Ухвала

від 07.07.2021 по справі 642/5066/17

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

07.07.2021

Справа №642/5066/17

Провадження № 1-кс/642/1965/21

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

07 липня 2021 року м. Харків

Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , про скасування арешту на майно, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням, в якому просить скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 11.10.2017 на об`єкт нерухомості за адресою: м. Харків, вул. Риківська, 24.

В обґрунтування клопотання зазначено, що ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 11.10.2017 клопотання старшого слідчого судді Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 було задоволено частково в межах кримінального провадження №12017220510002505 від 10.10.2017 накладено арешт на об`єкт нерухомості за адресою: м. Харків, вул. Риківська, 24, в накладенні арешту на статутний фонд ТОВ «Псилогос» відмовлено. 23.08.2018 постановою слідчого СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 вказане кримінальне провадження було закрито, тому на даний час відпали підстави для застосування вищевказаного арешту.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті провадження за клопотанням, виходячи з наступного.

Відповідно дост. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цьогоКодексуарешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другійстатті 167 цього Кодексу. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 11.10.2017 клопотання старшого слідчого судді Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 було задоволено частково в межах кримінального провадження №12017220510002505 від 10.10.2017 накладено арешт на об`єкт нерухомості за адресою: м. Харків, вул. Риківська, 24, в накладенні арешту на статутний фонд ТОВ «Псилогос» відмовлено.

Постановою слідчого СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 від 23.08.2018 кримінальне провадження №12017220510002505 від 10.10.2017 було закрито у зв`язку з відсутністю складу злочину кримінального равопорушення.

Ст. 174 КПК Українипередбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 6ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 року по справі N 372/2904/17-ц, провадження N 14-496цс18 визначено, що слідчий суддя наділений повноваженнями приймати рішення про припинення застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна виключно під час досудового розслідування, розпочатого шляхом внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань у порядку, встановленому чиннимКПК України. Процедури вирішення означених питань за межами кримінального провадженняКПК Українине передбачає.

Кримінальні процесуальні правовідносини виникають, змінюються та припиняються на підставі норм кримінального процесуального права. Закриття кримінального провадження є юридичним фактом, який припиняє кримінальні процесуальні відносини. Зокрема, після прийняття процесуального рішення у вигляді закриття кримінального провадження, арешт майна, застосований у кримінальному провадженні як засіб його забезпечення, втрачає відповідну концептуальну властивість.

Із припиненням кримінального провадження арешт майна стає публічним обтяженням права власності, підстави для подальшого існування якого відпали. Причому втрачається можливість застосування специфічного порядку скасування такого обтяження, зумовленого кримінальними процесуальними відносинами.

Із огляду на зазначене, будь-які публічно-правові процедури, які з тих чи інших причин не завершені до закриття кримінального провадження, з моменту такого закриття втрачають кримінальний процесуальний характер. Арешт майна у такому разі з заходу забезпечення кримінального провадження перетворюється на неправомірне обмеження права особи користуватися належним їй майном.

Водночас вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першоїстатті 19 ЦПК Україниможуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції.

ЧиннийКПК Українине передбачає прийняття слідчим суддею такого рішення, як відмова у відкритті провадження за клопотанням про скасування арешту майна.

Ч. 5, 6ст. 9 КПК Українивизначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У випадках, коли положення цьогоКодексуне регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першоюстатті 7 цього Кодексу.

Оскільки питання щодо скасування арешту майна в межах кримінального провадження, що є закритим, має вирішуватись судом цивільної юрисдикції, слідчий суддя позбавлений можливості прийняти до розгляду аргументи заявника, викладені у відповідному клопотанні, тому, керуючись загальними засадами кримінального провадження, тим, що чиннийКПК Українимає інститут попередньої перевірки матеріалів, що підлягають розгляду слідчим суддею (ст. 303-304 КПК України) та у ньому імплементовані процесуальні рішення у вигляді повернення такого матеріалу або відмова у відкритті провадження за ним, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження за вказаним клопотанням.

Керуючись викладеним та ст.7,9,22,26,170,174 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , про скасування арешту на майно.

Клопотання адвоката ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , про скасування арешту на майно повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику, що він має право звернутись з позовом про скасування арешту майна в порядку цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1