Ухвала

від 30.09.2021 по справі 642/5066/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 11-сс/818/1456/21 Доповідач: ОСОБА_1

Справа № 642/5066/17 Слідчий суддя: ОСОБА_2

№ 1-кс/642/1965/21

Категорія:у порядкуКПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря - ОСОБА_5 ,

представника власника майна - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 07.07.2021 про відмову у відкритті провадження за скаргою клопотанням адвоката ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_7 , про скасування арешту на майно,

встановила:

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 07.07.2021 відмовлено у відкритті провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_7 , про скасування арешту на майно.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді адвокат ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_7 , подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 07.07.2021 скасувати та постановити нову, якою клопотання адвоката ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_7 , про скасування арешту на майно, повернути до суду першої інстанції для відкриття провадження по справі та розгляду по суті.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскільки арешт на майно накладено в порядку, передбаченому КПК України, та особа, яка вважає, що такими діями порушено її право на майно, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, а останнє закрив своєю постановою слідчий, має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту в порядку кримінального судочинства.

Зважаючи на наявність актуальної практики Верховного суду, яка чітко встановлює, що саме до повноважень слідчого судді в порядку, встановленому статтею 174 КПК України, особа після закриття слідчим кримінального провадження може звернутися із клопотанням про скасування арешту майна, заявники вважали, що слідчий суддя неправомірно відмовив у відкритті провадження за їх клопотанням.

Заслухавши доповідь судді, представника власника майна ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 , яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відмовляючи у відкритті провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_7 , слідчий суддя зазначав, що питання щодо скасування арешту майна в межах кримінального провадження, що є закритим, має вирішуватись судом цивільної юрисдикції, тому слідчий суддя позбавлений можливості прийняти до розгляду аргументи заявника, викладені у відповідному клопотанні.

З таким висновком слідчого судді суд апеляційної інстанції погодитись не може, виходячи з наступного.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно з частиною третьою статті 26 КПК України 2012 року слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Окремою формою судової діяльності відповідно до КПК України 2012 року є судовий контроль, який реалізує слідчий суддя, за додержанням законів органами досудового розслідування та прокурором. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов`язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини як на стадії досудового розслідування кримінального провадження, так і після його закінчення.

На слідчого суддю покладена функція судового контролю за дотриманням прав і свобод осіб у кримінальному провадженні, зокрема, під час досудового розслідування пункт 18 частини першої статті 3 КПК України), і він наділений повноваженнями накладати арешт на майно та його скасовувати (статті 173 і 174 цього Кодексу). Окрім того, у КПК України не містить заборони ініціювати перед слідчим суддею, коли кримінальне провадження вже закрив слідчий, питання про скасування арешту на майно, накладеного під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді на підставі приписів цього Кодексу.

В силу положень статті 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Окрім того, положеннями КПК України 2012 року не заборонено ініціювати перед слідчим суддею питання про скасування арешту на майно, накладеного під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді на підставі приписів цього Кодексу після закриття кримінального провадження.

При цьому, слід врахувати практику Верховного Суду, викладених у його судових рішеннях.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду вказала, що для гарантування прав і свобод осіб, на майно яких ухвалою слідчого судді за КПК України 2012 року накладений арешт у кримінальному провадженні, саме слідчий суддя, здійснюючи судовий контроль, повноважний за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна в порядку, передбаченому частиною другою статті 174 цього Кодексу, вирішити питання про скасування такого арешту після закриття слідчим кримінального провадження.

Таким чином, у разі, якщо арешт на майно накладено в порядку, передбаченому КПК України 2012 року, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право на майно, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, а останнє закрив своєю постановою слідчий, має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту в порядку кримінального судочинства. Такий порядок захисту права на майно є ефективним, оскільки забезпечить відновлення права власника або іншого володільця майна, на яке був накладений арешт слідчим суддею у кримінальному провадженні.

Таку правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 727/2878/19 від 30.06.2020, а також аналогічна правова позиція міститься у Постанові Верховного суду у справі № 554/7009/19 від 10.03.2021.

З метою встановлення чіткого критерію визначення юрисдикції суду під час вирішення питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК України 2012 року, та нескасованого після закриття слідчим кримінального провадження, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30.06.2020 у справі № 727/2878/19 (провадження № 14- 516цс19) вирішила відступити від висновку, сформульованого в пункті 49 постанови від 15.05.2019 у справі № 372/2904/17-ц, у тій частині, що питання про скасування арешту майна, накладеного за КПК України 2012 року, після закриття слідчим кримінального провадження слід вирішувати за правилами цивільного судочинства.

У постанові від 30.06.2020 у справі № 727/2878/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що спори про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами КПК України 1960 року та незнятого за цим Кодексом після закриття кримінальної справи, слід розглядати за правилами цивільного судочинства. Натомість питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК України 2012 року та нескасованого після закриття слідчим кримінального провадження, має вирішувати слідчий суддя за правилами кримінального судочинства.

Отже, враховуючи вищезазначені норми КПК України та практику Верховного Суду, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді не містить належного обґрунтування відмови у відкритті провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_7 , про скасування арешту майна, який був накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 11.10.2017 в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12017220510002505 від 10.10.2017, а відтак, є незаконною та необґрунтованою.

З оглядуна неправильнезастосування слідчимсуддею положеньКПК Українита неврахування правовихпозицій ВерховногоСуду,викладених упостановах усправах №727/2878/19від 30.06.2020,№ 554/7009/19від 10.03.2021,суд апеляційноїінстанції доводиапеляційної скаргивважає обґрунтованимита приходитьдо висновкупро скасуванняухвали слідчогосудді таповернення матеріалівза клопотаннямадвоката ОСОБА_6 ,яка дієв інтересах ОСОБА_7 , проскасування арештуна майно до суду першої інстанції для розгляду по суті за відсутності інших процесуальних перешкод.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424 КПК України, -

постановила:

Апеляційну скаргу представника власникамайна ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Ленінського районногосуду м.Харкова від07.07.2021 скасувати і постановити нову ухвалу.

Матеріали за клопотанням адвоката ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_7 , про скасування арешту на майно, - повернути до суду першої інстанції на новий розгляд за відсутності інших процесуальних перешкод.

Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.

Головуючий

Судді: