Ухвала

від 11.08.2021 по справі 927/237/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 серпня 2021 року

м. Київ

Справа № 927/237/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю.,

секретар судового засідання - Астапова Ю. В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 (колегія суддів: Тарасенко К. В., Іоннікова І. А., Разіна Т. І.) і рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.10.2020 (суддя Федоренко Ю. В.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій" до : 1. Срібнянської селищної ради Чернігівської області, 2. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Державний реєстратор Срібнянської селищної ради Логоша Тетяна Володимирівна про визнання протиправним та скасування рішення про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок,

за участю представників:

позивача- Василенко А. А.,

відповідача-1 - не з`явилися,

відповідача-2 - Басюк С. А., Степаненко О. М.,

третьої особи - не з`явилися,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Обрій" (далі - ТОВ "Обрій") звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до: Срібнянської селищної ради Чернігівської області, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" (далі - СТОВ "Батьківщина"), в якому просило суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення двадцять сьомої сесії сьомого скликання Срібнянської селищної ради Чернігівської області від 21.02.2020 "Про розгляд клопотань СТОВ "Батьківщина";

- визнати недійсними 27 договорів оренди землі, укладених між Срібнянською селищною радою та СТОВ "Батьківщина" 21.02.2020, за якими в оренду передано нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки (частки, паї), з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Срібнянської селищної ради;

- визнати недійсними 10 договорів оренди землі, укладених між Срібнянською селищною радою та СТОВ "Батьківщина" 21.02.2020, за якими в оренду передано нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки (частки, паї), з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Срібнянської селищної ради Олексинського старостівського округу;

- визнати недійсними 5 договорів оренди землі, укладених між Срібнянською селищною радою та СТОВ "Батьківщина" 21.02.2020, за якими в оренду передано нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки (частки, паї), з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Срібнянської селищної ради Гриціївського старостівського округу.

2. Позивач посилався на те, що прийняте Срібнянською селищною радою рішення та укладені між Срібнянською селищною радою та СТОВ "Батьківщина" договори оренди землі порушують законні права ТОВ "Обрій" як належного користувача спірних земельних ділянок за діючими договорами оренди.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 08.10.2020 позов задоволено повністю.

4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Короткий зміст касаційної скарги

5. СТОВ "Батьківщина" у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

6. Скаргу мотивовано неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема положень Цивільного кодексу України, Закону України "Про оренду землі", а також прийняттям судових рішень без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду.

7. СТОВ "Батьківщина" після відкриття провадження у справі були подані додаткові пояснення у справі, які за своїм змістом є доповненням до касаційної скарги.

8. Відповідно до приписів частини 1 статті 298 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.

9. Згідно частини 4 статті 13 цього Кодексу кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

10. Згідно положень частини 1 статті 118 вказаного Кодексу право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (частина перша). Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частина друга).

11. Отже, скористатися таким правом на подачу доповнень до касаційної скарги особа може лише протягом вказаного строку, а суд касаційної інстанції не уповноважений під час розгляду касаційної скарги змінювати такий строк.

12. За вказаних обставин такі доповнення до касаційної скарги судом касаційної інстанції залишаються без розгляду.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

13. ТОВ "Обрій" у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення та постанову - без змін. Заявник наголошує, що всі доводи та посилання скаржника на правові висновки Верховного Суду зводяться до хибного ототожнення матеріальних норм, що регулюють правовідносини оренди земельних ділянок приватної, комунальної та державної власності, та норм, що регулюють питання оренди невитребуваних земельних часток (паїв).

Позиція Верховного Суду

14. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

15. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц.

16. У даній справі оскаржені судові рішення, які переглядаються у касаційному порядку, мотивовані тим, що відповідно до статті 5 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" у чинній на час укладення спірних договорів оренди та додаткових угод до них редакції, сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.

17. Відповідно до статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" в цій же редакції нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

18. Всі укладені договори оренди землі між позивачем та Срібнянською РДА зареєстровані у відділі Держкомзему в Срібнянському районі і набули чинності. Доказів визнання недійсними чи скасування договорів матеріали справи не містять.

19. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

20. Станом на дату укладення додаткових угод до договорів оренди була чинною редакція пункту 2 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" згідно з якою обов`язковій державній реєстрації підлягали речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема: право постійного користування та право оренди земельної ділянки.

21. Разом із тим частиною другою статті 4 вказаного Закону визначалося, що речові права на нерухоме майно, зазначені в пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно, крім випадків, передбачених статтями 41, 42 цього Закону.

22. Статті 41 та 42 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначали особливості державної реєстрації речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності та похідних речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, право власності на які виникло та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року.

23. Проте невитребувані земельні ділянки (паї) не є землями державної або комунальної власності і до моменту отримання державних актів на право власності на земельну ділянку не мають власника. Отже, на дату укладення додаткових угод до договорів оренди землі позивач був позбавлений можливості провести державну реєстрацію додаткових угод у відповідності до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

24. Водночас згідно із Порядком реєстрації договорів оренди земельної частки (паю), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2000 № 119 (далі - Порядок) реєстрація договорів оренди земельних часток (паїв) проводиться виконавчими комітетами сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

25. Пунктом 3 Порядку визначено, що для реєстрації договору оренди земельної частки (паю) орендодавець подає особисто або надсилає поштою до відповідного виконавчого комітету органу місцевого самоврядування договір оренди у двох примірниках, сертифікат на право на земельну частку (пай). Виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради перевіряє у дводенний термін подані документи, реєструє або готує обґрунтований висновок про відмову в реєстрації.

26. Відповідно до пункту 4 Порядку договір оренди земельної частки (паю) реєструється у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв), що ведеться за формою згідно з додатком. Датою реєстрації договору оренди земельної частки (паю) є дата внесення відповідного запису до цієї Книги.

27. Згідно з пунктом 5 Порядку на обох примірниках договору оренди земельної частки (паю) ставиться штамп із зазначенням дати реєстрації та номера запису, а також з підписом особи, яка зареєструвала договір.

28. Судами встановлено, що всі додаткові угоди до договорів оренди землі зареєстровані відповідно в Срібнянській селищній раді, Гриціївській сільській раді та Олексинській сільській раді про що зроблено відмітку на всіх додаткових угодах з датою їх реєстрації та порядковим номером.

29. З огляду на те, що відповідачу 2 в оренду було передано земельні ділянки, які вже перебувають у оренді у позивача, і право на оренду яких останнім було отримано раніше, а також враховуючи приписи статей 21, 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позову.

30. У справі 923/409/19, на постанову Верховного Суду в якій міститься посилання в касаційній скарзі, предметом позову є визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на підставі частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", що є відмінним від обставин та предмету спору у справі, яка розглядається.

31. У справі № 696/1693/15-ц предметом позову є визнання договору оренди землі припиненим та повернення земельної ділянки. Предмет та підстави позову у цій справі є відмінними від предмету та підстав позову та відповідно встановлених обставин у справі, яка розглядається. При цьому при розгляді справи досліджувалися обставини реєстрації договору оренди землі, але предметами договорів та додаткових угод є нерозподілені (невитребувані) земельні частки (паї), а не земельні ділянки. Договір оренди земельної частки (паю) та договір оренди земельної ділянки є самостійними договорами з різним предметом та сторонами і мають різне правове регулювання.

32. Отже, правовідносини у справах на які посилається скаржник, не є подібними правовідносинам у справі, що розглядається. Таким чином, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження.

33. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

34. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Пелевін проти України" (Pelevin v. Ukraine), заява № 24402/02, § 27, 20.05.2010).

35. Таким чином, право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем порядку доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це зумовлено виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким має на меті забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". При цьому процесуальні обмеження зазвичай запроваджуються для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб (наведену правову позицію викладено в ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 910/4647/18).

36. Отже, із встановленням законодавцем процесуальних фільтрів доступу до касаційного суду право на касаційне оскарження в Україні не є безумовним, що є передбачуваними для учасників судового процесу виходячи із наведених вище норм ГПК України.

37. Судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на скаржника та поверненню відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" не підлягає.

Керуючись статтями 234, 235, 296 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 і рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.10.2020 у справі № 927/237/20 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя В. Ю. Уркевич