Рішення

від 28.09.2021 по справі 902/982/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"28" вересня 2021 р. Cправа № 902/982/20

Господарський суд Вінницької області в складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Смичок Б.В., розглянувши в приміщенні суду у режимі відеоконференції матеріали по справі

за позовом : Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав"

до : Приватного підприємства "Телерадіокомпанія "Тодор"

про укладення договору

представники сторін не з`явились

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду перебувала справа за позовом ГС "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" до ПП "Телерадіокомпанія "Тодор" про укладення договору.

05.07.2021 року, в судовому засіданні до закінчення судових дебатів представником позивача заявлено клопотання про надання п`ятиденного строку на подання до суду доказів на підтвердження розміру судових витрат, згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України.

05.07.2021 року судом прийнято рішення у даній справі, яким задоволено в повному обсязі вказаний позов; ухвалено вважати укладеним Громадською спілкою "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" (ідентифікаційний код 43080257) і Приватним підприємством "Телерадіокомпанія "Тодор" (ідентифікаційний код 20095379) договір № 07-02/09/20 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення.

Також, для вирішення питань про судові витрати на професійну правничу допомогу призначено судове засідання на 28.09.2021 року, з урахуванням графіків відпусток судді та призначених до розгляду справ. Для подання суду доказів про понесені витрати на професійну правничу допомогу встановлено позивачу строк п`ять днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення. Зобов`язано позивача у цей же строк надіслати належним чином завірені копії вказаних доказів відповідачу.

09.07.2021 року до суду від позивача надійшла заява б/н від 05.07.2021 року про розподіл судових витрат (здана на відправку до органу поштового зв`язку - 05.07.2021 року), в якій позивач просить стягнути з відповідача 16 000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.

До вказаної заяви позивачем також додано копію акту прийому-передачі наданих послуг від 05.07.2021 на суму 16 000,00 грн. та докази на підтвердження направлення заяви на електронну адресу відповідача, що була зазначена останнім у відзиві на позовну заяву.

В судове засідання на визначену дату позивач та відповідач повноважних представників не направили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, рішенням суду від 05.07.2021 року, копія якого була надіслана на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1; відповідача - аr@todor.ua, fr@todor.ua.

Згідно з ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши заяву позивача б/н від 05.07.2021 про розподіл судових витрат, дослідивши надані в обґрунтування докази та наявні матеріали справи, суд дійшов наступного висновку з огляду на таке.

В силу ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За частиною 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною 8 статті 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При цьому, докази на підтвердження розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити, подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За частиною 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Статтею 221 ГПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, відносяться витрати понесені учасником справи на отримання професійної правничої допомоги.

За частиною 1 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Пунктом 1 частини 2 цієї ж статті визначено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану із справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4, 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів розмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п. 1 ст. 1 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

За змістом ч.3 ст.4 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності).

Відповідно до ст. 6 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Статтею 30 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору про надання професійної правничої допомоги № 01/02/2020 року, укладеного 28.02.2020 року між позивачем - Громадською спілкою "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" та Адвокатським об`єднанням "Гур`єв та партнери", та додаткової угоди № 27 від 10.09.2020 року до нього, позивачу надано професійну правничу допомогу в межах господарської справи за позовом до Приватного підприємства "Телерадіокомпанія "Тодор".

Договором визначено (п.2.4.), що прийняття кожного доручення оформляється додатковою угодою до договору, яка є окремим договірним зобов`язанням і в якій зазначаються вид правничої допомоги, орієнтовні строки її надання, розмір гонорару (винагороди) та фактичних витрат, а також порядок їх сплати.

Пунктом 2 додаткової угоди № 27 від 10.09.2020 року до договору №01/02/2020 від 28.02.2020 року сторони погодили, що адвокатським об`єднанням надаються наступні види правничої допомоги: аналіз фактичних обставин справи, формування доказів; надання усних/письмових юридичних консультацій, аналіз судової практики; складання, оформлення і надсилання позовної заяви; складання інших процесуальних документів; представництво інтересів клієнта в місцевому господарському суді.

Згідно з п.3 додаткової угоди № 27 від 10.09.2020 року до договору № 01/02/2020 від 28.02.2020 загальна сума гонорару складає 30 000,00 грн та сплачується клієнтом протягом п`яти робочих днів з дати ухвалення місцевим господарським судом судового рішення, яким закінчується провадження.

Остаточний розмір гонорару (винагороди) за надання професійної правничої допомоги та/або порядок його сплати визначається сторонами шляхом підписання акту (п.10.2. Договору).

Цей Договір (додаткові угоди) та акт є підставою для здійснення розрахунків. Акт є документом, що засвідчує належне та своєчасне виконання сторонами умов Договору (п.10.5., п.10.6. Договору).

На підтвердження обсягу та вартості послуг на професійну правничу допомогу позивачем надано до суду копію акту прийому-передачі наданих послуг від 05.07.2021 року, складеного та підписаного Громадською спілкою "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" та Адвокатським об`єднанням "Гур`єв та партнери", в якому наведено наступний розрахунок вартості вказаних послуг:

- аналіз фактичних обставин справи, формування доказів - 4000,00 грн., на що витрачено загалом 8 годин;

- надання усних/письмових юридичних консультацій, аналіз судової практики та законодавства в сфері інтелектуальної власності - 2000,00 грн., на що витрачено загалом 4 робочі години;

- складання, оформлення і надсилання позовної заяви (з урахуванням складання проекту договору про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення) - 8000,00 грн., на що витрачено загалом 16 робочих годин;

- складання інших процесуальних документів (заяв, клопотань) - 2000,00 грн., на що витрачено загалом 4 робочі години.

За актом приймання-передачі наданих послуг від 05.07.2021 року до договору про надання професійної правничої допомоги № 01/02/2020 від 28.02.2020, загальна сума винагороди (гонорару) за надані послуги складає 16 000,00 грн.

Позивач мотивував зміну розміру витрат на професійну правничу допомогу в бік зменшення (порівняно з орієнтовним, що указаний в позовній заяві), тим що фактично послуги з представництва його інтересів під час слухання справи в суді адвокатським об`єднанням не надавались.

Відтак, остаточний розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем становить 16 000,00 грн.

За змістом п.1 частини 2 статті 126 та частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Тобто, витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 частини 2 статті 126 ГПК України).

Вказана правова позиція наведена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 20.12.2019 у справі № 903/125/19.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 сформувала правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат та зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Зокрема, відповідно до ч.5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, визначеного ч. 4 ст.129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.5, 6 ст.126 Кодексу).

В розумінні положень згаданих норм законодавства, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Поряд з цим, клопотання про зменшення розміру витрат ПП "Телерадіокомпанія "Тодор" на професійну правничу допомогу адвоката до суду не подавалось. Заперечень щодо наданого позивачем розрахунку судових витрат також не подано.

Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

З огляду на викладене, детально проаналізувши всі надані докази, зважаючи на зазначені положення законодавства та враховуючи, що відповідачем в порядку, визначеному п. 5 ст.126 ГПК України не подано до суду клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат та відповідно стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 16 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 11, 12, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 123, 126, 129, 221, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 244, 255, 256, 326, 327 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Заяву Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" б/н від 05.07.2021 про розподіл судових витрат у справі № 902/982/20 задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Телерадіокомпанія "Тодор" (вул.Будівельників, 17, м. Ладижин (пн), Вінницька обл., 24321; ідентифікаційний код 20095379) на користь Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" (вул. Шовковична, 10, офіс 28, м. Київ, 01021, код ЄДРПОУ 43080257) 16 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням суду законної сили.

4. Копію додаткового рішення надіслати на відомі суду електронні адреси: позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; відповідача - аr@todor.ua, fr@todor.ua .

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України повне додаткове рішення складено 06.10.2021 року

Суддя Тісецький С.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи