Ухвала

від 05.10.2021 по справі 127/12088/21

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

05 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 127/12088/21

провадження № 51-4735 ск 21

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу директора Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 29 червня 2021 про відмову у відкритті апеляційного провадження,

встановив:

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 24 травня 2021 року задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС другого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління Головного управління ДФС у Вінницькій області та надано дозвіл на тимчасовий доступ, виїмку належним чином завірених копій документів, які перебувають у володінні Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради (12050, м. Вінниця, вул. Пушкіна, буд. 38, код за ЄДРПОУ 41029864), а саме, щодо земельних ділянок з відповідними кадастровими номерами, будівельні паспорти на будівництво та/або реконструкцію будинків і споруд, видані Департаментом архітектури та містобудування Вінницької міської ради на зазначені земельні ділянки з всіма додатками та всі документи та матеріали службового листування, дозволи на розміщення малих архітектурних форм комерційного призначення, паспорти прив`язки тимчасових споруд, дозволи на зовнішній благоустрій та встановлення малих архітектурних форм - елементів благоустрою, архітектурно-технічні паспорти на закінчені будівництвом об`єкти та всі документи та матеріали службового листування, що стали підставою та/або передували їх видачі.

Ухвалою судді Вінницького апеляційного суду від 29 червня 2021 року, на підставі

ст. ст. 309, 399 КПК України, відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою директора Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради на вказану ухвалу слідчого судді.

Не погодившись із зазначеним рішенням директор Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської звернувся з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, оскільки вважає її незаконною та необґрунтованою.

Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.

Відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Відповідно до ст. 370, ч. 2 ст. 418 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.

Положеннями ч. 1 ст. 309 КПК України визначений перелік ухвал слідчого судді, постановлених під час досудового розслідування, які можуть бути оскаржені у апеляційному порядку. До такого переліку, зокрема, входять ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність (п. 10 ч. 1 ст. 309 КПК України).

Як слідує з копії оскаржуваної ухвали, слідчим суддею прийнято рішення, яким надано дозвіл на тимчасовий доступ та виїмку належним чином завірених копій документів, які перебувають у володінні Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради а саме: щодо земельних ділянок з відповідними кадастровими номерами, будівельні паспорти на будівництво та/або реконструкцію будинків і споруд, видані Департаментом архітектури та містобудування Вінницької міської ради на зазначені земельні ділянки з всіма додатками та всі документи та матеріали службового листування, дозволи на розміщення малих архітектурних форм комерційного призначення, паспорти прив`язки тимчасових споруд, дозволи на зовнішній благоустрій та встановлення малих архітектурних форм - елементів благоустрою, архітектурно-технічні паспорти на закінчені будівництвом об`єкти та всі документи та матеріали службового листування, що стали підставою та/або передували їх видачі.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги, суддя апеляційного суду дійшов обґрунтованого висновку, що вилучення зазначених в ухвалі слідчого судді копій документів не може перешкоджати діяльності Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради.

Отже, виходячи з положень п. 10 ч. 1 ст. 309 КПК України, відсутність обставин, пов`язаних з перешкоджанням господарській діяльності, виключає можливість оскарження ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів.

В силу ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач апеляційного суду відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Таким чином, суддя Вінницького апеляційного суду дійшов висновку, що вищенаведена ухвала слідчого судді у розумінні п. 10 ч. 1 ст. 309 КПК України не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, а тому діяв відповідно до положень ч. 4 ст. 399 цього Кодексу і прийняв законне, обґрунтоване, належно вмотивоване судове рішення, з яким погоджується і колегія суддів касаційної інстанції.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи касаційної скарги щодо можливості апеляційного оскарження вказаної ухвали слідчого судді з посиланням за загальні засади кримінального провадження, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Як неодноразово наголошував Верховний Суд, ст. 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, у відповідності з чим КПК України визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку (постанова Верховного Суду від 4 квітня 2019 року у справі №494/6/18).

У постановах від 17 жовтня 2018 року (справа №646/5552/17) та від 28 лютого 2019 року (справа № 161/4229/18), які стосувалися права на апеляційне оскарження ухвал слідчих суддів, Верховний Суд підкреслив, що «норми Конституції України та кримінального процесуального закону беззастережно гарантують право на апеляційне оскарження лише судового рішення, постановленого за наслідком розгляду справи (кримінального провадження в суді першої інстанції) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження)».

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі,

в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституційний Суд України у Рішенні від 8 квітня 2015 року № 3-рп/2015 сформулював юридичну позицію, за якою обмеження права на апеляційне оскарження рішення суду не може бути свавільним та несправедливим; таке обмеження має встановлюватися виключно Конституцією та законами України, переслідувати легітимну мету, бути обумовленим суспільною потребою досягнення цієї мети, пропорційним

та обґрунтованим; у разі обмеження права на оскарження судових рішень законодавець зобов`язаний запровадити таке нормативне регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням у реалізацію права на судовий захист і не порушувати сутнісний зміст такого права (абзац третій підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування

ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено право на справедливий суд, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до апеляційних або касаційних судів

(п. 25 Рішення у справі «Делкур проти Бельгії» від 17 січня1970 року та п. 65 Рішення

у справі «Гофман проти Німеччини» від 11 жовтня 2001 року).

Водночас у рішенні Європейського суду з прав людини від 08 січня 2008 року щодо прийнятності заяви N 32671/02 у справі «Скорик проти України» зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.

Частиною 1 ст. 1 КПК України встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством, аналіз якого свідчить, що унормування кримінальних процесуальних відносин відбувається шляхом чіткого та імперативного визначення процедур, регламентації прав їх учасників для попередження свавільного використання владними органами своїх повноважень і забезпечення умов справедливого судочинства.

Згідно зі статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому Кодексом; гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

За таких обставин, порядок оскарження до апеляційного суду ухвали слідчого судді від 24 травня 2021 року достатньою мірою врегульовано положеннями ст. 309 КПК України, а тому відсутні підстави для застосування приписів ч. 6 ст. 9 КПК України щодо загальних засад кримінального провадження, визначених ч. 1 ст. 7 КПК України.

При цьому колегія суддів зазначає, що відмова апеляційного суду у відкритті апеляційного провадження у зв`язку із тим, що оскарження судового рішення не передбачене процесуальним законом, не свідчить про порушення права на доступ до правосуддя.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам статей 370, 418, 419 КПК України.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би ставили під сумнів законність оскаржуваного судового рішення Судом не встановлено.

Враховуючи викладене, з касаційної скарги та наданого до неї судового рішення колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, а відповідно у відкритті провадження слід відмовити.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою директора Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 29 червня 2021 про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3