Ухвала

від 05.10.2021 по справі 2-2093/11

АРТЕМІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-2093/11

Провадження № 2-др/219/32/21

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(додаткова)

05 жовтня 2021 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Фролової Н.М., за участю: секретаря судового засідання Лосинської І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бахмуті цивільну справу за заявою представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Гуревича Родіона Геннадійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ , заінтересовані особи Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп , Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра", боржник ОСОБА_1 про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Артемівського міськрайонного суду Донецької області перебувала цивільна справа за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ , заінтересовані особи Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп , Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра", боржник ОСОБА_1 про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

13.09.2021 року від ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ на користь ОСОБА_1 , судових витрат, а саме витрат на правову допомогу у розмірі 3 000 грн., обґрунтовуючи заяву тим, що ухвалою Артемівського міськрайонного суду від 08.09.2021 року в поновленні строку для пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання було відмовлено. У своєму позові адвокат позивача - Гуревич Р.Г. на підставі положень абз. 2 ч. 8 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України повідомляв суд та ставив до відома відповідача, що розрахунок витрат, які понесла позивачка на професійну правничу допомогу, відповідний договір про надання правової допомоги, акт виконаних робіт та докази в його обґрунтування будуть подані позивачем протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення по справі та повідомлено про попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивачка понесла та планує понести у зв`язку із розглядом даної справи. Також у позові заяву позивач також вказав суму попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які він поніс та планує понести у зв`язку із розглядом даної справи. Право на правову допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України). Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 141 ЦПК України. Разом із тим у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Так, позивачем, з метою захисту своїх прав та інтересів під час розгляду цивільної справи №2-2093-2011, було укладено договір про надання правової допомоги від 27.08.2021 року із адвокатом Гуревичем Р.Г.

Згідно до положень п.п. 4.3 п.4 вказаного вище договору за надання правової допомоги, відповідно до даного договору, клієнт сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі, яка складає 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп. Оплата клієнтом професійної правничої допомоги здійснюється на підставі рахунка адвоката у строк не пізніше 15 банківських днів із дати отримання рахунка.

Згідно до акту про прийняття-передачі наданих послуг від 10.09.2021р., який підписано обома сторонами, передбачено таке: 1. Виконавець з 27 серпня 2021 року по 08 вересня 2021 року надав Замовнику професійну правову допомогу відповідно до Договору про надання правової допомогу від 27 серпня 2021 року, а Замовник прийняв надані послуги. Вартість послуг за період, вказаний в п. 1 цього Акту, становить 3 000,00 (три тисячі) гривень, що відповідає змісту положення п.п. 4.3 п. 4 Договору про надання правової допомогу від 27.08.2021 року. Всього до сплати - 3 000,00 (три тисячі) гривень. До даного Акту додано Звіт про надану правову допомогу (Додаток №1). Вартість наданих послуг в розмірі 3 000 грн. була оплачена 10.09.2021р. згідно де товарного чеку №1009ю від 10.09.2021р. Жодних претензій по якості, повноті, строках та обсягу в цілому послуг Замовник до Виконавця немає. Даний акт є підставою для проведення остаточних розрахунків, порядок який визначений у договорі між клієнтом і адвокатом . У звіті про надану правову допомогу від 10.09.2021 року адвокатом було докладно повідомлено клієнта про обсяг наданої правової допомоги. Згідно до рахунку №1009ю від 10.09.2021р. вартість наданих юридичних послуг згідно до вказаного вище договору про надання правової допомоги від 27.08.2021р. складає 3 000 грн. У відповідності до товарного чеку №1009 від 10.09.2021р. вказана грошова сума у готівковій формі була отримана від клієнта того ж самого дня. У зв`язку з цим є усі правові підстави просити суд ухвалити додаткове судове рішення по справі в частині розподілу судових витрат, а саме стягнення з заявника на користь боржника понесених останнім на отримання професійної правничої допомоги, яка була надана позивачу під час розгляду даної цивільної справи, тобто в розмірі 3 000,00 грн.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

На підставі ч.4 ст.270 ЦПК, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися, від представника боржника надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, заяву просить задовольнити.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ надійшов відзив на заяву про ухвалення додатково рішення по справі, в якій просив відмовити в її задоволенні в повному обсязі, посилаючись зокрема на те, що відповідно до ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Згідно ч. 4 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України , розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа East/West Alliance Limited проти України , заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір- обґрунтованим (п.268).

Необхідною умовою для вирішення питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи (постанови КГС ВС від 31 січня 2019 року у справі №19/64/2012/5003, від 05 січня 2019 року у справі №906/194/18, від 19 лютого 2019 року у справі №917/1071/18). Так, на підтвердження фактичного здійснення учасником справи судових витрат на професійну правничу допомогу суду має бути надано належні фінансові документи, що свідчать про перерахування цією особою коштів адвокату за надані послуги на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, у Постанові Північно-Західного апеляційного господарського суду від 26.02.2019р. по справі № 906/194/18 апеляційний суд відмовляючи в задоволенні заяви про стягнення витрат на правову допомогу вказав, що до матеріалів справи додано копію квитанції прибуткового касового ордера адвоката, водночас, відповідачем на підтвердження доказів понесених ним витрат не надано суду видаткових касових ордерів або платіжних доручень про передачу коштів адвокату, а відтак апеляційний суд прийшов до висновку, що витрати відповідача (а не прибутки адвоката) мають бути підтверджені видатковим касовим ордером з підписами керівника та головного бухгалтера, або у випадку безготівкового розрахунку - платіжним дорученням, які суду не подані, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з вірним висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав включати до судових витрат по справі витрати відповідача на послуги адвоката як такі, що не підтверджені належними фінансовими документами.

Адвокатом Гуревич Родіоном Геннадійовичем не надано жодних фінансових документів на підтвердження фактичного здійснення витрат на професійну правничу допомогу та перерахування ОСОБА_1 коштів адвокату за надані послуги на підставі договору про надання правової допомоги.

У постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2019р. по справі №727/4597/19 колегія суддів скасовуючи додаткове рішення суду першої інстанції про стягнення витрат на правову допомогу зазначила, що на підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано квитанцію відповідно до якої адвокатом отримано від позивача грошові кошти за надання правової допомоги. Однак Позивачем не надано суду доказів, що його адвокат має касу і веде касову книгу. Відтак, адвокат позивача не може сам виписувати квитанцію чи касовий прибутковий ордер про отримання коштів. Тому суд зазначає, що з наданих позивачем документів неможливо встановити точної вартості отриманих позивачем послуг, а також факт оплати вказаних послуг. Відтак, суд вважає заявлені позивачем витрати на правничу допомогу документально не підтвердженими, а отже відсутні підстави для відшкодуванні таких витрат.

Аналіз судових рішень Верховного Суду дає змогу дійти висновку, що підставою для відмови у розподілі витрат на професійну правничу допомогу в заявленій сумі може бути також ненадання переліку послуг (робіт), наданих (виконаних) адвокатом (постанова КГС ВС від 05.06.2018 у справі № 904/8308/17). Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічний висновок викладено в постанові ВП ВС від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16.

Необхідною умовою для вирішення питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи (постанови КГС ВС від 31 січня 2019 року у справі №19/64/2012/5003, від 05 січня 2019 року у справі №906/194/18, від 19 лютого 2019 року у справі №917/1071/18). Так, на підтвердження фактичного здійснення учасником справи судових витрат на професійну правничу допомогу суду має бути надано належні фінансові документи, що свідчать про перерахування цією особою коштів адвокату за надані послуги на підставі договору про надання правової допомоги.

Із документів які надійшли на електронну адресу ТОВ БРАЙТ ІНВЕСТВЕНТ від адвоката Гуревич Р.Г. крім заяви про ухвалення додаткового рішення було надано копію договору про надання правової допомоги від 27.08.2021 , Копію акту про прийняття передачі наданих послуг від 10.09.2021 року, копія рахунку № 1009ю та товарний чек № 1009 від 10.09.2021 року Докази надсилання заяви про ухвалення додаткового рішення у додатках були відсутні, що є підставою вважати, що представником боржника не було направлено на поштову адресу ТОВ БРАЙТ ІНВЕСТВЕНТ заяви про ухвалення додаткового рішення із додатками. Станом на 24.09.2021 року на поштову адресу установи, будь-якої кореспонденції від адвоката Гуревич Р.Г не надходила, чим було порушено вимоги ч. 2 ст. 183 ЦПК, оскільки до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження). Направлені на електронну пошту документи, навіть не були підписані електронно-цифровим підписом (Print Screen екрану додається). Щодо доданих доказів: у п.4.4. Договору про надання правової допомоги від 27.08.2021 зазначено, що клієнт авансовано сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі в розмірі 3000,00 грн. У п. 5.1 цього ж договору зазначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Тобто клієнт повинен був авансовано сплатити гонорар адвокату 27.08.2021 року. Представником боржника надано лише рахунок № 1009ю та товарний чек № 1009 від 10.09.2021 року які не відповідають вимогам до фінансових документів та не оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки), та підтверджують прибутки адвоката, а не витрати ОСОБА_1 , які мають бути підтверджені видатковим касовим ордером з підписами керівника та головного бухгалтера, або у випадку безготівкового розрахунку - платіжним дорученням, які суду не подані, на підставі чого відсутні підстави включати до судових витрат по справі витрати відповідача на послуги адвоката як такі, що не підтверджені належними фінансовими документами. Адвокатом не надано квитанцію відповідно до якої отримано від ОСОБА_1 грошові кошти за надання правової допомоги. Також до суду не надано доказів, що адвокат має касу і веде касову книгу. Відтак, адвокат заявника не може сам виписувати квитанцію чи касовий прибутковий ордер про отримання коштів, тому неможливо встановити точної вартості отриманих позивачем послуг, а також факт оплати вказаних послуг. Відсутні докази понесених ним витрат не надано суду видаткових касових ордерів або платіжних доручень про передачу коштів адвокату. У наданих адвокатом Акта про прийняття-передачу наданих послуг та звіту про надання правової допомоги до вищезазначеного акту від 10.09.2021 , не зазначено детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, також не зазначено жодних витрачених сум, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат. Немає квитанцій направлення заяв/клопотань іншим учасникам справи, згідно винесених ухвал по справі, судові засідання адвокат також не відвідував. Окремі питання виникають до п.4,7,8,9 Звіту про надання правової допомоги і яка витратна частина та час здійснення цих послуг і якими документами це підтверджується. На підставі вищезазначеного вважає, що у представника боржника відсутні фінансові документи та докази на підтвердження фактичного здійснення витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Так, судом встановлено, що ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 08.09.2021 року в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ , заінтересовані особи Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп , ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "НАДРА" , боржник ОСОБА_1 , про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання - відмовлено в повному обсязі.

У відзиві на заяву про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання представником боржника зазначав, що розрахунок витрат, які понесла боржник на професійну правничу допомогу, відповідний договір про надання правової допомоги, акт виконаних робіт та докази в його обґрунтування будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення по справі.

13.09.2021 року представник боржника звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, до якої додано договір про надання правової допомоги від 27.08.2021 адвокатом Гуревич Р.Г. клієнту Бубир Т.О, акт прийняття-передачі наданих послуг від 10.09.2021 з додатком № 1- звітом про надану правову допомогу, рахунок № 1009ю та товарний чек № 1009 від 10.09.2021 р.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При цьому, пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України відносить витрати на професійну правничу допомогу саме до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Статею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (§ 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (§§ 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (§ 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц зроблено висновки, що: розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19 вказано, що суд з огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи складання і підписання адвокатом всіх процесуальних документів від імені і в інтересах позивача, дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу в сумі 12350 грн є реальними, підтвердженими матеріалами справи. Щодо відсутності детального опису робіт на виконання положень частини четвертої статті 134 КАС України, суд звертає увагу на зміст цієї норми, яка запроваджена для визначення розміру витрат, в той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді представником боржника Гуревичем Р.Г., був наданий договір № б/н від 27.08.2021 року про надання правової допомоги (а.с.7), в п. 4.3 якого визначено, що за надання правової допомоги клієнт авансовано сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі 3 000 грн. Також надано акт прийняття-передачі наданих послуг від 10.09.2021 року з додатком № 1 - Звітом про надану правову допомогу, рахунок № 1009ю та товарний чек № 1009 на суму 3 000 грн.

Дослідивши надані представником боржника докази, якими підтверджується понесення боржником витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді, врахувавши фактичний об`єм наданих адвокатом послуг у суді та затрачений ним час (роздруківка, посвідчення копій документів щодо спірних правовідносин; складання відзиву; складання клопотання про ознайомлення із матеріалами справи; формування доказової бази, систематизації, групування доказів; організація направлення засобами електронного зв`язку відзиву іншим учасникам справи по справі; надання консультацій клієнту з питань відкриття провадження у справі, порядку і строків судового розгляду, порядку оскарження рішень суду та ухвал з процесуальних питань; ознайомлення та правовий аналіз змісту документів, які містяться у матеріалах цивільної справи 2-2093-2011; правовий аналіз висновків, які викладені рішенні ЄСПЛ у справі Олександр Шевченко проти України від 26.04.2007, постановах Верховного Суду від 10.08.2020 у справі №917/1339/16, від 10.08.2020 у справі №918/1339/16, від 25.06.2019 у справі №910/10031/13, від 30.07.2019 у справі №5/128, від 21.08.2020 у справі №905/2084/14-908/4066/14 та у постанові від 11.03.2021 у справі №910/2954/17,) суд вважає, що заявлена сума цих витрат у розмірі 3 000,00 грн. є співмірною із складністю справи, витраченим часом та значенням справи для сторони, тому виходячи з критерію реальності і розумності розміру цих витрат, суд дійшов висновку про повне задоволення заяви представника боржника та стягнення з ТОВ БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ на користь ОСОБА_1 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу у суді.

Одночасно суд не приймає доводи ТОВ БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ , оскільки вони спростовуються вищезазначеним.

Керуючись ст.137, 141, 270 ЦПК, суд

УХВАЛИВ:

Ухвалити додаткову ухвалу по цивільній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ , заінтересовані особи Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп , Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра", боржник ОСОБА_1 про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, та:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ (49019, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, 54, оф.402, ЄДРПОУ 43115064) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції.

Апеляційна скарга на додаткову ухвалу суду може бути подана до Донецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Н.М. Фролова