Справа № 909/745/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
06.10.2021 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А. , секретар судового засідання Попович Л. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Івано-Франківська міська рада, вул. Грушевського, буд. 21, м.Івано-Франківськ, 76004
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Західмістобуд" вул. Макогона, 31 "А", м. Івано-Франківськ, 76018
про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати в сумі 560 490, 46 грн.
за участю :
Від позивача: Буджак В.М., посвідчення №645
Від відповідача: не з"явився,
в с т а н о в и в:
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 23.02.2021 у даній справі позов задоволено повністю, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Західмістобуд", вул.Макогона, 31"А", м.Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 40164428) на користь Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, буд.21, м.Івано-Франківськ, 76004; (ідентифікаційний код 33644700) - 560490,46грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, 8407,36грн. судового збору. Постановою Західного апеляційного Господарського суду від 02.09.2021 вказане рішення залишено без змін.
21.09.2021 на адресу суду надійшла заява ТОВ Західмістобуд" про розстрочення виконання рішення суду у даній справі від 23.02.2021.
Мотивуючи подану заяву заявник вказує на скрутне фінансове становище, що унеможливить виконання рішення в повному обсязі.
Ухвалою суду від 27.09.2021 призначено розгляд заяви в судове засідання.
В судове засідання представники відповідача не з`явилися, про дату, час і місце проведення судового засідання були належним чином повідомлені, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Позивач у судовому засіданні щодо задоволення поданої заяви заперечує, свої міркування виклав у заяві від 30.09.2021 № 1226/11.1-03/14в ( вх. 15320/21 від 30.09.2021)
Розглянувши заяву боржника про розстрочення виконання судового рішення та матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заява задоволенню не підлягає виходячи з наступного:
Відповідно до ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Суд зазначає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (ст. 326 ГПК України).
Норма статті 331 ГПК України не містить конкретного переліку обставин для відстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. Підставою для застосування правил цієї норми є виняткові обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в господарській справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.
Згідно ч. 4 ст. 331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Вирішуючи питання про розстрочку, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Отже, питання про розстрочення виконання рішення повинно вирішуватися судом із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін. А тому під час розгляду заяви про розстрочку рішення мають бути досліджені та оцінені доводи та заперечення як позивача, так і відповідача. Важливо також дотримуватися розумного строку розстрочення.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати також відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.
Тобто не лише відсутність обігових коштів на банківських рахунках боржника, а і одночасно відсутність майна, на яке можливо було б звернути стягнення та наявність загрози банкрутства може бути підставою для розстрочки або відстрочки виконання судового рішення.
Як вбачається з заяви про розстрочку виконання рішення у даній справі, заявник посилається на важкий фінансовий стан.
Тяжке фінансове становище боржника може бути підтверджене первинними бухгалтерськими документами.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 12 серпня 2018 року зі справи №906/434/17 баланс (звіт про фінансовий стан) підприємства відображає дані лише на конкретну дату та не показує проміжні дані ведення відповідачем господарської діяльності.
Належних та допустимих доказів, які б свідчили про фінансове становище підприємства на даний час суду надано не було.
Також не було надано суду доказів того, що виконання даного судового рішення загрожує банкрутством боржнику.
Крім того боржником не надано доказів, що підтверджують відсутність в останнього рухомого чи нерухомого майна, а також відсутність коштів на банківських рахунках, що унеможливлює виконання рішення суду.
На даний час кредитор та боржник перебувають у рівних умовах введення своєї господарської діяльності на території України.
Судом також враховано, що з моменту набрання рішення суду законної сили боржником не вчинялося жодних дій спрямованих на його добровільне виконання.
Надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення у справі Іммобільяре Саффі проти Італії, заява №22774/93, п. 74, ЄСПЛ 1999-V).
Враховуючи викладене, а також ту обставину, що боржник в даному випадку не довів наявності виняткових випадків для розстрочення виконання рішення суду по даній справі, суд не вбачає підстав для задоволення заяви.
Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст. ст. 234, 331 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Західмістобуд" про розстрочення виконання судового рішення залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені ст.ст. 255-257 ГПК України.
Суддя Шкіндер П.А.
Суд | Господарський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 06.10.2021 |
Оприлюднено | 08.10.2021 |
Номер документу | 100176984 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Івано-Франківської області
Шкіндер П. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні