Постанова
Іменем України
22 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 663/3254/18
провадження № 61-9459св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів : Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,
учасники справи:
заявник (стягувач) - ОСОБА_1 ,
представник заявника (стягувача) - ОСОБА_2 ,
суб`єкт оскарження - державний виконавець Скадовського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_5 ,
заінтересована особа (боржник) - сільськогосподарський виробничий кооператив Лідія ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Скадовського районного суду Херсонської області від 12 серпня 2020 року у складі судді Пухальського С. В. та постанову Херсонського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Пузанової Л. В., Приходько Л. А., Чорної Т. Г.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Скадовського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Скадовський РВ ДВС) ОСОБА_5., заінтересована особа (боржник) - сільськогосподарський виробничий кооператив Лідія (далі - СВК Лідія ) .
Скарга вмотивована тим, що на виконанні Скадовського РВ ДВС перебувало виконавче провадження, відкрите на підставі виконавчого листа № 663/3254/18, виданого 28 травня 2019 року Скадовським районним судом Херсонської області, про зобов`язання СВК Лідія розглянути подані ним 26 липня 2018 року, 11 вересня 2018 року, 14 вересня 2018 року, 18 вересня 2018 року звернення за його участі.
10 жовтня 2019 року постановою державного виконавця Скадовського РВ ДВС ОСОБА_5., яку він отримав 21 березня 2020 року, виконавче провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України Про виконавче провадження було закінчено у зв`язку з фактичним виконанням.
Вказував, що державним виконавцем неповно були внесені відомості щодо виконавчого листа, у зв`язку із чим не було предметом виконавчого провадження і залишилося невирішеним СВК Лідія його звернення від 14 вересня 2018 року у спосіб, визначений у рішенні суду і виконавчому листі, тому ОСОБА_1 просив суд поновити строк на подання скарги, скасувати постанову державного виконавця Скадовського РВ ДВС ОСОБА_5. від 10 жовтня 2019 року про закінчення виконавчого провадження як таку, що перешкоджає подальшому провадженню виконавчого провадження; зобов`язати Скадовський РВ ДВС внести до реєстру виконавчих проваджень повні відомості виконавчого листа № 663/3254/18, виданого Скадовським районним судом Херсонської області 28 травня 2019 року, і відновити виконавче провадження № 60013525.
26 травня 2020 року ОСОБА_1 подав заяву про уточнення вимоги скарги та просив залучити до участі у справі СВК Лідія ; стягнути зі Скадовського РВ ДВС на його користь втрачені збитки, пов`язані із прийняттям завідомо незаконних рішень, неправомірними діями і свідомою умисною бездіяльністю, а також з порушенням вимог статей 18, 19, 20 Закону України Про звернення громадян у розмірі 1 979,40 грн; стягнути з СВК Лідія втрачені збитки, пов`язані із завідомо незаконними рішеннями, неправомірними діями і свідомою умисною бездіяльністю, а також з порушенням вимог статей 18, 19, 20 Закону України Про звернення громадян у розмірі 905,92 грн; стягнути зі Скадовського РВ ДВС судові витрати у розмірі 98,00 грн; постановити окрему ухвалу відносно посадової особи голови СВК Лідія ОСОБА_3 та службових осіб Скадовського РВ ДВС ОСОБА_4 і ОСОБА_5 за свідоме і умисне порушення законодавства.
Ухвалою Скадовського районного суду Херсонської області від 26 травня 2020 року до участі у справі в якості заінтересованої особи залучено СВК Лідія .
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Скадовського районного суду Херсонської області від 12 серпня 2020 року, залишеною без змін постановою Херсонського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року, у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено .
Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження прийнята державним виконавцем за наявності підстав та у порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження . Неповне зазначення у постанові про відкриття виконавчого провадження дій, які необхідно виконати боржнику, не вплинуло на належне виконання судового рішення у спірних правовідносинах. При цьому державний виконавець правомірно не складав акт про виконання за участю сторін виконавчого провадження, на необхідність складання якого вказує заявник, оскільки вчинення такої дії не передбачено статтею 63 Закону України Про виконавче провадження під час виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У червні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Скадовського районного суду Херсонської області від 12 серпня 2020 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року .
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 вересня 2021 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове судове рішення про задоволення скарги ОСОБА_1 .
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає те, що суди дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скарги на дії та рішення державного виконавця, оскільки державним виконавцем не складено акта про виконання боржником рішення суду перед прийняттям постанови про закінчення виконавчого провадження, суди не надали оцінки тій обставині, що надані виконавцю на підтвердження виконання судового рішення копії витягів із протоколу засідання членів правління СГВК Лідія не відповідають оригіналу цього протоколу.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження не відповідають обставинам справи та зроблені без врахування положень статті 63 Закону України Про виконавче провадження і пункту 10 Розділу ІХ Інструкції з організації примусового виконання боржником рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції від 02 квітня 2012 року № 512/5, у порушення яких державний виконавець прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження без попереднього складення акта про повне фактичне виконання рішення суду боржником, що підписується сторонами виконавчого провадження. Крім того, оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження не містить обґрунтування щодо встановлених фактів і подій, які б підтверджували виконання боржником у повному обсязі рішення суду.
Відзив на касаційну скаргу учасниками справи не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 04 квітня 2019 року у справі № 663/3254/18, що набрало законної сили, СВК Лідія зобов`язано розглянути звернення ОСОБА_1 від 26 липня 2018 року (дата реєстрації 27 липня 2018 року), 11 вересня 2018 року, 14 вересня 2018 року, 18 вересня 2018 року за його участі, як того вимагають положення статті 40 Конституції України , статей 18 , 19 , 20 Закону України Про звернення громадян , та надати обґрунтовану, з посиланням на закон, відповідь на питання, поставлені в указаних зверненнях.
З метою примусового виконання вказаного рішення суду 28 травня 2019 року Скадовським районним судом Херсонської області було видано виконавчий лист та 10 вересня 2019 року старшим державним виконавцем Скадовського РВ ДВС ОСОБА_5 відкрито виконавче провадження з примусового виконання цього виконавчого листа. При цьому в указаній постанові державний виконавець зазначив, що виконавче провадження відкрито з виконання виконавчого листа, виданого Скадовським районним судом Херсонської області 28 травня 2019 року, про зобов`язання СВК Лідія розглянути звернення ОСОБА_1 від 26 липня 2018 року (дата реєстрації 27 липня 2018 року), 11 вересня 2018 року, 18 вересня 2018 року за його участі, пропустивши вказівку на обов`язок боржника розглянути звернення ОСОБА_1 від 14 вересня 2018 року, як про це зазначено у виконавчому листі. Боржнику надано термін виконати рішення суду протягом 10 робочих днів з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження.
18 вересня 2019 року відбулося засідання членів правління СВК Лідія , одним із питань, включених до порядку денного, якого було питання про виконання рішення Скадовського районного суду від 04 квітня 2019 року у справі № 663/3254/18 щодо розгляду заяв ОСОБА_1 від 26 липня 2018 року, 11 вересня 2018 року, 14 вересня 2018 року, 18 вересня 2018 року, а також заяви від 03 вересня 2019 року .
Згідно з витягом із протоколу засідання членів правління СВК Лідія від 18 вересня 2019 року, наданим державному виконавцеві, засідання членів правління відбулося у присутності ОСОБА_1 , який був заслуханий по суті його звернень, та щодо отриманої в період перевірки цих звернень інформації.
Із питання, що є предметом судового розгляду, правління СВК Лідія прийняло рішення, яким:
1. Інформацію начальника відділу кадрів СВК Лідія ОСОБА_3 про результати перевірки звернень ОСОБА_1 від 26 липня 2018 року, 11 вересня 2018 року, 14 вересня 2018 року, 18 вересня 2018 року прийняти до відома.
2. Видати ОСОБА_1 дублікат трудової книжки з відповідними записами про виконувану ним роботу на підставі наявних в СВК Лідія наказів, рішень правління та загальних зборів.
3. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні вимоги про внесення змін у рішення правлінь, що стосуються його трудової діяльності в колишніх колгоспі ім. Кірова, КСП Лідія та в СВК Лідія за безпідставністю.
4. Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні вимоги про скасування рішення загальних зборів СВК Лідія (протокол від 07 травня 2002 року № 1) про звільнення з роботи за безпідставністю. Роз`яснити заявнику, що рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 13 квітня 2010 року у справі № 22ц-649/2010 йому було відмовлено у скасуванні рішення загальних зборів СГВК Лідія від 07 травня 2002 року та поновленні в членах кооперативу і вказане рішення на даний час є чинним.
5. Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні вимоги про видачу земельної частки (паю) та майнового паю за безпідставністю. Роз`яснити заявнику, що, як установлено рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 13 квітня 2010 року у справі № 22ц-649/2010, він 16 грудня 2002 року вже отримав державний акт про право приватної власності на землю, площа якої складає 3,17 га, а 10 квітня 2003 року йому було видане свідоцтво про право власності на майновий пай.
6. Надати ОСОБА_1 копії наступних наявних в СВК Лідія документів:
1) витяг із журналу обліку руху трудових книжок і вкладишів до них колгоспу ім. Кірова, КСП Лідія та СВК Лідія , що стосується записів про роботу ОСОБА_1 ;
2) витяги з протоколів засідань правління СВК Лідія за 2001, 2002 роки, що стосуються записів про роботу ОСОБА_1 ;
3) витяг з протоколу № 1 загальних зборів членів СВК Лідія від 07 травня 2002 року щодо ОСОБА_1 .
7. Роз`яснити ОСОБА_1 , що СВК Лідія не може надати йому для ознайомлення оригінали документів через їх відсутність в архіві кооперативу, а саме:
1) протоколи засідань правлінь колгоспу ім. Кірова за 1971, 1972, 1977 роки;
2) акт про передачу СВК Лідія ОСОБА_1 в натурі земельної частки (паю) в 2002 році;
3) акт про передачу СВК Лідія ОСОБА_1 в натурі майнового паю в 2002 році;
4) журнал реєстрації заяв щодо передачі в натурі земельних часток (паїв) в КСП Лідія ;
5) картки форми П-2 зразка 1993 року до трудової книжки колгоспника № НОМЕР_1 ;
6) акти знищення протоколів загальних зборів членів СГВК Лідія за 2002 рік;
8. Роз`яснити ОСОБА_1 , що на виконання рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 04 квітня 2019 року у справі № 663/3254/18 правлінням СВК Лідія на засіданні, що відбулося 18 вересня 2019 року за його участі, відповідно до вимог статей 18 , 19, 20 Закону України Про звернення громадян було розглянуто його звернення від 26 липня 2018 року (дата реєстрації 27 липня 2018 року), 11 вересня 2018 року, 14 вересня 2018 року, 18 вересня 2018 року та на порушені в них питання надано вичерпну відповідь, а також виплачено через касу кооперативу присуджені за рішенням суду грошові кошти у розмірі 2 565,16 грн.
Отже, на даний час вказане рішення Скадовського районного суду Херсонської області є виконаним.
9. Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до пунктів 1, 2, 17 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 , за відсутності відповідних записів у трудовій книжці трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
10. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі незгоди з рішенням правління СВК Лідія від 18 вересня 2019 року воно може бути оскаржене до Скадовського районного суду Херсонської області у порядку, передбаченому нормами цивільного процесуального законодавства України.
Отримавши від боржника (СВК Лідія ) копію витягу із протоколу засідання членів правління від 18 вересня 2019 року, старший державний виконавець Скадовського РВ ДВС ОСОБА_5 10 жовтня 2019 року прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України Про виконавче провадження у зв`язку із фактичним повним виконанням рішення.
ОСОБА_1 не погоджується з висновком державного виконавця про повне виконання рішення суду, стверджуючи про те, що правлінням СВК Лідія 18 вересня 2019 року прийняті рішення щодо питань, зокрема, про видачу дубліката трудової книжки, яких він у своїх зверненнях не порушував, а натомість порушені ним питання щодо надання йому можливості ознайомитися із документами, які стосуються періоду його трудової діяльності в КСП ім. Кірова, правонаступником якого є СВК Лідія , та процесу розподілу майнових і земельних паїв сільськогосподарського підприємства та кооперативу, вирішені поверхово та не об`єктивно.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права .
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими та підстав для їх скасування немає.
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .
Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспоренні права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовані Законом України Про виконавче провадження .
Відповідно до статей 1, 5 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону , а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .
За положеннями статті 63 Закону України Про виконавче провадження , яка регулює порядок виконання рішень, за якими боржник, зокрема зобов`язаний вчинити певні дії, до яких відноситься судове рішення, що є предметом примусового виконання у спірних правовідносинах, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, визначено, що виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії, здійснюється у порядку, визначеному статтею 63 Закону України Про виконавче провадження .
У разі невиконання боржником рішення в установлений виконавцем строк на боржника накладається штраф відповідно до статті 75 Закону України Про виконавче провадження та застосовуються інші заходи, передбачені Законом.
Таким чином, повноважень державного виконавця при виконанні рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії, законом віднесено право здійснювати перевірку виконання рішення боржником, накладати на боржника штраф у разі невиконання ним без поважних причин рішення, вживати заходів примусового виконання рішення у разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, з надісланням органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, а у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Отже, у примусовому порядку може бути виконаним лише те рішення, яким боржник зобов`язаний вчинити конкретну дію і, якщо така дія не може бути вчинена без участі боржника, заходи примусового виконання такого рішення, як і повноваження виконавця здійснювати аналіз повноти та якості його виконання, законом не передбачено.
У виконавчому провадженні, що є предметом оскарження у цій справі, боржник - СВК Лідія зобов`язаний розглянути звернення ОСОБА_1 від 26 липня 2018 року, 11 вересня 2018 року, 14 вересня 2018 року та 18 вересня 2018 року за участі останнього і надати обґрунтовану, з посиланням на закон відповідь на питання, поставлені в указаних зверненнях.
При цьому резолютивна частина судового рішення та виданий на підставі цього рішення виконавчий лист не містять вказівки на те, які саме питання були порушені ОСОБА_1 у зазначених зверненнях та яким по суті має бути прийняте за наслідком розгляду цих звернень рішення боржника.
З огляду на вказане суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що закриваючи виконавче провадження з підстав фактичного виконання у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, державний виконавець діяв відповідно до Закону України Про виконавче провадження та у межах наданих йому повноважень.
При цьому суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що державний виконавець правомірно не складав акт про виконання за участю сторін виконавчого провадження, на необхідність складання якого вказує заявник, оскільки вчинення такої дії не передбачено статтею 63 Закону України Про виконавче провадження під час виконання рішень, за яким боржник зобов`язаний вчинити певні дії. Вказаною нормою передбачено складання виконавцем відповідного акта лише під час виконання рішення про заборону вчинити певні дії або про утримання вчинення певних дій за наслідком доведення до відома боржника резолютивної частини такого рішення.
Суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано вважали, що фактом, який підтверджує виконання рішення у спірному виконавчому провадженні, є рішення правління СВК Лідія від 18 вересня 2019 року. При цьому не зазначення державним виконавцем обов`язку боржника розглянути звернення ОСОБА_1 від 14 вересня 2018 року, як про це зазначено у виконавчому листі, не вплинуло на належне виконання судового рішення, оскільки вказане питання було предметом розгляду СВК Лідія , що підтверджується змістом рішення від 18 вересня 2019 року.
Посилання заявника на те, що надані боржником державному виконавцю копії витягів із протоколу засідання членів правління СВК Лідія від 18 вересня 2019 року містять розбіжності із оригіналом цього протоколу (зокрема, щодо його номера (витяг з протоколу № 8, а оригінал № 4), номера, під яким у порядку денному зазначено питання щодо виконання рішення суду (№ 4 в копії та № 3 в оригіналі), а також зазначення в шостому та сьомому пунктах рішення правління в копії - надати копії витягів із необхідних документів та роз`яснити ОСОБА_1 , що СВК Лідія не може надати йому для ознайомлення оригінали відповідних документів через їх відсутність в кооперативі замість надати копії цих же документів та відмовити у наданні копій цих же документів через їх відсутність в оригіналі рішення), не можуть бути підставою для визнання неправомірною постанови про закриття виконавчого провадження, оскільки, як установлено судом ці розбіжності не мають правового значення при наданні оцінки правомірності рішення державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження при наведених обставинах, а стосуються правовідносин ОСОБА_1 із СВК Лідія , захист прав заявника у яких не може бути здійснено в обраний ним спосіб.
Посилання заявника на те, що суди не дослідили усі зібрані у справі докази і не дали їм належної оцінки до уваги не приймаються, оскільки встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, а суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
При цьому порушень порядку надання та отримання доказів судом не встановлено, оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій.
Таким чином, доводи касаційної скарги, які є подібними доводам апеляційної скарги, мотивована відповідь на які надана судом апеляційної інстанції, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а у значній мірі зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому їх відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись статтями 402, 403, 409, 410, 416, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Скадовського районного суду Херсонської області від 12 серпня 2020 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 22.09.2021 |
Оприлюднено | 07.10.2021 |
Номер документу | 100141562 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Сакара Наталія Юріївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні