Ухвала

від 04.10.2021 по справі 200/12642/21

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04 жовтня 2021 р. Справа №200/12642/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича ознайомившись з позовною заявою

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Прокоф`єва, буд. 82),

про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці СМУ1953/1107/ПД/ СПТД-ФС від 19.08.2021 року, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 96000,00 грн.

Згідно з частиною 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушеннями вимог ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем документу на підтвердження сплати судового збору до суду не надано, натомість в позовній заяві заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке вмотивоване тим, що позивач є інвалідом третьої групи та останні декілька місяців через відсутність товарообігу у зв`язку з пандемією не має доходу, вказує на те, що єдиним його доходом є пенсія по інвалідності, через що позивач не має можливості сплатити судовий збір.

На підтвердження доводів клопотання позивач надав до суду копію довідки до акту огляду МСЕК серія 12 ААБ від 15.02.2021 року, довідку про доходи пенсіонера № 9880 8288 4532 3819 від 24.09.2021 року та податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2020 рік.

Дослідивши вказані документи, суд встановив, що позивачем з липня 2020 року по червень 2021 року отримано 20943,00 грн пенсії по інвалідності.

Згідно податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2020 рік позивачем отримано 398430,00 грн доходу.

Дослідивши вказане клопотання, суд зазначає, що надані документи не є єдиним доказом, який підтверджує дохід позивача, крім того, вказані документи не підтверджують скрутний майновий стан та відсутність можливості сплатити судовий збір.

Доводів та доказів на підтвердження скрутного матеріального становища та об`єктивної неможливості сплати судовий збір позивачем не заявлено, тож, суд дійшов висновку, що клопотання є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Суд звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд), за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.

Згідно з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 686/114/16-ц, положення Закону України "Про судовий збір" не містять вичерпного й чітко визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи; у кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ у справі "Kniat v. Poland", заява № 71731/01; п. 63- 64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі "Jedamski and Jedamska v. Poland", заява № 73547/01).

При розгляді справ ЄСПЛ встановлює, чи був, з однієї сторони, дотриманий баланс між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи, та з іншої - правом заявника на доступ до правосуддя, зокрема, правом представити свою позицію по суті та захистити інтереси в суді; для того, щоб гарантувати такий справедливий баланс, та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від судового збору тих заявників, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію (справа "Шишков проти Росії" (Shishkov v. Russia), заява № 26746/05). Крім того, на переконання ЄСПЛ, при оцінюванні розміру судового збору слід обов`язково враховувати питання фінансової спроможності заявника його сплатити, а також обставини конкретної справи та стадію провадження (справа "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland), заява № 28249/95); підставою для рішення суду про звільнення від сплати судового збору може бути майновий (фінансовий) стан особи (справа "ФК Мретебі проти Грузії" (FC Mretebi v. Georgia), заява № 38736/04).

Засади сплати судового збору встановлені Законом України «Про судовий збір» №3674-VI.

Згідно частини 1 статті 3 цього Закону судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду (стаття 2 Закону).

Ставки сплати судового збору визначені статтею 4 Закону України «Про судовий збір» , де вказано, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою ставка становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом із тим, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» передбачено, що з 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2270 гривень.

Таким чином, позивачу слід сплатити судовий збір відповідно до заявлених позовних вимог у розмірі 960,00 грн (за платiжними реквiзитами для перерахування судового збору в гривнях на рахунок Донецького окружного адміністративного суду:

Отримувач коштів: Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/22030101,

Код отримувача: 37967785,

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.),

Код банку отримувача (МФО): 899998 ,

Рахунок отримувача: UA308999980313111206084005658,

Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 КАС України у разі не усунення у визначений судом строк недоліків позовної заяви, яку залишено без руху або яку підписано особою, яка не має права її підписувати, позовна заява буде повернута заявникові.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу - залишити без руху.

Надати позивачу строк не більше п`яти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху на усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання документу на підтвердження сплати судового збору у розмірі встановленому законом або доказів на підтвердження неможливості його сплати.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, за сторінкою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (веб-адреса сторінки ://court.gov.ua/).

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.М. Кониченко