надійшов відзив на позовну заяву (а.с.47-57), де позов не визнається та вказується, що договори оренди земельних ділянок були укладені та зареєстровані 03.12.2012 року у відповідності до діючого законодавства, у 2014 році право оренди було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав, де зазначено, що право оренди виникло на підставі договорів оренди від 17.03.2010 року і позивач є правонаступником прав і обов`язків орендодавця ОСОБА_2 з моменту відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 . Доводи позивача про наявність підстав для внесення змін до договорів оренди землі є неправомірні, оскільки згідно з чинним законодавством нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, при цьому позивач не надав належних і допустимих доказів прийняття уповноваженим органом рішення про проведення оцінки земель, посилання на наявність інших договорів оренди земельних ділянок укладених ОСОБА_1 , іншими особами, в яких розмір орендної плати встановлено на рівні 8 % від нормативно грошової оцінки не можуть бути прийнятими, оскільки умови інших договорів оренди не можуть бути підставою для зміни умов спірних договорів оренди земельних ділянок. Визначена умовами договорів орендна плата за земельну ділянку перебуває у межах законодавчо встановленого граничного розміру цієї плати (3% від нормативної грошової оцінки), правових підстав для її перегляду не має. У разі покладення на відповідача обов`язку внести зміни до договорів в частині нарахування орендної плати в більшому розмірі, вказаний обов`язок виникне з часу набрання рішенням суду законної сили, а не з 2017 року.

21.07.2021року від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (а.с. 62-71) з долученням:

- копії рішення Олександрівської селищної ради Вознесенського району №15 від 01.03.2019 року Про затвердження ставок орендної плати за використання земель по Олександрівській селищній раді відповідно до якого відбулося підвищення цін і тарифів у сфері оренди земель комунальної власності розташованих у межах населених пунктів: сіл Трикратне, Веселий Роздол, Трикрати, Актове, Зоря, Вільний Яр, Воронівка, смт. Олександрівка загалом і підвищення ціни договорів оренди земельних ділянок з цільовим призначенням "для сільськогосподарського виробництва" внаслідок зростання ставки орендної плати з 3 % до 12 %;

- копії рішення Олександрівської селищної ради Вознесенського району №100 від 17.06.2021 року Про укладання договору оренди згідно якого громадянці ОСОБА_3 встановлено орендну плату у розрахунку 7% від вартості нормативно-грошової оцінки землі;

- копії договору б/н від 05.03.2019 року укладеного ОСОБА_4 та ТОВ Агрофірма Вісла , відповідно до якого орендна плата за користування земельною ділянкою встановлена у розмірі 12% від вартості нормативно-грошової оцінки землі.

Підставою для внесення змін до договорів у цьому випадку в частині ставки орендної плати є, на думку позивач, передбачене у пункті 13 договорів підвищення цін і тарифів і відповідно наявні законні підстави для перегляду орендної плати у разі недосягнення згоди з орендарем у судовому порядку у зв`язку із підвищенням цін і тарифів.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача ПП Агроном-2005 - Вуїв О.В. - в судове засідання не заявилася, судом належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши в сукупності всі докази, надані сторонами відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, в межах заявлених позовних вимог та відповідно до ст.13 ЦПК України, матеріали цивільної справи № 473\2010\20, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін,особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Суд же, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, лише сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом та роз`яснює у випадку необхідності їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій. Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи, або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Крім того, згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, що визначено п.1 ч. 1 ст.11 ЦК України.

За змістом ст.792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення, майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму, регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Відповідно до ст. 2 Закону України Про оренду землі від 06.10.1998 року № 161- ХІV (далі Закон № 161- ХІV) відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в поряду, передбачених ЗК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі (ч.1 ст. 6 Закону № 161- ХІV).

Статтею 93 ЗК України та ст. 1 Закону № 161- ХІV визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 13 Закону № 161- ХІV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

В судовому засіданні встановлено, що 17.03.2010 року між ОСОБА_2 та відповідачем ПП Агроном-2005 були підписані договори оренди земельних ділянок площами 7,3000 га, кадастровий номер 4822055000:06:000:0189 та 1,2200 га кадастровий номер 4822055000:01:000:0447 розташованих в межах території Олександрівської селищної ради Вознесенського району, належних ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку виданого 29.01.2009 року, які були зареєстровані 03.12.2012 року у відділі Держкомзему у Вознесенському району за номерами 482200004006819, 482200004006820, строк дії договору 10 років (а.с. 6-15).

Укладені сторонами договори оренди земельних ділянок, спрямовані на досягнення цивільно-правових результатів, а саме: передачу земельних ділянок в оренду, отримання орендної плати, вони не містять умов, спрямованих на використання всупереч закону приватної власності або умов, спрямованих на незаконне заволодіння майном позивача.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, позивач ОСОБА_5 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 .

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Частиною 4 ст. 32 Закону № 161- ХІV (в редакції, яка була чинною на час укладання Договору) передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

В пункті 39 оспорюваних договорів оренди земельних ділянок сторони передбачили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 28.08.2015 року на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом є власником земельних ділянок площами 7,3000 га, кадастровий номер 4822055000:06:000:0189 та 1,2200 га кадастровий номер 4822055000:01:000:0447 розташованих в межах території Олександрівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області та наданих для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, раніше власником яких був ОСОБА_2 .

За такого, набувши в порядку спадкування за заповітом, право власності на передані в оренду відповідачу за договорами земельні ділянки, ОСОБА_5 є . набув, відповідно, і усі права та обов`язки орендодавця за цим договором.

Прийнявши в установленому законом порядку спадщину позивач ОСОБА_5 з часу її відкриття набув речові права на успадковані земельні ділянки - право володіння та право користування ними і, відповідно, право на захист цих прав.

Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога ОСОБА_1 про внесення змін до договорів оренди землі від 17.03.2010 року , укладених з ПП Агроном-2005 , строк дії яких закінчується 03.12.2022 року, з зазначенням більшого розміру орендної плати за землю ніж на час укладання договорів, з посиланням на положення статей 632, 651 Цивільного кодексу України, зазначено про прийняття рішення органом місцевого самоврядування№15 від 01.03.2019 року Про затвердження ставок орендної плати за використання земель по Олександрівській селищній раді .

За змістом частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, передбачених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки, тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування .

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (частини 1 та 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі").

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за її несплату.

За змістом частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 632 цього Кодексу зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

У статті 30 Закону України "Про оренду землі" визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Зважаючи на положення статей 632, 651 Цивільного кодексу України та статті 30 Закону України "Про оренду землі", необхідно дійти висновку, що за загальним правилом зміна умов договору, у тому числі стосовно розміру орендної плати, здійснюється за взаємною згодою сторін. За відсутності такої згоди договір може бути змінено за рішенням суду лише у випадках, установлених умовами договору або в силу закону.

Зазначене також вказано в пункті 35 договорів оренди земельних ділянок.

За змістом пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час звернення до суду) та статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території, і не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки.

Виходячи з системного аналізу цивільного та земельного законодавства мінімальний розмір орендного платежу за оренду землі приватної власності не встановлений, а тому виплата доходу фізичній особі-власнику земельної ділянки (орендодавцю) здійснюється відповідно до орендної плати встановленої договором оренди землі.

Щодо посилання позивача ОСОБА_1 на Указ Президента України №92/2002 (92/2002) від 02.02.2002 року Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) та внесених до нього змін, згідно Указу Президента України Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) №725/2008 від 19.08.2008 року щодо встановлених розмірів орендної плати у відсотках від визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, то зазначений нормативно-правовий акт носить рекомендаційний характер, про що Верховним судом України висловлені чіткі позиції щодо його рекомендаційного характеру, що підтверджується Постановою ВС від 18.01.2018 по справі №519/161/16ц (провадження 61-275св18). Крім того, цей Указ є підзаконним нормативно-правовим актом, в той час коли норми Закону України Про оренду землі , Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України - мають вищу юридичну силу по відношенню до Указів Президента України.

Згідно з пунктом 13 договору розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Оскільки орендна плата за земельні ділянки є регульованою ціною, а нормативна грошова оцінка земель становить основу для визначення розміру орендної плати, зміна розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, визначеної сторонами у договорі оренди землі.

Водночас за змістом статті 1 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Тобто нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки - підставою для перегляду розміру орендної плати.

За змістом частини 1 статті 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 -7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").

У частинах 1, 2 статті 20 цього Закону передбачено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до частин 1, 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з частиною 4 статті 23 цього Закону рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, якою, в свою чергу, передбачено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно з пунктами 34, 35 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

У статті 144 Конституції України і статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Виходячи з правової позиції, викладеної, зокрема, у постанові Верховного Суду від 16.04.2018 року у справі № 910/7905/17, суд дійшов висновку, що оскільки сторони договору не передбачили можливості перегляду і зміни розміру орендної плати у разі прийняття органом місцевого самоврядування рішення про встановлення місцевих податків і зборів, відповідне рішення уповноваженого органу (у цьому випадку вищевказане рішення Олександрівської селищної ради Вознесенського району) може бути самостійною підставою для внесення змін до договору оренди, якщо сторони цього договору визначили безпосередньо в самому договорі таку підставу для внесення змін до нього, що відповідає принципу свободи договору, передбаченому згідно зі статтями 3, 6, 627 Цивільного кодексу України.

Ураховуючи зміст пункту 13 договору, підставою для перегляду розміру орендної плати, визначеної за умовами цього договору, має бути саме законодавча зміна граничного (мінімального чи максимального) розміру цієї плати або зміна розміру земельного податку, а не визначення у рішенні органу місцевого самоврядування розміру орендної плати за землю шляхом можливого запровадження нових орендних ставок залежно від видів економічної діяльності землекористувача.

При цьому до переліку повноважень органу місцевого самоврядування (Олександрівської селищної ради Вознесенського району) у галузі земельних відносин, визначеного у статті 9 Земельного кодексу України, не належить законодавче встановлення або зміна граничного (мінімального та максимального) розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, оскільки такі повноваження згідно зі статтею 288 Податкового кодексу України належать Верховній Раді України - єдиному органу законодавчої влади в Україні (стаття 75 Конституції України).

Суд відхиляє доводи позивача ОСОБА_1 стосовно того, що із прийняттям рішення Олександрівської селищної ради Вознесенського району фактично змінився розмір орендної плати для певного виду землекористування, оскільки за змістом статті 288 Податкового кодексу України, граничні (мінімальний та максимальний) розміри орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності встановлюються і змінюються виключно на законодавчому рівні, а не рішеннями органів місцевого самоврядування

Ураховуючи положення законодавства та встановлені судом обставини справи, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у частині зміни умов договорів оренди земельних ділянок

Крім того, суд зазначає, що якщо права та обов`язки сторін змінюються внаслідок внесення змін до договору судовим рішенням, то відповідне зобов`язання змінюється з моменту набрання таким рішенням законної сили (Постанова ВП ВС від 16.02.2021 року у справі №921/530/18).

Щодо вимоги про стягнення орендної плати у вигляді утриманих податків на доходи фізичної особи та військового збору, то вказані вимоги не підлягають задоволенню, так як чинним законодавством не передбачено стягнення на користь фізичної особи податкових платежів, які повинні сплачуватися до бюджету податковим агентом. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України). Таким чином, у будь-якому випадку відповідач, зобов`язаний з дотриманням норм Податкового кодексу України, сплатити податки з нарахованого або нарахованого та виплаченого на користь позивача розміру орендної плати. Несплата вказаних платежів, у разі наявності такої, не порушує права позивача, а відповідальність за вказане буде нести ПП Агроном - 2005 перед контролюючим органом, а не перед позивачем ОСОБА_1 .

Щодо виконання зобов`язань ПП Агроном - 2005 по укладеним договорам оренди земельних ділянок з виплати орендної плати, то орендна плата виплачувалась ОСОБА_1 шляхом перерахування поштовими переказами, оскільки він особисто не з`являвся для отримання орендної плати і не повідомив розрахунковий банківський рахунок для зарахування належних йому коштів. Надіслані поштовими переказами суми орендної плати позивач ОСОБА_1 відмовлявся отримувати через що вони поверталися ПП Агроном - 2005 . Відмова отримувати кошти орендної плати обґрунтовувалася позивачем незгодою з її розміром та наміром визнати укладені договори оренди земельних ділянок недійсними шляхом звернення до суду (справа №473/627/16-ц, №473/202/17, №473/436/19).

Так, за 2015 рік позивачу ОСОБА_1 було надіслано орендну плату в сумі 4831,51 грн (чек від 24.12.2015 року, повернення за чеком 27.01.2016 року); за 2016 рік - 5557,43 грн (чек від 24.12.2016 року, повернення за платіжним дорученням №15 від 30.01.2017 року); за 2017 рік - 5557,61 грн (чек від 04.11.2017 року, в т.ч. було повторно надіслано орендну плату за 2015, 2016 роки, повернення за платіжними дорученнями №394, 395, 397 від 07.12.2017 року); за 2018 рік - 5557,61 грн (чек від 29.12.2018 року, повернення за платіжним дорученням №279 від 19.02.2019 року); за 2019 рік - 6178 грн (чек від 28.12.2019 року). Вказане підтверджується матеріалами цивільної справи (а.с. 23-25), а також матеріалами цивільної справи № 473\2010\20 (а.с.55-59) рішення суду по якій від 18.01.2021року долучено ( а.с. 54).

Ці обставини підтверджують, що ПП Агроном - 2005 систематично не порушував умови договору оренди землі, орендна плата нараховувалася своєчасно в повному обсязі у строк до першого грудня поточного року, перешкод щодо її отримання у цей строк ПП Агроном - 2005 позивачу не чинило і після з`ясування неотримання ним орендної плати в строк до першого грудня поточного року, грошові кошти по орендній платі були після першого грудня поточного року надіслані поштовим переказом позивачу ОСОБА_1 . При цьому при нарахуванні та виплаті орендної плати враховувалися зміни в нормативно-грошовій оцінці земельних ділянок з урахування коефіцієнту її індексації за ці роки.

З урахуванням викладеного, відсутні також підстави для розірвання договорів оренди землі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного підприємства Агроном - 2005 про зміну умов договорів оренди земельних ділянок, стягнення заборгованості по оплаті орендної плати, розірвання договорів оренди земельних ділянок - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) на користь до Приватного підприємства Агроном - 2005 (33321728) судові витрати в сумі 1500грн.

Рішення може бути оскаржене в Миколаївський апеляційний суд через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з часу виготовлення рішення суду в повному обсязі.

Рішення суду в повному обсязі виготовлено 04.10.2021 року.

Суддя: О.Є. Старжинська