Рішення

від 15.09.2021 по справі 476/530/19

ЄЛАНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 476/530/19

Провадження № 2/476/7/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.09.2021 року с.м.т. Єланець

Єланецький районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого-судді Чернякової Н.В.

за участю секретаря Козаченко Л.М.

позивачки ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача Мірошніченка О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Новий сад" про розірвання договору оренди землі

В С Т А Н О В И В :

14.06.2019 року представник позивача ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом в інтересах ОСОБА_1 до ТОВ "Новий сад" про розірвання договору оренди землі.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 27.02.2009 року між ТОВ Новий сад та ОСОБА_1 укладено договір оренди належної останній на праві приватної власності земельної ділянки площею 14,43 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Малоукраїнської сільської ради Єланецького району Миколаївської області, строком на 49 років. Між тим, протягом строку дії вищевказаного договору відповідач допускав істотне порушення умов договору у вигляді систематичної несплати орендної плати протягом 2009-2018 років.

Оскільки відповідач умови вищевказаного договору оренди не виконує, орендну плату за користування земельною ділянкою позивачці не виплачує, посилаючись на положення ст. 32 Закону України "Про оренду землі" та ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України просив розірвати договір оренди землі від 27.02.2009 року та стягнути з відповідача на користь позивачки всі судові витрати, в тому числі витрати на правову допомогу.

Ухвалою від 18.06.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

11.12.2019 року ухвалою Єланецького районного суду Миколаївської області у задоволенні клопотання представника відповідача про поновлення строку для подачі відзиву на позовну заяву відмовлено, відзив повернуто представнику відповідача.

18.02.2020 року ухвалою Єланецького районного суду Миколаївської області призначено судову почеркознавчу експертизу.

Ухвалою Єланецького районного суду Миколаївської області від 05.05.2020 року провадження у даній справі поновлено.

14.05.2020 року ухвалою Єланецького районного суду Миколаївської області задоволено клопотання експерта про надання вільних та експериментальних зразків почерку та підпису.

Ухвалою Єланецького районного суду Миколаївської області від 08.07.2020 року провадження у даній справі поновлено.

Позивачка та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, просили їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, вважає, що даний позов необґрунтований, а доводи позивачки не відповідають фактичним обставинам справи та дійсним правовідносинам, які склалися між сторонами. Суду пояснив, що 27.02.2009 року між позивачкою та ТОВ Новий сад укладено нотаріально посвідчений довгостроковий договір оренди землі. Відповідно до даного договору в оренду передавалося 14,43 га ріллі строком на 49 років. Розмір орендної плати становить 3003,87 грн. в рік. На початку травня 2009 року ОСОБА_1 звернулася до ТОВ Новий сад з проханням виплатити їй орендну плату наперед за весь строк дії договору. 14.05.2009 року ТОВ Новий сад виплатило ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 147200 грн. (3003,87 грн. х 49 років), по підтверджується видатковим касовим ордером № 157. До того ж, з 2017 року по 2020 рік ТОВ Новий сад сплачує щороку оренду плату позивачці.

Таким чином, вважає посилання позивачки на несплату орендної плати, як на підставу для розірвання договору оренди, безпідставними.

Вислухавши позивачку, представників сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд приходить до наступного висновку.

Так, за Конституцією України, ст. 4, 49 ЦПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожній особі, як фізичній так і юридичній, а також державі гарантовано судовий захист їх інтересів.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12-13, ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення, в порядку позовного, наказного та окремого провадження, цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

Кожна особа, а у встановлених законом випадках, органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України і обраний позивачем.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

В силу ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до вимог ст. 124 ЗК України, передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Статтею 1 Закону України Про оренду землі визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтями 24 і 25 Закону України Про оренду землі передбачені права та обов`язки орендодавця та орендаря, зокрема, орендодавець зобов`язаний своєчасно вносити орендну плату в розмірі та строки обумовлені договором.

Як встановлено у ході розгляду справи по суті та вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки площею 14,43 га, з кадастровим номером 4823082600:02:000:0281, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах Малоукраїнської сільської ради Єланецького району Миколаївської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії МК №076259 від 09.02.2005 року (том І а. с. 8-9).

27.02.2009 року між позивачкою ОСОБА_1 та ТОВ Новий сад від імені якого діє директор Тотоонов С.Х. укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 49 років (том І а. с. 10-13, 115-116, 135-136).

Згідно п.п. 1, 2, 7, 9, 11 вказаного договору у строкове платне користування передана земельна ділянка площею 14,43 га, в тому числі 14,43 га ріллі, з кадастровим номером 4823082600:02:000:0281, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Малоукраїнської сільської ради Єланецького району Миколаївської області. Орендна плата повинна вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3003,87 грн. в рік, до 01 грудня (том І а. с. 10-13, 115-116, 135-136).

За актом прийому-передачі земельної ділянки від 27.02.2009 року вищевказана земельна ділянка передана ТОВ Новий сад в особі директора Тотоонова С.Х. (том І а. с. 120, 140).

27.04.2009 року договір оренди землі від 27.02.2009 року зареєстровано у Єланецькому реєстраційному окрузі (офісі) Миколаївської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040901400653 (том І а. с. 13, 116, 136).

14.12.2018 року проведено державну реєстрацію іншого речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4823082600:02:000:0281 площею 14,4313 га належної ОСОБА_1 за ТОВ Новий сад на підставі вищевказаного договору оренди землі (том І а. с. 141).

Представник позивачки на початку розгляду справи зазначав, що протягом 2009-2019 років відповідач допустив істотне порушення умов договору у вигляді систематичної несплати орендної плати. Зважаючи на те, що вирішити дане питання у позасудовому порядку позивачці не вдалось, вона звернулася за захистом своїх порушених прав до суду та просила розірвати вищевказаний договір оренди землі у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань.

Представник відповідача, зазначаючи в судовому засіданні про те, що орендна плата в розмірі 147200 грн. за весь строк оренди 14.05.2009 року була виплачена ТОВ Новий сад позивачці одноразово, на підтвердження вказаних обставин надав суду видатковий касовий ордер № 157 (том І а. с. 62, 77, 78).

Проте, в судовому засіданні позивачка та її представник заперечували отримання позивачкою орендної плати у вищезазначеному розмірі, заявили клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи з метою встановлення належності позивачці ОСОБА_1 підпису, виконаного у графі "Підпис" , та рукописного тексту "Сто сорок сем тысяч двести" у графі "Одержав" у видатковому касовому ордері №157 від 14.05.2009 року.

В силу статті 13 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

А тому, відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України для з`ясування обставин, що мають значення для справи, 18.02.2020 року ухвалою Єланецького районного суду Миколаївської області призначено судову почеркознавчу експертизу.

Із висновку експерта № 189 від 11.06.2020 року виконаного експертом Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України слідує, що підпис у графі Підпис у видатковому касовому ордері № 157 від 14.05.2009 року (а.с. 78) виконаний ОСОБА_1 рукописний текст Сто сорок сем тысяч двести у графі Одержав у видатковому касовому ордері № 157 від 14.05.2009 року (а.с. 78) - виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою (том І а.с. 175-180).

Положеннями ст.110 ЦПК України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими ст.89 цього Кодексу.

Між тим, в судовому засіданні позивачка пояснила, що в видатковому касовому ордері № 157 міститься її підпис, проте, ніяких коштів з 2009 року від відповідача вона не отримувала. Яким чином і за яких обставин було підписано вказаний ордер їй невідомо. Рукописний текст про суму отриманих коштів написано не її рукою.

Під час судового розгляду було встановлено, що запис про суму отриманої ОСОБА_1 орендної плати до касового ордеру № 157 було внесено бухгалтером ТОВ "Новий сад" Донченко О.А .

Відповідно до п. 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою Правління Національного банку України 29.12.2017 року за № 148 (в редакції, яка діяла на час виникнення правовідносин) у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред`явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору.

До того ж, як слідує, з відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів за вих. № 560 від 18.02.2020 року позивачці виплачено ТОВ Новий сад в 4 кварталі 2009 року - 2872,00 грн., в 4 кварталі 2010 року - 3005,00 грн., в 4 кварталі 2011 року - 3185,00 грн., в 4 кварталі 2012 року - 3185,00 грн., в 4 кварталі 2013 року - 3185,00 грн., в 4 кварталі 2014 року - 3185,00 грн., в 4 кварталі 2015 року - 3185,00 грн., в 4 кварталі 2016 року - 3185,00 грн., в 4 кварталі 2017 року - 6213,00 грн., в 4 кварталі 2018 року - 6213,00 грн. (том І а. с. 215-216).

Із довідки наданої дирекцією ТОВ Новий сад за вих. № 83 від 21.11.2020 року слідує, що касова книга на підприємстві ТОВ Новий сад ведеться, але за 2009 рік не збереглася. Згідно наказу Міністерства юстиції України № 578/5 від 12.04.2012 року Про затвердження Переліку документів, із зазначенням строків зберігання із змінами та доповненнями, внесеними наказом МЮУ від 07.03.2013 року № 400/5 термін зберігання касових книг 3 роки після проведення перевірки контролюючими органами дотримання податкового законодавства. А тому після перевірки підприємства проведеної ДПС у Миколаївській області 20.05.2013 року було проведено відбір документів для знищення. (том І а. с. 217).

Враховуючи викладене, суд не приймає до уваги наданий представником відповідача як належний доказ видатковий касовий ордер № 157 від 14.05.2009 року в частині отримання позивачкою орендної плати за весь строк дії договору оренди землі в розмірі 147200 грн., оскільки при його складанні допущено порушення п. 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, а саме сума вказана у видатковому касовому ордері виконана не позивачкою, а іншою особою, що суперечить вимогам вказаного Положення. Крім цього сума отриманої орендної плати не відповідає інформації, що міститься в Державному реєстрі фізичних осіб ДПА України про суми виплачених ОСОБА_1 доходів від ТОВ "Новий сад".

Також суд вважає такими, що не відповідають дійсним обставинам твердження позивачки про систематичну невиплату їй відповідачем орендної плати за 2009-2018 роки, оскільки вона особисто розписалась в касовому ордері № 157 виданому 14.05.2009 року.

Крім того, із інформації про нарахування та виплату орендної плати ОСОБА_1 (том І а. с. 230), наданої в судове засідання представником відповідача слідує, що в 2017 році позивачці виплачено 5000 грн., в 2018 році - 5000 грн., 2019 році - 10000 грн., в 2020 році - 10000 грн. в рахунок орендної плати за договором оренди землі від 27.02.2009 року.

Позивачка в судовому засіданні визнала отримання вказаних сум орендної плати за 2017-2020 роки на її банківський рахунок, відкритий в ООДАТ Райффайзен Банк Аваль .

За викладених вище обставин, оцінюючи надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні в судовому засіданні суд вважає, що позивачка отримала одноразово від відповідача орендну плату за користування належної їй земельної ділянки за період часу з 2009 року по 2016 рік включно в розмірі, який не є меншим, ніж це передбачено п. 9 договору оренди землі укладеного 27.02.2009 року.

При цьому, суд також враховує, що позивачка на протязі вказаного часу до 2019 року не зверталась до відповідача з приводу несплати орендної плати або про зміну умов договору, в тому числі і з приводу розміру орендної плати, як це передбачено п. 12 вказаного договору оренди землі.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 2 Закону України Про оренду землі передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з положеннями статей 21, 22 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до пункту д частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 дійшов висновку, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У пункті "д" частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 42 договору оренди землі від 27.02.2009 року визначено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами, нотаріального посвідчення та його державної реєстрації.

Отже, обов`язок орендаря щодо сплати орендної плати та право орендодавця на її отримання виникло після підписання вищезазначеного договору оренди землі.

Крім того, з пояснень представника відповідача встановлено, що відповідачем орендна плата за договором оренди землі від 27.02.2009 року сплачувалась позивачці систематично з 2009 по 2020 роки, тобто на протязі 12 років. Вказані обставини не спростовано позивачкою в ході судового розгляду.

Також суд звертає увагу, що з 2009 року до звернення в суд з даним позовом позивачка не заявляла відповідачу будь-яких претензій щодо строку оренди належної їй земельної ділянки, розміру орендної плати належного до сплати та фактично виплаченої орендної плати. З моменту укладення договору жодних претензій до ТОВ "Новий сад" щодо порушення умов договору в частині неповноти чи несвоєчасності виплати орендної плати за цим договором позивачка не заявляла. До того ж позивачка з 2009 року по 2019 рік не ініціювала розірвання договору оренди землі з причини систематичної несплати орендної плати.

Вищевикладене свідчить, що сторони, у відповідності до статті 638 ЦК України, досягли згоди з усіх істотних умов договору, визначивши їх на власний розсуд, у відповідності до ст. 627 ЦК України, з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Доказів протилежного позивачкою та її представником суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність порушення прав позивачки та відповідно відсутність підстав для розірвання договору оренди землі від 27.02.2009 року в межах доводів позивачки та її представника.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України не підлягають відшкодуванню на користь позивачки судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Новий сад" про розірвання договору оренди землі відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Єланецький районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення буде виготовлено 24.09.2021 року.

Суддя Н.В.Чернякова