Постанова

від 28.09.2021 по справі 925/1653/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2021 р. м. Київ Справа№ 925/1653/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Ходаківської І.П.

Демидової А.М.

при секретарі судового засідання Островерхій В.Л.

представники сторін в судове засідання 28.09.2021 не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Кривенко Діани Віталіївни

на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.04.2021 (повний текст складено 30.04.2021)

у справі №925/1653/20 (суддя Дорошенко М.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Айсал

до Фізичної особи - підприємця Кривенко Діани Віталіївни

про стягнення 917 082,90 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмежено відповідальністю Айсал (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області із позовом до Фізичної особи - підприємця Кривенко Діани Віталіївни (далі по тексту - відповідач) про стягнення 917 082,90 грн заборгованості за Договором купівлі-продажу №23/10/19 від 23.10.2019.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на порушення відповідачем умов Договору купівлі-продажу №23/10/19 від 23.10.2019 в частині оплати, як вказує позивач у позові, за придбаний товар.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 14.04.2021 у справі №925/1653/20 стягнуто з Фізичної особи - підприємця Кривенко Діани Віталіївни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Айсал 917 082,90 грн боргу та 13 756,24 грн судового збору.

Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач свої зобов`язання за період з 28.02.2020 по 28.11.2020 згідно Договору купівлі-продажу №23/10/19 від 23.10.2019 не виконав, чим допустив виникнення заборгованості на суму 917 082,90 грн. При цьому судом першої інстанції встановлено, що 08.12.2020 позивач забрав у відповідача товар, проте за відсутності доказів припинення Договору купівлі-продажу №23/10/19 від 23.10.2019, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлений позивачем відповідачу товар з розстрочкою платежів за період з 28.02.2020 по 28.11.2020 на суму 917 082,90 грн.

Не погоджуючись з ухваленим судовим рішенням, Фізична особа - підприємець Кривенко Діана Віталіївна (далі по тексту - апелянт) звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 14.04.2021 у справі №925/1653/20 та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що суд першої інстанції дійшов висновку, який не відповідає обставинам справи, оскільки 08.12.2020 товар було повернуто позивачу, а чинне законодавство не містить приписів щодо стягнення не здійснених платежів у випадку повернення товару.

Як вказує апелянт, судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права, оскільки суд не застосував до спірних правовідносин приписи ч. 2 ст. 695 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК). Крім того, Договір купівлі-продажу №23/10/19 від 23.10.2019, за твердженнями апелянта, є розірваним в силу ст.ст. 653, 695 ЦК, так як 08.12.2020 позивачу повернуто товар.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2021 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кривенко Діани Віталіївни на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.04.2021 у справі №925/1653/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Владимиренко С.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2021 витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/1653/20. Відкладено розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Кривенко Діани Віталіївни на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.04.2021 у справі №925/1653/20.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2021 апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Кривенко Діани Віталіївни на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.04.2021 у справі №925/1653/20 залишено без руху.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2021 задоволено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.04.2021 у справі №925/1653/20 та поновлено Фізичній особі - підприємцю Кривенко Діані Віталіївні зазначений строк. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця Кривенко Діани Віталіївни на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.04.2021 у справі №925/1653/20. Учасникам справи надано право подати відзив на апеляційну скаргу, заяву, клопотання, заперечення до 22.09.2021. Розгляд апеляційної скарги призначено на 28.09.2021 об 11 год. 30 хв. Зупинено дію рішення Господарського суду Черкаської області від 14.04.2021 у справі №925/1653/20.

Від позивача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача, за яким позивач просить суд апеляційної інстанції залишити без задоволення апеляційну скаргу відповідача, а рішення Господарського суду Черкаської області від 14.04.2021 у справі №925/1653/20 залишити без змін, посилаючись на наявність підстав для стягнення заборгованості за час перебування товару (пилорами) у відповідача у період з 28.02.2020 по 28.11.2020, а зобов`язання щодо поетапної оплати товару може бути припинено лише у випадку виконання відповідачем такої оплати. Позивач зазначає, що, у даному випадку, має місце припинення правовідносин з 08.12.2020, а тому у відповідача наявне зобов`язання з оплати за період з 28.02.2020 по 28.11.2020 перебування (знаходження в користуванні) пилорами, оскільки припинення зобов`язання не звільняє відповідача від відповідальності.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю Айсал у задоволенні заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

28.09.2021 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за відсутності представника та на підставі наявних у справі матеріалів.

Відповідач своїх представників в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК) неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

23.10.2019 між Фізичною особою - підприємцем Кривенко Діаною Віталіївною (надалі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Айсал (надалі - Продавець) укладено Договір купівлі-продажу №23/10/19 (далі по тексту - Договір), за умовами якого Продавець зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передати у власність Покупця визначений цим Договором товар, прийняти названий товар та оплатити його. (а.с. 9-10).

Згідно з п. 1.3 Договору під товаром, що є предметом купівлі-продажу за цим договором, розуміється пилорама USTUNKARLI, що складається з: поперечного ланцюгового конвеєра довжиною 6 м з механічним завантажувачем колод, поперечного конвеєра довжиною 5 м, верстата пиляльного UHM-120M, гідравлічної карети UTA_NH3 R P 085 200 (далі - Товар), що є власністю продавця.

Відповідно до п. 2.1 Договору вартість товару за цим Договором становить 90 000,00 доларів США, що еквівалентно 2 236 016,61 грн за офіційним курсом НБУ на день укладання договору.

Пунктом 2.2 Договору №23/10/19 встановлено, що Покупець зобов`язується здійснити поетапну оплату Товару згідно з графіком, наведеним у п. 2.3 Договору.

Оплата здійснюється на розрахунковий рахунок покупця у національній валюті України гривні в еквіваленті до суми доларів США по окремому платежу, згідно з офіційним курсом НБУ на дату кожного окремого платежу згідно з графіком, наведеним у п. 2.3 Договору (п. 2.2.1 Договору).

У п. 2.3 Договору сторони передбачили графік поетапної оплати товару, відповідно до якого Покупець мав сплачувати на користь Продавця щомісячно до 28 числа кожного місяця, починаючи з 28.02.2020 і закінчуючи 28.09.2021 суму еквівалентну 4 500,00 доларів США.

Згідно п. 3.1 Договору Продавець зобов`язався передати товар Покупцю за актом приймання-передачі протягом 5-ти робочих днів з моменту підписання договору.

Передача товару вважається здійсненою з моменту підписання акту приймання передачі товару. Право власності на товар виникає у покупця лише після повної оплати товару у сумі, зазначеній у п. 2.1 Договору (п. 3.3, 3.4 Договору).

Відповідно до п. 4.3.1 Договору Покупець зобов`язався здійснювати оплату Товару у строки та на умовах, закріплених в Договорі.

Згідно з п. 6.4 Договору у разі прострочення оплати наступного платежу більше ніж на 60 календарних днів, Покупець повертає товар Продавцю та не претендує на повернення раніше здійснених платежів за товар.

Пунктом 9.1 Договору встановлено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до моменту повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

Відповідно до п. 9.2 Договору зміни у цей договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, яка оформляється додатковою угодою до цього договору. Зміни набирають чинності з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді.

Згідно з п. 9.3 Договору цей договір може бути достроково розірваний тільки за домовленістю сторін, яка оформляється додатковою угодою до цього договору. Договір вважається розірваним з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді.

Судом встановлено, 23.10.2019 позивач на виконання умов Договору передав відповідачу, а останній прийняв пилораму USTUNKARLI, що складається з: поперечного ланцюгового конвеєра довжиною 6м з механічним завантажувачем колод, поперечного конвеєра довжиною 5м, верстата пиляльного UHM-120M, гідравлічної карети UTA_NH3 R P 085 200, що підтверджується підписаним обома сторонами актом приймання передавання товару від 23.10.2019 (а.с. 11). Акт підписано уповноваженими представниками та скріплений відтисками печаток сторін, без зауважень.

З урахуванням умов Договору за період з 28.02.2020 по 28.11.2020 відповідач мав сплатити позивачу за графіком за товар суму в гривнях еквівалентну 45 000,00 доларам США, що за офіційним курсом НБУ на останню дату кожного окремого щомісячного платежу становить 1 232 082,90 грн.

В свою чергу відповідач на виконання умов Договору сплатив на користь позивача 315 000,00 грн - плата за товар, у тому числі 05.08.2020 - 215 000,00 грн та 21.08.2020 - 100 000,00 грн, що підтверджується випискою з банку. (а.с. 12).

08.12.2020 позивач забрав у відповідача пилораму USTUNKARLI, та визнав припиненою дію договору з 08.12.2020, вказані обставини визнаються учасниками справи у поданих ними заявах по суті справи, апеляційній скарзі та відзиві на неї.

За приписами ч. 1 ст. 75 ГПК обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 655 ЦК за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Отже, товар після його прийняття має бути оплачений поетапно згідно графіку, встановленого п.2.3 договору (тобто визначеними сторонами частинами по 4500 дол.США у національній валюті України - гривні в еквіваленті до суми доларів США по окремому платежу згідно з офіційним курсом НБУ на дату кожного окремого платежу). При цьому судом апеляційної інстанції встановлено, що умовами укладеного між сторонами Договору, учасники за спірним правочином погодили розстрочення платежу за товар, переданий відповідачу за актом приймання-передавання від 23.10.2019, право власності на який виникає згідно п.3.4 договору у покупця лише після повної оплати товару у сумі, зазначеній в п.2.1 договору (90000дол.США, що еквівалентно 2236016,61грн за офіційним курсом НБУ на день укладення договору).

За порушення зобов`язань відповідачем зі здійснення розстроченої оплати у періоди з 28.02.2020 по 28.11.2020 за переданий товар, позивач забрав у відповідача товар, відносно чого сторони не заперечують.

Відповідно до ст. 697 ЦК договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин. У цьому разі покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із призначення та властивостей товару.

Якщо покупець прострочив оплату товару, продавець має право вимагати від нього повернення товару.

Продавець має право вимагати від покупця повернення товару також у разі ненастання обставин, за яких право власності на товар мало перейти до покупця.

Пунктом 6.4 Договору сторони погодили, що у разі прострочення оплат наступного платежу більше ніж на 60 календарних днів, Покупець повертає товар Продавцю та не претендує на повернення раніше здійснених платежів за товар.

Позивач повернув (забрав) товар у відповідача у зв`язку із простроченням ним розстрочених оплат, отже право власності на товар у відповідача не виникло за договором купівлі-продажу з розстроченням платежів. При цьому за приписами ст. 655 ЦК договір купівлі-продажу передбачає передачу продавцем покупцеві товару у власність, за що останній має сплатити певну грошову суму. В свою чергу, повна оплата за товар має відбуватись після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 691 ЦК).

Право позивача вимагати стягнення з відповідача поетапних оплат за період з 28.02.2020 по 28.11.2020 за забраний ним товар у відповідача, право власності на який залишилося у позивача та не перейшло до відповідача не підлягає судовому захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача поетапних оплат за вказаний період на загальну суму 917 082,90 грн, оскільки укладений сторонами правочин є договором купівлі-продажу з розстроченням платежу, за яким право власності до відповідача на товар переходить після повної оплати у порядку визначеному п.2.1 та п.2.3 договору. Укладений сторонами правочин не передбачає здійснення оплати за користування переданим товаром та не є договором фінансового лізингу.

Відповідно до ст. 3 ЦК загальними засадами цивільного законодавства є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.

Враховуючи засади цивільного законодавства, сторони у правовідносинах мають дотримуватись, зокрема справедливості, добросовісності та розумності, а не зловживати своїми правами.

Суд першої інстанції, обмежившись посиланням на те, що Договір сторонами не розірвано шляхом підписання Додаткової угоди, не надав оцінки правовідносинам сторін, з урахуванням приписів цивільного законодавства щодо продажу товару з розстрочкою платежу та повернення його позивачу, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст.ст. 76, 77 ГПК належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 236 ГПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи позивача про те, що відповідач, починаючи з 23.10.2019 по 08.12.2020 користувався товаром (пилорамою), що в свою чергу призвело до безпідставного користування пилорамою протягом вказаного періоду, заявлена до стягнення заборгованість виникла за вказаний період, а тому наявні підстави для задоволення позову, судом апеляційної інстанції оцінюється критично, оскільки між сторонами виникло зобов`язання на підставі договору купівлі-продажу, який не передбачає плату за користування.

Згідно ч. 4 ст. 11 ГПК суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі Федорченко та Лозенко проти України від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення поза розумним сумнівом . Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Відповідно до ст. 269 ГПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 277 ГПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 275 ГПК суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця Кривенко Діани Віталіївни та скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 14.04.2021 у справі №925/1653/20 та ухвалення нового рішення про відмову у позові.

Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно приписів ст. 129 ГПК судовий збір за подання позову та апеляційної скарги покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Кривенко Діани Віталіївни задовольнити, рішення Господарського суду Черкаської області від 14.04.2021 у справі №925/1653/20 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Айсал (65026, вул. Грецька, 26/28, кв. 39, м. Одеса, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 25420275) на користь Фізичної особи - підприємця Кривенко Діани Віталіївни ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 20 634 (двадцять тисяч шістсот тридцять чотири гривні) 40 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

3. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Черкаської області.

4. Матеріали справи № 925/1653/20 повернути до Господарського суду Черкаської області.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст.ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 06.10.2021.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді І.П. Ходаківська

А.М. Демидова