Рішення

від 06.02.2022 по справі 200/12642/21

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2022 року Справа№200/12642/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кониченка О.М., при секретарі судового засідання Купріян В.Ю, розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Прокоф`єва, буд. 82),

про визнання протиправною та скасування постанови Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці СМУ1953/1107/ПД/ СПТД-ФС від 19.08.2021 року, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 96000,00 грн.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці СМУ1953/1107/ПД/ СПТД-ФС від 19.08.2021 року, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 96000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 22.07.2021 року посадові особи відповідача прибули з метою проведення інспекційного відвідування позивача за місцем здійснення підприємницької діяльності.

При цьому позивач зазначає, що ніяких документів представниками відповідача йому не було надано.

30.07.2021 року позивачем була отримана вимога по надання документів до 10 години 27.07.2021 року.

02.08.2021 року позивач звернувся із клопотанням про продовження строку надання документів, які були отримані відповідачем 04.08.2021 року та 06.08.2021 року.

Позивачем була отримана постанова від 19.08.2021 року, оскарження якої є предметом зазначеного спору, яка містить у собі недостовірну інформацію.

Вважає, що індивідуальний акт прийнято відповідачем передчасно із порушенням низки нормативно- правових актів різної сили.

Ухвалою від 04 жовтня 2021 року суд у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору відмовив, залишивши позовну заяву ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу без руху.

Ухвалою від 28 жовтня 2021 року суд продовжив позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви, надавши позивачу строк не більше десяти днів з дня отримання ухвали на усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання документу на підтвердження сплати залишку судового збору або доказів на підтвердження неможливості його сплати.

Ухвалою від 01 листопада 2021 року суд прийняв до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі 200/12642/21 за позовом ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін призначивши судове засідання на 29 листопада 2021 року.

26 листопада 2021 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання відповідно до якого останній просив суд розглянути справу у письмовому провадженні.

29 листопада 2021 року суд відклав розгляд справи на 13 грудня 2021 року.

02 грудня 2021 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якої відповідач позов не визнав з підстав викладених у ньому.

В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач посилається на наступне:

1)Відповідач, є уповноваженою особою, яка відповідно до міжнародного законодавства та законодавства України здійснює нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення;

2)Відповідач в особі уповноважених посадових осіб здійснили спробу провести інспекційне відвідування, склавши при цьому вимогу про надання документів, яка була направлена на адресу відповідача і яка не була виконана.

3)За результатами було складено Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування від 04.08.2021 р. № СМУ 1953/1107/ПД, який було направлено на адресу позивача поштовим відправленням з описом вкладення 05.08.2021 р. № 0505008373161.

4)Керуючись статтею 259 Кодексу законів про працю України, Порядком № 509, та на підставі абзацу восьмого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю, посадовою особою Відповідача була винесена Постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № СМУ 1953/1107/ПД/СПТД-ФС від 19.08.2021 р. (далі-Постанова), якою на Позивача був накладений штраф у розмірі 96000 грн. 00 коп. за створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці зокрема ненадання інформації, необхідної для проведенні інспекційного відвідування.

5)Під час спроби проведення інспекційного відвідування 22.07.2021 р. позивач був присутній та мав можливість отримати копію направлення. Натомість відмовився від надання жодних пояснень, документів та не допустив посадову особу Міжрегіонального управління до інспекційного відвідування.

6)Інспектором праці прийнято рішення про винесення вимоги про надання документів від 22.07.2021 р. № СМУ1953/1107/НД, якою зобов`язано Позивача надати Міжрегіональному управлінню відповідні документи у строк до 10.00 год. 27.07.2021 р., яка є обов`язковою для виконання. ФОП ОСОБА_2 також ухилився від її одержання.

7)Направлення на проведення інспекційного відвідування та вимога про надання документів були направлені на адресу Позивача поштовим відправленням з описом вкладення 23.07.2021 р. № 0505005591176., яке було вручено 30.07.2021 р. ФОП ОСОБА_2 отримав Вимогу в якій був строк надати документи до 10.00 год. 27.07.2021 р. Тобто він міг надати документи до кінця 04.08.2021 р. проведення інспекційного відвідування, але натомість надіслав лист з проханням про перенесення строків виконання Вимоги. Згідно Порядку № 823 перенесення строків виконання Вимоги такої норми не існує.

8)Відповідачем дотримані строки прийняття оскаржуваного акту індивідуальної дії.

Ухвалою від 13 грудня 2021 року суд витребував у відповідача відеозаписи та фотознімки виявлених порушень законодавства, отриманих під час проведення інспекційного відвідування позивача за наявності, призначивши судове засідання на 21 грудня 2021 року.

20 грудня 2021 року від відповідача на виконання ухвали суду про витребування доказів засобами електронного зв`язку наданий лист про надання копії відеозапису інспекційного відвідування позивача (оригінал листа разом із диском надійшов до суду 23 грудня 2022 року).

Ухвалою від 21 грудня 2021 року суд ухвалив подальший розгляд справи №200/12642/21 здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначивши підготовче судове засідання на 17 січня 2022 року.

17 січня 2022 року від відповідача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без участі представника відповідача.

Ухвалою від 17 січня 2022 року суд закрив підготовче провадження в адміністративній справі № 200/12642/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, призначивши судове засідання на 07 лютого 2022 року.

З 27 січня 2022 року по 05 лютого 2022 року включно суддя перебував на лікарняному.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

У судове засідання позивач та/або його представник та представник відповідача до судового засідання не з`явились, тому справа розглянута за наявними у матеріалах справи доказами.

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є фізичною особою підприємцем, зареєстрований 18.05.2007 року.

Крім того, позивач є інвалідом третьої групи з березня 2021, що підтверджується довідкою МСЕК Серії 12 ААБ № 889289 від 22.03.2021 року.

Позивач є платником єдиного податку другої групи, що підтверджується копією декларації платника єдиного податку - фізичної особи підприємця за 2020 рік, копією звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2020 рік.

Згідно до даних вищезазначеної звітності кількість найманих працівників 0.

Основними видами діяльності позивача, згідно даних із сайту міністерства юстиції України, відповідно безкоштовного запиту, є : 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами (основний) 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах 47.75 Роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними приналежностями в спеціалізованих магазинах 47.77 Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами в спеціалізованих магазинах 47.64 Роздрібна торгівля спортивним інвентарем у спеціалізованих магазинах 47.59 Роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах 47.53 Роздрібна торгівля килимами, килимовими виробами, покриттям для стін і підлоги в спеціалізованих магазинах 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Відповідач - Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці У відповідності до чч. 1 та 3 ст. 21 Закону «Про центральні органи виконавчої влади» № 3166-VI від 17.03.2011 р. Міжрегіональне управління є територіальним органом центрального органу виконавчої влади і утворюється як юридична особа публічного права, воно діє на підставі положення, що затверджується керівником центрального органу виконавчої влади.

Держпраці України - відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11,02.2015 р. № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику ...з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. зайнятість населення.

Відповідно до пунктів 1, 3, підпункту 5) пункту 4 Положення про Міжрегіональне управління, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 29.10.2020 р. № 140, Міжрегіональне управління є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Міжрегіональне управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Згідно із ст.259 КЗпП України Кабінетом Міністрів України затверджена Постанова № 823 від 21.08.2019 р. «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, якою, в свою чергу, затверджений Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 823).

За позицією відповідача саме у Порядку № 823 визначені процедура здійснення державного контролю, повноваження органів державного контролю, їх посадових осіб, права та обов`язки суб`єктів господарювання під час здійснення державного контролю. В тому числі у п. 2 цього Порядку зазначено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань.

Перевірка позивача, за позицією відповідача, здійснена відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку № 823, статтею 12 Конвенції №81, статтею 16 Конвенції № 129 та статті 259 КЗпП України, за результатами аналізу інформації, отриманої листом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 14.09.2020 р. № 1200-010403-5/19163 Міжрегіональним управлінням винесено Наказ від 21.07.2021 р. № 1316 «Про проведення позапланового державного заходу контролю у формі інспекційного відвідування фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 » (далі - Наказ) у період з 22 липня 2021 р. по 04 серпня 2021 р.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 823 передбачено перелік підстав для проведення інспекційного відвідування.

Підпунктом 3 пункту 5 Порядку № 823, у тому числі передбачено проведення інспекційного відвідування за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Відповідачем до матеріалів справи долучені лист Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 14.09.2020 р. № 1200-010403-5/19163 « Про ризикових суб`єктів господарювання» із змісту якого убачається, що на виконання Розпорядження КМУ № 649-р від 05.09.2018 року органом Пенсійного фонду України направлений перелік ризикованих суб`єктів господарювання, в тому числі відносно позивача.

Зазначено, що позивач «звітує тільки за себе, висока ймовірність використання праці 2 неоформлених працівників за місцезнаходженням: АДРЕСА_2 (будівля колишнього гастроному)».

Наказом встановлено провести позаплановий захід державного контролю у формі інспекційного відвідування позивача. Захід доручено провести головному державному інспектору відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Східного

міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці Світличному Володимиру Миколайовичу.

На виконання Наказу відповідачем було оформлено направлення на проведення інспекційного відвідування від 21.07.2021 р. № 359/4.5.

Вищезазначеним Наказом як і направленням був визначений термін здійснення інспекційного відвідування з 22 липня 2021 року по 04 серпня 2021 року.

Предметом інспекційного відвідування було додержання законодавства про працю в частині фактичного працівника(ів) до роботи.

Крім того у направленні було відзначено «Прошу забезпечити присутність керівника або уповноваженої Вами особи під час проведення інспекційного відвідування».

Як не заперечується позивачем та відповідачем 22 липня 2021 року представник відповідача прибув за місцем здійснення господарської діяльності позивача за адресою: АДРЕСА_2 (будівля колишнього гастроному).

Як зазначає у своєму позові позивач, представники Інспекції (головні державні інспектори) прибули з метою проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 . При цьому позивач не визначає кількість таких інспекторів, за умови того, що у наказі та направлені на здійснення інспекційного відвідування, за зазначено тільки одне прізвище - ОСОБА_3 .

Позивач звертає увагу суду на ту обставину, що інспектори ніяких документів не надали, ОСОБА_3 у грубій, зухвалій формі відмовився що-небудь пояснити відносно цілі перевірки. Через таке ставлення державного виконавця позивач ніяких підписів не ставив, але і не перешкоджав у проведенні перевірки. Акта про не допуск не складався.

Відповідач у своєму відзиві зазначає, що під час інспекційного відвідування посадовими особами Відповідача планувалося перевірити додержання законодавства про працю в частині фактичного допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору.

Позивач був присутній під час інспекційного відвідування та мав можливість отримати копію направлення. Натомість відмовився від надання жодних пояснень, документів та не допустив посадову особу Міжрегіонального управління до інспекційного відвідування.

На підставі цього згідно п. 11 Порядку № 823 інспектором праці прийнято рішення про винесення вимоги про надання документів від 22.07.2021 р. № СМУ1953/1107/НД, якою зобов`язано Позивача надати Міжрегіональному управлінню відповідні документи, перелік яких зазначено вимогі, у строк до 10.00 год. 27.07.2021 р., яка є обов`язковою для виконання.

Так посадовою особою відповідача вимагалось надання наступних документів:

1)Довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (завірена копія).

2)Паспортні дані керівника (фізичної особи - підприємця), його ідентифікаційний код (завірена копія).

3)Витяг з реєстру платників єдиного податку(завірена копія).

4)Статут підприємства (завірена копія).

5)Правила внутрішнього трудового розпорядку (завірена копія).

6)Штатний розпис(завірена копія).

7)Книга обліку трудових книжок(завірена копія).

8)Посадові інструкції(завірена копія).

9)Договори які були укладені з найманими працівниками (завірені копії).

10)Повідомлення до ДПС про прийняття працівників(завірена копія).

11)Заяви про прийняття на роботу (завірена копія).

12)Накази про прийняття на роботу (завірена копія).

13)Табелі обліку робочого часу (завірена копія).

14)Копії трудових книжок працівників(завірена копія).

15)Звіти з ЄСВ (завірена копія).

16)Документи, підтверджуючі працю осіб за відсутністю трудового договору та підстави оплати (акти виконаних робіт, тощо) (завірена копія)

17)Пояснення керівника.

Направлення на проведення інспекційного відвідування та вимога про надання документів були направлені на адресу Позивача поштовим відправленням з описом вкладення 23.07.2021 р. № 0505005591176.

Згідно відстеження поштових відправлень на офіційному сайті Укрпошти, роздруківка якого надана відповідачем до відзиву, встановлено рух вищезазначеного рекомендованого листа: 23.07.2021 року лист отриманий Укрпоштою, 30.07.2021 року лист отриманий позивачем особисто.

Тобто направлення на проведення інспекційного відвідування та вимога про надання документів до 10 години 27 липня 2021 року отримана позивачем 30 липня 2021 року, тобто через 3 дні після кінцевого строку надання витребуваних документів.

Позивач після отримання вищеозначеного рекомендованого листа направив на дві адреси відповідача: м. Лисичанськ Луганська область та м. Покровськ Донецької області лист про отримання 30.07.2021 року направлення (отримані 04.08.2021 та 06.08.2021 року відповідно) та вимоги відповідача та з метою надання витребуваних документів просив перенести строки виконання вимоги.

ОСОБА_3 було складено Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування від 04.08.2021 р. № СМУ 1953/1107/ПД (далі-Акт).

У Акті було зазначено, що захід державного контролю неможливо провести у зв`язку із створенням перешкод у діяльності інспектора праці: ненадання для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію / відомості з питань, які є предметом перевірки/ інспекційного відвідування, їх завірених об`єктом відвідування копій або витягів. Вимога про надання документів від 22.07.2021 р. № СМУ1953/1107/НД не виконані пункти з 1 по 17.

Згідно Повідомлення відповідача від 18.08.2021 року № Л/1059 адресованого на ім`я позивача із зазначенням його місця знаходження (проживання) Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування від 04.08.2021 р. № СМУ 1953/1107/ПД відносно фізичної особи підприємця ОСОБА_1 уповноваженою особою було отримано 18 серпня 2021 року.

Крім того, у Повідомленні зазначалось, що відповідно до п. 2,3,4 порядку накладання штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 штрафи накладаються керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.

Керуючись статтею 259 Кодексу законів про працю України, Порядком № 509, та на підставі абзацу восьмого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю, посадовою особою відповідача була винесена Постанова про накладення штрафу уповноваженою посадовою особою № СМУ 1953/1107/ПД/СПТД-ФС від 19.08.2021 р. (далі-Постанова), якою на Позивача був накладений штраф у розмірі 96000 грн. 00 коп.

Підставою накладення штрафу відповідачем визначеного факт створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці зокрема ненадання інформації, необхідної для проведенні інспекційного відвідування, ненадання на письмову вимогу інспектора праці від 22.07.2021 р. № СМУ1953/1107/НД, інформації необхідної для проведення інспекційного відвідування.

19.08.2021 року на адресу позивача були направлені наступні документи: Постанова та Повідомлення про дату одержання документів № Л/1059 від 18.08.2021 р. поштовим відправленням з описом вкладення та рекомендованим листом № 0505012321346.

У відповідності до відомостей Укрпошти вищезазначені документи були отримані позивачем 23.08.2021 року.

Суд вважає що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року N 877-V (далі - Закон N 877-V).

Так, за приписами ст. 1 Закону N 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з частиною 4 статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду(контролю) у сфері господарської діяльності», заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 1 9, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону (частини 5 статті 2 Закону).

Спірні правовідносини регулювались Конвенцією № 81 Міжнародної організації праці 1947 року «Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі», Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 року № 877, Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 823 від 21.08.2019 року (із змінами та доповненнями ), Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України № 509 від 17 липня 2013 року, Кодексом законів про працю України .

Так, Конвенція МОП № 81 1947 року «Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі», ратифікованої Україною Законом N 1985-IV від 08.09.2004 року, яка є частиною національного законодавства України та застосовується в порядку передбаченому Законом України "Про міжнародні договори України" ратифікованаЗаконом України №1985-IV від 08 вересня 2004 року.

Статтею 12 Конвенції передбачено, що інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема: i) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; ii) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги; iii) зобов`язувати вивішувати об`яви, які вимагаються згідно з правовими нормами; iv) вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою.

У разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов`язків.

Стаття 16 Конвенції визначає, що інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.

У відповідності до стаття 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 2 Закону України «Про міжнародні договори» визначено поняття міжнародний договір України це укладений у письмовій формі з іноземною державою або іншим суб`єктом міжнародного права, який регулюється міжнародним правом, незалежно від того, міститься договір в одному чи декількох пов`язаних між собою документах, і незалежно від його конкретного найменування (договір, угода, конвенція, пакт, протокол тощо). Статтею 15 вище значеного Закону чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права. Згідно з принципом сумлінного дотримання міжнародних договорів Україна виступає за те, щоб й інші сторони міжнародних договорів України неухильно виконували свої зобов`язання за цими договорами.

Суд зазначає, що приписами статті 259 Кодексу законів про працю України визначено що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім податкових органів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, а органи місцевого самоврядування - на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад.

У відповідності до Положення про Державну службу України з питань праці, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11,02.2015 р. № 96 «Про затвердження Положення про Державну службу України з питань праці», Центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, є Державна служба України з питань праці (Держпраці).

Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки.

Згідно п. 7 даного Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно ст. 38 Закону України Про охорону праці державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Таким чином, відповідач у справі орган владних повноважень, якому чинним законодавством України надані владні управлінські функції щодо реалізації державної політики у сфері охорони праці.

Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 року № 877-V визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

У відповідності до ст. 1 вищезазначеного Закону у цьому Законі нижчезазначені терміни вживаються в такому значенні:

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом (стаття 1 зазначеного Закону).

Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Створення перешкод органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) - невиконання законних вимог посадових осіб органу державного нагляду (контролю) або недопущення посадових осіб цього органу до здійснення заходів державного нагляду (контролю), підстави яких визначені законом.

Згідно частини 1 статті 4 цього Закону державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Частинами 8, 9 статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності органи державного нагляду (контролю) та суб`єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.

Невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб`єкта господарювання згідно із законом.

Статтею 38 Закону України Про охорону праці від 14.10.1992 року № 2694-XII передбачено, що державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно правових актів про охорону праці здійснюють, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 2694 охорона праці це система правових, соціально економічних, організаційно технічних, санітарно гігієнічних і лікувально профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 6 цього Закону умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

При цьому, нормативно правові акти з охорони праці це правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов`язкові для виконання (ст. 27 Закону № 2694).

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначалась постановою Кабінету Міністрів України " Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю" від 21 серпня 2019 р. № 823, якою, зокрема, затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, яка застосовувалась під час проведення контрольного заходу.

У відповідності до п.2 зазначеної постанови заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Пунктом 5 вищезазначеного Порядку були визначені організація та проведення інспекційних відвідувань.

Так, підставами для здійснення інспекційних відвідувань є:

6) інформація: Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:

- абзац восьмий підпункту 6 пункту 5 виключено (згідно з постановою КабінетуМіністрів України від 08.07.2020 р. N 617)

- роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;

- роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилася на 20 і більше відсотків;

- фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;

- абзац дванадцятий підпункту 6 пункту 5 виключено (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 р. N 617)

- абзац тринадцятий підпункту 6 пункту 5 виключено (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 р. N 617)

- роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів;

- роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників.

У відповідності до п. 8 Положення під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності).

Тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів (п.9).

Згідно до п.10 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від органів державної влади, об`єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.

Вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання ( п.11).

Пунктом 13 встановлено, що під час проведення інспекційного відвідування об`єкт відвідування має право: 1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення; 2) одержувати копію направлення на проведення інспекційного відвідування; 3) не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення; коли на офіційному веб-сайті Держпраці не оприлюднено уніфікованої форми акта інспекційного відвідування; 4) вимагати припинення інспекційного відвідування у разі перевищення визначеного пунктом 9 цього Порядку максимального строку здійснення такого заходу; 5) подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження до акта інспекційного відвідування; 6) вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) перед поданням акта інспекційного відвідування для підпису об`єктом відвідування або уповноваженою ним посадовою особою; 7) перед підписанням акта інспекційного відвідування бути поінформованим про свої права та обов`язки; 8) вимагати від інспектора праці додержання вимог законодавства; 9) вимагати нерозголошення комерційної таємниці або конфіденційної інформації об`єкта відвідування; 10) оскаржувати в установленому законодавством порядку неправомірні дії інспектора праці; 11) отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушенням під час проведення інспекційних відвідувань; 12) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 13) оскаржувати відповідно до пункту 26 цього Порядку припис та/або вимогу інспектора праці.

Пунктом 14 визначалось, що у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування, зокрема ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 10 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування, визначених пунктом 9 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об`єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.

Копія акта, зазначеного у пункті 14 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об`єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об`єкта відвідування за своїм місцезнаходженням (п. 15).

Пунктами 16,17,18,19 Порядку встановлений механізм складення акта інспекційного відвідування, припису та прийняття рішень за результатами інспекційного відвідування.

За результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою.

Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Другий примірник акта залишається в інспектора праці.

Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер і дата складення акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті.

Крім того, вищезазначеною Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. N 823 були внесені зміни до деяких Постанов Кабінету Міністрів України, а саме до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. N 509, якою пункти 2 - 4 викласти у такій редакції: "2. Штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи накладаються на підставі: акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/ невиїзного інспектування;

3. Справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

4. Під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка».

Щодо порушень допущених позивачем, суд зазначає наступне.

Статтею 1 Кодексу законів про працю України визначено, що Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України визначено, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Частинами 1, 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання такої форми є обов`язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається із матеріалів справи, підставою для здійснення інспекційного відвідування позивача стало повідомлення органу пенсійного фонду про ймовірну працю у позивача не працевлаштованих осіб.

Тобто інформація базується на припущеннях, а не наявній та достовірній інформації.

У відповідності до ухвали суду у відповідача був витребуваний відеозапис, який здійснювався під час проведення інспекційного відвідування.

Як вбачається із оглянутого відеозапису тривалістю 2 хв. 48 секунд. із нього не можливо встановити хто здійснює відеозапис, хто присутній, які документи пред`явлені позивачу під час інспекційного відвідування, у якому місці здійснюється відеозапис.

Крім того, невідомою особою приблизно позивачу задається пряме питання і тут же надається відповідь «що документи не надаєте», наголошується про правові наслідки ненадання документів.

Спочатку позивач відповідає на пряме питання невідомої особи, що він не дасть документи і тут же під час розвитку розмови наголошує, що скоро приїде його жінка, яка теж є підприємцем і надасть документи та буде розбиратися із кожним питанням, оскільки позивач не розуміє зміст питань та вимог перевіряючих. Крім того зазначає, що приїде власниця приміщення.

Перевіряючі зазначають що у них не має часу чекати і у них питання тільки до позивача.

При цьому зроблена відео зйомка приміщення магазину де можна встановити асортимент реалізуємих товарів та відсутність будь- яких інших осіб, які були присутні під час спроби здійснення інспекційного відвідування, крім приблизно позивача та декілька осіб перевіряючих (за умови, що у наказі та направленні зазначено одне прізвище).

Суд звертає увагу сторін на ту обставину, що із наданого запису не вбачається, що позивач прямо відмовив у наданні витребуваних документів, перелік яких не можливо встановити із відеозапису.

Крім того, вимога про надання документів отримана з 3 денним простроченням (документи потрібно надати до 10 год. 27.07.2021 року, а направлення та вимога отримані позивачем 30.07.2021 року).

При цьому позивач направив на адреси відповідача листи з проханням продовжити строк надання документів, а відповідач наголошує про те що строк здійснення заходу є пересічним та не підлягає продовженню.

Із наданого листування, яке міститься у справі вбачається наявність волевиявлення позивача щодо надання ним витребуваних документів.

Однак, така можливість позивачу не була надана, що фактично позбавило його права на справедливий розгляд його справи.

Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що до позивача застосована санкція за ненадання документів із переліку з 1 по 17.

Однак, деякі витребувані документи апріорі в силу законодавства не можуть бути у фізичної особи - підприємця.

Так, не може бути наданий Статут підприємства.

Так у відповідності до ч.1 ст. 56 Господарського кодексу України суб`єкт господарювання - господарська організація, яка може бути утворена за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючої (діючих) господарської організації (господарських організацій) з додержанням вимог законодавства.

Частина 4 ст. 56 ГК України суб`єкт господарювання може створюватися та діяти на підставі модельного статуту, затвердженого Кабінетом Міністрів України, що після його прийняття учасниками стає установчим документом.

Установчими документами суб`єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб`єкта господарювання (ч. 1 ст. 57 ГК України).

Згідно до ч.2 ст. 81 Цивільного кодексу України юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом.

У відповідності до ч.2 ст. 87 ЦК України Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою.

Тобто у позивача відсутній статут у силу Законів.

Правила внутрішнього трудового розпорядку, Штатний розпис, Книга обліку трудових книжок, Посадові інструкції, Договори які були укладені з найманими працівниками, Повідомлення до ДПС про прийняття працівників, Заяви про прийняття на роботу, Накази про прийняття на роботу, Табелі обліку робочого часу, Копії трудових книжок працівників, Документи, підтверджуючі працю осіб за відсутністю трудового договору та підстави оплати (акти виконаних робіт, тощо повинні бути за умови наявності найманих працівників або укладання цивільно правових угод.

Докази того, що у позивача працюють наймані працівники, або інші особи за цивільно- правовими угодами сторонами суду не надано.

Крім того, суд звертає увагу що відповідно приписів чинного законодавства контрольні заходи можуть бути здійснені відносно фізичних осіб підприємців, які використовують найманих працівників.

Суд зазначає, що Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.04.2021 р. по справі N 640/17424/19 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Лігал Сервіс Груп" (49000, м. Дніпро, вул. Миронова, буд. 30, код ЄДРПОУ 39561489), фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) та Товариства з обмеженою "Єдина служба правової допомоги" (02072, м. Київ, пр-т М. Бажана, буд. 14. кв. 188, код ЄДРПОУ 38327239) про визнання протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2) від 21 серпня 2019 року N 823 "Про порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю" задоволено.

Визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2) від 21 серпня 2019 року N 823 "Про порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю".

Зазначене Рішення залишено без змін згідно з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд звертає увагу, що відповідачем при прийняті оспорюваного рішення не дотримані приписи ч. 2 ст. 2 КАС України та Європейської конвенції із захисту основоположних прав людини щодо урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Рішення прийнято на наступний день після отримання інформації щодо отримання позивачем Акту.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Крім цього, згідно практики Європейського суду з прав людини стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (п. 111 рішення від 31.07.2008 року у справі "Дружстевні заложна пріа та інші проти Чеської Республіки"; п. 157 рішення від 21.07.2011 року у справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру" та інші).

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

В Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Крім цього, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, заява № 4909/04, рішення від 10 лютого 2010 року, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

У відповідності до вимог ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому сплачений судовий збір позивачем у розмірі 908 грн підлягає стягненню з бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Прокоф`єва, буд. 82) про визнання протиправною та скасування постанови Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці СМУ1953/1107/ПД/ СПТД-ФС від 19.08.2021 року, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 96000,00 грн. - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці СМУ1953/1107/ПД/ СПТД-ФС від 19.08.2021 року, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 96000,00 грн.

Стягнути на користь Фізичної особи підприємця АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних Східного міжрегіонального управління Державної служби України (87302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Прокоф`єва, буд. 82, ЄДРПОУ 43866127) судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Вступну та резолютивну частини рішення складено та підписано 07 лютого 2022 року.

Повний текст рішення складено та підписано 17 лютого 2022 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції .

Суддя О.М. Кониченко