Ухвала

від 04.10.2021 по справі 927/237/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 жовтня 2021 року

м. Київ

Справа № 927/237/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю.,

секретар судового засіданні - Астапова Ю. В.,

розглядаючи клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій" про розподіл судових витрат за результатами розгляду касаційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 (колегія суддів: Тарасенко К.В., Іоннікова І. А., Разіна Т. І.) і рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.10.2020 (суддя Федоренко Ю. В.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій" до 1. Срібнянської селищної ради Чернігівської області, 2. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Державний реєстратор Срібнянської селищної ради Логоша Тетяна Володимирівна про визнання протиправним та скасування рішення про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок,

сторони повідомлені про час і місце судового засідання належним чином, проте не скористалися правом направити для участі у справі своїх повноважних представників,

ВСТАНОВИВ:

1. До Господарського суду Чернігівської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Обрій" (далі - ТОВ "Обрій") з позовом до: Срібнянської селищної ради Чернігівської області, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" (далі - СТОВ "Батьківщина"), в якому просило суд визнати незаконним та скасувати рішення Срібнянської селищної ради та визнати недійсними договори оренди землі.

2. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 08.10.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2021, позов задоволено повністю.

3. Розглядаючи касаційну скаргу СТОВ "Батьківщина", касаційний господарський суд ухвалою від 11.08.2021 закрив касаційне провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

4. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Обрій" просило касаційну скаргу СТОВ "Батьківщина" залишити без задоволення, судові рішення попередніх судових інстанції - без змін та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

5. Колегія суддів, вважаючи за необхідне відступити від висновку щодо застосування приписів статей 126, 129, 130 ГПК України (в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу), викладеному в судових рішеннях, які розглядалася колегіями суддів Касаційного господарського суду, що входять до складу інших палат, та з метою формування єдиної правозастосовчої практики, ухвалою від 13.08.2021 передала справу на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

6. Ухвалою об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2021 справу повернуто колегії суддів з мотиву того, що на розгляд об`єднаної палати передано процесуальне питання щодо застосування приписів статей 126, 129, 130 ГПК України в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, виокремлене із завершеного закриттям касаційного провадження.

7. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду призначила справу до розгляду у судовому засіданні на 04.10.2021.

8. Під час розгляду справи колегія суддів встановила, що при прийнятті ухвали від 11.08.2021 про закриття касаційного провадження не вирішено питання розподілу судових витрат. Водночас саме питання розподілу судових витрат при прийнятті такої ухвали з метою формування єдиної правозастосовчої практики потребує висновку об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

9. Так, досліджуючи питання розподілу судових витрат при прийнятті ухвали про закриття касаційного провадження, колегія суддів встановила, що в ухвалах від 23.02.2021 у справі № 910/18421/19, від 08.06.2021 у справі № 910/8103/16, від 06.07.2021 у справі № 903/847/20, від 06.07.2021 у справі № 911/713/20, від 27.07.2021 у справі № 911/3504/20, від 25.08.2021 у справі № 914/2243/20, від 21.09.2021 у справі № 922/3789/20, від 30.09.2021 у справі № 909/1411/13 Верховний Суд закрив касаційне провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України та зазначив, що у зв`язку з тим, що касаційне провадження зі справи закривається, судові витрати з урахуванням вимог статей 129, 130 ГПК України розподілу не підлягають, оскільки за змістом зазначених норм покладення судових витрат на ту чи іншу сторону або компенсація таких витрат здійснюється у випадках розгляду справи по суті або у разі визнання позову, закриття провадження у справі чи залишення позову без розгляду (причому закриття провадження у справі є процесуальною дією, відмінною від закриття касаційного провадження).

10. Водночас у справі № 920/939/19 Верховний Суд закрив касаційне провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України, а в подальшому у додатковій ухвалі від 07.04.2021 розподілив судові витрати та стягнув з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу.

11. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

12. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

13. Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

14. Визначення договору про надання правової допомоги міститься в пункті 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

15. За пунктом 9 частини першої статті 1 зазначеного Закону представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1).

16. Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

17. Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

18. Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

19. Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

20. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи.

21. Колегія суддів зазначає, що тлумачення приписів статті 126, 129, 130 ГПК України приводить до висновку, що для забезпечення принципу господарського судочинства щодо відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову (необґрунтованої касаційної скарги) витрати на професійну правничу допомогу при прийнятті ухвали про закриття касаційного провадження мають покладатися на сторону, яка допустила необґрунтоване подання касаційної скарги.

22. Відповідно до частини другої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.

23. Ураховуючи, що колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування приписів статей 126, 129, 130 ГПК України (в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу), викладеному в судових рішеннях від 23.02.2021 у справі № 910/18421/19, від 08.06.2021 у справі № 910/8103/16, від 06.07.2021 у справі № 903/847/20, від 06.07.2021 у справі № 911/713/20, від 27.07.2021 у справі № 911/3504/20, від 25.08.2021 у справі № 914/2243/20, від 21.09.2021 у справі № 922/3789/20, від 30.09.2021 у справі № 909/1411/13, які розглядалася колегіями суддів Касаційного господарського суду, що входять до складу інших палат, та з метою формування єдиної правозастосовчої практики, справа № 927/237/20 підлягає передачі на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Керуючись статтями 234, 301, 302, 303 ГПК України, Суд

УХВАЛИВ:

Справу № 927/237/20 передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя В. Ю. Уркевич