Постанова

від 05.10.2021 по справі 569/5323/21

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2021 року

м. Рівне

Справа № 569/5323/21

Провадження № 22-ц/4815/1143/21

Головуючий у Рівненському міському суді

Рівненської області: суддя Першко О.О.

Час, дата і місце ухвалення рішення суду першої інстанції:

17 год. 20 хв. 25 травня 2021 року

(вступна і резолютивна частини)

в м. Рівне Рівненської області

Повний текст рішення складено: 31 травня 2021 року

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий: суддя Хилевич С.В.

судді: Боймиструк С.В., Ковальчук Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 25 травня 2021 року в цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів); про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

У березні 2021 року до суду звернулось Приватне акціонерне товариство "Рівнеазот" (далі - ПрАТ "Рівнеазот") з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Мотивуючи свої вимоги, покликалось на існування рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 березня 2018 року у справі № 569/2826/18, залишеного без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 23 жовтня 2018 року, яким позов ОСОБА_1 до ПрАТ "Рівнеазот" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задоволено та стягнуто з ПрАТ "Рівнеазот" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 38 105,70 грн. без утримання прибуткового податку з громадян й інших обов`язкових платежів та сплачений позивачем при подачі до суду позову судовий збір на суму 704,80 грн. Вказане рішення набрало законної сили 23 жовтня 2018 року. 08 листопада 2018 року Рівненським міським судом Рівненської області видано виконавчий лист у справі № 569/2826/18. 09 листопада 2018 року головним державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (далі - Рівненський МВ ДВС ГТУЮ) відкрито виконавче провадження № 57644943 та прийнято постанову про його приєднання до зведеного виконавчого провадження ЗВП № 55154344, яке веде Рівненське МВ ГТУЮ. 26 липня 2019 року ПрАТ "Рівнеазот" сплачено відповідачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та судовий збір у загальному розмірі 38 810,50 грн., з яких: 31 242,45 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та судовий збір; а також 6 985,89 грн. прибуткового податку та 582,16 грн. військового збору згідно. 16 червня 2020 року державним виконавцем прийнято постанову про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження та постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення суду згідно виконавчого документа. Однак, за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 начальником відділу Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі - Рівненський МВ ДВС ЗМУМЮ) Іщук Н.В. 24 вересня 2020 року винесено постанову про скасування процесуального документу, а саме постанови про закінчення виконавчого провадження. 25 вересня 2020 року головним державним виконавцем винесено постанову про передачу виконавчого провадження ВП № 57644943 у відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі ВПВР УЗПВР РО ЗМУМЮ). 01 жовтня 2020 року головним державним виконавцем цього відділу Дудкою І.О. винесено постанову про прийняття виконавчого провадження ВП № 57644943 та постанову про приєднання виконавчого провадження до ЗВП № 55154344. 18 листопада 2020 року його розпорядженням № 57644943 перераховано 7 568,05 грн. на користь ОСОБА_1 03 грудня 2020 року ним винесено постанову про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження ВП №57644943 та постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 5764494, якою вказане виконавче провадження постановлено закрити у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Відтак, на переконання позивача, відповідач отримала середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, нарахований за рішенням суду в розмірі 45 673,75 грн., який є більшим, ніж той, що стягнуто судовим рішенням.

З наведених спонукань просила стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 7 568,05 грн. та судові витрати в розмірі 2 270 грн.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 25 травня 2021 року ПрАТ "Рівнеазот" у задоволенні позову відмовлено.

На рішення суду позивачем подано апеляційну скаргу, де він покликався на його незаконність і необґрунтованість, які полягали в неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушенні норм процесуального права і неправильному застосуванні норм матеріального права.

На її обґрунтування зазначав, що судом неправильно застосовано положення ст. 1215 ЦК України, а саме помилково віднесено дохід у виді середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні до категорії заробітної плати. Також вказувалось про необхідність застосування ст. 1212 ЦК України, яка була проігнорована судом, що призвело до неправильного вирішення справи.

З викладених підстав просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просила залишити оскаржуване рішення без змін. Зазначала, що апеляційна скарга є безпідставною, адже зазначені в ній твердження не відповідають дійсності, а також наведені аргументи не обґрунтовують позицію скаржника щодо стягнення з відповідача нарахованих коштів в сумі 7 568,05 грн. Покликалась на те, що спірні грошові кошти було виплачено на підставі розпорядження державного виконавця, яке позивач не оскаржив. Тому відсутня можливість застосувати при вирішенні спірних правовідносин положення ст. 1212 ЦК України, оскільки безпідставності виплати відповідних грошових коштів встановлено не було.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги.

Судом з`ясовано, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 30 березня 2018 року, залишеним без змін судом апеляційної інстанції, в справі №569/2826/18 позов ОСОБА_1 до ПрАТ "Рівнеазот" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задоволено. Стягнуто з ПрАТ "Рівнеазот" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 38 105,70 грн. без утримання прибуткового податку з громадян й інших обов`язкових платежів та сплачений при поданні до суду позову судовий збір на суму 704,80 грн. (а.с. 12-16).

На виконання рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 березня 2018 року видано виконавчий лист (а.с. 16).

09 листопада 2018 року головним державним виконавцем Рівненського МВ ДВС ГТУЮ відкрито виконавче провадження № 57644943 про стягнення з ПрАТ "Рівнеазот" на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 38 105,70 грн. та судового збору в розмірі 704,80 грн., а також прийнято постанову про приєднання виконавчого провадження ВП № 57644943 до зведеного виконавчого провадження ЗВП № 55154344, яке здійснюється Рівненським МВ ДВС ГТУЮ.

Згідно з платіжними дорученнями № 54062, № 54031, № 53987 від 26 липня 2019 року ТОВ "Хім-Трейд" від імені ПрАТ "Рівнеазот" сплачено ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та судовий збір у загальному розмірі 31 242 грн. 45 коп.; на рахунок Казначейства України податок з доходу фізичних осіб утриманих із заробітної плати в розмірі 6 985,89 грн. та військовий збір із заробітної плати в розмірі 582,16 грн.

14 лютого 2020 року головним державним виконавцем Рівненського МВ ДВС ЗМУМЮ направлено вимогу до Головного управління ДПС у Рівненській області з проханням повідомити, чи були сплачені та перераховані ТОВ "Хім-Трейд" від імені ПрАТ "Рівнеазот" податки утримані належної до стягнення за виконавчим документом.

Листом від 03 березня 2020 року за № 1434/9/28-10-52-10 Львівське управління Офісу великих платників податків ДПС повідомило, що згідно інтегрованих карток платника ПрАТ "Рівнеазот" кошти в сумі 6 985,89 грн. відповідно до платіжного доручення № 54031 від 26 липня 2019 року (податок на доходи фізичних осіб) та в сумі 582,16 грн. відповідно до платіжного доручення № 53987 від 26 липня 2019 року (військовий збір) сплачені до бюджету.

16 червня 2020 року головним державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 57644943 у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення суду згідно з виконавчим документом. Загальна сума заборгованості з урахуванням податків сплачена згідно з платіжними дорученнями № 54062, № 54031, № 53987 від 26 липня 2019 року. Виконавчий збір та витрати виконавчого провадження стягнуто. (а.с. 25).

Того ж дня винесено постанову про виведення виконавчого провадження № 5764443 з примусового виконання виконавчого листа № 569/2826/18 із зведеного виконавчого провадження № 61669586 (а.с. 24).

24 вересня 2020 року начальником відділу Рівненського МВ ДВС ЗМУМЮ винесено постанову, якою скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 16 червня 2020 року при примусовому виконанні виконавчого листа № 569/2826/18 виданого 08 листопада 2018 року Рівненським міським судом Рівненської області. Зобов`язано державного виконавця вчинити дії у виконавчому провадженні № 57644943 у спосіб та в порядку, визначеному законом (а.с. 26).

18 листопада 2020 року розпорядженням № 57644943 головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) перераховано 7 568,05 грн. на користь ОСОБА_1 згідно з виконавчим листом № 569/2826/18.

03 грудня 2020 року цим державним виконавцем винесено постанову про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження ВП №57644943 та постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 5764494, якою вказане виконавче провадження постановлено закрити у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (а.с. 31-32).

30 грудня 2020 року ПрАТ "Рівнеазот" звернулося до відповідача з листом-вимогою за вих. № 321-юд про необхідність перерахування на його розрахунковий рахунок протягом семи календарних днів з моменту отримання листа-вимоги грошові кошти в розмірі 7 568,05 грн.

Спірні правовідносини виникли з того приводу, що відповідач отримала середній заробіток у більшому розмірі, аніж стягнуто на підставі рішення суду, а це є підставою для повернення відповідних грошових коштів в порядку ст. 1212 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зі змісту цієї норми вбачається, що зобов`язання у зв`язку з безпідставним набуттям майна виникають за наявності трьох умов: набуття або зберігання майна; набуття або зберігання майна за рахунок іншої особи; відсутність правових підстав для такого набуття чи зберігання або припинення таких підстав згодом.

Між тим, положення ст. 1215 ЦК України не підлягають застосуванню до виниклих спірних правовідносини, оскільки ставиться питання про повернення суми коштів, сплачених як відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно до частини першої ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно із ст. 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; інше майно, якщо це встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КЗпП України, приписи якої кореспондуються із частиною першою ст. 1 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Структура заробітної плати згідно зі ст. 2 Закону України "Про оплату праці" складається із основної, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до пунктів 3.9 Інструкції зі статистики заробітної плати, розробленої відповідно до Законів України "Про державну статистику" та "Про оплату праці", затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні, не належать до фонду оплати праці, тобто не є заробітною платою та платежами, які прирівнюються до неї.

Отже, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою.

Стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом майнової відповідальності роботодавця, яка застосовується для захисту прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу.

Зазначена позиція апеляційного суду відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, що містяться у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16.

За правилами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вказувалось, рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 30 березня 2018 року, що набрало законної сили, стягнуто з ПрАТ "Рівнеазот" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 38 105,70 грн. без утримання прибуткового податку з громадян й інших обов`язкових платежів.

Поготів, 15 жовтня 2020 року ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області роз`яснено своє рішення таким чином, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 38 105,70 грн. визначений без урахування податків і зборів та обов`язкових платежів.

Відповідно до ст. 129 1 Конституції судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частиною 1 ст. 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Справляння визначених рішенням суду грошових коштів здійснено боржником на відповідні рахунки ОСОБА_1 та Казначейства України з урахуванням віднімання від суми необхідних податків та збору.

Згідно ч.1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах встановлених законом.

Нормами п.171.1 ст. 171 та 14.1.180 ст. 14 Податкового Кодексу України та ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" врегульовано порядок утримання податків з будь-яких виплат на користь громадян України, і суди не є суб`єктами, уповноваженими надавати тлумачення вимог чинного законодавства.

Отже, правових підстав для перерахування на користь ОСОБА_1 державним виконавцем додатково 7 568,05 грн. не було, що спонукає до застосування ст. 1212 ЦК України та покладення на відповідача обов`язку з повернення цієї суми.

При цьому формальне доведення очевидних неправомірних дій державного виконавця, що потягли за собою справляння в порядку виконання судового рішення більшої суми, ніж стягнуто, а саме 45 673,75 грн. замість 38 105,70 грн., не захистить в повній мірі прав позивача на повернення відповідачем безпідставно набутих грошових коштів.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Тому ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Як убачається, при вирішенні спірних правовідносин суд попередньої інстанції уваги не звернув, що призвело до ухвалення рішення, яке не може лишатись чинним.

Підставою для прийняття нової постанови - про задоволення позову відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Справедливість, добросовісність та розумність згідно із пунктом 6 ст. 3 ЦК України є одними із загальних засад цивільного законодавства.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Керуючись ст. 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" задовольнити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 25 травня 2021 року скасувати.

Позов Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" 7 568 (сім тисяч п`ятсот шістдесят вісім) гривень 05 копійок.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Приватне акціонерне товариство "Рівнеазот", місцезнаходження: м. Рівне-17, код ЄДРПОУ 05607824.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Головуючий: С.В. Хилевич

Судді: С.В. Боймиструк

Н.М. Ковальчук