Ухвала

від 04.10.2021 по справі 317/2847/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

04 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 317/2847/17

провадження № 61-15274ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю МОНОЛІТ - Н на постанову Запорізького апеляційного суду від 03 серпня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ІСТ САЙД ДЕВЕЛОПМЕНТ , Товариства з обмеженою відповідальністю МОНОЛІТ - Н , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни, Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, про усунення перешкод у розпорядженні нежилим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

10 вересня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю МОНОЛІТ - Н подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Запорізького апеляційного суду від 03 серпня 2021 року у вказаній справі.

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки заявником сплачено судовий збір за подання касаційної скарги у меншому розмірі, ніж передбачено положеннями Закону України Про судовий збір .

До касаційної скарги додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 4 540,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік встановлено, що з 01 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1 600,00 грн.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається зі змісту касаційної скарги заявником оскаржується судове рішення у частині задоволення п 'ятьох вимог немайнового характеру.

У випадку коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону України Про судовий збір ).

Відповідно до підпункту сьомого пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Закону України Про судовий збір судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Таким чином, судовий збір за подання касаційної скарги становить 6 400,00 грн (1 600,00 грн ? 0,4 ? 5 ? 200 %).

Отже, заявнику необхідно доплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1 860,00 грн (6 400,00 грн - 4 540,00 грн).

Судовий збір має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) .

На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, оскільки скаржником порушено вимоги частини 2 статті 389 та пункту 5 частини 2 статті 392 ЦПК України , а саме не обґрунтовано належним чином підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

При цьому під порушенням норм матеріального та процесуального права розуміється певна (певні) норма (норми) певного закону (законів), у випадках передбачених частиною 2 статті 376 ЦПК України (порушення норм матеріального права) або здійснення процесуальних дій всупереч приписам процесуального закону (порушення норм процесуального права).

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, на постанови Верховного Суду, не зазначаючи яку конкретну норму права суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому всупереч цим постановам, та не навів арґументів щодо того, що ці висновки стосуються норм права, застосованим судом апеляційної інстанції. Таке обґрунтування наявності підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України не можна визнати належним.

Так, з касаційної скарги вбачається, що заявник оскаржує судове рішення зокрема і з підстав відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносин (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається стосовно яких норм права відсутній висновок Верховного Суду.

Зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, заявник вмотивовано не обґрунтував стосовно яких саме правовідносин та норм права відсутній висновок Верховного Суду і як це впливає на вирішення справи, а лише формально послався на цю підставу, як підставу касаційного оскарження.

Тому заявнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, із зазначенням підстав касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, зокрема, відповідно до пункту 3 частини другої статті 389 цього Кодексу навести у касаційній скарзі стосовно яких конкретних правовідносин та норм права відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявниці строку для усунення недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю МОНОЛІТ - Н на постанову Запорізького апеляційного суду від 03 серпня 2021 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Петров