Ухвала

від 04.10.2021 по справі 280/964/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

04 жовтня 2021 року м. Дніпросправа № 280/964/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів:

судді-доповідача Чумака С.Ю.,

суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року у справі № 280/964/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма АЗОВ до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року позов задоволений.

16.04.2021 відповідач, не погодившись з рішенням суду, звернувся до суду з апеляційною скаргою у цій справі.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2021 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику, у зв`язку з несплатою судового збору.

24.06.2021 відповідач вдруге подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року визнано неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження; апеляційну скаргу залишено без руху для надання суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій вказати інші поважні підстави для поновлення строку та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, не пізніше десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Копію вказаної ухвали разом з супровідним листом відправлено на адресу апелянта.

На адресу суду від апелянта надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначає, що відповідач звертався з апеляційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року, проте судом апеляційної інстанції зазначена скарга була повернута апелянту, у зв`язку з несплатою судового збору. Вказує на те, що несплата судового збору відбулась з причин не проведення платежів до бюджету та відсутністю грошових коштів на час усунення недоліків "первинної" апеляційної скарги, а також те, що ГУ ДКСУ у Запорізькій області повідомлено про здійснення безспірного списання коштів, а саме зупинення операцій на рахунках до моменту повного погашення заборгованості. Просить суд врахувати те, що подача повторної скарги проведене одразу після отримання ухвали про повернення первинної апеляційної скарги.

Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції зауважує таке.

Згідно з ст. 121 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за заявою учасника справи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини « ... підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування» . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…» .

Тобто, виходячи з принципу «належного урядування» , державні органи загалом, зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Вказаний висновок апеляційним судом здійснений з урахуванням правової позиції Верховного Суду викладеної в постановах від 12 квітня 2019 року у справі № 826/10498/16, від 26 лютого 2020 року у справі № 804/15772/15 та від 28 лютого 2020 року у справі № П/811/1015/16.

Крім того, відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Обов`язок особи сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на судове рішення визначений ст. 132 КАС України та статтею 3 Закону України «Про судовий збір» .

Такий обов`язок, на переконання суду, слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.

Враховуючи зазначене, колегія суддів зауважує, що невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо сплати судового збору при поданні апеляційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику такої скарги, не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Крім того, суд зауважує, що обов`язок стосовно сплати судового збору не можна розцінювати як перепону для судового захисту або як надання переваги одному учаснику судового процесу перед іншим, оскільки обов`язок сплати судового збору встановлений Законом для будь-якої особи, що звертається до суду та не має пільг зі сплати судового збору, або не звільнена від його сплати в силу Закону.

Стосовно доводів апелянта, що повторна апеляційна скарга подана ним одразу після повернення судом попередньої, і ця обставина свідчить про добросовісне виконання ним процесуальних обов`язків, апеляційний суд зазначає, що адміністративне процесуальне законодавство не містить поняття повторна апеляційна скарга , а відповідно і строків для її подання. Статтею 295 КАС України передбачено єдиний строк для подання апеляційної скарги на рішення суду - 30 днів з дня його проголошення, а тому будь-яка апеляційна скарга - вперше, вдруге чи втретє подана - повинна подаватися саме в цей строк. У зв`язку з цим апеляційний суд вважає неважливим, в який строк після повернення апеляційної скарги апелянт звернувся з новою скаргою, оскільки, якщо така скарга подана у строк, який перевищує 30 днів, то це означає, що вона подана після спливу строку на апеляційне оскарження.

Відсутність же у відповідача коштів на сплату судового збору свідчить лише про "неналежне урядування" з боку держави, а тому державні органи не можуть в такому випадку розраховувати на поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки це буде порушенням принципу рівності сторін та наданням переваг суб`єкту владних повноважень перед іншим учасником справи.

Рішення суду в цій справі набрало законної сили ще 14 червня 2021 року, тобто вже більше ніж 3 місяці, а тому колегія суддів з урахуванням зазначених обставин, а також принципу правової визначеності, не знаходить підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що наведені апелянтом причини підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що у відкритті апеляційного провадження у справі № 280/964/20 за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року необхідно відмовити.

На підстав викладеного, керуючись ст. 299, 325, 328, 329 КАС України, суд

у х в а л и в:

Визнати неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, наведені Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року у справі № 280/964/20 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення.

Суддя-доповідач С.Ю. Чумак

суддя С.В. Чабаненко

суддя І.В. Юрко