Постанова

від 08.09.2021 по справі 910/10444/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/10444/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Кібенко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Коровай Л.В.;

за участю представників учасників справи:

позивача - Мусієнка О.І.,

відповідача - Сурник В.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні ринкові інновації"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Зубець Л.П., судді: Мартюк А.І., Алданова С.О.)

від 03.03.2021

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні ринкові інновації"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрний маркетинговий центр";

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецторг";

3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртехніка"

про визнання рішення загальних зборів недійсним, зобов`язання вчинити певні дії.

Короткий зміст позовних вимог та заперечень

1. У липні 2020 року ТОВ "Сучасні ринкові інновації" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ТОВ "Аграрний маркетинговий центр", ТОВ "Укрспецторг", ТОВ "Укртехніка", в якому просило суд:

- визнати недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний", яке оформлено протоколом № 06072020-1 від 06.07.2020, а саме: про схвалення та визнання такими, що відповідають інтересам позивача та його учасників, правочини укладені виконавчим органом товариства протягом 2020 року; про уповноваження та надання згоди ОСОБА_1 з моменту прийняття цього рішення та до моменту припинення повноважень останнього, в якості керівника позивача, на вчинення без окремої згоди та будь-якого додаткового рішення загальних зборів учасників товариства та з визначенням на свій власний розсуд всіх істотних умов, порядку та способу реалізації наступних правочинів та юридичних дій на суму, що не перевищуватиме 200 % чистих активів товариства кожна; про відкладення розгляду питань порядку денного загальних зборів учасників товариства з 4 по 41 на наступні загальні збори учасників товариства;

- зобов`язати відповідача скликати та провести загальні збори учасників товариства з визначеним порядком денним.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення вимог статей 5, 32, 33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", оскільки рішення прийняті з питань, не включених до порядку денного відповідно до повідомлення про скликання загальних зборів учасників, і ці рішення не проголосовані одностайно всіма учасниками товариства, що суперечить положенням пунктів 13.1, 17.8 статуту у редакції рішення від 26.10.2017 № 26/10/17.

3. Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що станом на день проведення загальних зборів чинним був статут товариства у редакції рішення № 280220-1 від 28.02.2020, відповідно до положень пункту 11.2.5 якого кількість голосів, що необхідна для прийняття рішення по кожному питанню порядку денного, визначається відповідно до законодавства, діючого на момент проведення загальних зборів учасників. Також зазначав, що ним було завчасно повідомлено позивача листом № 42 від 25.06.2020 про включення питань до порядку денного загальних зборів учасників товариства.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

4. Позивач є учасником ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" з розміром частки у статному капіталі товариства 20000,00 грн, що становить 20% статутного капіталу.

5. Іншими учасниками товариства є ТОВ "Аграрний маркетинговий центр" з розміром частки 77500,00 грн, що становить 77,5% статутного капіталу, ТОВ "Укрспецторг" - з розміром частки 2000,00 грн, що становить 2% статутного капіталу, ТОВ "Укртехніка" - з розміром частки 500,00 грн, що становить 0,5 % статутного капіталу.

6. 26.10.2017 рішенням загальних зборів ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" № 26/10/17 був затверджений статут (надалі - статут від 26.10.2017).

7. Відповідно до пункту 26.1 статуту від 26.10.2017 зміни та доповнення до статуту вносяться рішенням загальних зборів учасників або у зв`язку із змінами у чинному законодавстві та набувають сили з моменту їх державної реєстрації за винятком випадків, коли законодавством встановлено інший термін.

8. У пункті 17.6 цього статуту визначено, що до компетенції загальних зборів учасників товариства належать, зокрема:

- прийняття рішень щодо створення (участі), ліквідації чи реорганізації товариством інших юридичних осіб, дочірніх підприємців, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень, надання (визначення) повноважень представнику товариства в органах управління юридичних осіб, створених товариством, чи тих, учасником яких є товариство, на приймання рішень (голосування) цими органами, прийняття рішень щодо розпорядження (у т.ч. придбання та відчуження) товариством цінними паперами, крім цінних паперів, емітованих самим товариством та корпоративними правами, належними товариству; прийняття рішень про вступ товариства до об`єднань підприємств (підпункт "е");

- прийняття рішення щодо укладення від імені товариства договорів, пов`язаних з освоєнням земельних ділянок чи створення нерухомого майна, в т.ч. договорів купівлі-продажу оренди, суборенди земельних ділянок та/або договорів купівлі-продажу нерухомого майна, прийняття рішення про відчуження майна товариства на суму, що перевищує п`ятдесят відсотків вартості власних активів товариства (частина в активах товариства, що залишається після вирахування його будь-яких зобов`язань) за даними балансу товариства, складеного відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку станом на день відчуження майна (підпункт "и");

- вирішення питання щодо розпорядження будь-яким нерухомим майном товариства та основними фондами товариства, включаючи земельні ділянки, та майновими правами на них, в т.ч., але не виключно - щодо застави, іпотеки, поруки, придбання та відчуження товариством нерухомого майна, земельних ділянок, або відповідних майнових прав (в т.ч. передачі нерухомого майна як внеску до статутного (складеного) капіталу іншого підприємства), відмови від права користуватися чи права власності на земельну ділянку чи нерухомого майна тощо, та надання згоди (дозволу) на укладення товариством відповідних правочинів (договорів, контрактів, угод) (підпункт "і");

- надання згоди (дозволу) на відчуження будь-яких корпоративних прав (акцій, часток тощо), що належить товариству в інших товариствах, підприємствах та об`єднаннях або розпорядження такими корпоративними правами в іншій ніж відчуження спосіб (підпункт "ї");

- надання згоди (дозволу) щодо надання або одержання товариством будь-якої позики (кредиту), поруки (поручительства), гарантії, уступки вимоги, переведення боргу, а також передачі в довірче управління майна товариства (підпункт "й").

9. Згідно з пунктом 17.7 статуту від 26.10.2017 питання, вказані в п. 17.6, є виключною компетенцією загальних зборів учасників товариства і не можуть передаватися для вирішення іншим органам товариства.

10. Положеннями абз. 2 пункту 17.8 статуту від 26.10.2017 передбачено, що з питань, зазначених у підпунктах "е", "и", "і", "ї" та "й" пункту 17.6 рішення вважаються прийнятими, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності 100% загальної кількості голосів учасників товариства.

11. 28.02.2020 рішенням загальних зборів ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" № 280220-1 був затверджений статут у новій редакції (надалі - нова редакція статуту від 28.02.2020).

12. 05.03.2020 проведено державну реєстрацію нової редакції статуту ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний", про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №0741050017036943.

13. Наказом Міністерства юстиції України (надалі - Мін`юст) № 1462/5 від 16.04.2020 скасована реєстраційна дія "Державна реєстрація змін до установчих документів" з тих підстав, що статут товариства в новій редакції містив зміни щодо виконавчого органу товариства, тому повинен бути прийнятий усіма учасниками одностайно, що відповідно до пункту 5 частини 1 статті 28 Закону є підставою для відмови у державній реєстрації.

14. 04.06.2020 повідомленням № 40 на 6 липня 2020 року були скликані загальні збори учасників ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" з таким порядком денним:

1) про обрання голови та секретаря загальних зборів учасників товариства;

2) про зміну розміру статутного капіталу товариства;

3) про обговорення змін до статуту товариства та затвердження нової редакції статуту товариства;

4) про обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремого або декількох з них) товариства, встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства;

5) про надання повноважень на державну реєстрацію змін відомостей про товариство, що містяться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

15. 16.06.2020 позивач запропонував відповідачу включити до порядку денного загальних зборів учасників товариства додаткові питання.

16. Така пропозиція позивача була включена відповідачем до порядку денного зборів, про що позивачу було надіслано повідомлення № 42 від 25.06.2020 (пункти 4-41 порядку денного).

17. Окрім запропонованих позивачем змін до порядку денного відповідачем були внесені й інші зміни, зокрема, включені питання про схвалення правочинів, укладених виконавчим органом товариства протягом 2020 року (пункт 2 порядку денного), про надання повноважень на укладення виконавчим органом товариства правочинів та вчинення інших юридичних дій (пункт 3 порядку денного).

18. Надсилання позивачу повідомлення про внесення змін до порядку денного підтверджується описом вкладення у цінний лист від 26.06.2020.

19. 06.07.2020 були проведені загальні збори, участь у яких разом з позивачем брали учасники, сукупний розмір часток яких складає 98% статутного капіталу товариства.

20. На цих загальних зборах були прийняті рішення про схвалення правочинів, укладених виконавчим органом товариства протягом 2020 року, про надання повноважень на укладення виконавчим органом товариства правочинів та вчинення інших юридичних дій, а також про відкладення розгляду питань п.п. 4-41 порядку денного на наступні збори.

21. Зокрема, на загальних зборах учасників товариства були прийняті такі рішення:

- відповідно до пункту 2 порядку денного - про схвалення правочинів, укладених виконавчим органом товариства протягом 2020 року (договори купівлі-продажу № 20200305 від 05.03.2020 з ТОВ "Еліт Торг Компані", купівлі-продажу № 20200305/1 від 06.03.2020 з ТОВ "Фірма "Надія", купівлі-продажу цінних паперів № 20200408/БВ-1 від 08.04.2020 з ТОВ "Донбаська вугільна компанія", купівлі-продажу цінних паперів № 20200422/БВ-2 від 22.04.2020 з ТОВ "Екзолайт індастріз", купівлі-продажу № 27/032020 від 27.03.2020 з ТОВ "КДІ ТОРГ", купівлі-продажу цінних паперів № 20/02-01 від 20.02.2020 з ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Нові технології", страхування майна № ДС17032020-М/01 від 17.03.2020 з ПрАТ "Страхова компанія "Довіра та гарантія");

- відповідно до пункту 3 порядку денного про уповноваження та надання згоди ОСОБА_1 з моменту прийняття цього рішення та до моменту припинення повноважень останнього, в якості керівника товариства, на вчинення без окремої згоди та будь-якого додаткового рішення загальних зборів учасників товариства та з визначенням на свій власний розсуд всіх істотних умов, порядку та способу реалізації наступних правочинів та юридичних дій на суму, що не перевищуватиме 200 % чистих активів товариства кожна, а саме: договорів щодо придбання та/або відчуження товариством будь-якого рухомого майна; договорів щодо придбання та/або відчуження товариством будь-якого нерухомого майна (будівель, споруд, земельних ділянок); договорів щодо освоєння товариством земельних ділянок та/або створення товариством будь-якого нерухомого майна; договорів підряду, створення; договорів щодо передачі майна товариства в заставу та/або іпотеку; договорів поруки, за якими товариство виступатиме майновим поручителем; договорів щодо придбання та/або відчуження товариством будь-яких майнових та/або немайнових прав, прав інтелектуальної власності; договорів страхування майна товариства; договорів на отримання та/або надання товариством позик, фінансових допомог та кредитів; договорів придбання та/або відчуження цінних-паперів та інших фінансових інструментів; договорів щодо надання та/або отримання товариством майна в користування, в тому числі оренду, суборенду, лізинг, позичку, довірче управління, тощо; договорів про спільну діяльність з об`єднанням та/або без об`єднання вкладів; договорів уступки права вимоги та/або переведення боргу; рішень щодо створення (участі), ліквідації чи реорганізації товариством інших юридичних осіб, дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень, надання (визначення) повноважень представнику товариства в органах управління юридичних осіб, створених товариством, чи тих, учасником яких є товариство, на приймання рішень (голосування) цими органами, прийняття рішень щодо розпорядження (в т.ч. придбання та відчуження) товариством цінними паперами, крім цінних паперів, емітованих самим товариством, та корпоративними правами, належними товариству; прийняття рішень про вступ товариства до об`єднань підприємств; рішень щодо затвердження правил, процедур та інших внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структури товариства; рішень щодо передачі рухомого та нерухомого майна товариства в якості внеску до статутного (складеного) капіталу іншого товариства; рішень щодо відмови від права користування чи права власності на земельну ділянку чи нерухоме майно.

22. Згідно з протоколом за таке рішення проголосував учасник, що володіє 77,5% голосів.

Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанції

23. Господарський суд міста Києва рішенням від 04.11.2020 задовольнив позов частково.

24. Суд першої інстанції визнав недійсним рішення загальних зборів товариства в частині схвалення та визнання такими, що відповідають інтересам позивача та його учасників, правочини укладені виконавчим органом товариства протягом 2020 року; а також у частині уповноваження та надання згоди ОСОБА_1 з моменту прийняття цього рішення та до моменту припинення повноважень останнього, в якості керівника позивача, на вчинення без окремої згоди та будь-якого додаткового рішення загальних зборів учасників товариства та з визначенням на свій власний розсуд всіх істотних умов, порядку та способу реалізації наступних правочинів та юридичних дій на суму, що не перевищуватиме 200 % чистих активів товариства кожна (пункти 2 та 3 порядку денного). В іншій частині позову було відмовлено.

25. Суд першої інстанції дійшов таких висновків:

- нові питання включено до порядку денного загальних зборів, і виконавчий орган повідомив позивача про внесення змін до порядку денного з дотриманням вимог чинного законодавства;

- не отримання позивачем поштового відправлення з повідомленням від 25.06.2020 не спростовує факту здійснення відповідачем усіх необхідних дій для належного повідомлення учасників про внесення змін до порядку денного загальних зборів;

- за рішення про перенесення на інший час розгляд питань пунктів 4-41 порядку денного проголосували учасники, що володіють 77,5% голосів на зборах. Таке рішення не суперечить чинному законодавству та статутним документам товариства;

- чинною є попередня редакція статуту від 26.10.2017, оскільки державна реєстрація змін до статуту, прийнятих на підставі рішення № 280220-1 від 28.02.2020, не проведена, і наказом Мін`юсту відповідні реєстраційні дії скасовані;

- положення абз. 2 пункту 17 статуту від 26.10.2017 узгоджуються з вимогами статті 44 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" щодо можливості товариства встановлювати особливий порядок надання згоди уповноваженими на те органами на вчинення певних правочинів залежно від вартості предмета правочину чи інших критеріїв (значні правочини), тому безпідставними є заперечення відповідача та третьої особи 1 щодо втрати чинності відповідних умов статуту на підставі п. 3 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону;

- за своїм змістом схвалення правочинів, попередня згода на вчинення правочинів та дій, окрім дій з прийняття рішень щодо затвердження правил, процедур та інших внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структури товариства, стосуються кола питань, зазначених у підпунктах "е", "и", "і", "ї" та "й" пункту 17.6 статуту від 26.10.2017, які вимагають позитивного голосування учасниками, що володіють у сукупності 100% загальної кількості голосів учасників товариства;

- договори купівлі-продажу № 20200305 від 05.03.2020 та № 20200305/1 від 06.03.2020 щодо придбання матеріалів, обладнання та засобів є такими, що спрямовані на створення нерухомого майна, тобто відповідають умовам підпункту "и" п. 17.6 статуту;

- рішення прийняті учасником, що володіє 77,5% голосів, що суперечить вимогам пункту 17.8 статуту від 26.10.2017, статей 44, 46 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", статті 98 ЦК України та порушують права позивача на управління товариством, тому підлягають визнанню недійсними, а позов у цій частині задоволенню;

- заперечення відповідача щодо невідповідності положень пункту 17.8 статуту від 26.10.2017 вимогам законодавства про господарські товариства, що діяло до набрання чинності Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", є необґрунтованими, оскільки не надано доказів визнання в установленому порядку недійсними цих положень.

26. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2021 рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, яким у позові відмовлено. У решті рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

27. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у задоволенні позову щодо визнання рішення загальних зборів учасників, прийняті по другому та третьому питаннях порядку денного, слід відмовити, оскільки необхідно керуватись не попередньою редакцією статуту від 26.10.2017, яким передбачене одностайне голосування учасників з окремих питань, а новою редакцією статуту від 28.02.2020, в якому не встановлений особливий порядок надання згоди уповноваженими на те органами товариства на вчинення певних правочинів залежно від вартості предмета правочину чи інших критеріїв (значні правочини) або правочинів із заінтересованістю, тому рішення приймається більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

28. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що:

- суд першої інстанції помилково не застосував норми частини 5 статті 89 ЦК України, статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" та не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 14.08.2019 у справі №914/1631/18, що момент державної реєстрації внесених рішенням загальних зборів змін до установчих документів товариства має значення у відносинах з третіми особами. Натомість для учасників товариства таке рішення за загальним правилом набуває чинності з моменту його прийняття;

- закон виходить з презумпції легітимності рішень органів управління юридичної особи, тобто зазначені рішення вважаються такими, що відповідають закону, якщо судом не буде встановлено інше (пункт 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" №4 від 25.02.2016);

- рішення загальних зборів учасників від 28.02.2020 не визнане в судовому порядку недійсним, для товариства та його учасників, це рішення набуло чинності в день прийняття та було чинним на день проведення оскаржуваних зборів, тому затверджений цим рішенням статут має враховуватися товариством та його учасниками при здійсненні діяльності;

- оскільки позивач, як учасник товариства, був обізнаний щодо прийняття загальними зборами учасників товариства рішення від 28.02.2020 про затвердження змін до статуту, відомості, що не внесені до Єдиного державного реєстру, можуть бути використані у спорі відповідно до частини 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань";

- положення статуту від 26.10.2017, якими передбачене одностайне голосування учасників з окремих питань, суперечать нормам частин 2 та 3 статті 59 Закону України "Про господарські товариства", в редакції чинній на момент затвердження цього статуту, тому враховуючи висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №916/1973/17 та від 09.06.2020 у справі №910/1654/19, такі положення статуту не підлягають застосуванню до спірних правовідносин незалежно від затвердження зборами статуту в новій редакції.

29. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог з підстав відсутності порушення прав позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та викладені у відзиві на касаційну скаргу

30. 02.04.2021 ТОВ "Сучасні ринкові інновації" звернулося з касаційною скаргою на рішення суду апеляційної інстанції, в якій просить його скасувати та залишити рішення суду першої інстанції в силі.

31. В обґрунтування доводів та вимог касаційної скарги скаржник посилається, на:

1) неправильне врахування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду щодо застосування частини 5 статті 89 ЦК України та статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", який викладений у постанові від 14.08.2019 у справі № 910/1631/18, оскільки правовідносини є неподібними (у справі, що розглядається, - скасована реєстраційна дія щодо змін до статуту, як незаконна; у статуті від 26.10.2017 учасники одностайно встановили, що зміни та доповнення набувають чинності з моменту їх державної реєстрації; у справі № 910/1631/18 висловлена правова позиція щодо моменту набрання чинності нової реакції статуту, а не щодо моменту втрати);

2) неправильне застосування норм матеріального права та неврахування судом апеляційної інстанції (пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України):

- висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", викладеного у постанові від 11.09.2019 у справі № 922/3010/18;

- висновку Верховного Суду щодо застосування положення частини 2 та 3 статті 59 Закону України "Про господарські товариства", викладеного у постановах від 11.09.2019 у справі № 922/3010/18, від 02.05.2018 у справі № 910/807/17, від 27.03.2018 у справі № 904/9431/15, від 03.04.2018 у справі № 914/758/17;

- висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 09.06.2020 у справі № 910/1654/19 та від 11.09.2019 у справі № 922/3010/18, щодо застосування норм статей 88, 143 ЦК України, статті 82 ГК України, зокрема, що статут товариства є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки містить норми, обов`язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників.

32. Також скаржник підставою касаційного оскарження постанови визначає пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм частини 5 статті 89 ЦК України та частини 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" стосовно:

- моменту втрати чинності редакції статуту товариства з обмеженою відповідальністю у разі скасування реєстраційної дії, якою такий статут було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

- правових наслідків скасування реєстраційної дії, якою було здійснено реєстрацію нової редакції статуту товариства з обмеженою відповідальністю.

33. Відповідач ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний", а також треті особи -ТОВ "Аграрний маркетинговий центр", ТОВ "Укрспецторг", ТОВ "Укртехніка" подали заяви (пояснення), в яких касаційну скаргу просять задовольнити у повному обсязі, постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі.

Позиція Верховного Суду

34. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевірив в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, правильність застосування судами першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи, та дійшов висновку, що касаційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

35. Щодо застосування норми частини 5 статті 89 ЦК України, статті 10 Закону України від 15 травня 2003 року N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон N 755-IV) Верховний Суд виходить з такого.

36. У частині 4 статті 83 ГК України вказано, що зміни, які сталися в установчих документах господарського товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства.

37. Закон N 755-IV передбачає, що державна реєстрація юридичних осіб - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом (пункт 4 частини 1 статті 1 Закону).

38. Відповідно до частини 2 статті 9 цього Закону N 755-IV в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, зокрема відомості про органи управління юридичної особи (пункт 12); відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи (пункт 13); вид установчого документа (установчий акт, статут, модельний статут, засновницький договір, одноособова заява (меморандум), положення тощо) та установчий документ (пункт 16).

39. Внесення змін до установчого документа юридичної особи оформляється шляхом викладення його в новій редакції (пункт 11 частини першої статті 15 Закону N 755-IV).

40. Відповідно до частини 5 статті 89 ЦК України зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами , які діяли з урахуванням цих змін.

41. Згідно зі статтею 10 Закону N 755-IV, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою (ч. 1).

Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними (ч. 2).

Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості (ч. 3).

42. Відповідно до частини 4 статті 82 ГК України перелік відомостей, що повинні міститися у статутах товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю, визначається виключно Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

43. Відповідно до частин 5 та 6 статті 11 цього Закону у статуті товариства зазначаються відомості про:1) повне та скорочене (за наявності) найменування товариства;2) органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень;3) порядок вступу до товариства та виходу з нього.

Статут товариства може містити інші відомості, що не суперечать закону.

44. З цього можна зробити такі висновки:

- у чинному законодавстві не визначено, що зміни до статуту набирають чинності з моменту державної реєстрації;

- встановлений законом порядок (необхідність державної реєстрації для набрання чинності) стосується лише відносин з третіми особами , а не відносин між учасниками юридичної особи або між юридичною особою та її учасником;

- оскільки інше не встановлено законом, для юридичної особи та її учасників зміни до статуту набирають чинності (є обов`язковими) з моменту їх прийняття;

- статут може бути встановлено інше регулювання, і учасники можуть визначити інший порядок набрання чинності змін до статуту для юридичної особи та учасників, в тому числі такий саме, як для третіх осіб відповідно до вимог закону.

45. У справі, що переглядається, суд першої інстанції встановив, що у пункті 26.1 статуту від 26.10.2017 було визначено, що зміни та доповнення до статуту вносяться рішенням загальних зборів учасників або у зв`язку із змінами у чинному законодавстві та набувають сили з моменту їх державної реєстрації за винятком випадків, коли законодавством встановлено інший термін.

46. Суд апеляційної інстанції, на відміну від суду першої інстанції, безпідставно не брав до уваги відповідні положення статуту від 26.10.2017 і внаслідок неправильного тлумачення норми частини 5 статті 89 ЦК України та застосування закону, який не підлягає застосуванню (частини 3 статті 10 Закону N 755-IV), дійшов помилкового висновку, що рішення загальних зборів учасників ТОВ "Сучасні ринкові інвестиції" про затвердження нової редакції статуту, та власне затверджена цим рішенням нова редакція статуту набули чинності для учасників товариства з моменту їх прийняття (підписання) учасниками.

47. Суд апеляційної інстанції, посилаючись на висновок, що викладений у постанові Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 914/1631/18, стосовно того, що "момент державної реєстрації внесених рішенням загальних зборів змін до установчих документів товариства (у цьому випадку - затвердження нової редакції статуту) має значення у відносинах з третіми особами (частина 5 статті 89 ЦК України, стаття 10 Закону N 755-IV). Натомість для учасників товариства таке рішення за загальним правилом набуває чинності з моменту його прийняття, безпідставно не брав до уваги те, що цей висновок стосується загального правила, якщо інше не випливає із положень статуту.

48. У справі № 914/1631/18, на відміну від справи, що переглядається, суд не досліджував і не встановив такі обставини, що статут товариства містить інше правило щодо набрання чинності змін до нього. Така відмінність є суттєвою для правильного висновку щодо застосування норми частини 5 статті 89 ЦК України.

49. Суд апеляційної інстанції, неправильно застосовуючи до спірних правовідносин норму частини 3 статті 10 Закону N 755-IV, яка регулює правовідносини у спорі з третьою особою (тобто осіб, сторонніх юридичній особі, які не перебувають з нею в корпоративних відносинах), а не між учасниками юридичних осіб, зробив помилкові висновки, що відсутність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі змін до статуту, затверджених рішенням загальних зборів учасників товариства від 28.02.2020, не має значення, і такі відомості можуть бути використані у спорі, що розглядається.

50. Висновок суду апеляційної інстанції, що статут, затверджений рішенням загальних зборів учасників від 28.02.2020, який не визнаний судом недійсним, має враховуватися товариством та його учасниками, оскільки закон виходить з презумпції легітимності рішень органів управління юридичної особи, колегія суддів також вважає помилковим.

51. Верховний Суд виходить з того, що статут є локальним нормативним актом, зміни до якого за волевиявленням всіх учасників товариства набирають чинності з дня державної їх реєстрації; статут не має статусу рішення загальних зборів, тому відсутність судового рішення про визнання недійсним рішення загальних зборів, яким статут затверджено, за цих конкретних обставин не може бути підставою для висновку, що положення нового статуту справи можуть бути використані у спорі між учасниками товариства.

52. Щодо наслідків скасування реєстраційної дії, Верховний Суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 34 Закону N 755-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

53. Відповідно до підпункт "а" пункту 2 частини 6 цієї статті за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України приймає мотивоване рішення про задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про скасування реєстраційної дії.

54. Рішення, передбачені підпунктами "а" - "в" пункту 2 частини шостої цієї статті виконуються не пізніше наступного робочого дня з дати прийняття такого рішення шляхом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру (абзац перший частини сьомої статті 34 Закону N 755-IV).

55. Рішення, прийняті за результатами оскарження в адміністративному порядку відповідно до статті 34 Закону N 755-IV, є окремою підставою для проведення реєстраційних дій відповідно до пункту 3 частини 1 статті 25 цього Закону.

56. Порядок діяльності та повноваження Мін`юсту регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 "Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції" (далі - Порядок № 1128).

57. Відповідно до положень вищезазначених нормативно-правових актів предметом розгляду є наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації під час здійснення реєстраційних дій. Рішення Мін`юсту про скасування реєстраційної дії виконуються не пізніше наступного робочого дня з дати прийняття такого рішення шляхом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру (абзац перший частини 7 статті 34 Закону N 755-IV). Одночасно питання правових наслідків прийняття такого рішення для учасників у сфері корпоративних правовідносин законодавством не врегульовано.

58. Отже, беручи до уваги те, що законом прямо не встановлено юридичних наслідків для учасників корпоративних правовідносин, коли відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру (зміни до статуту товариства), були внесені до нього, але у подальшому за наказом Мін`юсту реєстраційна дія "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" була скасована, Верховний Суд доходить висновку, що наслідком прийняття такого рішення Мін`юсту є анулювання (відміна) відповідної реєстраційної дії (запису), тобто відсутність у Єдиному державному реєстрі відомостей щодо здійснення державної реєстрації внесення змін до установчого документа юридичної особи, що оформлені шляхом викладення його в новій редакції.

59. Тобто, у такому разі слід виходити з того, що відповідна державна реєстрація відсутня.

60. За таких обставин учасники товариства, які за домовленістю між собою пов`язали момент набрання чинності змін до статуту зі здійсненням реєстрації, не можуть посилатися на них у спорі між собою. Тому положення нового статуту не створюють правових наслідків для учасників товариства, навіть, якщо рішення загальних зборів про його затвердження не було визнано в судовому порядку недійсним.

61. Щодо висновку суду апеляційної інстанції, що положення статуту від 26.10.2017, якими передбачене одностайне голосування учасників з окремих питань, суперечать нормам частин 2 та 3 статті 59 Закону України "Про господарські товариства", в редакції, чинній на момент затвердження цього статуту, тому не підлягають застосуванню до спірних правовідносин незалежно від затвердження зборами статуту в новій редакції, то Верховний Суд виходить з такого.

62. У постанові від 27 березня 2018 року у справі №916/1973/17, на яку посилався суд апеляційної інстанції, Верховний Суд зробив висновок, що положення спірного пункту 9.14. статуту товариства, які встановлюють інший порядок прийняття рішень загальними зборами учасників товариства, а саме: одностайне голосування усіх учасників товариства з окремих питань, ніж встановлено законом, не відповідають вимогам частин 2, 3 статті 59 Закону України "Про господарські товариства", а також положенням частини 2 статті 4 Закону України "Про господарські товариства", в якій імперативно визначено, що в статуті має бути визначений порядок прийняття рішень органами товариства з окремих питань, для яких необхідна кваліфікована більшість голосів.

63. У цій же постанові Верховний Суд зробив висновок, що встановлення відсотку голосів учасників для визнання повноваженими загальних зборів для прийняття рішень з питань, визначених в пункті 9.14 статуту товариства, (кворум) в розмірі 100% нівелює саме визначення терміну кворуму, як встановлена законом, статутом найменша кількість учасників, необхідна для визначення зборів правомочними ухвалювати рішення з питань порядку денного.

64. Водночас колегія суддів враховує також, що після ухвалення цієї постанови колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 06 червня 2018 року у справі № № 916/2081/17 передавала справу разом з поданою касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України від 16 жовтня 2012 року у справі за № К15/109-11 (провадження № 3-46гс12).

65. У постанові від 16.10.2012 у справі за № К15/109-11(3-46гс12) Верховний Суд України зробив висновок, що передбачивши статутом інший розмір відсотків голосів учасників товариства, необхідний для прийняття рішень на загальних зборах , учасники товариства фактично змінили вимоги закону щодо встановлення кворуму для проведення загальних зборів. Такі положення статуту товариства суперечать закону, оскільки у нормі ст.60 Закону України "Про господарські товариства" відсутнє посилання на можливість передбачити у статуті інший кворум. (прим . у цій справі пунктом 17.11 статуту було передбачено, що збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (їх представники), що володіють у сукупності більш як 90 % голосів, а при вирішенні питань, які потребують одностайності, - всі учасники. Предметом спору є вимоги про визнання недійсними таких положень статуту).

66. Велика Палата цю справу повернула на розгляд колегії суддів і зауважила, що Законом України від 24 листопада 2015 року № 816-VIII "Про внесення змін до статті 60 Закону України "Про господарські товариства" щодо зменшення кворуму загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю" внесено зміни до статті 60 Закону № 1576-XII. Так, відповідно до частин першої - другої статті 60 Закону № 1576-XII, у редакції, чинній на час розгляду цієї справи судами попередніх інстанцій, загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів. Установчими документами товариств, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлений інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними. Означена відмінність правового регулювання спірних відносин у цій справі та у справі № К15/109-11 не дає підстав для висновку про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України від 16 жовтня 2012 року у справі за № К15/109-11 (провадження № 3-46гс12), а звідси - відсутні й відповідні підстави для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

67. Отже, зважаючи на наведені висновки Великої Палати Верховного Суду, зміни у законодавстві, а також те, що на момент розгляду № 916/1973/17 (28.03.2018) не був чинним Закон України " Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (набрав чинність 17.06.2018), що інакше регулює питання стосовно можливості встановлювати статутом товариства іншу кількість голосів учасників товариства, необхідну для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів, правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі №916/1973/17, втратила свою актуальність, тому не враховується при вирішенні спору у цій справі.

68. Щодо необхідності врахування висновку Верховного Суду від 09 червня 2020 року у справі №910/1654/19, що пункти статуту товариства з обмеженою відповідальністю, які встановлюють інший порядок прийняття рішень загальними зборами учасників товариства, а саме: одностайне голосування усіх учасників товариства з окремих питань, ніж встановлено законом, не відповідають вимогам частин 2, 3 статті 59 Закону України "Про господарські товариства", то колегія суддів виходить з того, що у справі №910/1654/19 суд розглядав позов про визнання статуту недійсним. Натомість, у справі, що переглядається, такі вимоги не є предметом спору. Статут від 26.10.2017 не оскаржувався учасниками в судовому порядку.

69. Доктрина "venire contra factum proprium" (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - "non conceditcontra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини "venire contra factum proprium" лежить принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них (постанова Верховного суду від 28.04.2021 у справі № 910/9351/20).

70. Відповідно до частини 3 статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

71. Зважаючи на те, що учасник товариства, який володіє часткою статутного капіталу у розмірі 77,5%, ніколи не оскаржував положення статуту від 26.10.2017 в судовому порядку і не звертався з таким позовом, Верховний Суд вважає, що його дії щодо ухвалення через 3 роки одноособово рішення всупереч положень статуту стосовно одностайного голосування усіх учасників вчинялися з наміром завдати шкоди іншим учасникам та усунути їх від управління товариством, незважаючи на попередні домовленості, що закріплені у статуті. Такі дії суперечать добросовісності та чесній діловій практиці, тобто не відповідають основним засадам цивільного законодавства.

72. Виправдання таких дій учасника положеннями Закону України "Про господарські товариства", який вже на момент виникнення спірних правовідносин втратив чинність, і прямо не містив заборони щодо встановлення іншої кількості голосів не узгоджується з принципом верховенства права, елементом якого є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля. Тим більше, зважаючи на те, що чинний Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" вже прямо передбачає таке право учасників товариства.

73. Так, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 30, частини 2 статті 34 чинного Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" внесення змін до статуту товариства належить до компетенції загальних зборів учасників, і таке рішення приймається трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

74. Водночас статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до цього Закону приймаються одностайно. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства (частина 5 статті 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

75. У частині 2 статті 98 ЦК України також визначено, що рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п`ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом .

76. Відповідно до частини 1 статті 44 та частини 2 статті 45 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" статут товариства може встановлювати особливий порядок надання згоди уповноваженими на те органами товариства на вчинення певних правочинів залежно від вартості предмета правочину чи інших критеріїв (значні правочини). Статутом товариства може бути визначений порядок надання згоди на вчинення правочинів, щодо яких є заінтересованість. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

77. Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону встановлено, що протягом року з дня набрання чинності цим Законом положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

78. Верховний Суд у постанові від 11.09.2019 у справі №922/3010/18 зробив висновок, що наведену норму потрібно тлумачити так, що протягом року з дня набрання чинності Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариства можуть здійснювати свою діяльність на підставі положень статуту в редакції, яка діє на момент набрання чинності цим Законом, за умови, що положення такого статуту відповідають чинному на той момент законодавству, зокрема, Закону України "Про господарські товариства". Якщо протягом "перехідного періоду" (одного року з дня набрання чинності Законом) товариство вносить зміни до статуту, така редакція статуту товариства після внесення змін повинна відповідати Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

79. Цей висновок має враховуватися і в цій справі (mutatis mutandis). При цьому, колегія суддів звертає увагу, що застереження "за умови, що положення такого статуту відповідають чинному на той момент законодавству, зокрема, Закону України "Про господарські товариства", стосуються випадків, коли правовідносини виникли у перехідний період (з 17.06.2018 по 17.06.2019), а положення статуту в редакції, прийнятій до 17.06.2018, не відповідають (суперечать) також і новому Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

80. Отже, зважаючи на те, що загальні збори проводилися 06.07.2020, тобто після закінчення перехідного періоду, колегія суддів погоджується з аргументами скаржника, що учасники товариства мали керуватись статутом товариства від 26.10.2017 в частині, що не суперечить нормам Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" або лише цим Законом, якщо умови статуту не відповідають чи не врегульовують якесь питання діяльності товариства.

81. Норми статуту від 26.10.2017 щодо встановлення іншої кількості голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідної для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, були прийняті одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства, що відповідає частині 5 статті 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Тому у суду апеляційної інстанції не було законних підстав не застосовувати відповідні положення статуту при прийнятті оскаржуваного рішення.

82. Суд першої інстанції правильно виходив з того, що прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів лише учасником, що володіє 77,5% голосів, суперечить вимогам пункту 17.8 статуту від 26.10.2017, статей 44, 46 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", статті 98 ЦК України та порушує права позивача на управління товариством, тому такі рішення підлягають визнанню недійсними.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

83. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині (пункт 4 частини 1 статті 308 ГПК України).

84. Відповідно до статті 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

85. Оскільки суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права і скасував судове рішення, яке відповідає закону, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині.

86. Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржувалось, тому й не переглядається у касаційному порядку.

Розподіл судових витрат

87. Судовий збір, сплачений позивачем за перегляд постанови суду апеляційної інстанції у суді касаційної інстанції, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктом 4 частини 1 статті 308, статтями 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні ринкові інновації" задовольнити.

2. Скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2021 у справі № 910/10444/20 в частині скасування рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 щодо задоволених позовних вимог та залишити в цій частині рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 в силі.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 3, код ЄДРПОУ 37145646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні ринкові інновації" (01030, м. Київ, вул. Рейтарська, 18, код ЄДРПОУ 37617450) 4 204 грн - судового збору за подання касаційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кондратова

Судді Н. Губенко

О. Кібенко