Постанова

від 05.10.2021 по справі 809/1136/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2021 рокуЛьвівСправа № 809/1136/18 пров. № А/857/13235/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Довгополова О. М .,

суддів - Гудима Л. Я., Святецького В. В.,

з участю секретаря судового засідання - Хітрень О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м. Львові апеляційну скаргу Міністерства фінансів України на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року у справі № 809/1136/18 за адміністративним позовом Комунального підприємства "Надвірнаводоканал" до Міністерства фінансів України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-

суддя в 1-й інстанції - Тимощук О.Л.,

місце ухвалення рішення - м. Івано-Франківськ,

дата складання повного тексту рішення - не зазначена,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Надвірнаводоканал звернулось в суд з позовом до Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області, просило, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 10.09.2018:

визнати протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України щодо не прийняття рішення про перерахування субвенції КП Надвірнаводоканал в порядку та на умовах, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України №332 від 18.05.2017 та договорами: №2-Над від 06.07.2017 в розмірі 93 962,00 грн (дев`яносто три тисячі дев`ятсот шістдесят дві гривні), №3-Над від 03.08.2017 в розмірі 100 446,18 грн. (сто тисяч чотириста сорок шість гривень вісімнадцять копійок); №4-Над від 10.08.2017 в розмірі 17 310,60 грн. (сімнадцять тисяч триста десять гривень шістдесят копійок); №5-Над від 06.09.2017 в розмірі 83 123,00 грн. (вісімдесят три тисячі сто двадцять три гривні); №6-Над від 05.10.2017 в розмірі 111 645,57 грн (сто одинадцять тисяч шістсот сорок п`ять гривень п`ятдесят сім копійок); №7-Над від 03.11.2017 в розмірі 77 945,00 грн. (сімдесят сім тисяч дев`ятсот сорок п`ять гривень; №8-Над від 05.12.2017 в розмірі 103 945,43 грн (сто три тисячі дев`ятсот сорок п`ять гривень сорок три копійки), всього 588 386,78 грн (п`ятсот вісімдесят вісім тисяч триста вісімдесят шість гривень сімдесят вісім копійок) і не доведення його до відома Державної казначейської служби України;

зобов`язати Міністерство фінансів України прийняти рішення про перерахування субвенції КП Надвірнаводоканал в порядку та на умовах, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України №332 від 18.05.2017 та договорами: №2-Над від 06.07.2017 в розмірі 93 962 (дев`яносто три тисячі дев`ятсот шістдесят дві) гривні 00 копійок; №3-Над від 03.08.2017 в розмірі 100 446 (сто тисяч чотириста сорок шість) гривень 18 копійок; №4-Над від 10.08.2017 в розмірі 17 310 (сімнадцять тисяч триста десять) гривень 60 копійок; №5-Над від 06.09.2017 в розмірі 83 123 (вісімдесят три тисячі сто двадцять три) гривні 00 копійок; №6-Над від 05.10.2017 в розмірі 111 645 (сто одинадцять тисяч шістсот сорок п`ять) гривень 57 копійок; №7-Над від 03.11.2017 в розмірі 77 945 (сімдесят сім тисяч дев`ятсот сорок п`ять) гривень 00 копійок; №8-Над від 05.12.2017 в розмірі 103 945 (сто три тисячі дев`ятсот сорок п`ять) гривень 43 копійки, всього 588 386 (п`ятсот вісімдесят вісім тисяч триста вісімдесят шість) гривень 78 копійок і довести його до відома Державної казначейської служби України.

В підготовчому судовому засіданні суду першої інстанції, яке відбулося 08.08.2018, позивач визначив відповідачем - Міністерство фінансів України.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2019 року, позов задоволено.

Виконавчий лист про зобов`язання Міністерства фінансів України до вчинення дій Івано-Франківським окружним адміністративним судом видано 12.11.2018 року.

01.06.2021 року від Міністерства фінансів України надійшла заява від 26.05.2021 №13210-05-10/16424 про визнання виконавчого листа №809/1136/18, виданого 12.11.2018 Івано-Франківським окружним адміністративним судом таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 року у задоволенні заяви Міністерства фінансів України про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.

Ухавала мотивована тим, що висновки представника Міністерства фінансів України про відсутність у боржника обов`язку виконувати остаточне рішення суду свідчать про умисне ухилення останнього від такого виконання, суперечать гарантованому Конституцією України праву кожного на судовий захист, принципам верховенства права та обов`язковості судового рішення.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти судове рішення, яким задовольнити заяву відповідача.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що резолютивна частина рішення суду містить загальні посилання, які на час виконання цього рішення не знаходять свого нормативного підтвердження, що свідчить про неможливість реалізації закладених у резолютивній частині рішення суду норм. Так, апелянт стверджує, що зазначений у рішенні суду підзаконний нормативно-правовий акт, а саме - постанова Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 №332, вичерпав свою дію у 2017 році та містить виключно процедурні норми щодо реалізації статті 31 Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік , у той час як норми матеріального права, на реалізацію яких у 2017 році Кабінет Міністрів України затвердив відповідну процедуру, - не діють. Крім того, зазначає, що договори, на які є відсилка у резолютивній частині рішення суду, також втратили свою чинність з об`єктивних, незалежних від боржника обставин. Вказані обставини свідчать про об`єктивну неможливість виконання МФУ рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.10.2018 року. Також апелянт вказує на те, що позивач не позбавлений права заявити вимогу про відповідне відшкодування у господарському суді, що було б належним способом захисту його прав.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з частиною 1 статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Частина 1статті 374 КАС України передбачає, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до приписів ч.2 ст.374 КАС України підставами для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням; 3) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його добровільним виконанням боржником чи іншою особою; 4) з інших причин.

Тобто, визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, пов`язано з певними обставинами, які мали місце на момент його видачі (пред`явлення до виконання), зокрема: помилковою видачею; коли судове рішення не підлягало негайному виконанню і не набрало законної сили або пред`явлено до виконання після скасування судового рішення, на підставі якого було видано виконавчий лист; повним (частковим) погашенням боргу, щодо якого видано виконавчий лист, або з інших причин.

При цьому, словосполучення або з інших причин не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, які, наприклад, пов`язані із процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Так, Верховний Суд у постанові від 05.11.2020 (справа №752/2391/17 (2а-14/09)) вказав, зокрема, що під іншими причинами слід розуміти випадки, коли в апеляційному чи касаційному порядку або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами скасовано чи змінено рішення суду, а виконавчий лист ще не виконаний.

Таким чином, норми зазначеної статті встановлюють виключний перелік обставин, за наявності яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, а саме: видача виконавчого листа помилково; відсутність обов`язку боржника у зв`язку з його виконанням або з інших причин.

Разом з тим, як стверджується матеріалами справи, виконавчий лист у справі № 809/1136/18 виданий судом першої інстанції на підставі рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.10.2018 року, яке набрало законної сили, а отже не помилково.

Крім того, на час розгляду справи апеляційним судом виконавчий лист у справі № 809/1136/18, а, відповідно, і встановлений судом обов`язок боржником не виконані.

Також заявником не наведено й інших процесуальних причин, які могли б стати підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ст.1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Таким чином, виконання судового рішення є приводом для винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження.

Отже, враховуючи усе наведене вище, колегія суддів вважає, що за вказаних обставин підстави, визначені процесуальним законом для визнання виконавчого листа, виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом 12.11.2018 року, таким, що не підлягає виконанню, відсутні.

Колегія суддів звертає увагу на те, що заявником не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про помилковість видачі виконавчого документа чи добровільного його виконання. Також судом не встановлено інших причин, які б давали суду правові підстави для визнання виконавчого листа, виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом 12.11.2018 року у справі №809/1136/18, таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною права на суд , а ефективний захист сторони у справі і відновлення справедливості передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати судове рішення (п. 40 рішення від 19.03.1997 у справі Горнсбі проти Греції ).

Посилання апелянта на нечинність положень постанови Кабінету Міністрів України №332 від 18.05.2017 у зв`язку із закінченням бюджетного 2017 року, як на підставу невиконання рішення, колегія суддів до уваги не бере, оскільки такі суперечать Конституції України і принципу обов`язковості судового рішення.

Судом першої інстанції правильно зазначено, що спірні правовідносини між сторонами виникли виключно в частині реалізації приписів вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України в межах 2017 бюджетного року, а тому, зважаючи на відсутність будь-яких аналогічних чи загальних підзаконних нормативно-правових актів, які б врегульовували такі правовідносини, встановлення судом способу чи порядку виконання рішення суду на підставі інших нормативних актів є неможливим. Водночас, бездіяльність Міністерства фінансів України щодо прийняття рішення про перерахування субвенції за 2017 рік у зв`язку із втратою чинності постановою Кабінету Міністрів України, свідчить про вчинення боржником триваючого правопорушення, шляхом позбавлення КП Надвірнаводоканал можливості розрахуватися з бюджетом в установленому, на період виникнення спірних правовідносин Урядом, порядку, що в умовах та на час дії Договорів про проведення взаєморозрахунків призвело до збільшення відповідних податкових боргових зобов`язань позивача.

Аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності передбачених законодавством підстав для визнання виконавчого листа, виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом 12.11.2018 року у справі №809/1136/18 таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Міністерства фінансів України залишити без задоволення.

Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року з питань визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі № 809/1136/18 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Л. Я. Гудим В. В. Святецький