Рішення

від 22.09.2021 по справі 906/125/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48-16-20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua, код згідно ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2021 р. Справа № 906/125/21

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенка О.М.

секретар судового засідання: Шмойлова Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача-1: Поплавська Д.С. (витяг з ЄДР)

від відповідача: Афонін О.Є. (керівник)

прокурор : Тарасюк В.С. (посвідчення №058855 від 21.12.20)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Керівника Новоград-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі 1) Державної екологічної інспекції Поліського округу,

2) Курненської сільської ради

до Селянського (фермерського) господарства "Аліна"

про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок незаконної порубки дерев

Прокурором подано позов про стягнення з відповідача 295557,59 грн. шкоди завданої навколишньому природному середовищу.

Вимога грунтується на тому, що Селянське (фермерське) господарство "Аліна" здійснило знищення полезахисних смуг на земельній ділянці, яка була надана йому в постійне користування, а саме незаконно зрізано 64 дерева породи береза в лісосмузі поблизу села Веселе Пулинського району Житомирської області без спеціального на те дозволу, що є порушенням вимог ст. 10 Закону України "Про рослинний світ", ст.69 Лісового кодексу України та ст.65-1 КУпАП.

25.02.21 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов не визнав посилаючись на те, що надана для господарської діяльності лісова смуга не є природно-захисною; лісова смуга знаходиться за межами села Веселе та знаходиться у комунальній власності Пулинської ОТГ; захисні насадження належать до лісового фонду України та в користування СФГ"Аліна" не передавались; отримані в користування ліс і лісосмуга з 24.04.2000 залишаються у тому ж розмірі, постійно здійснюється підсадка молодих дерев, облік насаджень ніколи не проводився; адміністративне стягнення накладено на громадянина ОСОБА_1 , а не на голову СФГ"Аліна"; перелікова відомість та заміри зрізаних пнів складалася без присутності голови господарства; під час складання протоколу поліцією, представників державної екологічної інспекції не було, зрізана деревина не обліковувалася і була вилучена поліцією безпідставно, тому стан зрізаної деревини зазначений інспекцією є безпідставним; поліцією вивезено 10м3 деревини, місце знаходження якої невідомо (а.с.45).

У відповіді на відзив (а.с.95) прокуратура заперечила щодо викладеного у відзиві зазначивши про те, що Лісовий кодекс не розділяє поняття лісова смуга та природно-захисна лісосмуга; земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності, розпорядником якої є Курненська сільська рада Пулинського району; лісові насадження лінійного типу, які передавалися відповідачу, відносяться до категорії захисних лісів; спеціальне користування лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом-лісорубний квиток або лісовий квиток; ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності як голову СФГ"Аліна".

У поясненнях від 05.04.21 (а.с.127), прокурор зазначив, що згідно Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №733 від 16.05.07, до категорії захисних лісів відносяться лісові насадження лінійного типу.

Представник позивача-1 та прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Курненська сільська рада листом від 27.08.21 просила розглядати справу без участі її представника (а.с.26,т.2).

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації заподіяної навколишньому природному середовищу шкоди.

В силу ст. 69 цього Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Як передбачено ст. 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Відповідно до ст. 107 цього Кодексу підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

За приписами ч. 1. 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Постанова Кабінету міністрів України №665 від 23.07.08 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" визначає такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

З матеріалів справи встановлено, що керівник Селянського (фермерського) господарства "Аліна" в листопаді 2018 року здійснив знищення дерев на земельній ділянці, яка йому надана в користування для ведення селянського (фермерського) господарства. Відповідач не заперечив цього факту.

З огляду на вищевказані правові норми необхідної ознакою для застосування відповідальності у вигляді відшкодування шкоди є віднесення знищених дерев до поняття ліс.

Так, 27.04.2000 громадянину ОСОБА_1 видано державний акт на право постійного користування землею площею 26,72га для ведення селянського (фермерського) господарства (а.с.60). В акті зазначено, що до складу наданої землі входить "лісосмуга" площею 0,5га (а.с.63)

24.04.2000 зареєстровано юридичну особу - Селянське (фермерське) господарство "Аліна", засновником якого є ОСОБА_1 (а.с.50)

З листа Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 26.06.2020 вбачається, що до складу земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні відповідача згідно вказаного акту на землю входить "лісова смуга" площею 0,5га (а.с.99)

З кадастрового плану земельної ділянки вбачається, що складу ділянки, яка надана відповідачу в користування, входить ділянка - "лісові насадження лінійного типу" (том 2 а.с.34)

Відповідно до ст. 1 Лісового кодексу України, лісова ділянка це ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього Кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів.

Відповідно до ст. 2 Лісового кодексу України об`єктом лісових відносин є лісовий фонд України та окремі лісові ділянки.

Статтею 4 цього кодексу унормовано, що до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі "захисні насадження лінійного типу", площею не менше 0,1 гектара.

"Порядок поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок", який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №733 від 16.05.2007 поділяє ліси на такі категорії: ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення; рекреаційно-оздоровчі ліси; захисні ліси; експлуатаційні ліси.

Пункт 7 вказаного Порядку визначає поняття захисних лісів як лісові ділянки, що виконують функцію захисту навколишнього природного середовища та інженерних об`єктів від негативного впливу природних та антропогенних факторів, зокрема лісові насадження лінійного типу (полезахисні лісові смуги, державні захисні лісові смуги, лісові смуги уздовж забудованих територій населених пунктів).

З викладеного вбачається, що земельна ділянка площею 0,5га, яка входить в межі наданої відповідачу в користування земельної ділянки, в різних документах класифікується як "лісосмуга", "лісова смуга", "лісові насадження лінійного типу" .

Тоді як в різних нормативних актах земельні ділянки з насадженнями, які можуть підпадати під ознаки ділянки (0,5га), яка є в користуванні відповідача, нормотворець називає як "захисні насадження лінійного типу", "лісові насадження лінійного типу", "полезахисні лісові смуги", "лісові смуги".

Держава має гарантувати своїм громадянам формулювання нормативних актів, які б давали можливість їх правильно і однозначно розуміти з метою недопущення перебування громадян у стані правової невизначеності.

У даному випадку різна назва категорії земельної ділянки у документах, які видані державою відповідачу, відрізняються від назви земельних ділянок (які також є різними), які визначені у нормативних актах. Ця обставина виключає можливість правильного розуміння відповідачем вимог держави щодо нього. Знищені відповідачем насадження так само можна віднести і до групи дерев на сільськогосподарських угіддях, які НЕ відносяться до лісового фонду (ст. 4 ЛК України).

З викладеного господарський суд приходить до висновку, що прокурором не доведено, що знищені відповідачем дерева відносяться до лісових насаджень, за знищення яких передбачена відповідальність у вигляді відшкодування шкоди з підстав та у розмірі, зазначених у позові.

Крім того, господарський суд констатує наступне.

В протоколі про адміністративне правопорушення, який складений щодо ОСОБА_1 не зазначений час (дата) скоєння правопорушення. (а.с.12)

В постанові про адміністративне правопорушення вказано, що подія правопорушення відбулася 05.11.2018 (а.с.13)

З довідки Пулинського відділення поліції вбачається, що з пояснень ОСОБА_1 останній зрізав дерева 02.11.2018 та 03.11.2018 (а.с.117), що підтвердив у письмовому поясненні ОСОБА_1 (а.с.120)

З протоколу огляду місця події, який складений слідчим Пулинського відділу поліції 05.11.2018, на місці події виявлено 53 пня (а.с.118), тоді як в постанові про адмінправопорушення зазначено про 64 знищених дерева. Відповідач не був присутнім під час огляду місця події, участі у підрахунках пошкоджених дерев не приймав. ОСОБА_1 у письмових поясненнях від 04.11.2018 пояснив, що зрізав близько 50 дерев (а.с.119)

За таких обставин суд вважає, що прокурором не доведено ні час завдання шкоди, ні розмір цієї шкоди

Обставини, встановлені постановою від 03.01.2019 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, підлягають доказуванню в загальному порядку, оскільки ОСОБА_1 не є стороною у даній судовій справі.

Аналогічний висновок господарський суд робить щодо постанови Житмоисркьго апеляційного суду від 17.12.2020 у справі №292/556/20, на яку посилається прокурор у позові.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 129, 236, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 05.10.21

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3-позивачам (рек. з повідом.)

4-відповідачу (рек. з повідом.)

5,6 - прокуратурі (рек. з повідом.)