Постанова

від 22.09.2021 по справі 493/518/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

22 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 493/518/19

провадження № 61-7877св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Фермерське господарство Халаїм ,

третьої особи: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фермерського господарства Халаїм на рішення Балтського районного суду Одеської області від 27 листопада 2019 року у складі судді Мясківської І. М. та постанову Одеського апеляційного суду від 01 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Цюри Т. В., Гірняк Л. А., Комлевої О. С.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Фермерського господарства Халаїм (далі - ФГ Халаїм ), за участю третьої особи: Фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_2 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.

Позов обґрунтований тим, що 14 липня 2009 року між нею та ФОП ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки (площею 5,2662, яка розташована

на території Піщанської сільської ради Балтського району Одеської області

та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер якої 5120686900:01:001:0188) на 10 років, який зареєстрований 02 серпня 2010 року, зі строком дії до 02 серпня 2020 року.

У зв`язку із бажанням самостійно обробляти належну їй на праві власності земельну ділянку, згідно державного акта на право приватної власності

на земельну ділянку серії ЯА № 092710 від 24 вересня 2008 року, позивач вирішила заздалегідь повідомити орендаря ФОП ОСОБА_2 про наміри

не продовжувати орендні відносини, на що він відповів, що земля орендована

ще на 20 років, що підтверджується договором оренди землі від 10 вересня

2015 року, який начебто укладено між нею, ОСОБА_1 та ФГ Халаїм .

Договір оренди землі від 10 вересня 2015 року вона особисто або через представника не укладала, не підписувала, жодних істотних умов спірної угоди

зі стороною даної угоди - ФГ Халаїм вона не обговорювала, про існування вищевказаного договору взагалі нічого не знала до дня отримання відповіді на адвокатський запит.

Договір оренди землі від 10 вересня 2015 року підписаний представником

ФГ Халаїм та невідомою особою, підпис в даній угоді навіть не подібний

до її власного підпису, крім того, договір оренди від 14 липня 2009 року

не припинив своєї дії.

Оскільки на одну і ту саму земельну ділянку оформлені документи, які підтверджують право оренди, і надають обом суб`єктам господарювання право приступати до обробки земельної ділянки та отримувати з неї врожай, ОСОБА_1 вважає, що укладений між, начебто нею, та ФГ Халаїм договір оренди землі № б/н від 10.09.2015 року порушує її права та суперечить вимогам законодавства.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Балтського районного суду Одеської області від 27 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду

від 01 квітня 2021року, позов задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі від 10 вересня 2015 року, який укладено між ОСОБА_1 та ФГ Халаїм на земельну ділянку, яка розташована на території Піщанської сільської ради Балтського району Одеської області

та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,2662 га, кадастровий номер: 5120686900:01:001:0768.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що оскільки встановлено факт одночасного існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну земельну ділянку, що суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, що є порушенням чинного законодавства та інтересів позивача, за яким право оренди земельної ділянки зареєстровано первинно

та не припинялося, і тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню

в повному обсязі.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У травні 2021 року ФГ Халаїм подало до Верховного Суду касаційну скаргу

у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що справу розглянуто без його участі (пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України), що позбавило його права подати до суду оригінали документів.

Доводи інших учасників справи

У липні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу у якому вказувала, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій

є законними та обґрунтованими, а тому відсутні підстави для їх скасування. Зазначала, що висновки, викладені в оскаржуваних судових рішеннях відповідають практиці Верховного Суду.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 493/518/19, витребувано її з Балтського районного суду Одеської області та зупинено дію рішення Балтського районного суду Одеської області від 27 листопада 2019 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

ОСОБА_1 на праві приватної власності, належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,2662 га, кадастровий номер: 5120686900:01:001:0768, яка розташована на території Піщанської сільської ради Балтського району Одеської області, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 092710, виданого на підставі розпорядження Балтської районної державної адміністрації від 11 серпня 2004 року № 386/А-2004.

14 липня 2009 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 укладено договір оренди землі, який підписано у двосторонньому порядку від імені осіб, який уклали цей договір та засвідчено підписами сторін. Відповідно до умов договору ОСОБА_1 надає, а ФОП ОСОБА_2 приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільського виробництва, яка знаходиться на території Піщанської сільської ради Балтського району Одеської області, загальною площею 5,2662 га, нормативна грошова оцінка якої складає 22 046,07 грн, строк дії договору 10 років. Договір зареєстрований 02 серпня 2010 року у Балтському районному відділі Одеської регіональної філії державного підприємства Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 041051401351. Вказана інформація дублюється в інформації, наданій 24 квітня 2019 року № 380/103-19 відділом Держгеокадастру

у Балтському районі.

Відповідно до копії договору оренди землі від 10 вересня 2015 року, ОСОБА_1 та ФГ Халаїм уклали в с. Піщана Балтського району Одеської області вказаний договір, який підписано у двосторонньому порядку від імені осіб, який уклали цей договір та засвідчено підписами сторін. Відповідно до умов договору ОСОБА_1 надає, а ФГ Халаїм приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільського виробництва, яка знаходиться на території Піщанської сільської ради Балтського району Одеської області, загальною площею 5,2662 га, нормативна грошова оцінка якої складає 77 377,44 грн, строк дії договору 20 років.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 17 вересня 2018 року № 137945257, на підставі договору оренди землі від 10 вересня 2015 року, укладеним між ФГ Халаїм

та ОСОБА_1 , державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області Козловим Ю. В. винесено рішення від 24 вересня 2015 року № 24732358 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого в Державному реєстрі іншого речового права вчинено запис від 21 вересня 2015 року № 11335563 про реєстрацію договору оренди землі та рішення від 24 вересня 2015 року № 24731883 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис

від 21 вересня 2015 року № 11335374 про реєстрацію речового права

на земельну ділянку за кадастровим номером: 5120686900:01:001:0768,

за ФГ Халаїм строком на 20 років.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частинами першою, другою статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства

є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, а саме рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права

чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. Зокрема, згідно з частиною першою цієї статті зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої, третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою

та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо

не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, установлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки

і орендарем.

За змістом положень статей 210, 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі

ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір підлягає державній реєстрації лишу у випадках, встановлених законом. Такий договір є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Такими законами є, зокрема ЗК України, Закон України Про оренду землі .

Згідно зі статтею 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають

з моменту державної реєстрації цих прав.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема шляхом визнання угоди недійсною (пункт в частини третьої статті 152 ЗК України).

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання

і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав

на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система,

що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об`єкти та суб`єктів цих прав.

Статтею 10 Закону № 1952-IV в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що державний реєстратор у ході здійснення реєстраційних дій, зокрема, встановлює відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно

та їх обтяженнями.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами першою, третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Встановивши, що право користування земельною ділянкою, яке виникло та існує в ФГ Халаїм на підставі раніше вчиненого правочину - договору оренди землі, було порушене внаслідок укладення договору про користування цією

ж земельною ділянкою між відповідачами, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для визнання оспорюваного договору недійсним.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суди попередніх інстанцій правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і дали їм належну оцінку згідно зі статтями 76-78, 81, 89, 367, 368 ЦПК України, правильно встановили обставини справи, внаслідок чого ухвалили законні й обґрунтовані судові рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права.

Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги ФГ Халаїм , що відповідача було безпідставно позбавлено судами першої та апеляційної інстанції права

на особисту участь у розгляді справи та доведення своєї позиції, оскільки

ФГ Халаїм та ФОП ОСОБА_2 належним чином повідомлено про розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення

(а. с. 69-70, 112-114).

Щодо клопотання про закриття провадження

У липні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду клопотання про закриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана без дотримання вимог статті 392 ЦПК України, оскільки не містить підстав касаційного оскарження, передбачені пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України.

У задоволенні клопотання слід відмовити, оскільки як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилався на те, що справу розглянуто без його участі (пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального

і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційних скарг без задоволення, а оскаржуваних судових рішень без змін.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної

чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки у цій справі оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття касаційного провадження.

Касаційну скаргу Фермерського господарства Халаїм залишити без задоволення.

Рішення Балтського районного суду Одеської області від 27 листопада 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 01 квітня 2021 року залишити без змін.

Поновити дію Балтського районного суду Одеської області від 27 листопада 2019 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун

М. Є. Червинська