Ухвала

від 26.04.2023 по справі 640/26218/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/26218/19

УХВАЛА

26 квітня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Степанюка А.Г., суддів Бужак Н.П., Кобаля М.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватага Телеком» до Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ватага Телеком» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення № 1342463/39153905 від 02.12.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 219 від 06.11.2019 та зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 219 від 06.11.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2021 замінено відповідача у справі №640/26218/19 - Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код 43141267) його правонаступником - Державною податковою службою України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код 43005393).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2021 позов задоволено повністю:

- визнано протиправним та скасовано рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1342463/39153905 від 02.12.2019;

- зобов`язано Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватага Телеком» №219 від 06.11.2019 датою її фактичного подання на реєстрацію;

- присуджено до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код 43005393) в особі відокремленого підрозділу - Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, місцезнаходження: Україна, 04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватага Телеком» (04213, м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, б. 32, кв. 104, код ЄДРПОУ 39153905; адреса для листування: 04213, м. Київ, а/с 29) 1921,00 грн судового збору.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві (далі - Апелянт, ГУ ДПС у м. Києві) подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Перевіривши апеляційну скаргу, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11.04.2023 залишив її без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. ст. 295, 296 КАС України. При цьому невідповідність наведеним положенням КАС України виявилася в тому, що Апелянтом пропущено встановлений ч. 1 ст. 295 КАС України процесуальний строк оскарження рішення суду першої інстанції, а клопотання про його поновлення визнано необґрунтованим, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору на суму 2 881,50 грн, а клопотання про відстрочення його сплати визнано необґрунтованим.

Як вбачається за матеріалів справи, копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху ГУ ДПС у м. Києві отримано в електронному кабінеті 11.04.2023 о 17:25, тобто у розумінні ч. 6 ст. 251 КАС України 12.04.2023.

На виконання вимог згаданої ухвали ГУ ДПС у м. Києві подано заяву про усунення недоліків, що якої додано платіжну інструкцію від 19.04.2023 №613 на суму 2 881,50 грн, чим виконані вимоги ухвали суду від 11.04.2023 в частині необхідності надання документу про сплату судового збору.

Також на виконання вимог цієї ухвали Апелянтом до суду направлено заяву, в якій останній просив визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та поновити строки. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що своєчасне подання апеляційної скарги не виявилося можливим через те, що рішення суду та ухвала про заміну відповідача правонаступником на адресу ГУ ДПС у м. Києві не надходили, про їх існування останнє дізналося з Єдиного державного реєстру судових рішень, а згідно відомостей Управління документального забезпечення та електронного документообігу у картотеці вхідної кореспонденції ГУ ДПС у м. Києві рішення Окружного адміністративного суду міста Києва, зокрема від 05.10.2021 у справі №640/26218/19, не ідентифіковано.

Надаючи оцінку викладеним у заяві доводам, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як було встановлено в ухвалі від 11.04.2023 про залишення апеляційної скарги без руху, рішення суду першої інстанції прийнято 05.10.2021. Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції було 04.11.2021. Проте апеляційну скаргу подано до суду апеляційної інстанції 10.04.2023, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.

Верховний Суд, зокрема, у постанові від 08.02.2023 у справі № 717/314/22, зазначив, що, оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

В ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху було наголошено, що хоча станом на 05.10.2021 ГУ ДПС у м. Києві не було учасником справи, адже згідно ухвали суду від 05.10.2021 ГУ ДПС у м. Києві було замінене правонаступником - ДПС України, однак доказів, що ДПС України як правонаступник ГУ ДПС у м. Києві (згідно ухвали суду від 05.10.2021, яка набрала законної сили та оскаржена не була) не отримувало копії оскаржуваного рішення, до апеляційної скарги не надано. Не надано таких документів і на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Крім іншого, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що до електронного кабінету ГУ ДПС у м. Києві 26.02.2022 о 07:14 було доставлено копію ухвали від 05.10.2021 про заміну сторони у справі правонаступником, що, з урахуванням викладеного, давало можливість контролюючому органу після відновлення роботи через простій у межах розумного строку скористатися правом на апеляційне оскарження рішення суду у цій справі. Водночас, як було підкреслено вище, апеляційна скарга подана до Шостого апеляційного адміністративного суду лише 10.04.2023.

При цьому, на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху контролюючим органом не надано пояснень щодо неможливості ознайомлення із змістом рішення суду від 05.10.2021 після отримання 26.02.2022 в електронному кабінеті копії ухвали від 05.10.2021 про заміну відповідача правонаступником.

З приводу твердження ГУ ДПС у м. Києві про те, що Управлінням документального забезпечення та електронного документообігу справ не вдалося ідентифікувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2021 у справі №640/26218/19, що, на переконання судової колегії, свідчить про документально підтверджений факт ненадходження на адресу Апелянта копії рішення суду у цій справі, судова колегія зазначає, що неналежна організація процесу із отримання документів у підсистемі «Електронний суд» у зв`язку з чим, як стверджує ГУ ДПС у м. Києві, останнє не було обізнано про прийняття ухвали від 05.10.2021 про заміну відповідача правонаступником, та як наслідок виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для можливості визнання поважними причин пропуску ГУ ДПС у м. Києві строку на апеляційне оскарження рішення суду від 05.10.2021, пропущеного більш ніж на один рік. Інших доводів поважності причин пропуску строку Апелянтом не зазначено.

У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеєр проти Бельгії»).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення доводів Апелянта щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.

Указана позиція узгоджується й з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 02.12.2021 у справі № 620/4510/20.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Приписи ч. 3 ст. 299 КАС України визначають, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне у відкритті апеляційного провадження відмовити та повернути апеляційну скаргу Апелянту.

Керуючись ст. ст. 248, 299, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватага Телеком» до Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Повернути Апелянту апеляційну скаргу та додані до неї матеріали.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді Н.П. Бужак

М.І. Кобаль