Рішення

від 05.10.2021 по справі 640/26218/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/136

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2021 року м. Київ № 640/26218/19

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ватага Телеком" до Державної податкової служби України провизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії Суддя О.В.Головань

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 02.12.2019 №1342463/39153905 про відмову в реєстрації податкової накладної №219 від 06.11.2019; зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 06.11.2019 №219 датою її фактичного подання.

Ухвалою суду від 21.01.2020 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

09.04.2020 року від відповідача - Головного управління ДПС у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ватага Телеком" (04213, м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, б. 32, кв. 104, код ЄДРПОУ 39153905) зареєстроване як юридична особа 28.03.2014; перебуває на обліку в якості платника податків у Головному управлінні ДПС у м. Києві, ДПІ в Оболонському районі; 43.21 Електромонтажні роботи (основний).

Здійснюючи господарську діяльність, ТОВ "Ватага Телеком", як покупець, уклало з ФОП ОСОБА_1 , як постачальником, Договір №18/10/18 від 18.10.2018 року, згідно умов якого постачальник зобов`язується поставити покупцю визначене цим Договором обладнання, а покупець зобов`язується прийняти вказане обладнання та оплатити його на підставі рахунку фактури (п. 1.1.).

Відповідно до п. 1.2. Договору під обладнанням, що є предметом поставки за цим Договором, розуміється обладнання згідно Специфікації Додатків, які додаються до Договору після виставлення рахунків фактури.

Обладнання поставляється протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту оплати (п. 2.1.).

Згідно із пунктом 4.1. Договору покупець оплачує поставлене постачальником обладнання за ціною, згідно Специфікації, які додаються до цього Договору.

В силу положень пункту 5.1. Договору покупець сплачує постачальнику 100% загальної ціни обладнання, протягом 5 робочих днів з дня підписання цього Договору, а поставка здійснюється на умовах Інкотермс (в редакції 2010 року) - EXW (склад Продавця). Пунктом отримання обладнання за цим Договором є склад продавця за адресою: АДРЕСА_1 (п. 6.1.).

Згідно із пунктом 6.2. Договору перехід права власності на обладнання, що є предметом поставки за цим Договором, відбувається в момент підписання видаткової накладної.

Специфікацією - додаток №87 до Договору №18/10/18 поставки обладнання від 18.10.2018 сторони погодили загальну вартість обладнання, що поставляється за цією Специфікацією і яка становить 60210, 00 грн. Пунктом отримання обладнання за цим Договором є склад постачальника за адресою: АДРЕСА_1 .

На виконання умов вказаного договору постачальником - ФОП ОСОБА_1 виписано рахунок на оплату №91 від 18.11.2019 року на загальну суму 60 210,00 грн., у тому числі ПДВ: нуль гривень.

Також сторонами складено та підсипано видаткову накладну №91 від 18є.11.2019 року, виписану на підставі рахунку на оплату покупцю №0000000091 від 18.11.2019 року на поставку обладнання у кількості 13 найменувань на загальну суму 60 210,00 грн., в тому числі ПДВ: нуль гривень.

Згідно платіжного доручення №1234 від 26.11.2019 позивачем перераховано на користь ФОП ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 60210,00 грн. з призначенням платежу "оплата за товар згідно рахунку №91 від 18.11.19р. без ПДВ.".

Як вбачається з матеріалів справи, частина отриманого обладнання від ФОП ОСОБА_1 була реалізована ТОВ "Ватага Телеком" іншому суб`єкту господарювання, а саме: ТОВ "СІЛЬПО-ФУД", що підтверджується копією договору №0509/1709 поставки обладнання від 05.09.2017 року, рахунком на оплату №246 від 27.09.2019 року на загальну суму 107 763,60 грн., в тому числі ПДВ 17 960,00 грн., видатковою накладною №218 від 19.11.2019 року на загальну суму 66 363,60 грн., в тому числі ПДВ 11 060,60 грн. (обладнання), актом надання послуг №218 від 19.11.2019 року на загальну суму 41 400, 00 грн., в тому числі ПДВ 6 900,00 грн. (налаштування обладнання, пуско-наладні роботи, інсталяційні роботи).

У зв`язку із здійсненням господарської операції із ТОВ "СІЛЬПО-ФУД" позивачем складено та направлено засобами телекомунікаційного зв`язку податкову накладну від 06.11.2019 №219 року.

Згідно квитанцією з Автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України №9279817616 від 25.11.2019 року реєстрація податкової накладної №219 від 06.11.2019 року зупинена з причин: "Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК №219 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 61.90.10-00.00,8517,8529, 8536, 8544 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп. 2.1 п. 2 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій". ПН/РК відповідає вимог пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризикованості платників податку". Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. .

ТОВ "Ватага Телеком" було надіслано засобами телекомунікаційного зв`язку до Головного управління ДПС у м. Києві бухгалтерську довідку до повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним (ПН №219 від 06.11.2019р.) вих. №п-26/2019 від 26.11.2019 року, а також копії документів: оборотно-сальдова відомість товарів на складі станом на 01.01.20149 року, штатний розклад; документи, що підтверджують відвантаження товарів та послуг: договір №0509/1709 від 05.09.2017, специфікація №32, додаток №64 до договору №0509/1709 від 05.09.2017, умови поставки №32 від 01.11.2019, додаток №63 до договору №0509/1709 від 05.09.2017, рахунок на плату №246 від 27.09.2019 року, видаткова накладна №218 від 19.11.2019, акт надання послуг №218 від 19.11.2019, копія банківської виписки від 06.11.2019 року; документи, що підтверджують походження товарів: договір №18/10/18 з ФОП ОСОБА_1 від 18.10.2018 року, рахунок №91 від 18.11.2019 року на суму 60210,00 грн., видаткова накладна №91 від 18.11.2019 року на суму 60210,00 грн., копію платіжного доручення №1234 від 26.11.2019 року.

Комісія, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийняла рішення №1342463/39153905 від 02.12.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №219 від 06.11.2019 року на суму 107 763,60 грн., в т.ч. ПДВ 17 960,60 грн. з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ватага Телеком" - вважає протиправним рішення щодо відмови реєстрації податкової накладної та просить суд його скасувати, оскільки позивачем виконано вимоги законодавства щодо оформлення на подання на реєстрацію податкової накладної, а також щодо надання ним пояснень та документів на підтвердження реальності господарської операції, які не були враховані відповідачами.

При цьому, позивач вказує, що оскаржуване рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, породжує їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації його права або виконання обов`язку.

Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши, що позивачем не надано всіх необхідних документів відповідно до чинного законодавства, на підтвердження реальності господарської операції .

Відповідач - Державна податкова служба України - відзиву на позовну заяву не подала, відношення до позову не висловила, заяв та клопотань до суду не надходило.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Згідно підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ватага Телеком" вищезазначені вимоги виконало, правомірна склало податкову накладну №219 від 06.11.2019 року та направило її на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Щодо підстав відмови у реєстрації вказаної податкової накладної, суд зазначає наступне .

За приписами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовід, якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пункт. 201.1 цієї статті та/або пункт. 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 204) (далі - Порядок №1246; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1246 податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пункт. 192.1 статті 192 та пункт. 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно з підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок зупинення реєстрації ПН/РКРН № 117).

Відповідно до пунктів 5, 6, 7 Порядку зупинення реєстрації ПН/РКРН № 117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна /розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Зі змісту квитанцій №9279817616 від 25.11.2019 року вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність направленої позивачем на реєстрацію податкової накладної критеріям ризиковості платника податку, визначених пп. 1.6 п. 1, пп. 2.1 п. 2 "Критеріїв ризиковості платника податку".

Відповідно до пункту 13 Порядку зупинення реєстрації ПН/РКРН № 117, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 10 Порядку зупинення реєстрації ПН/РКРН №117 передбачено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На час виникнення спірних правовідносин критерії ризиковості платника податку були затверджені Листом ДФС України № 4065/99-99-07-05-04-18 від 05.11.2018 року. При цьому пп. 1.6 п. 1 зазначених Критеріїв містить сім підстав можливості віднесення платника податків до ризикових.

Також, у цьому ж пункті Критеріїв зазначено, якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Водночас, контролюючим органом всупереч вимог пункту 13 Порядку зупинення реєстрації ПН/РКРН №117 не конкретизовано, саме на якій підставі позивача було віднесено до ризикових, не надано посилання на рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві про внесення платника податків до переліку ризикових, що, у свою чергу, позбавило платника податків можливості визначити межі необхідних пояснень та документів щодо його належності чи неналежності до ризикованих платників податків.

Окрім цього, як встановлено під час розгляду справи, реєстрацію податкових накладних позивача зупинено також з підстав визначених підпунктом 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості платника податку.

Згідно з 2.1 пункту 2 якого визначено, що податкові накладні/розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Суд звертає увагу, що застосовуючи критерії ризиковості, визначені у листі ДФС України від № 4065/99-99-07-05-04-18 від 05.11.2018 року, ГУ ДПС України у м. Києві не було враховано, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18.

У той же час, згідно з пунктами 14, 15 Порядку зупинення реєстрації ПН/РКРН №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктами 18-21 Порядку зупинення реєстрації ПН/РКРН № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

З огляду на положення пункту 19 Порядку зупинення реєстрації ПН/РКРН №117, рішення про зупинення реєстрації податкової накладної та відмову у реєстрації податкової накладної в даному разі прийнято Комісією регіонального рівня - Головного управління ДПС у м. Києві.

Згідно з пунктом 27 Порядку зупинення реєстрації ПН/РКРН №117 рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

З аналізу зазначених норм, Суд доходить висновку про необхідність зазначення у квитанціях конкретного переліку документів, що необхідні для реєстрації окремої податкової накладної у межах виключного переліку документів, що зазначені у пунктах 14, 15 Порядку № 117.

У той же час у квитанції №9279817616 від 25.11.2019 року використано загальне формулювання щодо пропозиції надання документів, що є необхідними для реєстрації поданих податкових накладних.

Дане формулювання, у порушення принципу чіткої визначеності рішення суб`єкта владних повноважень, не містить достатньої інформації для виправлення недоліків, що призвели до зупинення реєстрації податкової накладної.

Така поведінка контролюючого органу поставила позивача у невизначене положення та позбавила його можливості надати конкретні документи, що необхідні для здійснення контролюючим органом реєстрації податкової накладної.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивач надав контролюючому органу первинні документи, які підтверджують факт придбання і походження товару та його подальшу поставку. Надані документи за своєю формою відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а за своїм обсягом відповідають переліку документів, що визначені пунктами 14, 15 Порядку зупинення реєстрації ПН/РКРН № 117, що свою чергу є достатньою підставою для реєстрації податкової накладної.

Отже, не вказавши у Квитанції №9279817616 від 25.11.2019 ні критерій ризиковості платника податку, ні підстав віднесення його до категорії ризикованих, ні конкретного переліку документів, які необхідні для реєстрації податкової накладної №219 від 06.11.2019 року ГУ ДПС у м. Києві необґрунтовано зупинив реєстрацію податкової накладної №219 від 06.11.2019 року., необґрунтовано прийняв рішення від 02.12.2019 №1342463/39153905 про відмову в реєстрації податкової накладної.

Суд звертає увагу, що головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв`язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Тобто, рішення відповідача не відповідає наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжує його неоднозначне трактування, що, у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Окремо суд зазначає, що відсутність чітко виписаної у законодавстві процедури, що передбачала б зрозумілі підстави для відмови у реєстрації податкової накладної, не може бути поставлена у провину позивачу, тоді як відповідальність за це має нести держава (в даному випадку в особі відповідача як контролюючого органу).

Згідно пункту 70 рішення Європейського суду з прав людини у справі RYSOVSKYY v. UKRAINE (Рисовський проти України), заява № 29979/04, Судом проаналізовано поняття "належне урядування", а саме.

Аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119) (http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-107088).

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачами не доведено правомірності рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві про відмову реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з чим, наявні підстави для визнання такого рішення протиправним та скасування, а також зобов`язання вчинити дії з реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.

Також, визнаючи протиправними та скасовуючи оскаржуване рішення, суд вважає вірним обраний позивачем спосіб захисту порушеного права - шляхом зобов`язання контролюючого органу зареєструвати податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини, висловленої у п. 50 рішення від 13.01.11р. по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04), ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".(http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-102814).

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки спір виник внаслідок протиправного рішення Головного управління ДПС у м. Києві, зважаючи, що Державна податкова служба України є відповідачем лише з причин наявності в останньої виключних повноважень реєструвати податкові накладні після оскарження рішень про відмову в реєстрації таких, всі судові витрати, що підлягають розподілу слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 139, 241-246, 255, 257-262, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1342463/39153905 від 02.12.2019 року.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватага Телеком" №219 від 06.11.2019 датою її фактичного подання на реєстрацію.

4. Присудити до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код 43005393) в особі відокремленого підрозділу - Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, місцезнаходження: Україна, 04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватага Телеком" (04213, м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, б. 32, кв. 104, код ЄДРПОУ 39153905; адреса для листування: 04213, м. Київ, а/с 29) 1921,00 грн. судового збору.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 05.10.2021 р.