Ухвала

від 04.10.2021 по справі 915/619/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

04 жовтня 2021 року Справа № 915/619/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали заяви Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання кредиторських вимог в сумі 67743,89 грн у справі

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-РЕГІОН-ПЛЮС» , 55104, Миколаївська область, Кривоозерський район, смт. Криве Озеро, вул. Горького, буд. 299-й.

кредитор: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

кредитор : Головне управління ДПС у Миколаївській області, 54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 6.

ліквідатор : арбітражний керуючий Севостьянов Є.В., 61075, м. Харків, вул. Університетська, буд. 9

за участі представників :

від кредитора:не з`явився

від банкрута не з`явився

ліквідатор: не з`явився,

встановив:

08.07.2021 від Головного управління ДПС у Миколаївській області до суду надійшла заява про визнання кредиторських вимог у загальній сумі 71947,89 грн у такій черговості: 4204,00 грн - перша черга, 67743,89 грн - шоста черга.

Ухвалою суду від 09.07.2021 заяву кредитора прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні на 07 вересня 2021 року о 10:00 год., встановлено ліквідатору 5-денний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду письмового відзиву по суті заяви кредитора, доказів направлення кредитору повідомлення про результати розгляду грошових вимог та його отримання кредитором разом з копією повідомлення про вручення поштового відправлення та описом вкладення в поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредитору.

26.07.2021 ліквідатором подано до господарського суду повідомлення за вих. №02-29/74 від 21.07.2021 про розгляд кредиторських вимог.

Зокрема, ліквідатор відхиляє кредиторські вимоги Головного управління ДПС у Миколаївській області в сумі 67743,89 грн в повному обсязі.

Заперечення ліквідатора обгрунтовано тим, що податковий борг нараховано з порушенням ч. 3 ст. 41 та ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства, адже з поданого до заяви розрахунку податкового боргу вбачається, що нарахування здійснено за період з 25.05.2020 по 25.01.2021, тобто в період дії мораторію в стадії розпорядження майно та в ліквідаційній процедурі.

Ухвалою суду від 07.09.2021 судове засідання для розгляду заяви кредитора відкладено на 04.10.2021 о 10:00год.

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, правом участі у судовому засіданні не скористались.

На підставі ст. 233 ГПК України, у судовому засідання судом підписано вступну та резолютивну частини ухвали.

Дослідивши матеріали заяви кредитора, заслухавши заперечення ліквідатора, суд встановлено наступне.

Ухвалою суду від 25.05.2020 відкрито провадження у справі № 915/619/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ-РЕГІОН-ПЛЮС", введено процедуру розпорядження майном боржника з 25.05.2020 на строк до 170 календарних днів, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Севостьянова Євгена Вікторовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 981 від 23.05.2013).

Згідно з ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

На сайті Вищого господарського суду України 26.05.2020 за № 64840 розміщено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-РЕГІОН-ПЛЮС» .

Постановою від 22.12.2020 судом припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-РЕГІОН-ПЛЮС» , визнано боржника банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Севостьянова Євгена Вікторовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 981 від 23.05.2013).

08.07.2021 від Головного управління ДПС у Миколаївській області до суду надійшла заява про визнання кредиторських вимог у загальній сумі 71947,89 грн у такій черговості: 4204,00 грн - перша черга, 67743,89 грн - шоста черга.

Заяву кредитора обгрунтовано посиланням на норми п.п. 129.1.1, 129.1.2., 129.1.3, 129.3.3, 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України та мотивовано тим, що у результаті неналежного виконання покладених на платника податків обов`язків зі сплати податків та зборів, передбачених податковим кодексом, за боржником рахується кредиторська заборгованість (податковий борг) у загальному розмірі 67743,89 грн, з яких: нарахована пеня з податку на додану вартість у сумі 16187,29 грн, нарахована пеня з податку на прибуток у сумі 51556,60 грн.

До вказаної заяви в обґрунтування заявлених вимог долучено довідку про податковий борг станом на 25.01.2021 за період з 25.05.2020 та інтегровані картки платника податків по вказаних платежах.

При розгляді заяви кредитора судом враховано наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Згідно з визначеннями, наведеними у ст. 1 КУзПБ, грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно ч. 3 ст. 59 КУзПБ з метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов`язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, господарський суд здійснює офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у Миколаївській області звернулося до Господарського суду Миколаївської області з заявою про визнання грошових вимог, у зв`язку із нарахуванням пені на податковий борг, після опублікування на веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Разом з тим, у ч.1 ст. 59 КУзПБ, яка визначає наслідки визнання боржника банкрутом, визначено, що з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно положень пункту 1.3 статті 1 Податкового Кодексу України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені КУзПБ.

Відповідно до ст. 6 КУзПБ щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.

Аналіз положень пункту 1.3. статті 1 Податкового Кодексу України, ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства, дає підстави дійти висновку, що з моменту визнання боржника у справі про банкрутство банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, порядок погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з такого боржника регулюється КУзПБ, а у банкрута не виникає обов`язку зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) (котрі нараховані після моменту визнання боржника банкрутом), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

У межах повноважень, визначених статтею 61 КУзПБ ліквідатор заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими.

Таким чином, у ліквідаційній процедурі нові зобов`язання у банкрута можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених у КуЗПБ, і порядок їх виконання визначений спеціальними нормами цього Кодексу. Такими випадками є зобов`язання з оплати поточних комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов`язаних зі здійсненням ліквідаційної процедури.

Водночас звільнення від податкового обов`язку щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав в період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, передбачено законом (ч. 1 ст. 59 КУзПБ), а також зумовлює раціональне сподівання такого боржника на те, що після встановлення його неплатоспроможності у нього не виникають додаткові зобов`язання. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.10.2020 у справі № 15/293-б.

З наданих інтегрованих карток платника податків вбачається, що датами операцій (нарахування пені) є 20.11.2019 по 25.05.2020, тобто пеню нараховано після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Зазначене, в силу ст. 59 КУзПБ, не породжує у боржника обов`язку із сплати таких штрафних санкцій, оскільки останні нараховано не у відповідності до КУзПБ.

Крім того, до заяви про визнання грошових вимог заявником не долучено, крім інтегрованих карток платника податків, жодних первинних документів (як то податкові повідомлення-рішення), які свідчать про податковий борг за невчасні сплати платежів, по яких нараховано пеню по податку на додану вартість на суму 16187,29 грн та податку на прибуток на суму 51556,60 грн.

Окрім цього, заявником не надано обґрунтованого розрахунку пені, який би містив суми виникнення та погашення податкових зобов`язань, періоди протягом якого на ці суми нараховувалась пеня. За таких обставин суд, позбавлений можливості за наявними матеріалами перевірити правомірність застосування таких сум і періодів нарахування пені.

Крім того, суд зазначає, що згідно п. 2 Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 за № 422 інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами; первинні документи - документи, що складені платниками податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску та/або органами ДФС, іншими органами влади згідно з чинним законодавством (податкові декларації, митні декларації, аркуші коригування, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення-рішення, рішення контролюючого органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), інформація органів Державної казначейської служби України про надходження податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску тощо).

Відповідно до п. 1 розділу ІI вказаного вище Порядку Інтегрована картка платника з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Наведені положення Порядку свідчать, що інтегрована картка платника відкривається лише для здійснення обліку щодо податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу, та з яких вбачається стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Долучені до матеріалів справи інтегровані картки платника податків, які є єдиним доказом заявника, що свідчили б про наявну заборгованість банкрута перед бюджетом, не є первинним бухгалтерським документом, оскільки картка не містить усіх необхідних відомостей (суми, на яку нараховано, періоду нарахування, формули нарахування тощо) для перевірки правильності здійсненого розрахунку пені, використовувані при розрахунках і звірці розрахунків картки обліку мають різні дані щодо певних операцій.

Ведення інтегрованих карток платників податків є дискреційним повноваженням адміністративного органу. Інтегрована картка платників податків призначена для інформаційно-аналітичного забезпечення службової діяльності структурних підрозділів податкових органів, а тому будь-які дані, внесені контролюючим органом до інтегрованих карток, не мають юридичної значимості та не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов`язків.

Разом з тим, суд зазначає, що будь-яке автоматичне співставлення чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального закону, оскільки автоматизоване співставлення не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення податкових зобов`язань. Зазначене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16.04.2021 у справі №805/5017/15-а.

З зазначеного витікає, що інтегровані картки платника податків не є належними доказами правомірності нарахування пені.

Згідно ч.4 ст. 60 КУзПБ у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

Згідно положень КУзПБ у процедурі банкрутства при розгляді заяв з грошовими вимогами до боржника, суд встановлює розмір грошових вимог кредиторів та вчиняє інші дії, передбачені вказаним Законом. Тому суд, при розгляді кредиторських вимог може в залежності від наявності чи відсутності доказів, що підтверджують заборгованість боржника, визнати або відхилити грошові вимоги на підставі норм чинного законодавства.

Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам загалом, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що заявником не доведено та належним чином не обґрунтовано заявлені грошові вимоги до боржника, у зв`язку з чим вони не підлягають визнанню.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 59 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 73, 74, 86, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволені заяви Головного управління ДПС у Миколаївській області (вх. №10453/21 від 08.07.2021 відмовити.

2. Грошові вимоги Головного управління ДПС у Миколаївській області в сумі 71947,89 грн до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-РЕГІОН-ПЛЮС» відхилити.

3. Ухвалу направити учасникам справи про банкрутство.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.

5. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, встановленому статтями 255, 256 з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений та підписаний 05.10.2021.

Суддя В.О.Ржепецький