Постанова
від 19.01.2022 по справі 632/1330/19
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

19 січня 2022 року

м. Київ

справа № 632/1330/19

провадження № 61-17704св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Олексіївська сільська рада об`єднаної територіальної громади Первомайського району Харківської області, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Україна Нова ,

треті особи: сектор державної реєстрації Первомайської районної державної адміністрації Харківської області, Первомайська місцева прокуратура Харківської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Тимошенко Наталія Іванівна, на постанову Харківського апеляційного суду від 28 вересня

2021 року у складі колегії суддів: Маміної О. В., Пилипчук Н. П.,

Тичкової О. Ю. та на додаткову постанову Харківського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Олексіївської сільської ради об`єднаної територіальної громади Первомайського району Харківської області, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми Україна Нова

(далі - СТОВ Агрофірма Україна Нова ), треті особи: сектор державної реєстрації Первомайської районної державної адміністрації Харківської області, Первомайська місцева прокуратура Харківської області, про визнання недійсними свідоцтва про право власності та договору оренди земельної ділянки, повернення в натурі безпідставно набутого майна.

Позовну заяву мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина

у вигляді земельної ділянки згідно з сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0185742, виданим 19 серпня 1997 року Первомайською районною державною адміністрацією Харківської області. Відповідно до вказаного сертифікату земельна ділянка із земель колишнього Колективного сільсько-господарського Дружба (далі - КСП Дружба ) розташована в межах Олексїївської сільської ради Первомайського району Харківської області, площею 13,30 умовних кадастрових гектарів. Вона є єдиною спадкоємицею, весь час до смерті була зареєстрована та проживала разом з матір`ю, прийняла спадщину, фактично вступила у володіння та користування спадковим майном. Заяви про відмову від спадщини в установленому порядку не подавала.

Зазначала, що в силу похилого віку та стану здоров`я їй досить складно захистити належне їй майно. Оформити право власності на спадкове майно вона не могла через помилку в написанні імені матері в сертифікаті ОСОБА_2 , а в свідоцтві про смерть ім`я було вказане ОСОБА_2 . Вказувала, що вона звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, факту належності ОСОБА_2 вказаного сертифіката.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області

від 15 серпня 2016 року у справі № 632/1648/16-ц встановлено юридичний факт належності ОСОБА_2 , померлій

ІНФОРМАЦІЯ_1 , сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ХР

№ 0185742, КСП Дружба , в територіальних межах Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області, розміром 13,30 умовних кадастрових гектарів, без визначення її меж в натурі (на місцевості), виданого 19 серпня 1997 року Первомайською районною державною адміністрацією на ім`я ОСОБА_2 .

Вказувала, що їй 17 жовтня 2016 року видано свідоцтво про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_2 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з права на земельну частку (пай),

розміром 13,30 умовних кадастрових гектарів, без визначення її меж

в натурі (на місцевості) в КСП Дружба , згідно з вказаним сертифікатом.

У травні 2018 року вона дізналася, що не може користуватися власною землею, оскільки за рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 09 серпня 2012 року у справі № 2030/2701/12 земельну ділянку (пай) під номером 160 визнав відумерлою спадщиною

і передав у власність територіальної громади Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області.

Належної правової підстави, передбаченої частиною першою статті 1277 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за наявності спадкоємиці, яка прийняла спадщину і від неї не відмовлялась, для набуття сільською радою земельної ділянки як відумерлої спадщини не було.

Олексіївська сільська рада Первомайського району Харківської області надала їй викопіювання з плану землекористування земельної ділянки (паю), яка знаходиться в територіальних межах Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області, згідно з сертифікатом ОСОБА_2 , на земельну ділянку (пай) № НОМЕР_1 , площею 9,1773 га, кадастровий № 6324580500:11:000:0061.

Отримавши копію рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 09 серпня 2012 року у справі № 2030/2701/12 вона дізналася, що за результатами проведеної Первомайською міжрайонною прокуратурою перевірки, встановлено, що ОСОБА_2 померла

ІНФОРМАЦІЯ_1 , за життя нею було отримано сертифікат на право на земельну частку (пай), розміром 13,30 умовних кадастрових гектарів

та вартістю згідно з інформацією міськрайонного управління Держкомзему у м. Первомайський і Первомайському районі, станом на 01 січня

2012 року - 228 841,92 грн. Також перевіркою встановлено, що у термін більше одного року після відкриття спадщини будь-які спадкоємці

із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 до державної нотаріальної контори не зверталися. На підставі проведеної перевірки Первомайська міжрайонна прокуратура Харківської області звернулася до суду в інтересах держави в особі Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області з позовом про визнання спадщини відумерлою.

Зазначала, що прокуратура не повідомила суд про наявність спадкоємців, які фактично спадщину прийняли. Сільська рада також не повідомила суд про наявність спадкоємців померлої. Під час розгляду заяви про визнання спадщини відумерлою, спадкоємців як заінтересованих осіб до її розгляду залучено не було.

27 серпня 2018 року постановою Апеляційного суду Харківської області

у справі № 2030/2701/12 рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 09 серпня 2012 року скасовано, заяву Первомайського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області про визнання спадщини відумерлою залишено без розгляду.

Вказувала, що згідно з відомостями про земельну ділянку з Публічної кадастрової карти України земельна ділянка, кадастровий

№ 6324580500:11:000:0061, площею 9,1773 га, розташована на території Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області, перебуває у власності Олексіївської сільської ради з 10 вересня 2015 року.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що право комунальної власності за Олексіївською сільською радою на земельну ділянку, кадастровий

№ 6324580500:11:000:0061, було зареєстровано 10 вересня 2015 року.

Але 29 липня 2015 року, тобто до державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, голова Олексіївської сільської ради Неботова Л. В., перевищивши надані їй законом повноваження, підписала

з СТОВ Агрофірма Україна Нова договір оренди земельної ділянки

№ 6324580500:11:000:0061, площею 9,1773 га, строком на 10 (десять) років. Вказаний договір оренди земельної ділянки зареєстровано в реєстрі

11 вересня 2015 року.

Незважаючи на її прохання ні сільська рада, ні СТОВ АФ Україна Нова протиправно привласнену земельну ділянку їй не повертають.

Ураховуючи зазначене та уточнені позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд:

- визнати недійсним з моменту видання, тобто з 10 вересня 2015 року, свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 , видане 10 вересня 2015 року на ім`я Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області (відносно комунальної власності на земельну ділянку, кадастровий № 6324580500:11:000:0061, площею 9,1773 га в межах Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області);

- визнати недійсним з моменту укладення, тобто з 29 липня 2015 року, договір оренди земельної ділянки від 29 липня 2015 року, укладений між Олексіївською сільською радою Первомайського району Харківської області та СТОВ Агрофірма Україна Нова , який зареєстровано 11 вересня 2015 року, щодо оренди земельної ділянки, кадастровий № 6324580500:11:000:0061, площею 9,1773 га, в межах Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області;

- зобов`язати Олексіївську сільську раду Первомайського району Харківської області, СТОВ Агрофірма Україна Нова повернути їй в натурі безпідставно набуте у власність Олексіївською радою Первомайського району Харківської області, безпідставно набуте в оренду СТОВ Агрофірма Україна Нова майно, а саме земельну ділянку, кадастровий

№ 6324580500:11:000:0061, площею 9,1773 га, в межах Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області

від 23 липня 2020 року у складі судді Библіва С. В. позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним з моменту видання, тобто з 10 вересня 2015 року, свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 , видане 10 вересня 2015 року на ім`я Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області (відносно комунальної власності на земельну ділянку, кадастровий № 6324580500:11:000:0061, площею 9,1773 га, в межах Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області).

Визнано недійсним з моменту укладення, тобто з 29 липня 2015 року, договір оренди земельної ділянки від 29 липня 2015 року, укладений між Олексіївською сільською радою Первомайського району Харківської області та СТОВ Агрофірма Україна Нова , який зареєстровано 11 вересня 2015 року, щодо оренди земельної ділянки, кадастровий № 6324580500:11:000:0061, площею 9,1773 га, в межах Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області.

Зобов`язано відповідачів Олексіївську сільську раду Первомайського району Харківської області, СТОВ Агрофірма Україна Нова повернути

в натурі ОСОБА_1 безпідставно набуте у власність Олексіївською радою Первомайського району Харківської області, безпідставно набуте

в оренду СТОВ Агрофірма Україна Нова майно, а саме земельну ділянку, кадастровий № 6324580500:11:000:0061, площею 9,1773 га, в межах Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1

є власником спірної земельної ділянки в порядку спадкування за законом; проте спірна земельна ділянка вже виділена в натурі з присвоєнням кадастрового номера Олексіївською сільрадою, а рішення щодо оголошення спадщини відумерлою скасоване, тому наявні підстави визнати недійсними свідоцтво про право власності та договір оренди землі з витребуванням її

у відповідачів. Клопотання про застосування строків позовної давності задоволенню не підлягає, оскільки про порушення права позивачка дізналася лише у травні 2018 року, після чого вживала заходів для його поновлення.

Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року апеляційну скаргу СТОВ Агрофірма Україна Нова задоволено.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області

від 23 липня 2020 року скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що позивач не надала належних та допустимих доказів того, що вона є власником саме спірної земельної ділянки.

Позивач є власником земельної частки (паю) КСП Дружба ,

в територіальних межах Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області, розміром 13,30 умовних кадастрових гектарів, без визначення її меж в натурі (на місцевості), тоді як оспорюване нею свідоцтво про право власності на земельну ділянку та оспорюваний договір оренди стосуються земельної ділянки, кадастровий номер 6324580500:11:000:0061, площею 9,1773 га, яка розташована на території Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області. Розміри земельних ділянок не співпадають. Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та помилково дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Додатковою постановою Харківського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року заяву представника СТОВ Агрофірма Україна Нова адвоката Гіль Є. В. про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь СТОВ Агрофірма Україна Нова судові витрати в сумі 5 019,96 грн.

В іншій частині у задоволенні заяви відмовлено.

Додаткову постанову апеляційного суду мотивовано тим, що заявлена сума витрат на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн не відповідає критеріям розумності та співмірності.

Витрати на надсилання поштової кореспонденції суду та учасникам справи

є доведеними. Дослідивши матеріали справи та зміст поданих

СТОВ Агрофірма Україна Нова документів, апеляційний суд вважав, що достатнім розміром витрат на правову допомогу, які підлягають стягненню, є сума 5 000,00 грн, які є співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим часом на надання таких послуг,

а також 19,96 грн - витрати на надсилання поштової кореспонденції.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2021 року до Верховного Суду,

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Тимошенко Н. І. , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2021 року до Верховного Суду,

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Тимошенко Н. І., посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права , просить додаткову постанову апеляційного суду скасувати та відмовити СТОВ Агрофірма Україна Нова в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 ,

в інтересах якої діє адвокат Тимошенко Н. І., на постанову Харківського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 ,

в інтересах якої діє адвокат Тимошенко Н. І., на додаткову постанову Харківського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року.

У листопаді 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 12 січня 2022 року справу призначено

до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційні скарги

Касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду

від 28 вересня 2021 року мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , вказав, що спадкоємиця ОСОБА_2 була власницею сертифіката на право на земельну частку (пай), і на момент смерті ОСОБА_2 , таку земельну ділянку в натурі виділено не було. Але не врахував, що Олексіївська сільська рада Первомайського району Харківської області, після визнання спадщини ОСОБА_2 відумерлою, визначила межі земельної ділянки ОСОБА_2 та присвоїла їй кадастровий номер, тобто виділила таку земельну ділянку в натурі (на місцевості).

Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення, заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 922/643/19, від 10 грудня 2019 року у справі № 910/6356/19, від 19 грудня 2019 року у справі № 520/11429/17 (провадження № 61-19719св19).

Касаційну скаргу на додаткову постанову Харківського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року мотивовано тим, що обсяг виконаних адвокатом робіт не підтверджується матеріалами справи. Не зазначено час, витрачений адвокатом на проведення робіт, тому неможливо визначити співмірність таких витрат. Крім того, судового засідання 06 липня 2021 року не було, оскільки суддя Маміна О. В. перебувала у відпустці.

Також апеляційний суд не врахував матеріальний стан позивача та її вік

(73 роки).

Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 904/8308/17, від 24 січня 2019 року у справі № 910/15944/17, від 01 серпня 2019 року у справі № 915/237/18,

від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 15 квітня 2021 року

у справі № 160/6899/20 (провадження № К/9901/6151/21), у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі

755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У грудні 2021 року СТОВ Агрофірма Україна Нова подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані постанови апеляційного суду - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 є власником земельної частки (паю) КСП Дружба ,

в територіальних межах Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області, розміром 13,30 умовних кадастрових гектарів, без визначення її меж в натурі (на місцевості), згідно з сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0185742, виданим 19 серпня

1997 року Первомайського районною державною адміністрацією

(а.с. 27, 28, т. 1).

Вказану земельну ділянку ОСОБА_1 отримала у спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1

(а.с. 23-26, т. 1).

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області

від 09 серпня 2012 року визнано відумерлою спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , а саме право на земельну частку (пай), площею 13,30 умовних кадастрових гектарів, вартістю 228 841,92 грн; вказане майно передано у власність територіальної громади Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області (а.с. 31, т. 1).

29 липня 2015 року Олексіївська сільська рада Первомайського району Харківської області за договором оренди земельної ділянки передала СТОВ Агрофірма Україна Нова в оренду земельну ділянку, кадастровий номер 6324580500:11:000:0061, загальною площею 9,1773 га, строком на 10 років (а.с. 40, 41, т. 1).

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області

від 15 серпня 2016 року встановлено юридичний факт належності ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0185742,

КСП Дружба , у територіальних межах Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області, розміром 13,30 умовних кадастрових гектарів, без визначення її меж в натурі (на місцевості), виданого 19 серпня 1997 року Первомайською районною державною адміністрацією на ім`я ОСОБА_2 (а.с. 28, т. 1).

17 жовтня 2016 року приватним нотаріусом Первомайського районного нотаріального округу Харківської області Вовк І. В. видано свідоцтво про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з права на земельну частку (пай), розміром 13,30 умовних кадастрових гектарів, без визначення її меж в натурі (на місцевості) в КСП Дружба (а.с. 29, т. 1).

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 27 серпня 2018 року скасовано рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 09 серпня 2012 року, а заяву Первомайського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області про визнання спадщини відумерлою залишено без розгляду (а.с. 32-36, т. 1).

Згідно з відомостями про земельну ділянку з Публічної кадастрової карти України земельна ділянка, кадастровий № 6324580500:11:000:0061, площею 9,1773 га, розташована на території Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області, перебуває у власності Олексіївської сільської ради, код ЄДРПОУ 04398519, з 10 вересня 2015 року (а.с. 37, т.1).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності право комунальної власності за Олексіївською сільською радою на земельну ділянку, кадастровий

№ 6324580500:11:000:0061, зареєстровано 10 вересня 2015 року

(а.с. 39, т. 1).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення

від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат

Тимошенко Н. І., задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з частиною другою статті 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Право власності на землю - це право володіти, користуватися

і розпоряджатися земельними ділянками (частина перша статті 78 ЗК України).

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них (частина друга статті 78 ЗК України).

Частинами першою та другою статті 2 Закону України від 05 червня

2003 року № 899-IV Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) встановлено, що основним документом, який посвідчує право на земельну частку (пай),

є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Частинами другою-четвертою статті 3 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власника земельних часток (паїв) передбачено, що особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю)

в натурі (на місцевості).

Відповідно до статті 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається

у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Відповідно до частини третьої статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно з частиною першою статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Судом встановлено, що згідно з сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0185742, виданим 19 серпня 1997 року Первомайською районною державною адміністрацією, ОСОБА_1 є власником земельної частки (паю) КСП Дружба , в територіальних межах Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області, розміром 13,30 умовних кадастрових гектарів, без визначення її меж

в натурі (на місцевості) (а.с. 27, 28, т. 1).

29 липня 2015 року Олексіївська сільська рада Первомайського району Харківської області за договором оренди земельної ділянки передала СТОВ АФ Україна Нова в оренду земельну ділянку, кадастровий номер 6324580500:11:000:0061, загальною площею 9,1773 га, строком на 10 років (а.с. 40, 41, т. 1).

Земельна ділянка кадастровий № 6324580500:11:000:0061, площею

9,1773 га, яка розташована на території Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області, перебуває у власності Олексіївської сільської ради, код ЄДРПОУ 04398519, з 10 вересня 2015 року (а.с. 37, т. 1).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися

на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані,

на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному

та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази

не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність

і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним

у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, встановивши, що позивач є власником земельної частки (паю) КСП Дружба ,

в територіальних межах Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області, розміром 13,30 умовних кадастрових гектарів, без визначення її меж в натурі (на місцевості), тоді як оспорюване нею свідоцтво про право власності на земельну ділянку та оспорюваний договір оренди стосуються земельної ділянки, кадастровий номер 6324580500:11:000:0061, площею 9,1773 га, яка розташована на території Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області, отже, розміри земельних ділянок різні, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

При цьому апеляційним судом правильно зазначено, що позивач не позбавлена права звернутись до Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області із заявою про виділення їй земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0185742, виданого 19 серпня

1997 року Первомайською районною державною адміністрацією, а також на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17 жовтня

2016 року.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства

є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом,

а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Водночас законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із частинами першою-четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів

у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення

з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Задовольняючи заяву представника СТОВ Агрофірма Україна Нова адвоката Гіль Є. В. про ухвалення додаткового рішення, апеляційний суд, правильно посилався на те, що заявлена сума витрат на правову допомогу

у розмірі 7 000,00 грн не відповідає критеріям розумності та співмірності.

Встановивши, що витрати на надсилання поштової кореспонденції суду та учасникам справи є доведеними, дослідивши матеріали справи та зміст поданих СТОВ Агрофірма Україна Нова документів, апеляційний суд, обґрунтовано вважав, що достатнім розміром витрат на правову допомогу, які підлягають стягненню, є сума 5 000,00 грн, які є співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, а також 19,96 грн - витрати на надсилання поштової кореспонденції.

Посилання у касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанції, задовольняючи клопотання про розподіл витрат на правову допомогу, не врахував висновків у подібних правовідносинах, викладеного у постановіах Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 904/8308/17,

від 24 січня 2019 року у справі № 910/15944/17, від 01 серпня 2019 року

у справі № 915/237/18, від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19,

від 15 квітня 2021 року у справі № 160/6899/20 (провадження

№ К/9901/6151/21), у постанові Великої Палати Верховного Суду

від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження

№ 14-382цс19), не заслуговують на увагу, оскільки не суперечать висновку

в цій справі.

Інші доводи касаційних скарг висновків апеляційного суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають, фактично стосуються необхідності переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях,

з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа Проніна проти України , № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанцій по суті спору не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, то підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Тимошенко Наталія Іванівна, залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного суду від 28 вересня

2021 року та додаткову постанову Харківського апеляційного суду

від 19 жовтня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення19.01.2022
Оприлюднено27.01.2022
Номер документу102747994
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —632/1330/19

Постанова від 22.02.2022

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Воробйова Ірина Анатоліївна

Постанова від 19.01.2022

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Воробйова Ірина Анатоліївна

Ухвала від 19.01.2022

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Воробйова Ірина Анатоліївна

Ухвала від 12.01.2022

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Воробйова Ірина Анатоліївна

Ухвала від 08.12.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Воробйова Ірина Анатоліївна

Ухвала від 18.11.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Воробйова Ірина Анатоліївна

Постанова від 19.10.2021

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Маміна О. В.

Постанова від 19.10.2021

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Маміна О. В.

Ухвала від 07.10.2021

Харківський апеляційний суд

Маміна О. В.

Постанова від 28.09.2021

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Маміна О. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні