Постанова

від 05.10.2021 по справі 200/9493/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2021 року справа №200/9493/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Геращенка І.В.,

секретаря судового засідання Сізонова Є.С.,

за участю представника позивача Самодерженкової Т.О.

представника відповідача Помалюк І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Марстройсервіс на рішення Донецького окружного адміністративного від 11 травня 2021 року у справі №200/9493/20-а (суддя І інстанції Аляб`єв І.Г., повний текст складено 21.05.2021р. в м.Слов`янськ Донецької області) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Марстройсервіс до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 30.09.2020р. №0000970717 яким збільшено податкове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 293 884 грн..

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року у задоволенні позову відмовлено (а.с. 78-80).

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Позивач вважає, що наданими первинними бухгалтерськими документами підтверджується реальність здійснення господарських операцій та правомірність формування податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ ТОРГХАУС ПЛЮС та ТОВ БЕНЕВУД ГАРАНТ . Використання орендованого обладнання підтверджується підсумковою відомістю ресурсів та локальним кошторисом на будівельні роботи по договору підряду. Оренда обладнання за договорами, що були предметом перевірки, були пов`язані із реалізацією інвестиційного проекту з Капітального ремонту будівлі за адресою: смт. Мангуш, вул. Поштова, 22. Неістотні недоліки в документах, на думку позивача, не перешкоджають ідентифікувати зміст та обсяг господарської операції тощо. Щодо відсутності договору на транспортне перевезення спірного обладнання, позивач зазначає, що відповідно до актів приймання-передачі обладнання було передано у користування у м. Маріуполі. Окрім того, товарно-транспортна накладна не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання товарно-матеріальних цінностей, та не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.

Позивач також вважає, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача або його постачальника, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення контрагентом спірних господарських операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо. На момент отримання спірних товарів позивач та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому порядку не визнавались.

Відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань правомірності формування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за червень 2020 року від 17.07.2020 року №9170314146 у розмірі 456001,00 гривень (період виникнення від`ємного значення: травень-червень 2020 року), за результатами якої складено акт від 10.09.2020р. №760/05-99-07-17/34843591 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.09.2020р. №0000970717 яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість по декларації за червень 2020р. на суму 293 884 грн. (т. 1, а.с. 19).

Підставою для прийняття спірного рішення послужив висновок податкового органу про порушення позивачем вимог пункту 198.1-198.3 та пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України та пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями в результаті чого в декларації з ПДВ за червень 2020 року завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 293 884,00 грн..

Висновки акта щодо завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту ґрунтуються на тому, що надані первинні документи складені із порушеннями правил бухгалтерського обліку та не підтверджують реальність здійснення господарських операцій з контрагентами позивача - ТОВ ТОРГХАУС ПЛЮС та ТОВ БЕНЕВУД ГАРАНТ .

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Відповідно до п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п.п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 цього Кодексу).

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст.198ПК).

За приписами п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"(далі - Закон №996-XIV) податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Згідно частини 1 статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Як визначено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до статті 1 Закону №996-XIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з фактично вчиненою господарською операцією учасників правовідносин.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним судом у постановах від 04 листопада 2020 року у справі № 300/555/19, від 21 жовтня 2020 року у справі №140/1845/19, від 23 жовтня 2020 року у справі №826/10616/17.

Щодо господарських операцій з ТОВ "ТОРГХАУС ПЛЮС" актом перевірки встановлено наступне: ТОВ "ТОРГХАУС ПЛЮС" державна реєстрація від 05.07.2019р. №13831020000005511 СЄВЄРОДОНЕЦЬКА МІСЬКА РАДА. 24.07.2020р. Головним управління ДПС у Луганській області прийнято рішення про відповідність ТОВ "ТОРГХАУС ПЛЮС" критеріям ризиковості платника податку № 4220 (Додаток 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних); перебуває на обліку - 1212 ТУ ДПС У ЛУГАНСЬКІЙ ОБЛАСТІ (М.РУБІЖНЕ): основний вид діяльності - 46.62 ОПТОВА ТОРГІВЛЯ ВЕРСТАТАМИ: свідоцтво платника ПДВ - діюче; середньооблікова кількість штатних працівників: згідно повідомлення про прийняття працівника на роботу № 24844517 від 10.06.2020 прийнято 5 осіб з 10.06.2020. Відомості щодо наявності трудових ресурсів у травні 2020 року відсутні в зв`язку з неподанням до органів ДПС звіту з ЄСВ; декларація з податку на прибуток за 2019 рік подана 31.01.2020 за № 8520352 з нульовими показниками.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, між позивачем (Орендар) та ТОВ "ТОРГХАУС ПЛЮС" (Орендодавець) укладений договір оренди від 15.05.2020р. № 26 згідно якого Орендодавець передає в строкове платне користування Орендареві будівельне обладнання та будівельні механізми, перелік якого визначається Додатковими угодами до цього Договору.

Згідно додаткової угоди №2 до договору оренди №26 від 15.05.2020р. Акт прийому-передачі №б/н від 18.05.2020р. позивач прийняв в оренду будівельне обладнання строком на 7 (сім) календарних днів, орендна плата якого складає 119520 грн., в т.ч. пдв 19920 грн..

Між позивачем та ТОВ "ТОРГХАУС ПЛЮС" складений акт надання послуг № 251 від 18.05.2020р. згідно якого останнім було надано послуги з оренди будівельного обладнання на загальну суму 119 520 грн., в т.ч. пдв 19920 грн..

ТОВ "ТОРГХАУС ПЛЮС" був виставлений рахунок № 251 від 18.05.2020р. на надані послуги з оренди будівельного обладнання на загальну суму 119 520 грн., в т.ч. пдв 19920 грн. та складена податкова накладна №251 від 18.05.2020р. на загальну суму119520 грн., в т.ч. пдв 19920 грн..

За актом від 24.05.2020р. позивач повернув ТОВ "ТОРГХАУС ПЛЮС" будівельне обладнання згідно додаткової угоди №2 до договору оренди №26 від 15.05.2020р..

Згідно додаткової угоди №1 до договору оренди №26 від 15.05.2020р. Акт прийому-передачі №б/н від 18.05.2020р. позивач прийняв в оренду будівельні механізми строком на 7 (сім) календарних днів, орендна плата якого складає 136 200,00 грн., в тому числі ПДВ 22 700,00 грн.

Між позивачем та ТОВ "ТОРГХАУС ПЛЮС" складений акт надання послуг № 252 від 18.05.2020р. згідно якого останнім було надано послуги з оренди будівельних механізмів на загальну суму 136 200,00 грн., в тому числі ПДВ 22 700,00 грн.

ТОВ "ТОРГХАУС ПЛЮС" був виставлений рахунок № 252 від 18.05.2020р. на надані послуги з оренди будівельних механізмів на загальну суму 136 200,00 грн.., в тому числі ПДВ 22 700,00 грн. та складена податкова накладна №252 від 18.05.2020р. на загальну суму 136 200,00 грн., в тому числі ПДВ 22 700,00 грн..

За актом від 24.05.2020р. позивач повернув ТОВ "ТОРГХАУС ПЛЮС" будівельні механізми згідно додаткової угоди №1 до договору оренди №26 від 15.05.2020р..

Згідно додаткової угоди №5 до договору оренди №26 від 15.05.2020р. Акт прийому-передачі №б/н від 20.05.2020р. позивач прийняв в оренду будівельне обладнання строком на 7 (сім) календарних днів, орендна плата якого складає 219900,00 грн., в тому числі ПДВ 36500,00 грн..

Між позивачем та ТОВ "ТОРГХАУС ПЛЮС" складений акт надання послуг № 323 від 20.05.2020р. згідно якого останнім було надано послуги з оренди будівельного обладнання на загальну суму 219900,00 грн., в тому числі ПДВ 36500,00 грн..

ТОВ "ТОРГХАУС ПЛЮС" був виставлений рахунок № 323 від 20.05.2020р. на надані послуги з оренди будівельного обладнання на загальну суму 219900,00 грн., в тому числі ПДВ 36500,00 грн. та складена податкова накладна №323 від 20.05.2020р. на загальну суму 219900,00 грн., в тому числі ПДВ 36500,00 грн..

За актом від 26.05.2020р. позивач повернув ТОВ "ТОРГХАУС ПЛЮС" будівельне обладнання згідно додаткової угоди №5 до договору оренди №26 від 15.05.2020р..

Згідно додаткової угоди №8 до договору оренди №26 від 15.05.2020р. Акт прийому-передачі №б/н від 25.05.2020р. позивач прийняв в оренду будівельні механізми строком на 7 (сім) календарних днів, орендна плата якого складає 136 200,00 грн., в тому чисті ПДВ 22 700,00 грн..

Між позивачем та ТОВ "ТОРГХАУС ПЛЮС" складений акт надання послуг № 328 від 25.05.2020р. згідно якого останнім було надано послуги з оренди будівельних механізмів на загальну суму 136 200,00 грн., в тому числі ПДВ 22 700,00 грн..

ТОВ "ТОРГХАУС ПЛЮС" був виставлений рахунок № 328 від 25.05.2020р. на надані послуги з оренди будівельних механізмів на загальну суму 136 200,00 грн., в тому числі ПДВ 22 700,00 грн. та складена податкова накладна №328 від 25.05.2020р. на загальну суму136 200,00 грн., в тому числі ПДВ 22 700,00 грн..

Згідно додаткової угоди №9 до договору оренди №26 від 15.05.2020р. Акт прийому-передачі №б/н від 26.05.2020р. позивач прийняв в оренду будівельні механізми строком на 7 (сім) календарних днів, орендна плата якого складає 142200,00 грн., в тому числі ПДВ 23700,00 грн..

Між позивачем та ТОВ "ТОРГХАУС ПЛЮС" складений акт надання послуг № 339 від 26.05.2020р. згідно якого останнім було надано послуги з оренди будівельних механізмів на загальну суму 142200,00 грн., в тому числі ПДВ 23700,00 грн..

ТОВ "ТОРГХАУС ПЛЮС" був виставлений рахунок № 339 від 26.05.2020р. на надані послуги з оренди будівельних механізмів на загальну суму 142200,00 грн., в тому числі ПДВ 23700,00 грн. та складена податкова накладна №339 від 26.05.2020р. на загальну суму142200,00 грн., в тому числі ПДВ 23700,00 грн..

За актом від 01.06.2020р. позивач повернув ТОВ "ТОРГХАУС ПЛЮС" будівельні механізми згідно додаткової угоди №9 до договору оренди №26 від 15.05.2020р..

Згідно додаткової угоди №6 до договору оренди №26 від 15.05.2020р. Акт прийому-передачі №б/н від 22.05.2020р. позивач прийняв в оренду будівельне обладнання строком на 7 (сім) календарних днів, орендна плата якого складає 190500,00 грн., в тому числі ПДВ 31750,00 грн..

Між позивачем та ТОВ "ТОРГХАУС ПЛЮС" складений акт надання послуг № 217 від 22.05.2020р. згідно якого останнім було надано послуги з оренди будівельного обладнання на загальну суму 190500,00 грн., в тому числі ПДВ 31750,00 грн..

ТОВ "ТОРГХАУС ПЛЮС" був виставлений рахунок № 217 від 22.05.2020р. на надані послуги з оренди будівельного обладнання на загальну 190500,00 грн., в тому числі ПДВ 31750,00 грн. та складена податкова накладна №217 від 22.05.2020р. на загальну суму 190500,00 грн., в тому числі ПДВ 31750,00 грн.

За актом від 28.05.2020р. позивач повернув ТОВ "ТОРГХАУС ПЛЮС" будівельне обладнання згідно додаткової угоди до договору оренди №26 від 15.05.2020р..

Згідно додаткової угоди №3 до договору оренди №26 від 15.05.2020р. Акт прийому-передачі №б/н від 18.05.2020р. позивач прийняв в оренду будівельне обладнання строком на 7 (сім) календарних днів, орендна плата якого складає 295800,00 грн., в тому числі ПДВ 49300,00 грн..

Між позивачем та ТОВ "ТОРГХАУС ПЛЮС" складений акт надання послуг № 253 від 18.05.2020р. згідно якого останнім було надано послуги з оренди будівельного обладнання на загальну суму 295800,00 грн., в тому числі ПДВ 49300,00 грн..

ТОВ "ТОРГХАУС ПЛЮС" був виставлений рахунок № 253 від 18.05.2020р. на надані послуги з оренди будівельного обладнання на загальну 295800,00 грн., в тому числі ПДВ 49300,00 грн. та складена податкова накладна №253 від 18.05.2020р. на загальну суму 295800,00 грн., в тому числі ПДВ 49300,00 грн..

За актом від 24.05.2020р. позивач повернув ТОВ "ТОРГХАУС ПЛЮС" будівельне обладнання згідно додаткової угоди № 3 до договору оренди №26 від 15.05.2020р..

Згідно додаткової угоди №4 до договору оренди №26 від 15.05.2020р. Акт прийому-передачі №б/н від 19.05.2020р. позивач прийняв в оренду будівельні механізми строком на 7 (сім) календарних днів, орендна плата якого складає 142200,00 грн., в тому чисті ПДВ 23700,00 грн..

Між позивачем та ТОВ "ТОРГХАУС ПЛЮС" складений акт надання послуг № 248 від 19.05.2020р. згідно якого останнім було надано послуги з оренди будівельних механізмів на загальну суму142200,00 грн., в тому числі ПДВ 23700,00 грн..

ТОВ "ТОРГХАУС ПЛЮС" був виставлений рахунок № 248 від 19.05.2020р. на надані послуги з оренди будівельних механізмів на загальну суму 142200,00 грн., в тому числі ПДВ 23700,00 грн. та складена податкова накладна №248 від 19.05.2020р. на загальну суму142200,00 грн., в тому числі ПДВ 23700,00 грн..

За актом від 25.05.2020р. позивач повернув ТОВ "ТОРГХАУС ПЛЮС" будівельні механізми згідно додаткової угоди №4 до договору оренди №26 від 15.05.2020р..

Згідно додаткової угоди №5 до договору оренди №26 від 15.05.2020р. Акт прийому-передачі №б/н від 21.05.2020р. позивач прийняв в оренду будівельні механізми строком на 7 (сім) календарних днів, орендна плата якого складає 107400,00 грн., в тому числі ПДВ 17900,00 грн..

Між позивачем та ТОВ "ТОРГХАУС ПЛЮС" складений акт надання послуг № 224 від21.05.2020р. згідно якого останнім було надано послуги з оренди будівельних механізмів на загальну суму 107400,00 грн., в тому числі ПДВ 17900,00 грн..

ТОВ "ТОРГХАУС ПЛЮС" був виставлений рахунок № 224 від 21.05.2020р. на надані послуги з оренди будівельних механізмів на загальну суму 107400,00 грн., в тому чисті ПДВ 17900,00 грн. та складена податкова накладна №224 від 21.05.2020р. на загальну суму 107400,00 грн., в тому числі ПДВ 17900,00 грн..

За актом від 27.05.2020р. позивач повернув ТОВ "ТОРГХАУС ПЛЮС" будівельні механізми згідно додаткової угоди №6 до договору оренди №26 від 15.05.2020р..

Платіжним дорученням № 287 від 18.05.20 в сумі 107 400 грн. позивачем було сплачено за оренду будівельних механізмів згідно рахунка №224 від 21.05.2020р. у т.ч. ПДВ 17 900,00 грн.

Платіжним дорученням № 286 від 18.05.20 в сумі 136 200 грн. сплата за оренду будівельних механізмів згідно рахунка № 252 від 18.05.2020р.. у т.ч. ПДВ 22 700,00 грн..

Щодо господарських операцій з ТОВ БЕНЕВУД ГАРАНТ актом перевірки встановлено, що ТОВ "БЕНЕВУД ГАРАНТ" (код ЄДРПОУ 42755730) державна реєстрація від 16.01.2019р. № 14711020000028063 ХАРКІВСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ; перебуває на обліку - 2023 - ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ, ХАРКІВСЬКЕ УПРАВЛІННЯ, ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОН): основний вид діяльності - 45.31 - Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; свідоцтво платника ПДВ - діюче; середньооблікова кількість штатних працівників згідно даних звіту по ЄСВ: 17.07.2020 №9171012588 за червень 2020 року - 6 осіб; декларація з податку на прибуток за 2019 рік подана 27.02.2020 за № 9334839204 з нульовими показниками (Додаток АМ відсутній). Головним управлінням ДПС у Харківській області визнано ризиковим з 15.07.2020 Додаток 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за №26045.

Між позивачем (Орендар) та ТОВ "БЕНЕВУД ГАРАНТ" (Орендодавець) укладений договір оренди від 12.06.2020р. № 28 будівельного обладнання та механізмів.

Згідно додаткової угоди №1 до договору оренди №28 від 12.06.2020р. Акт прийому-передачі №б/н від 16.06.2020р. позивач прийняв в оренду будівельні механізми строком на 7 (сім) календарних днів, орендна плата якого складає 142200,00 грн., в тому числі ПДВ 23700,00 грн..

Між позивачем та ТОВ "БЕНЕВУД ГАРАНТ" складений акт надання послуг № 0616/41 від 16.06.2020р. згідно якого останнім було надано послуги з оренди будівельних механізмів на загальну суму 142200,00 грн., в тому числі ПДВ 23700,00 грн..

ТОВ "БЕНЕВУД ГАРАНТ" був виставлений рахунок № 361 від 16.06.2020р. на надані послуги з оренди будівельних механізмів на загальну суму 142200,00 грн., в тому числі ПДВ 23700,00 грн. та складена податкова накладна №361 від 16.06.2020р. на загальну суму 142200,00 грн., в тому числі ПДВ 23700,00 грн..

За актом від 22.06.2020р. позивач повернув ТОВ "БЕНЕВУД ГАРАНТ" будівельні механізми згідно додаткової угоди №1 до договору оренди №28 від 12.06.2020р..

Згідно додаткової угоди №2 до договору оренди №28 від 12.06.2020р. Акт прийому-передачі №б/н від 19.06.2020р. позивач прийняв в оренду будівельне обладнання строком на 7 (сім) календарних днів, орендна плата якого складає 119520,00 грн., в тому числі ПДВ 19920,00 грн..

Між позивачем та ТОВ "БЕНЕВУД ГАРАНТ" складений акт надання послуг № 0619/19 від 19.06.2020р. згідно якого останнім було надано послуги з оренди будівельного обладнання на загальну суму119520,00 грн., в тому числі ПДВ 19920,00 грн..

ТОВ "БЕНЕВУД ГАРАНТ" був виставлений рахунок № 362 від 19.06.2020р. на надані послуги з оренди будівельного обладнання механізмів на загальну суму 119520,00 грн., в тому числі ПДВ 19920,00 грн. та складена податкова накладна №362 від 19.06.2020р. на загальну суму119520,00 грн., в тому числі ПДВ 19920,00 грн..

За актом акту від 25.06.2020р. позивач повернув ТОВ "БЕНЕВУД ГАРАНТ" будівельні механізми згідно додаткової угоди №2 до договору оренди №28 від 12.06.2020р..

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наданими позивачем документами не доведено факту реального здійснення фінансово-господарських операцій з придбання послуг з оренди будівельного обладнання та механізмів від ТОВ "ТОРГХАУС ПЛЮС" та ТОВ "БЕНЕВУД ГАРАНТ".

Зокрема, позивачем не надано технічну документацію на орендоване у ТОВ "ТОРГХАУС ПЛЮС" та ТОВ "БЕНЕВУД ГАРАНТ" обладнання, що передбачено п. 2.2 договорів оренди від 15.05.2020р. № 26 та від 12.06.2020р. №28.

Відповідно до актів приймання-передачі обладнання та механізми були передані у користування позивача у м. Маріуполі. При цьому, доказів на підтвердження транспортування орендованого обладнання та механізмів до місця його експлуатації позивачем не надано.

Надані позивачем документи бухгалтерського та податкового обліку взагалі не містять в собі відомостей щодо адреси експлуатації орендованого майна.

Суд також звертає увагу, що перелік обладнання та механізмів, який орендував позивач у названих контрагентів, за окремими актами прийому-передачі є тотожним (тобто повністю співпадають назви виробників та моделей відповідного обладнання).

Посилання позивача на те, що оренда обладнання була пов`язана із реалізацією інвестиційного проекту з Капітального ремонту будівлі за адресою: смт. Мангуш, вул. Поштова, 22 за договором підряду від 26.06.2019р. №3/26.06.19, колегією суддів не прийнято до уваги, оскільки ані договір, ані долучені до нього підсумкова відомостей ресурсів, локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1 не містять в собі таких відомостей.

Наведений у підсумковій відомості ресурсів перелік будівельних машин і механізмів не співпадає із переліком обладнання та механізмів, орендованих позивачем у ТОВ "ТОРГХАУС ПЛЮС" та ТОВ "БЕНЕВУД ГАРАНТ".

Окрім того, відсутні докази щодо виконання позивачем робіт за договором підряду від 26.06.2019р. №3/26.06.19 у період оренди обладнання та механізмів у ТОВ "ТОРГХАУС ПЛЮС" та ТОВ "БЕНЕВУД ГАРАНТ".

Отже, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження використання орендованого у ТОВ ТОРГХАУС ПЛЮС та ТОВ "БЕНЕВУД ГАРАНТ" обладнання та механізмів, у тому числі в межах господарської діяльності, а саме: відсутні кошториси, акти виконаних робіт (послуг) будівельних робіт з використанням орендованого обладнання. При цьому термін використання орендованих будівельних механізмів та будівельного обладнання, визначений договором, складає сім днів по кожному акту прийому передачі. Згідно наданих до перевірки документів, орендоване майно повернуто орендодавцеві у семиденний строк, проте документально відсутнє підтвердження використання його в межах господарської діяльності.

Оцінивши наявні докази у справі, врахувавши ненадання документів, які за звичайною діловою практикою супроводжують здійснення такого роду операцій та у сукупності з первинними документами підтверджують їх фактичне (реальне) виконання, недоведеність наявності у контрагентів матеріально-технічної можливості здійснювати обумовлені договором із позивачем зобов`язання, колегія суддів дійшла висновку, що, в даному випадку, надані позивачем під час перевірки та впродовж розгляду справи первинні документи не підтверджують реальність операцій, які зумовлюють зміни в структурі активів, зобов`язань та власного капіталу суб`єкта господарювання (позивача).

Суд апеляційної інстанції вважає, що лише формальна наявність договорів, акта прийому-здачі робіт (послуг), рахунків, платіжних доручень і податкових накладних, не є достатнім та беззаперечним документальним підтвердженням фактичного виконання робіт та послуг, і не дає можливості суду дійти обґрунтованого й переконливого висновку про фактичне проведення господарських операцій. Первинні документи, зокрема, податкові накладні не можуть бути свідченням фактичного виконання операцій з надання послуг за наявності у справі обставин, які виключають можливість надання таких послуг.

Наведене у своїй сукупності не дає підстав вважати, що надані позивачем документи бухгалтерського обліку відповідають вимогам чинного законодавства щодо їх змісту та оформлення, що унеможливлює, з огляду на приписи Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , розцінювати їх як належні та достатні докази для користування позивачем податковим кредитом на законних підставах.

У пункті 65 рішення Європейського суду з прав людини "Булвес АД" проти Болгарії" від 22 січня 2009 року, заява №3991/03, зазначено, що загальні інтереси спільноти полягають у підтриманні фінансової стабільності системи оподаткування ПДВ разом із її сукупністю нормам щодо нарахування ПДВ до сплати, податкових пільг, податкового кредиту та відшкодування ПДВ. Основними елементами підтримання такої стабільності слід визнати повне і своєчасне виконання усіма платниками ПДВ своїх зобов`язань щодо декларування та сплати ПДВ та, в кінцевому результаті, запобігання будь-яких видів шахрайських зловживань у вказаній системі. Щодо цього Суд визнає, що необхідно покладати край спробам зловживання у сфері оподаткування і що з метою попередження таких зловживань може бути розумним передбачати у національному законодавстві вимоги особливої обачливості для платників ПДВ.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено факту реального здійснення фінансово-господарських операцій з оренди будівельного обладнання та механізмів від ТОВ "ТОРГХАУС ПЛЮС", ТОВ "БЕНЕВУД ГАРАНТ" та правомірності формування податкового кредиту за цими операціями, а тому відповідачем обґрунтовано прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції під час розгляду та ухвалення рішення, їм була надана відповідна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанцій норм матеріального права, у апеляційній скарзі не наведено.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах Проніна проти України (пункт 23) та Серявін та інші проти України (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Апеляційний суд дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Марстройсервіс на рішення Донецького окружного адміністративного від 11 травня 2021 року у справі №200/9493/20-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року у справі №200/9493/20-а - залишити без змін.

Постанова у повному обсязі складена 05 жовтня 2021 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук

Судді: А.А. Блохін

І.В. Геращенко