Постанова

від 28.09.2021 по справі 632/1330/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

28 вересня 2021 року

м. Харків

справа № 632/1330/19

провадження № 22-ц/818/507/21

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря - Сізонової О.О.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - Олексіївська сільська рада об`єднаної територіальної громади Первомайського району Харківської області, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірми Україна Нова ,

треті особи - сектор державної реєстрації Первомайської районної державної адміністрації Харківської області та Первомайська місцева прокуратура Харківської області

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Олексіївської сільської ради об`єднаної територіальної громади Первомайського району Харківської області, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми Україна Нова , третя особа: сектор державної реєстрації Первомайської районної державної адміністрації Харківської області та Первомайська місцева прокуратура Харківської області про визнання недійсним свідоцтва про право власності та договору оренди земельної ділянки , повернення в натурі безпідставно набутого майна за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми Україна Нова на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 23 липня 2020 року, постановлене під головуванням судді Библіва С.В. в залі суду в місті Первомайський Харківської області (повний текст судового рішення складено 30 липня 2020 року), -

в с т а н о в и в:

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Олексіївської сільської ради об`єднаної територіальної громади Первомайського району Харківської області, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми Україна Нова , третя особа: сектор державної реєстрації Первомайської районної державної адміністрації Харківської області та Первомайська місцева прокуратура Харківської області про визнання недійсним свідоцтва про право власності та договору оренди земельної ділянки , повернення в натурі безпідставно набутого майна.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 23 липня 2020 року позов задоволено. Визнано недійсним з моменту видання, тобто з 10.09.2015 року, Свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 видане 10.09.2015 року на ім`я Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області (відносно комунальної власності на земельну ділянку кадастровий № 6324580500:11:000:0061, площею 9,1773 га в межах Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області). Визнано недійсним з моменту укладення, тобто з 29.07.2015 року, Договір оренди земельної ділянки від 29.07.2015 року, укладений між Олексіївською сільською радою Первомайського району Харківської області та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірми Україна Нова , який зареєстровано 11.09.2015 року, щодо оренди земельної ділянки кадастровий № 6324580500:11:000:0061, площею 9,1773 га в межах Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області. Зобов`язано відповідачів Олексіївську сільську раду Первомайського району Харківської області, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірми Україна Нова повернути в натурі ОСОБА_1 безпідставно набуте у власність Олексіївською радою Первомайського району Харківської області, безпідставно набуте в оренду Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірми Україна Нова майно, а саме: земельну ділянку кадастровий № 6324580500:11:000:0061, площею 9,1773 га в межах Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області. Стягнуто з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми Україна Нова на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1152,60 грн. Стягнуто з Олексіївської сільської ради об`єднаної територіальної громади Первомайського району Харківської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 576,30 грн. Повернуто з держави на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1344,70 грн. згідно квитанції від 27.08.2019 року, платіж № 1010405450.

В апеляційній скарзі Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірми Україна Нова просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, та стягнути з ОСОБА_1 на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми Україна Нова понесені судові витрати.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірми Україна Нова зазначає, що позивачка є власником земельної частки (паю), яка розташована в межах Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області. Земельна частка (пай) є правом на умовну земельну частку в гектарах з відповідною грошовою оцінкою без виділення у загальному масиві земель. Натомість спірна земельна ділянка з кадастровим номером № 6324580500:11:000:0061, площею 9,1773 га в межах Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області є сформованою земельною ділянкою, державну реєстрацію якої проведено 02 липня 2015 року. Позивачкою не надано суду доказів того, що вона є власницею саме спірної земельної ділянки. Крім того, відповідач вважає, що ОСОБА_1 неправильно обраний спосіб захисту; а також пропущено строки позовної давності.

Відзиву на апеляційну скаргу не надано.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення та додатково рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 є власником спірної земельної ділянки в порядку спадкування за законом; проте спірна земельна ділянка вже виділена в натурі з присвоєнням кадастрового номеру Олексіївською сільрадою, а рішення щодо оголошення спадщини відумерлою скасоване, тому наявні підстави визнати недійсними свідоцтво про право власності та договір оренди землі з витребуванням її у відповідачів. Клопотання про застосування строків позовної давності задоволенню не підлягає, оскільки про порушення права позивачка дізналася лише у травні 2018 року, після чого вживала заходів для поновлення права.

Проте такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Обравши спосіб захисту, позивач, в силу ст. 12 ЦПК України, зобов`язаний довести правову та фактичну підставу своїх вимог.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної частки (паю) КСП Дружба в територіальних межах Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області, розміром 13,30 умовних кадастрових гектарів без визначення її меж в натурі (на місцевості), згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0185742, виданого 19 серпня 1997 року Первомайською районною державною адміністрацією (а.с.27-28 т.1).

Вказану земельну ділянку позивачка отримала у спадщину після смерті своєї матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.23-26 т.1). Оформити право власності на спадкове майно позивачка не могла через помилку в написанні імені матері в сертифікаті як ОСОБА_3 , а в свідоцтві про смерть ім`я було вказане як ОСОБА_4 .

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 15 серпня 2016 року було встановлено юридичний факт належності ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 , сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0185742 КСП Дружба в територіальних межах Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області, розміром 13,30 умовних кадастрових гектарів без визначення її меж в натурі (на місцевості), виданого 19.08.1997 року Первомайською районною державною адміністрацією на ім`я ОСОБА_2 (а.с.28 т.1).

17 жовтня 2016 року приватним нотаріусом Вовк І.В. було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_1 (а.с.29 т.1). Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з права на земельну частку (пай), розміром 13,30 умовних кадастрових гектарів без визначення її меж в натурі (на місцевості) в КСП Дружба .

Матеріали справи свідчать про те, що рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 09 серпня 2012 року визнано відумерлою спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , а саме: право на земельну частку (пай) площею 13,30 умовних кадастрових гектарів, вартістю 228 841,92 грн.; вказане майно передано у власність територіальної громади Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області (а.с.31 т.1).

27 серпня 2018 року постановою Апеляційного суду Харківської області скасовано рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 09 серпня 2012 року, а заяву Первомайського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області про визнання спадщини відумерлою - залишено без розгляду (а.с.32-36 т.1).

Згідно Відомостей про земельну ділянку Публічної кадастрової карти України вбачається, що земельна ділянка кадастровий № 6324580500:11:000:0061, площею 9,1773 га, розташована на території Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області, перебуває у власності Олексіївської сільської ради, код ЄДРПОУ 04398519, з 10.09.2015 року (а.с.37 т.1).

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що право комунальної власності за Олексіївською сільською радою на земельну ділянку кадастровий № 6324580500:11:000:0061, було зареєстровано 10.09.2015 року (а.с.39 т.1).

29 липня 2015 року Олексіївська сільська рада Первомайського району Харківської області за договором оренди земельної ділянки передала СТОВ АФ Україна Нова в оренду земельну ділянку кадастровий номер 6324580500:11:000:0061, загальною площею 9,1773 га, строком на 10 років (а.с.40-41 т.1).

Як на підставу позовних вимог, ОСОБА_1 посилалася на те, що з жовтня 1995 року саме вона є власником спірної земельної ділянки. При визнанні спадщини відумерлою не було враховано наявності спадкоємиці після смерті її матері, що позбавило її можливості своєчасно оформити спадкові права на землю. У травні 2018 року вона дізналася про те, що належна їй земельна ділянка перебуває у користуванні СТОВ АФ Україна Нова . Вказані обставини позбавляють її права володіти та користуватися майном. У зв`язку з цим, з урахуванням зменшених позовних вимог, (а.с.246 т.1) позивачка просила суд:

1.Визнати недійсним з моменту видання, тобто з 10.09.2015 року, Свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , видане 10.09.2015 року на ім`я Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області (відносно комунальної власності на земельну ділянку кадастровий № 6324580500:11:000:0061, площею 9,1773 га в межах Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області).

2.Визнати недійсним з моменту укладення, тобто з 29.07.2015 року, Договір оренди земельної ділянки від 29.07.2015 року, укладений між Олексіївською сільською радою Первомайського району Харківської області та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірми Україна Нова , який зареєстровано 11.09.2015 року, щодо оренди земельної ділянки кадастровий № 6324580500:11:000:0061, площею 9,1773 га в межах Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області.

3.Зобов`язати відповідачів Олексіївську сільську раду Первомайського району Харківської області, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірми Україна Нова повернути в натурі їй безпідставно набуте у власність Олексіївською радою Первомайського району Харківської області, безпідставно набуте в оренду Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірми Україна Нова майно, а саме: земельну ділянку кадастровий № 6324580500:11:000:0061, площею 9,1773 га в межах Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області.

За змістом ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з ч.2 ст.4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до ч. 3 ст.152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Частиною 1 статті 155 ЗК України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 є власником земельної частки (паю) КСП Дружба в територіальних межах Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області, розміром 13,30 умовних кадастрових гектарів без визначення її меж в натурі (на місцевості), згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0185742, виданого 19 серпня 1997 року Первомайською районною державною адміністрацією (а.с.27-28 т.1).

Земельна ділянка кадастровий № 6324580500:11:000:0061, площею 9,1773 га, яка розташована на території Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області, перебуває у власності Олексіївської сільської ради, код ЄДРПОУ 04398519, з 10.09.2015 року (а.с.37 т.1).

29 липня 2015 року Олексіївська сільська рада Первомайського району Харківської області за договором оренди земельної ділянки передала СТОВ АФ Україна Нова в оренду земельну ділянку кадастровий номер 6324580500:11:000:0061, загальною площею 9,1773 га, строком на 10 років (а.с.40-41 т.1).

Обгрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалася на те, що належна їй земельна ділянка наразі перебуває у користуванні СТОВ АФ Україна Нова на підставі договору оренди від 29.07.2015 року, оскільки незаконно було видано Олексіївській сільській раді Первомайського району Харківської області свідоцтво про право власності на її земельну ділянку. Тобто вимогу про належність їй на праві власності земельної ділянки з кадастровим номером 6324580500:11:000:0061, площею 9,1773 га, позивачка обгрунтовує свідоцтвом про право на спадщину за законом від 17.10.2016 року та сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0185742, виданого 19 серпня 1997 року Первомайською районною державною адміністрацією.

Приписами абз. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власника земельних часток (паїв) передбачено, що право на земельну частку (пай) мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

У відповідності до положень ч.ч.1, 2 ст. 2 цього Закону, основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Частинами 2-4 ст. 3 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власника земельних часток (паїв) передбачено, що особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Відповідно до ст. 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Колегія суддів зауважує, що необхідно розмежовувати поняття земельна ділянка і земельна частка (пай), оскільки ці терміни за своєю правовою природою є різними та не застосовуються в тотожному розумінні.

Водночас земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (частини перші статей 79 та 791 Земельного кодексу України відповідно).

На відміну від земельної ділянки, земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначений в умовних кадастрових гектарах. Місцезнаходження та межі такої земельної частки (паю) не визначені.

Отже, земельна частка (пай) не є земельною ділянкою та не відноситься до об`єктів нерухомого майна, речові права щодо яких підлягають державній реєстрації у порядку, визначеному нормами Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Сертифікат про право на земельну частку (пай) являє собою тільки право на її отримання, а Державний акт це документ, виданий уповноваженим державним органом, що підтверджує право власності громадянина чи юридичної особи на земельну ділянку.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Матеріали справи не містять доказів того, що земельна ділянка, право на яку підтверджене свідоцтвом, що визнано недійсним, є саме тією земельною ділянкою, що була визнана відумерлою спадщиною після смерті ОСОБА_2 .

Позивачка є власником земельної частки (паю) КСП Дружба в територіальних межах Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області, розміром 13,30 умовних кадастрових гектарів без визначення її меж в натурі (на місцевості), тоді як оспорюване нею свідоцтво про право власності на земельну ділянку та оспорюваний договір оренди стосуються земельної ділянки кадастровий номер 6324580500:11:000:0061, площею 9,1773 га, яка розташована на території Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області. Розмір земельних ділянок не співпадає.

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та помилково дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду.

Посилання апелянта на застосування строків давності до спірних правовідносин не приймаються колегією суддів, оскільки позовні вимоги є недоведеними. Правила про позовну давність мають застосовуватись лише тоді, коли буде доведено існування самого суб`єктивного права. У випадку відсутності такого права або коли воно ніким не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а в зв`язку з необґрунтованістю самої вимоги ( абз. 3 п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року N 14 "Про судове рішення у цивільній справі").

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З урахуванням вказаного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

При цьому колегія суддів зауважує, що позивачка не позбавлена права звернутись до Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області за отриманням земельної ділянки в натурі на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0185742, виданого 19 серпня 1997 року Первомайською районною державною адміністрацією, а також на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.10.2016 року.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 2 ч. І ст.374, п.п.2,3,4 ч. 1 ст.376, 381, 382-384, 389,390 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми Україна Нова - задовольнити.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 23 липня 2020 року - скасувати, та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова