СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" жовтня 2021 р. м. Харків Справа № 922/3369/19 (922/4265/20)
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Плахов О.В., суддя Лакіза В.В.,
за участю секретаря судового засідання Перікової К.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Коваль Г.Ю., начальник відділу правового забезпечення діяльності інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності управління правового забезпечення Департаменту територіального контролю та земельних відносин - на підставі Положення про Департамент територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради та витягу з ЄДРПОУ;
від відповідача: Кузнецова А.А, адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 12.06.2020 серії ДН №5796) - на підставі ордера від 18.01.2021 серії АХ №1037508;
розглянувши апеляційну скаргу Харківської міської ради, м. Харків,
на рішення Господарського суду Харківської області від 11.05.2021 (суддя Яризько В.О), ухвалене в приміщенні Господарського суду Харківської області в м. Харкові о 15:01 год, повний текст якого складений 21.05.2021,
у справі №922/3369/19(922/4265/20)
за позовом: Харківської міської ради, м. Харків,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг", м. Харків,
про розірвання договору, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, зобов`язання виконати певні дії та стягнення 333664,92грн,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.05.2021 у справі №922/3369/19(922/4265/20) закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг" заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди землі від 03.09.2004 №8573/04 у сумі 333664,92грн, в решті позовних вимог відмовлено (т.1, а.с.170-183).
Рішення місцевого господарського суду з посиланням на статті 11, 376, 526, 530, 626, 638, 651 ЦК України, статті 13, 15, 24, 31 Закону України Про оренду землі , статтю 141 ЗК України, статтю 193 ГК України, статті 6, 32, 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності мотивовано тим, що акт обстеження земельної ділянки від 30.10.2020, складений позивачем, є недостатнім доказом порушення відповідачем норм земельного законодавства, оскільки обстеження земельної ділянки здійснено одноособово представником позивача; фотознімки, надані до акта, зроблені з повітря та з них неможливо встановити, якої саме земельної ділянки проведена зйомка, також не зазначена дата зйомки. Крім того, суд зазначив, що позивачем не доведено порушення відповідачем норм містобудівного законодавства, в тому числі і факту самочинного будівництва, як і не доведено використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. Також, суд дійшов висновку, що за відсутності документального підтвердження періоду виникнення заборгованості з орендної плати, за умови визнання та сплати боргу з орендної плати відповідачем та зважаючи на те, що підприємство відповідача знаходиться в стані критичної неплатоспроможності і має можливість відновити свою діяльність, відсутні підстави для розірвання договору у зв`язку несплатою орендної плати.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення будівель та споруд, повернення територіальній громаді земельної ділянки до земель запасу м. Харкова з приведенням її у придатний для подальшого використання стан, місцевий господарський суд зазначив, що вказані вимоги є похідними від вимоги про розірвання договору оренди, а тому не підлягають задоволенню.
Також, суд закрив провадження у справі в частині стягнення заборгованості зі сплати орендної плати з підстав оплати відповідачем існуючої суми боргу, що підтверджується платіжними дорученнями від 21.04.2021 та від 07.05.2021.
Харківська міська рада з рішенням місцевого господарського суду не погодилась та 10.06.2021 звернулась до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 11.05.2021 у справі №922/3369/19(922/4265/20) повністю та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю (т.1, а.с.186-200).
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що за умовами договору оренди землі від 07.07.2004 розмір орендної плати за спірну земельну ділянку за рік становить 261772,89грн, або в місяць 21814,41грн; листом ГУ ДПС в Харківській області від 16.10.2020 повідомлено, що у відповідача наявний податковий борг у розмірі 333664,92грн за використання спірної земельної ділянки, що, на думку скаржника, свідчить про порушення відповідачем договірних зобов`язань. Також, скаржник вказує на те, що відповідачем при розміщенні на спірній земельній ділянці нежитлових будівель не було дотримано порядку забудови території, та розміщено об`єкти без дозвільних документів, що підтверджується актом проведення обстеження на місцевості. Крім того, скаржник зазначає, що обстеження земельної ділянки є одним із етапів вжиття заходів самоврядного контролю, проходження якого необхідно для захисту прав власника земельної ділянки комунальної власності з метою подальшого вжиття заходів правового реагування; Харківська міська рада при проведенні обстеження здійснювала заходи самоврядного контролю, при здійсненні якого чинним законодавством не передбачено залучення фактичних землекористувачів, а отже, скаржник вважає, що акт обстеження складений в межах наданих повноважень та правомірно, без залучення фактичного землекористувача.
У відзиві на апеляційну скаргу від 02.07.2021 ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг" просить рішення Господарського суду Харківської області від 11.05.2021 у справі №922/3369/19(922/4265/20) залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. При цьому вказує на відсутність заборгованості з орендної плати, що, на думку відповідача, свідчить про хибність висновків позивача про порушення його інтересів щодо недоотримання коштів. Крім того, вважає неналежним доказом складений позивачем акт обстеження земельної ділянки від 30.10.2020 та додані до нього фотознімки, оскільки акт складений одноособово представником Харківської міської ради; представника відповідача не було повідомлено про здійснення обстеження; фотозйомка здійснена з повітря, та зі знімків неможливо встановити, що вони здійснені саме щодо спірної земельної ділянки. Також відповідач вважає, що позивачем не доведено використання орендарем спірної земельної ділянки не за цільовим призначенням (т.1, а.с.225-234).
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримала вимоги апеляційної скарги та просила скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 11.05.2021 у справі №922/3369/19(922/4265/20) повністю та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Представник відповідача заперечила проти вимог апеляційної скарги, просила рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
24.12.2003 Харківською міською радою прийнято рішення №269/03 Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об`єктів , яким, зокрема, вирішено: дозволити ТОВ Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг проектування відкритого складу для зберігання руберойду по вул. Велозаводській, 1; надати згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки для будівництва цього об`єкта за вказаною адресою. Проектування об`єкта виконати до 01.12.2003; надати ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг" земельну ділянку площею 18107,3 кв.м по вул. Велозаводській, 1, до 31.12.2005 в оренду для будівництва відкритого складу для зберігання руберойду (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації) та для його подальшої експлуатації до 31.12.2028 (т.1,а.с.31-35).
07.07.2004 між Харківською міською радою (орендодавцем) та ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг" (орендарем) укладений договір оренди землі, який зареєстрований в Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга № 4) від 03.09.2004 № 8573/04, п.1 якого встановлено, що орендодавець на підставі рішення XVIIІ сесії Харківської міської ради XXІV скликання від 24.12.2003 Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об`єктів надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільскогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться: м.Харків, вул. Велозаводська, 1 (т.1, а.с.36-38).
Пунктом 2 цього договору встановлено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,8107га.
Договір укладений строком: на період будівництва - до 31.12.2005, на період експлуатації - до 31.12.2028. Після закінчення строку договору оренди орендар має переважне право поновлення його на новий строк (п.8 договору).
Відповідно до п.9, п.11 цього договору орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок відділу Державного казначейства у м. Харкові. Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.
Згідно з п.15 цього договору земельна ділянка передається в оренду для будівництва відкритого складу для зберігання руберойду (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації) та для його подальшої експлуатації.
Цільове використання земельної ділянки - землі промисловості (п.16 цього договору).
Умови зберігання стану об`єкта оренди: забороняється самовільна забудова земельної ділянки (п.17 цього договору).
Відповідно до п.38 цього договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за: а) за взаємною згодою сторін; б) рішенням або на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використання.
Згідно з п.39 цього договору розірвання договору в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є: несплата розміру орендної плати протягом більше ніж три місяці; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
03.09.2004 Управління земельних відносин передало ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг" в оренду земельну ділянку площею 1,8107га для будівництва відкритого складу руберойду та для його подальшої експлуатації строком до 31.12.2028 згідно договору від 03.09.2004 №8573/04. Будівництво виконати до 31.12.2005 (т.1, а.с.40).
Згідно Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, затвердженого рішенням Харківського міськвиконкому від 07.09.2005 №1073 та зареєстрованого Інспекцією Держархбудконторолю м. Харкова 01.09.2005 №28/9, пред`явлений державній приймальній комісії відкритий склад для зберігання руберойду по вул. Великозаводській, 1, загальною площею 4080кв.м ТОВ Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг прийнято в експлуатацію (т.1,а.с.118-125).
Рішенням Харківської міської ради від 07.09.2005 №1073 Про затвердження актів державних комісій про прийняття в експлуатацію об`єктів затверджено акти державних приймальних комісій про прийняття в експлуатацію об`єктів, зокрема, п.1.4. відкритого складу загальною площею 4080кв.м для зберігання руберойду по вул. Велозаводській, 1, ТОВ Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг (т.1, а.с.126).
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 30.10.2020 №230339634 на земельну ділянку з кадастровим номером 6310138500:12:004:0014, площею 1,8107га, по вул. Велозаводській, 1, у м. Харкові з 16.02.2015 зареєстроване право оренди земельної ділянки за ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг" на підставі договору оренди землі від 03.09.2004 № 8573/04; додаткової угоди, що визнана укладеною на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 28.10.2014 у справі № 922/3687/14 (т.1,а.с.47-49).
Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.10.2014 внесено зміни до договору оренди землі від 03.09.2004 №8573/04, шляхом визнання укладеної додаткової угоди до вказаного договору оренди землі. Так, зокрема, п.9 цієї додаткової угоди встановлено: Орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки. Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком №693/14 від 18.11.2013 на рік становить 3% від її нормативної грошової оцінки і складає 261772,89грн або в місяць 21814,41грн (т.1,а.с.42-46).
30.10.2020 головним спеціалістом сектору інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту територіального контролю Харківської міської ради під час здійснення заходів самоврядного контролю за використанням земель проведено обстеження земельної ділянки (кадастровий номер 6310138500:12:004:0014), що розташована за адресою: м.Харків, вул. Велозаводська,1. За результатами обстеження складений акт обстеження земельної ділянки, в якому зазначено, що проведеним на місцевості обстеженням земельної ділянки встановлено: сформована земельна ділянка (кадастровий номер 6310138500:12:004:0014) площею 1,8107га частково огороджена, використовується для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель. Також зазначено, що під час обстеження здійснювалась фотозйомка; план-схема обстеженої земельної ділянки додається на 1 арк.(т.1,а.с.51,52).
Також в матеріалах справи наявний план-схема (т.1, а.с.53) зі схематичним зображенням та зазначено: земельна ділянка площею 1,8107га. При цьому з вказаного плану-схеми неможливо встановити щодо якої земельної ділянки він складений, оскільки на ньому відсутній кадастровий номер земельної ділянки, адреса, опис меж, маштаб тощо.
Листом від 16.10.2020 Головне управління ДПС у Харківській області на виконання угоди про взаємодію у сфері землекористування від 27.03.2020 надало Департаменту територіального контролю Харківської міської ради інформацію щодо податкового боргу по зобов`язаннях з орендної плати за землю в розрізі юридичних та фізичних осіб, згідно якої в ТОВ Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг станом на 01.10.2020 наявний податковий борг по зобов`язаннях у розмірі 333664,92грн (т.1,а.с.55,56).
У лютому 2021 року ТОВ Машбудторг на замовлення ТОВ Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг проведено обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 6310138500:12:004:0014 на предмет наявності та цільового призначення нежитлових будівель і споруд, за результатами якого 26.02.2021 наданий висновок №72, в якому зазначено, що на земельній ділянці на час обстеження побудований відкритий склад руберойду, який прийнятий до експлуатації актом Державної приймальної комісії від 07.09.2005; вказана земельна ділянка використовується для обслуговування та експлуатації вищевказаного відкритого складу руберойду та не використовується для обслуговування та експлуатації інших нежитлових будівель; інші об`єкти нерухомого майна, в тому числі нежитлові будівлі відсутні (т.1,а.с.115).
Вказаний висновок підписаний, зокрема, експертом Діптан І.Є., кваліфікація якого підтверджена кваліфікаційним сертифікатом відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єкта архітектури від 08.02.2013 №001561, виданим Атестаційною архітектурно-будівельною комісією Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, та свідоцтвом про проходження підвищення кваліфікації від 23.03.2018 (т.1, а.с.116,117).
30.12.2020 Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області із позовом до ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг" про:
- розірвання договору оренди землі, укладеного 07.07.2004 між Харківською міською радою та ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг", зареєстрованого в Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга № 4) 03.09.2004 за №8573/04;
- усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою територіальної громади м. Харкова площею 1,8107 га по вул. Велозаводській, 1 у м. Харкові (кадастровий номер 6310138500:12:004:0014), яка використовується ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг" шляхом знесення будівель та споруд, які розташовані на вказаній земельній ділянці та право власності на які не зареєстроване;
- зобов`язання ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг" повернути територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради земельну ділянку площею 1,8107 га по вул. Велозаводській, 1 у м. Харкові (кадастровий номер 6310138500:12:004:0014) до земель запасу міста Харкова з приведенням її у придатний для подальшого використання стан;
- стягнення з ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг" заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди землі від 03.09.2004 № 8573/04 у сумі 333664,92грн (а.с.1-56).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що листом від 16.10.2020 №20679/9/20-40-04-03-17 ГУ ДПС в Харківській області повідомило про наявність у відповідача податкового боргу з 30.10.2019 у сумі 333664,92грн за використання земельної ділянки по вул. Велозаводській, 1 у м. Харкові з кадастровим номером 6310138500:12:004:0014; вказана земельна ділянка використовується для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель, що встановлено проведеним на місцевості обстеженням земельної ділянки (т.1,а.с.1-80).
21.04.2021 та 07.05.2021 відповідачем сплачено ГУК Харківської області 167000,00грн та 166665,00грн в рахунок погашення заборгованості за тимчасове користування землею на умовах оренди з 30.10.2019, що підтверджується квитанціями №0.0.2099116176.1 та №СВ04914580/1, відповідно (т.1, а.с.156,163).
11.05.2021 місцевим господарським судом прийнято оскаржуване рішення з підстав, зазначених вище (т.1,а.с.170-183).
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке .
Предметом спору у цій справі є розірвання договору оренди землі від 07.07.2004; усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою територіальної громади м. Харкова площею 1,8107га по вул. Велозаводській,1, шляхом знесення будівель та споруд, які розташовані на вказаній земельній ділянці; зобов`язання відповідача повернути територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради земельну ділянку площею 1,8107га по вул. Велозаводській, 1, у м. Харкові (кадастровий номер 6310138500:12:004:0014) та стягнення заборгованості зі сплати орендної плати у сумі 333664,92грн.
Частиною 1 статті 2 Закону України Про оренду землі передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
За приписами статті 1 Закону України Про оренду землі , яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Статтею 24 Закону України Про оренду землі встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання норм і правил; своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також орендної плати за водний об`єкт.
У статті 25 цього Закону встановлено, що орендар земельної ділянки має право: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження. Орендар земельної ділянки зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також і орендну плату за водний об`єкт.
Згідно з частинами 3, 4 статті 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Частиною 1 статті 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Відповідно до пунктів ґ), д) частини 1 статті 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Разом із тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення Цивільного кодексу України.
У п.8.11 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №912/1387/17 зазначено, що виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.
Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки через порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.
Згідно з частиною 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору (п.116 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 №910/2861/18).
Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.
Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.
Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.
У п. 120 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 №910/2861/18 зазначено, що у кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.
Позивачем в підтвердження наявності у відповідача заборгованості з орендної плати за договором оренди землі від 07.07.2004 надано лише лист ГУ ДПС у Харківській області від 16.10.2020 з додатком, в якому зазначено про наявність у ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг" податкового боргу по зобов`язаннях з орендної плати за землю у сумі 333664,92грн (т.1, а.с.55,56).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що у вищевказаному листі не визначений період несплати ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг" орендних платежів, а отже суд позбавлений можливості встановити правомірність визначення загального розміру заборгованості, зокрема, встановити чи враховані при визначені заборгованості положення Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", а також період її виникнення та нарахування.
При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до п.9 додаткової угоди до договору оренди землі від 07.07.2004 розмір орендної плати за земельну ділянку на рік становить 3% від її нормативної грошової оцінки і складає 261772,89грн або в місяць - 21814,41грн.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що законодавець визначає однією із істотних умов договору оренди землі орендну плату, а тому інтерес особи, яка передає майно в оренду, полягає в отриманні орендної плати за таким договором.
Таким чином, відповідачем порушено умови договору оренди землі від 07.07.2004, однак такі порушення були зумовлені певними обставинами, а саме порушення щодо відповідача провадження у справі про банкрутство та знаходження підприємства у стані крайньої неплатоспроможності.
Однак, для розірвання договору з підстав, визначених частиною 2 статті 651 ЦК України, також необхідно встановити не тільки наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України викладеною у постанові 18.09.2013 у справі №6-75цс13, Верховного Суду - у постановах від 17.04.2019 у справі №910/6381/18, від 28.08.2019 у справі №910/5381/18, від 19.06.2018 у справі № 910/21148/17, від 15.05.2019 у справі № 913/422/18.
У п. 5.2.7 постанови Верховного Суду від 01.10.2020 у справі №910/10465/19 зазначено, що для встановлення можливості розірвання спірного договору необхідно визначити чи були допущені відповідачем саме істотні порушення умов такого договору, чи наявна шкода і її розмір внаслідок дій (бездіяльності) відповідача, а також співвіднести очікуваний результат від укладеного договору та фактичні обставини внаслідок неналежного його виконання. Таким чином, звертаючись із позовними вимогами щодо розірвання договору, на позивача покладається обов`язок зазначити істотні порушення умов спірного договору та шкоду, яка завдана йому відповідачем.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем в позовній заяві та в апеляційній скарзі, а також в письмових поясненнях не зазначено про наявність шкоди, завданої позивачеві внаслідок несвоєчасної сплати орендних платежів відповідачем.
Також , апеляційним господарським судом не встановлено, що позивачу завдана будь-яка шкода, розмір якої не дозволяє йому отримати очікуване при укладенні договору оренди, а також те, що позивач не зможе використати результати договору.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини 1 статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 11.10.2017 у справі № 6-1449цс17 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17.
Зважаючи на повне погашення відповідачем заборгованості з орендних платежів за договором оренди землі від 07.07.2004 та відсутність будь-яких доказів завдання позивачу шкоди таким порушенням та її розміру, а також відсутність можливості установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що розраховував позивач, укладаючи договір, і тим, що в дійсності він отримав; враховуючи що позивач отримав те, на що розраховував при укладанні договору (плату за користування землею у повному обсязі) саме у тому розмірі, що ним встановлено, а також зважаючи на наявність на земельній ділянці відкритого складу для збереження руберойду, який збудований відповідачем та прийнятий в експлуатацію, що підтверджується Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, який затверджений рішенням Харківського міськвиконкому 07.09.2005 №1073 та Інспекцією Держархбудконтролю м. Харкова, що відповідає умовам договору оренди землі від 07.07.2004, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для розірвання договору саме з підстав несплати орендних платежів.
Також місцевий господарський суд правомірно закрив провадження у справі в частині стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 333664,92грн на підставі п.2 ч.1 статті 231 ГПК України у зв`язку з тим, що предмет спору існував на момент звернення позивача з позовом та припинив існування в процесі розгляду справи судом, оскільки відповідачем в процесі розгляду справи погашено існуючу заборгованість з орендної плати, що підтверджується квитанціями від 21.04.2021 №0.0.2099116176.1 на суму 167000,00грн та від 07.05.2021 №СВ04914580/1 на суму 166665,00грн (т.1, а.с.156, 163).
Крім того, позивач у позові стверджує, що відповідачем розміщені на спірній земельній ділянці будівлі, що підтверджується актом обстеження земельної ділянки від 30.10.2020, що є порушенням статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .
Відповідно до п. є) частини 1 статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.
Статтею 189 ЗК України встановлено, що самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.
Згідно з п.п.1 п.б ч.1 статті 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження: здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.
Так, на виконання своїх повноважень 30.10.2020 головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради в порядку статті 189 ЗК України проведені заходи самоврядного контролю щодо земельної ділянки (кадастровий номер 6310138500:12:004:0014), за результатами яких складений акт обстеження земельної ділянки, в якому зазначено, що сформована земельна ділянка (кадастровий номер 6310138500:12:004:0014) площею 1,8107га частково огороджена, використовується для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель (т.1, а.с.51,52).
Відповідно до п.14.1.5 ст. 14 ПК України будівлі - земельні поліпшення, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення майна, тварин, рослин, збереження інших матеріальних цінностей, провадження економічної діяльності.
Згідно державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 17.08.2000 N507, будівлі - це споруди, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устатковання, тварин, рослин, а також предметів. До будівель відносяться: житлові будинки, гуртожитки, готелі, ресторани, торговельні будівлі, промислові будівлі, вокзали, будівлі для публічних виступів, для медичних закладів та закладів освіти та т. ін.
Відповідно до частини 2 статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
В акті обстеження земельної ділянки від 30.10.2020 не зазначено кількість будівель, що знаходяться на земельній ділянці, кадастровий номер 6310138500:12:004:0014. Також з акту неможливо встановити де знаходяться будівлі, якого вони розміру, кому належать та на якому праві (власності, користування). Також з вказного акту не вбачається, чи ці будівлі є самочинним будівництвом чи об`єктами права приватної власності.
За змістом статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Отже, орган державного архітектурно-будівельного контролю наділений контролюючими функціями щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Згідно із частиною 1 статті 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.
Цей припис є обов`язковою передумовою для можливості контролюючого органу звернутися до суду на підставі частини першої статті 38 цього Закону у зв`язку з невиконанням припису.
Відповідно до частини 9 статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності суб`єкт господарювання має право звернутися до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Отже, саме органи державного архітектурно-будівельного контролю наділені повноваженнями перевірки дотримання господарюючими суб`єктами приписів 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , зокрема, встановлення факту самочинного будівництва об`єктів та винесення приписів про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, які можуть бути оскаржені у встановленому законодавством порядку.
Таким чином, сам лише факт зазначення головним спеціалістом сектору інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту територіального контролю Харківської міської ради в акті обстеження земельної ділянки від 30.10.2020 про використання земельної ділянки, кадастровий номер 6310138500:12:004:0014, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель не є достатнім доказом підтвердження вказаних обставин, оскільки таке зазначення не свідчить про їх наявність на земельній ділянці.
Позивачем не встановлено належність будівель, визначених в акті обстеження земельної ділянки від 30.10.2020, будь-якому суб`єкту господарювання, а також не доведено, що вказані будівлі є самочинним будівництвом.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що за умовами договору оренди землі від 07.07.2004 на земельній ділянці немає об`єктів нерухомого майна, а також інших об`єктів інфраструктури; відповідно до інформації державного архітектурно- будівельного контролю Харківської міської ради в реєстрі будівельної діяльності, розміщеному на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції України, який містить інформацію з травня 2011 року, відсутня інформація по об`єктам по вул. Велозаводській,1 у м.Харкові. Тоді як, п.п. б) п.30, п.31 договору оренди землі передбачено, що орендар має право за письмовою згодою орендодавця у встановленому законом порядку зводити житлові, виробничі, торговельні, культурно-побутові та інші будинки і споруди і закладати багаторічні насадження; дотримуватись правил забудови м.Харкова, а отже розташування нежитлових будівель на земельній ділянці є порушенням умов договору.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що 24.12.2003 Харківською міською радою прийнято рішення №269/03 Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об`єктів , яким, зокрема, вирішено: дозволити ТОВ Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг проектування відкритого складу для зберігання руберойду по вул. Велозаводській, 1 ; надати згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки для будівництва цього об`єкта за вказаною адресою. Проектування об`єкта виконати до 01.12.2003; надати ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг" земельну ділянку площею 18107,3 кв.м по вул. Велозаводській, 1, до 31.12.2005 в оренду для будівництва відкритого складу для зберігання руберойду (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації) та для його подальшої експлуатації до 31.12.2028 (т.1,а.с.31-35).
Відповідно до п.17 договору оренди землі від 07.07.2004, укладеного між сторонами спору, забороняється самовільна забудова земельної ділянки.
При цьому, у п.15 цього договору зазначено, що земельна ділянка передається в оренду для будівництва складу для зберігання руберойду (але не пізніше прийняття об`єкту в експлуатацію) та для його подальшої експлуатації.
У п.8 цього договору встановлено, що договір укладений строком: на період будівництва - до 31.12.2005, на період експлуатації - до 31.12.2028.
Отже, з положень договору оренди землі від 07.07.2004 вбачається, що спірна земельна ділянка передана саме для будівництва складу для зберігання руберойду.
Рішенням Харківської міської ради від 07.09.2005 №1073 Про затвердження актів державних комісій про прийняття в експлуатацію об`єктів затверджено акти державних приймальних комісій про прийняття в експлуатацію об`єктів, зокрема, п.1.4. відкритого складу загальною площею 4080кв.м для зберігання руберойду по вул. Велозаводській, 1, ТОВ Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг (т.1, а.с.126).
Матеріали справи не містять доказів оскарження рішення Харківської міської ради від 07.09.2005 №1073 Про затвердження актів державних комісій про прийняття в експлуатацію об`єктів , а отже вказане рішення є чинним.
У п.5 Акту Державної приймальної комісії зазначено, що дозвіл на виконання будівельних робіт виданий начальником ДАБК м. Харкова 28.03.2005 №151.
Відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 №1243 (в редакції, чинній на момент прийняття рішення Харківською міською радою від 07.09.2005 №1073 Про затвердження актів державної комісій про прийняття в експлуатацію об`єктів ), прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об`єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів (далі - закінчені будівництвом об`єкти), їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.
Відповідно до п.27 цього Порядку за результатами роботи державної приймальної комісії складається акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, форма якого затверджується Держбудом. Акт державної приймальної комісії підлягає затвердженню у 15-денний строк органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив цю комісію, та реєструється в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт. Не допускається затвердження акта про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта за відсутності
підписів окремих членів державної приймальної комісії.
У п.29 цього Порядку зазначено, що датою введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата затвердження акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію цього об`єкта органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив комісію.
З наведеного вбачається, що на земельній ділянці, кадастровий номер 6310138500:12:004:0014, що розташована за адресою: м.Харків, вул. Велозаводська, 1, знаходиться відкритий склад для зберігання руберойду, який побудований без порушення умов договору оренди земельної ділянки від 07.07.2004, оскільки саме для цих цілей земельна надана відповідачеві в оренду, та вказаний склад введений в експлуатацію.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що наданий позивачем акт обстеження земельної ділянки від 30.10.2020 не містить жодних ідентифікуючих ознак нежитлових будівель, їх розмірів, меж, кількості, відстані до найближчого об`єкта нерухомості, відстані до інженерних споруд тощо. Також, з вказаного акту не вбачається, що ці будівлі знаходяться саме на спірній земельній ділянці.
Акт обстеження земельної ділянки від 30.10.2020 містить лише одну узагальнюючу фразу, що сформована земельна ділянка використовується для обслуговування нежитлових будівель.
З плану-схеми та фото, наданих позивачем до позовної заяви (т.1,а.с.53,54), не вбачається, що ця схема стосується земельної ділянки, яка є предметом договору оренди від 07.07.2004 (кадастровий номер 6310138500:12:004:0014), оскільки у вказаних документах не зазначено, що вони є додатком до акта від 30.10.2020, не визначено щодо якої саме земельної ділянки вони складені (відсутній кадастровий номер земельної ділянки та адреса місця розташування). Крім того, з вказаних документів неможливо встановити які саме будівлі знаходяться на спірній земельній ділянці та які з них головний спеціаліст відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради вважає нежитловими будівлями.
Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ТОВ Машбудторг на замовлення ТОВ Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг проведено обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 6310138500:12:004:0014 на предмет наявності та цільового призначення нежитлових будівель і споруд та встановлено, що на земельній ділянці на час обстеження побудований відкритий склад руберойду, який прийнятий до експлуатації Актом Державної комісії від 07.09.2005; обстеженням встановлено, що земельна ділянка використовується для обслуговування та експлуатації відкритого складу руберойду та не використовується для обслуговування та експлуатації інших нежитлових будівель; інші об`єкти нерухомого майна, в тому числі нежитлові будівлі відсутні, про що складений висновок від 26.02.2021 №72 (т.1,а.с.115).
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає учасниками справи.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Відповідно до частин 2, 3 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (76 ГПК України).
Відповідно до статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Акт обстеження земельної ділянки від 30.10.2020 з фото-схемою та фотокарткою (т.1,а.с.51-54) не є належними доказами розміщення за земельній ділянці, кадастровий номер 6310138500:12:004:0014, нежитлових будівель, оскільки з нього не вбачається, що нежитлові будівлі розташовані на спірній земельній ділянці, неможливо встановити де саме розміщені нежитлові будівлі, їх площа, розміри тощо.
Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт побудови нежитлових будівель на спірній земельній ділянці відповідачем в порушення умов договору оренди землі від 07.07.2004.
Щодо позовних вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою територіальної громади м. Харкова площею 1,8107га (кадастровий номер 6310138500:12:004:0014) по вул. Велозаводській, 1, у м. Харкові шляхом знесення будівель та споруд суд апеляційної інстанції зазначає таке.
За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
У розумінні приписів наведеної норми право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.
Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.
Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.
Передбачений статтею 391 ЦК України спосіб захисту (усунення перешкод у здійсненні власником прав користування та розпорядження своїм майном) підлягає застосуванню у тих випадках, коли між позивачем, який є власником майна, і відповідачем, який користується спірним майном, не існує договірних відносин щодо цього майна і майно перебуває у користуванні відповідача не на підставі договору, укладеного з позивачем.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 923/640/18.
У п. 114 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №522/1029/18 зазначено, що віндикаційний і негаторний позови є взаємовиключними. При цьому одна з умов застосування як віндикаційного, так і негаторного позову - відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, оскільки в такому разі здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобов`язально-правових способів .
За таких обставин, зважаючи на існування між сторонами спору договірних зобов`язань, що виникли з договору оренди землі, недоведеність позивачем факту використання спірної земельної ділянки для обслуговування нежитлових будівель та розміщення відповідачем на спірній земельній ділянці цих будівель в порушення умов договору оренди землі від 07.07.2004, наявність на спірній земельній ділянці відкритого складу зберігання руберойду ТОВ Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг , прийнятого в експлуатацію за Актом Державної приймальної комісії, затвердженим рішенням Харківського міськвиконкому від 07.09.2005 №1073, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та повернення спірної земельної ділянки до земель запасу.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення місцевого господарського суду прийнято з встановленням всіх фактичних обставин справи, правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді рішення Господарського суду Харківської області та спростовуються наведеними вище висновками суду, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.
Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, п.1 ч.1 ст.275, ст.ст. 276, 281- 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Харківської області від 11.05.2021 у справі №922/3369/19(922/4265/20) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складений 07.10.2021.
Головуючий суддя Л.І. Бородіна
Суддя О.В. Плахов
Суддя В.В. Лакіза
Суд | Східний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 05.10.2021 |
Оприлюднено | 08.10.2021 |
Номер документу | 100176268 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Бородіна Лариса Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні