Постанова

від 02.06.2021 по справі 906/125/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2021 року Справа № 906/125/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В. , суддя Дужич С.П.

при секретарі судового засідання Кужель Є.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 05.04.2021р. (повний текст - 07.04.2021р.) у справі №906/125/21 (суддя Тимошенко О.М.)

за позовом Керівника Новоград-Волинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі 1) Державної екологічної інспекції Поліського округу, 2) Курненської сільської ради

до Селянського (фермерського) господарства "Аліна"

про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок незаконної порубки дерев, у розмірі 295557,59 грн,

за участю представників:

прокурор Гарбарук В.А., посвідчення №061955 від 01.04.2021р.

Державної екологічної інспекції Поліського округу - Дячук І.В., Витяг з ЄДРЮО та ФОП,

Курненської сільської ради - не з`явився;

СФГ "Аліна" - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 05.04.2021р. у справі №906/125/21 залишено без розгляду позов Керівника Новоград-Волинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі 1) Державної екологічної інспекції Поліського округу, 2) Курненської сільської ради до Селянського (фермерське) господарства "Аліна" про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок незаконної порубки дерев, у розмірі 295557,59 грн.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури звернувся до суду з апеляційною скаргою.

В скарзі зазначає, що залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції послався на те, що прокурором у позовній заяві не зазначено вказану в листах Курненської сільської ради та Державної екологічної інспекції Поліського округу причину не звернення до суду - відсутність коштів на сплату судового збору.

При цьому, як зазначено судом, на виконання вимог ст.23 Закону України Про прокуратуру 18.01.2021р. прокурором направлено листи начальнику Державної екологічної інспекції Поліського округу та сільському голові Курненської сільської ради, в яких повідомлено про необхідність вжиття заходів щодо стягнення з відповідача шкоди, яка заподіяна порубкою дерев. Листом від 20.01.2021р. Курненська сільська рада повідомила прокурора про відсутність коштів для подачі позову та просить подати позов. Листом від 19.01.2021р. Державна екологічна інспекція Поліського округу повідомила прокурора про неможливість подати позов в зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору.

Поряд з цим, при зверненні до суду, прокурором долучено до позовної заяви вищезазначені листи, в яких зазначено про причини не звернення до суду, що залишено поза увагою суду.

Стверджує, що прокурором обґрунтовано наявність підстав для представництва, а також попередньо, до звернення до суду, повідомлено про це відповідного суб`єкта владних повноважень - Державну екологічну інспекцію Поліського округу та Курненську сільську раду. Наявність підстав для представництва не оскаржено відповідними органами, перевірено судом першої інстанції при відкритті провадження у вказаній справі.

Апелянт звертає увагу, що судом також зазначено про безпідставну заміну прокурором компетентного органу, який бажає захищати інтереси держави, однак, не робить цього у зв`язку з відсутністю коштів на судовий збір.

Маючи відповідні повноваження для захисту порушених інтересів територіальних громад, Курненською сільською радою та Екологічною інспекцією Поліського округу вичерпних заходів до стягнення збитків, заподіяних СФГ Аліна незаконною порубкою, не вжито, право на звернення до суду не реалізовано.

Зазначене призводить до ненадходження коштів до бюджету. До того ж, оскільки ліси є невід`ємним елементом екосистеми, незаконне вирубування лісового фонду призводить до порушення прав усіх громадян на безпечне довкілля. Таким чином у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Враховуючи пасивну позицію Державної екологічної служби в Житомирській області та Курнеської сільської ради щодо вжиття будь-яких заходів для відновлення порушених інтересів, втручання прокурора цілком виправдане. У даній справі наявні передбачені законом підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді.

На підставі викладеного скаржник просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до місцевого господарського суду.

Апеляційна скарга надійшла безпосередньо на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду 19.04.2021р.

Листом №906/125/21/2600/21 від 19.04.2021р. матеріали справи витребувано з Господарського суду Житомирської області.

Належним чином оформлені матеріали справи надійшли на адресу суду апеляційної інстанції 26.04.2021р.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2021р. апеляційну скаргу Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 05.04.2021р. у справі №906/125/21 - залишено без руху. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки - подати до суду оригінал платіжного документа (квитанції, платіжного доручення, тощо) про сплату судового збору в розмірі 2270 грн у встановленому порядку - протягом 10-ти днів з дня вручення даної ухвали.

28.04.2021р. на електронну адресу суду від апелянта надійшов лист з платіжним дорученням №557 від 16.04.2021р. на суму 2270,00 грн.

Ухвалою від 05.05.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Житомирської області від 05.04.2021р. у справі №906/125/21 та призначено розгляд апеляційної скарги на 02.06.2021р. об 14:30год. (виправлення описки від 20.05.2021р.) у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м.Рівне, вул.Яворницького, 59 у залі судових засідань №4.

21.05.2021р. (вх.№4103/21) на адресу суду від голови Селянського (фермерського) господарства "Аліна" надійшли письмові пояснення згідно позовної заяви.

В поясненнях, зокрема, зазначає: лісова смуга 0,5000 га не є захисною; село Веселе знаходиться не на землях комунальної власності Курненської сільської ради, а є у комунальній власності Пулинської ОТГ; згідно ст.4 Лісового кодексу України, на яку посилається позивач, захисні насадження лінійного типу належать до лісового фонду України в користуванні СФГ Аліна відсутні, а є лише лісова смуга та ліс; частиною 1 статті 31 Земельного кодексу України визначено, що землі СФГ належить громадянам та членам фермерського господарства на правах приватної власності; постанова про накладення адміністративного стягнення №243-25 від 03.01.2019р. Державної екологічної інспекції Поліського округу за незаконну випуску дерев (на їхню думку) була накладена на громадянина ОСОБА_1 , а не на голову СФГ Аліна ; згідно ст.10 Закону України Про рослинний світ голова СФГ Аліна ОСОБА_1 здійснював санітарну вирубку пошкоджених дерев; при складанні протоколу поліцією, представників державної екологічної інспекції не було.

З огляду на викладене голова Селянського (фермерського) господарства "Аліна" штрафні санкції згідно позовної заяви Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури до Північно-західного апеляційного господарського суду відносно СФГ Аліна в сумі 295557,59 грн. не визнає в повному обсязі та вважає не правомірними і безпідставними.

Просить Північно-західний апеляційний господарський суд прийняти вище вказане до уваги.

Селянське (фермерське) господарство "Аліна" та Курненська сільська рада не забезпечили явку своїх представників у судове засідання суду апеляційної інстанції 02.06.2021р., хоч про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені у встановленому законом порядку.

Враховуючи положення ст.273 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, а також те, що судом належно повідомлено всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог ст.269 ГПК України.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 02.06.2021р. прокурор підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області від 05.04.2021р. у справі №906/125/21 та направити справу для продовження розгляду до місцевого господарського суду.

Представник Державної екологічної інспекції Поліського округу підтримав доводи апеляційної скарги прокурора та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області від 05.04.2021р. у справі №906/125/21 та направити справу для продовження розгляду до місцевого господарського суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, пояснень, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено ст.131 1 Конституції України однією із конституційних функцій прокуратури визначено представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснюється або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч.4 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відкриваючи провадження у цій справі, суд першої інстанції встановив наявність підстав для відкриття провадження у справі відповідно до статті 177 ГПК України, тобто, не знайшов підстав для залишення позовної заяви прокурора без руху відповідно до статті 174 ГПК України, зокрема, не знайшов недоліків позовної заяви в частині відсутності обґрунтування прокурором підстави для здійснення представництва інтересів держави в суді.

Натомість за результатами розгляду позову суд першої інстанції постановив ухвалу про залишення позову прокурора без розгляду на підставі статті 226 ГПК України.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

При цьому, наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах Держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України.

Дана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18.

При цьому, відповідно до п.61 постанови Верховного Суду від 17.10.2018р. у справі №910/11919/17, згідно зі ст.23 Закону України Про прокуратуру прокурор доводить бездіяльність органу, в інтересах якого він звертається до суду, а не можливість чи неможливість такого органу самостійно звернутися із цим позовом до суду.

Статтею 15 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища встановлено, що місцеві ради в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Державна екологічна інспекція Поліського округу в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, поводження з відходами, забезпечення екологічної та у межах своєї компетенції раціональної безпеки на території області та вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах щодо відшкодування шкоди завданої суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення ними природоохоронного законодавства України.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання частин 3-5 статті 53 ГПК України і частин 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне, на його думку, здійснення захисту інтересів держави позивачами, які не вжили заходів щодо стягнення з відповідача шкоди, яка заподіяна незаконною порубкою дерев.

Вказаними органами, які мають необхідні повноваження у спірних правовідносинах, самостійно не вчинялися дії, спрямовані на захист економічних інтересів держави в частині надходження коштів до Державного бюджету України, що були порушені внаслідок незаконної порубки дерев.

18.01.2021р. (35-84-318вих.21 та 35-84-319вих.21), на виконання вимог ст.23 Закону України Про прокуратуру , прокурором направлено листи начальнику Державної екологічної інспекції Поліського округу та сільському голові Курненської сільської ради, в яких повідомлено про необхідність вжиття заходів щодо стягнення з відповідача шкоди, яка заподіяна порубкою дерев (арк.справи 20-23).

Листом від 19.01.2021р.№2.06/249 Державна екологічна інспекція Поліського округу повідомила прокурора про неможливість подати позов в зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору. Просить вжити заходи представницького характеру в інтересах держави шляхом пред`явлення позову до суду про стягнення з СФГ Аліна збитків в сумі 295557,59 грн. (арк.справи 25)

Листом від 20.01.2021р. №64 Курненська сільська рада повідомила прокурора про відсутність коштів для подачі позову та просить подати позов (арк.справи 24).

Зазначені листи було долучено прокурором до позовної заяви.

Зазначене в сукупності свідчить, що прокурор при зверненні з позовом довів належними доказами підстави для представництва інтересів держави та обґрунтував, в чому полягає порушення інтересів держави.

Дійшовши висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави у цій справі, суд першої інстанцій, в порушення статті 86 ГПК України, не надав оцінки доказам у справі, які прокурором долучено до матеріалів позовної заяви.

Зокрема, листи прокуратури №35-84-318вих.21 від 18.01.2021р. та №35-84-319вих.21 від 18.01.2021р., якими місцева прокуратура з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави у суді просила позивачів повідомити про вжиті позивачем заходи зі стягнення шкоди, а також роз`яснила про наявність у позивачів права на самостійне звернення до суду з відповідним позовом.

Листом Державної екологічної інспекції Поліського округу №2.06/249 від 19.01.2021р. та листом Курненської сільської ради №64 від 20.01.2021р. позивачі повідомили про відсутність коштів для подачі позову та просили прокуратуру подати позов.

Колегія суддів розцінює такі дії як бездіяльність компетентних органів.

Згідно ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як встановлено ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на наявні у матеріалах справи докази та встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді та помилково дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду відповідно до п.2 ч.1 ст.226 ГПК України.

Згідно ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно п.6 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Частиною 3 статті 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи.

З огляду на вищевикладені обставини колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу передати на розгляд Господарського суду Житомирської області.

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст.269, 270, 273, 275, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури задоволити.

Ухвалу Господарського суду Житомирської області від 05.04.2021р. у справі №906/125/21 скасувати.

Направити справу №906/125/21 для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 07.06.2021р.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Дужич С.П.