Рішення

від 11.05.2021 по справі 200/9493/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2021 р. Справа№200/9493/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Аляб`єва І.Г.

при секретарі судового засідання Козирєвій О.О.

за участю сторін:

представника позивача - Самодерженко Т.О.,

представника відповідача - Ярової С.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Марстройсервіс (пр-т Металургів, б.83, кв.100, м.Маріуполь, Донецька область, 87515, код ЄДРПОУ 34843591) до Головного управління ДПС у Донецькій області (вул.Італійська,59, м.Маріуполь, Донецька область, 87515, код ЄДРПОУ 43142826) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Марстройсервіс» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 30.09.2020 №0000970717 яким збільшено податковезобов`язання з податку на додану вартість на суму 293 884 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в період з 20.08.2020 по 03.09.2020 посадовими особами Головного управління ДПС у Донецькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань правомірності формування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за червень 2020 року від 17.07.2020 року № 9170314146 у розмірі 456001,00 гривень (період виникнення від`ємного значення: травень-червень 2020 року). За результатами документальної позапланової виїзної перевірки був складений акт від 10.09.2020 року реєстраційний № 760/05-99-07-17/34843591, в акті перевірки встановлені порушення про порушення ТОВ Марстройсервіс норм п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.5 статті 198, п.п. 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу (далі - ПК), в результаті чого в декларації з ПДВ за червень 2020 року завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового)періоду на суму 293 884,00 гривень. На підставі акту перевірки прийняте спірне податкове повідомлення-рішення від 30.09.2020 №0000970717 яким збільшення податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 293884 грн.

Позивач, вважає висновки акту перевірки необ`єктивними, а податкове повідомлення-рішення таким, що прийнято всупереч чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

За результатом авторозподілу справ зазначена справа була передана на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19.10.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 18.11.2020.

Ухвалою суду від 18.11.2020 продовжено на тридцять днів строк проведення підготовчого провадження у справі. Розгляд справи відкладено на 16.12.2020.

16.12.2020 розгляд справи відкладено на 31.12.2020.

Ухвалою суду від 31.12.2020 закрито підготовче засідання, розгляд справи по суті призначено на 03.02.2021.

03.02.2021 розгляд справи відкладено на 03.03.2021.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Донецького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року № 23 у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Давиденко Т.В. призначено проведення повторного автоматичного розподілу даної справи.

Згідно витягу з протоколу з автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2021 року справу передано на розгляд судді Аляб`єву І.Г.

Ухвалою суду від 17.02.2021 справу №200/9493/20-а прийнято до провадження судді Аляб`єва І.Г. Підготовче засідання призначено на 03.03.2021.

03.03.2021 розгляд справи відкладено на 16.03.2021.

16.03.2021 розгляд справи відкладено на 12.04.2021.

Ухвалою суду від 12.04.2021 закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено на 27.04.2021.

27.04.2021 розгляд справи відкладено на 11.05.2021.

Відповідач надав відзив на позовну заяву у якому зазначив, що він діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. В ході перевірки встановлено, що ТОВ Марстройсервіс безпідставно сформовано податковий кредит з ПДВ від контрагентів-постачальників: ТОВ ТОРГХАУС ПЛЮС та ТОВ БЕНЕВУД ГАРАНТ , оскільки ці податкові накладні не мають статусу юридично значимих, чим порушено вимоги п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 Податкового кодексу України у зв`язку з чим податковим органом сформовано податкове повідомлення-рішення 30.09.2020 №0000970717 яким збільшення податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 293884 грн.

До судового засідання з`явився представник позивача, яка підтримала позовні вимоги з підстав наведених у позові.

Представник відповідача у судовому засідання заперечував проти задоволенні позову з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Марстройсервіс , код ЄДРПОУ 34843591 зареєстроване, як юридична особа 10.02.2007 №1 274 102 0000 005504 юридична адреса: пр-т Металургів, б.83, кв.100, м.Маріуполь, Донецька область, 87515.

Перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області (ДПІ в м.Маріуполі).

На підставі направлень від 20.08.2020 №1124, 1125 в період з 20.08.2020 по 03.09.2020 посадовими особами Головного управління ДПС у Донецькій області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Марстройсервіс з питань правомірності формування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за червень 2020 року від 17.07.2020 року № 9170314146 у розмірі 456001,00 гривень (період виникнення від`ємного значення: травень-червень 2020 року).

За результатами перевірки складено акт від 10.09.2020 №760/05-99-07-17/34843591 в акті перевірки встановлено порушення:

- пункту 198.1-198,3 та пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України та пункту 2001, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями в результаті чого в декларації з ПДВ за червень 2020 року завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового)періоду на суму 293 884,00 грн;

- пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України ТОВ Марстройсервіс не вказано у повідомленні про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою 20-ОПП про наявності об`єктів у кількості 3 штук (автомобіль ГАЗ 33023 НОМЕР_1 /ОС, екскаватор ATLAS1304, складські площі);

- пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено не реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних за червень 2020 року у сумі 1944 грн.

Висновки акта щодо завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту, ґрунтуються на тому, що відповідні первинні документи складені із порушеннями правил бухгалтерського обліку, а контрагенти позивача - ТОВ ТОРГХАУС ПЛЮС та ТОВ БЕНЕВУД ГАРАНТ , не можуть надати відповідні послуги внаслідок відсутності у них належних трудових та матеріальних ресурсів.

ТОВ Марстройсервіс не погодившись з актом перевірки від 10.09.2020 №760/05-99-07-17/34843591 подало до ГУ ДПС у Донецькій області заперечення на акт перевірки від 18.09.2020 №32 (том 1 а.с. 78-86).

Листом ГУ ДПС у Донецькій області від 29.09.2020 №75115/10/05-99-07-17-19 повідомлено товариство, що акт перевірки від 10.09.2020 №760/05-99-07-17/34843591 відповідає діючому законодавству та залишено без змін (том 1 а.с.81-96).

На підставі акту перевірки від 10.09.2020 №760/05-99-07-17/34843591 прийняте податкове повідомлення-рішення від 30.09.2020 №0000970717 яким встановлено збільшення податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 293884 грн. (том 1 а.с. 19).

Здійснивши оцінку обставин справі та надавши їм юридичної кваліфікації, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Предметом дослідження у цій справі є реальність господарських операцій позивача із ТОВ ТОРГХАУС ПЛЮС та ТОВ БЕНЕВУД ГАРАНТ , з якими укладено договори оренди будівельного обладнання від 15.05.2020 № 26 та від 20.06.2020 № 28 відповідно.

Суд звертає увагу, що перелік обладнання, який орендував позивач у названих контрагентів, за окремими актами прийому-передачі є тотожним (тобто повністю співпадають назви виробників та моделей відповідного обладнання).

Представник відповідача не змогла надати ґрунтовної відповіді на питання суду про те, як за широкого різноманіття виробників будівельного обладнання у двох орендодавців знаходяться абсолютно тотожні прилади (збігаються назви усіх позицій оренди).

Не надано також і ґрунтовної відповіді на те, чим обумовлена співпраця з двома контрагентами, за обставин, коли відповідне обладнання є тотожним та могло б орендуватися у одного. Пояснила, що це обумовлено недоступністю обладнання у окремі періоди. Доказів на підтвердження цього позивачем не надано.

Суд також звертає увагу на те, що оплата відповідних договорів станом на момент розгляду справи здійснена не в повному обсязі (оплачено значно менше третини вартості).

На запитання суду про те, чим обумовлена така довіра з боку контрагентів позивача представник відповідача не надала ґрунтовної відповіді, пояснивши що позивач не має значної історії співпраці з ними раніше.

Крім того, сумніви у реальності відповідних господарських операцій викликає і питання щодо транспортування відповідного обладнання.

Судом встановлено, що під час перевірки позивачем не надавались докази транспортування відповідного обладнання.

До суду позивачем надані товарно-транспортні накладні, за змістом яких транспортування обладнання здійснено самими контрагентами за замовленням позивача. При цьому договір транспортування не укладався.

Представник позивача не надала ґрунтовної відповіді на питання суду про те, чому оформлені товарно-транспортні накладні, за обставин відсутності відповідного договору та здійснення транспортування власним транспортом контрагентів.

Також позивач не надав належних пояснень щодо того, чому відповідні накладні не були надані при перевірці.

Суд також звертає увагу на встановлену відповідачем податкову інформацію щодо ТОВ ТОРГХАУС ПЛЮС та ТОВ БЕНЕВУД ГАРАНТ , згідно якої відповідні особи здійснюють широкий спектр діяльності, не пов`язаної із будівельною галуззю, та, при цьому, не мають ані достатніх матеріальних, ані трудових ресурсів для її здійснення.

Крім того, податкова інформація не містить доказів придбання відповідного обладнання контрагентами. Відсутнє відповідне обладнання і у переліку основних фондів контрагентів (довідка форми 20-ОПП)

Перелічені обставини свідчать про обґрунтованість сумнівів податкового органу в реальності відповідних господарських операцій.

Докази та пояснення, надані позивачем, вказаних сумнівів не спростовують з таких причин. Так, перелік документів, наданих позивачем щодо кожного із контрагентів є тотожним та є мінімально допустимим - договори та додаткові угоди, специфікації, акти приймання-передачі та рахунки на оплату. Зміст договорів є також тотожним та мінімальним (займає півтори сторінки) і бракує умов поставки обладнання.

До суду та перевірки не надано технічної документації, доказів здійснення переддоговірних переговорів, замовлень, тощо.

Докази, надані позивачем на підтвердження використання відповідного обладнання в господарській діяльності (здійснення позивачем будівельних робіт) не можуть прийматися до уваги, оскільки не містять жодної інформації про об`єкти оренди. Вказані докази лише підтверджують факт надання позивачем послуг будівельного підряду, що не є спірним у цій справі та відповідачем не заперечується.

Відповідно до підпункту а пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

За правилами пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-ХIV) господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Це означає, що для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту відповідна господарська операція має дійсно відбутися, тобто бути реальною та спрямованою на досягнення певного економічного ефекту (в коротко- або довгостроковій перспективі).

До податкового кредиту не можуть відноситися суми ПДВ з операцій, що порушують публічний порядок, наприклад, спрямованих на ухилення від сплати податків.

Відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з частиною другою цієї ж статті правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частиною першою статті 236 Цивільного кодексу України передбачено, що нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення.

Таким чином, для вирішення питання про правильність формування податкового кредиту суд має перевірити відсутність ознак фіктивності відповідної господарської операції, а не лише реєстрацію в ЄРПН податкової накладної.

У спірному випадку суд приходить до висновку про наявність ознак такої фіктивності, а Позивачем не надано достатніх документів, які можуть спростувати цей висновок.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК України. Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон № 996-ХIV.

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 затверджено Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (далі - Положення № 88).

Згідно з пунктом 2.1 цього Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.2 Положення № 88 передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Відповідно до статті 9 Закону № 996-ХIV та пункту 2.4 Положення № 88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи недоліки у відповідних первинних документах та зібрану податкову інформацію щодо контрагентів позивача, суд приходить до висновку, що відповідні господарській операції в реальності не відбулись.

Відтак висновки податкового органу про завищення позивачем суми податкового кредиту та оскаржуване податкове повідомлення-рішення є законними.

На підставі викладеного та керуючись статтями 5-10, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Марстройсервіс (пр-т Металургів, б.83, кв.100, м.Маріуполь, Донецька область, 87515, код ЄДРПОУ 34843591) до Головного управління ДПС у Донецькій області (вул.Італійська,59, м.Маріуполь, Донецька область, 87515, код ЄДРПОУ 43142826) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

У судовому засіданні 11 травня 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 21 травня 2021 року.

Суддя І.Г. Аляб`єв