ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
09.09.2021Справа № 910/8215/21
Суддя Н.Плотницька, розглянувши справу
за позовомПриватного акціонерного товариства "Концерн Авек та Ко" доУправління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради Консорціума "Блек Сі Консорціум" проприпинення права Представники: від позивача:Буцко О.В. - адвокат на підставі ордера, Сухарко А.В. - адвокат на підставі ордера від відповідача-1:Ворожбянов А.М. - самопредставництво від відповідача-2:Сидорова І.М. - адвокат на підставі ордера;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
24.05.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Концерн Авек та Ко" з вимогами до Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради та Консорціума "Блек Сі Консорціум" про припинення права на виконання будівельних робіт, набуте Управлінням з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради та Консорціумом "Блек Сі Консорціум" на підставі дозволу на виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва "Нове будівництво магістралі загальноміського значення на ділянці від вул. Мойсеївської до метромосту у м. Харкові. Коригування" від 30.10.2020 № ХК012201030218.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що виконання робіт з нового будівництва магістралі загальноміського значення безпосередньо порушує майнові права позивача, оскільки з метою реалізації намірів з будівництва цієї магістралі позивача позбавляють права власності на належне йому нерухоме майно.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 відкрито провадження у справі № 910/8215/21 та прийнято позовну заяву до розгляду, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.07.2021.
24.06.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшов відзив.
07.07.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.
У підготовчому засіданні 08.07.2021 судом оголошено перерву до 12.08.2021.
12.07.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшов відзив.
16.07.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшли заперечення на відповідь на відзив.
02.08.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.
У підготовчому засіданні 12.08.2021 суд, керуючись п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України, постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 09.09.2021.
У судове засідання 09.09.2021 з`явилися представники сторін та надали пояснення.
Представник позивача надав пояснення по суті спору, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.
Представник відповідача надав пояснення по суті спору, відповідно до яких заперечив проти заявлених позовних вимог у повному обсязі та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні 09.09.2021 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд
ВСТАНОВИВ:
16.10.2019 Харківською міською радою прийнято рішення № 1804/19 "Про будівництво магістралі загальноміського значення від вул. Академіка Павлова до вул. Мойсеївської у м. Харкові".
Вказаним рішенням доручено Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради вжити заходи щодо будівництва таких об`єктів:
1) нове будівництво магістралі загальноміського значення на ділянці від вул. Академіка Павлова до метромосту у м. Харкові;
2) нове будівництво мосту з підходами через р. Харків у районі вул. Пантелеймонівської та вул. Шацької у м. Харкові;
3) нове будівництво магістралі загальноміського значення на ділянці від вул. Мойсеївської до метромосту у м. Харкові.
Департаментом містобудування та архітектури Харківської міської ради затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування вказаної магістралі:
- Нове будівництво магістралі загальноміського значення на ділянці від вул. Академіка Павлова до метромосту у м. Харкові (наказ від 13.09.2019 № 162м);
- Нове будівництво мосту з підходами через р. Харків у районі вул. Пантелеймонівської та вул. Шацької у м. Харкові (наказ від 13.09.2019 № 161м);
- Нове будівництво магістралі загальноміського значення на ділянці від вул. Мойсеївської до метромосту у м. Харкові (наказ від 13.09.2019 № 160м).
Наказом Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради № 39 від 25.05.2020 затверджено проектно-кошторисну документацію Нове будівництво магістралі загальноміського значення на ділянці від вул. Мойсеївської до метромосту у м. Харкові .
26.06.2020 між Управлінням з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради як замовником та Консорціумом Блек Сі Консорціум як підрядником укладено договір про закупівлю робіт за державні кошти № 06-26, відповідно до умов якого підрядник зобов`язується у 2020 - 2021 роках виконати роботи з нового будівництва магістралі загальноміського значення на ділянці від вул. Мойсеївської до метромосту у м. Харкові (згідно з ДК 021:2015: 45233000-9 - Будівництво, влаштовування фундаменту та покриття шосе, доріг) відповідно до проектно-кошторисної документації та тендерної документації, а замовник - прийняти ці роботи та оплатити їх.
Згідно з пунктом 1.2. договору найменування робіт - нове будівництво магістралі загальноміського значення на ділянці від вул. Мойсеївської до метромосту у м. Харкові.
Наказом Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради № 64 від 28.10.2020 затверджено проектно-кошторисну документацію Нове будівництво магістралі загальноміського значення на ділянці від вул. Мойсеївської до метромосту у м. Харкові. Коригування .
У подальшому Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради надано замовнику (Управлінню з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради) та підряднику (Консорціуму Блек Сі Консорціум ) дозвіл на виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва Нове будівництво магістралі загальноміського значення на ділянці від вул. Мойсеївської до метромосту у м. Харкові. Коригування від 30.10.2020 № ХК012201030218.
Інформація про видачу Управлінню з будівництва, ремонту та реконструкції та Консорціуму дозволу на виконання будівельних робіт знаходиться у відкритому публічному доступі в Реєстрі будівельної діяльності на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Таким чином, на підставі дозволу на виконання будівельних робіт від 30.10.2020 № ХК012201030218 замовником, Управлінням з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (далі за текстом - відповідач-1), та підрядником, Консорціумом Блек Сі Консорціум (далі за текстом - відповідач-2) набуто право на виконання будівельних робіт з нового будівництва магістралі загальноміського значення на ділянці від вул. Мойсеївської до метромосту у м. Харкові.
Позивач зазначає, що ділянка запроектованої магістралі від вул. Мойсеївської до метромосту є першим об`єктом із низки об`єктів будівництва магістралі загальноміського значення від вул. Академіка Павлова до вул. Мойсеївської у м. Харкові.
Рішенням Харківської міської ради від 18.12.2019 № 1913/19 Про використання земельних ділянок для суспільних потреб (суспільної необхідності) визначено перелік земельних ділянок, використання яких для суспільних потреб (суспільної необхідності) зумовлене будівництвом магістралі загальноміського значення від вул. Академіка Павлова до вул. Мойсеївської у м. Харкові.
Згідно з додатком 1 до рішення Харківської міської ради від 18.12.2019 № 1913/19 до вищезазначеного переліку включено 8 земельних ділянок:
1. Земельна ділянка площею 2,0573 га, кадастровий номер 6310136600:09:001:0045, за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, ріг просп. Ювілейний.
2. Земельна ділянка площею 0,1670 га, кадастровий номер 6310136600:09:001:0018, за адресою: м. Харків, просп. Ювілейний (напроти розворотного кола тролейбусів).
3. Земельна ділянка площею 0,9551 га, кадастровий номер 6310136600:09:001:0023, за адресою: м. Харків, просп. Ювілейний.
4. Земельна ділянка площею 1,5213 га, кадастровий номер 6310136600:09:001:0082, за адресою: м. Харків, просп. Ювілейний.
5. Земельна ділянка площею 0,8310 га, кадастровий номер 6310136600:07:046:0008, за адресою: м. Харків, між вул. Раєвською та вул. Каринською.
6. Земельна ділянка площею 1,5170 га, кадастровий номер 6310136600:07:039:0011, за адресою: м. Харків, вул. Каринська, ріг вул. Проспектної.
7. Земельна ділянка площею 1,0349 га, кадастровий номер 6310136600:06:001:0011, за адресою: м. Харків, вул. Шевченка. 142-А.
8. Земельна ділянка площею 0,11604 га, кадастровий номер 6310136600:06:001:0012, за адресою: м. Харків, вул. Шевченка. 142-А.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у межах земельної ділянки площею 1,5213 га, кадастровий номер 6310136600:09:001:0082, за адресою: м. Харків, просп. Ювілейний, розташована нежитлова будівля літ. 3-1 , яка на праві власності належить ПрАТ Концерн АВЕК та Ко (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1756139963101, дата державної реєстрації - 28.01.2019).
Отже, належна ПрАТ Концерн АВЕК та Ко (далі за текстом - позивач) на праві приватної власності нежитлова будівля літ. 3-1 розташована в межах червоних ліній запроектованої магістралі від вул. Академіка Павлова до вул. Мойсеївської у м. Харкові. При цьому на підставі дозволу від 30.10.2020 № ХК012201030218 відповідачами набуто право на виконання будівельних робіт на першій ділянці цієї магістралі.
Отже, позивач вказує, що виконання робіт з нового будівництва магістралі загальноміського значення безпосередньо порушує майнові права позивача, оскільки з метою реалізації намірів з будівництва цієї магістралі позивача позбавляють права власності на належне йому нерухоме майно.
Зважаючи на це, основним мотивом звернення позивача до суду є захист його майнових прав як власника будівлі, що знаходиться в межах червоних ліній нової магістралі.
При цьому, як на підставі позову позивач посилається на те, що на підставі дозволу від 30.10.2020 № ХК012201030218 відповідачами вестимуться будівельні роботи з нового будівництва магістральної вулиці загальноміського значення регульованого руху, а не безперервного руху, як це вимагається містобудівною документацією. Відтак, позивач зазначає, що якщо генеральним планом населеного пункту передбачено будівництво магістральної вулиці загальноміського значення безперервного руху, то будівництво вулиці іншої категорії, зокрема, магістральної вулиці загальноміського значення регульованого руху без внесення змін до генерального плану не відповідатиме зазначеним вище вимогам містобудівного законодавства. Також, як на підставі позову, позивач посилається на те, що будівництво вулиці/дороги має здійснюватися за рахунок земель віднесених до земель транспорту. Проте, земельна ділянка магістралі від мулиці Мойсеївської до метромосту будується на земельних ділянках іншого цільового призначення. Відтак, за твердженням позивача, цільове призначення зазначених земельних ділянок не відповідає намірам забудови, а тому зазначені земельні ділянки, право на виконання будівельних робіт на яких набуто відповідачами, не можуть використовуватися для будівництва відрізку нової магістралі. Крім того, за твердженням позивача, на час виникнення спірних правовідносин у підрядника відсутня ліцензія, яка вимагається законодавством для отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", положення якого спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 частини 6 статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю на підставі судового рішення, що набрало законної сили, про скасування містобудівних умов та обмежень та/або припинення права на виконання будівельних робіт.
Управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (крім анулювання (скасування) документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів) виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч, структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, розташованих у межах відповідних населених пунктів (пункт 7 частини 1 статті 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").
Об`єкт будівництва "Нове будівництво магістралі загальноміського значення на ділянці від вул. Мойсеївської до метромосту у м. Харкові" належить до об`єктів з середніми наслідками (СС2).
Рішення про видачу дозволу на виконання будівельних робіт прийнято Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради
Абзацом 17 частини 1 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, встановлених під час перевірки, а саме: порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, проектної документації на будівництво об`єкта, будівельних норм і правил, а також в інших випадках, визначених цим Законом, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю звертається до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт.
Отже, дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, на підставі відповідного судового рішення про припинення права на виконання будівельних робіт.
При цьому, судове рішення про припинення права на виконання будівельних робіт ухвалюється у справі за позовом органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Як зазначив позивач, основним мотивом звернення позивача до суду є захист його майнових прав як власника будівлі, що знаходиться в межах червоних ліній нової магістралі.
Разом з тим, як на підставу позову позивач посилається на порушення відповідачами містобудівного законодавства, невідповідність цільового призначення земельних ділянок намірам забудови, а також відсутність у підрядника ліцензії, яка вимагається законодавством для отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Враховуючи вищенаведені норми та з огляду на підстави позову, суд зазначає, що такий спосіб захисту як припинення права на виконання будівельних робіт може бути застосований за позовом органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 щодо порушеного права , за захистом якого особа може звертатися до суду, то це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття охоронюваний законом інтерес . Щодо останнього, то в тому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття охоронюваний законом інтерес означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним .
Отже, за висновками суду, позивачем не доведено, які права та законні інтереси позивача порушено, у зв`язку із порушенням, на думку позивача, відповідачами містобудівного законодавства, невідповідності цільового призначення земельних ділянок намірам забудови, а також відсутністю у підрядника ліцензії, яка вимагається законодавством для отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Всупереч вимогам чинного законодавства, позивачем не доведено належними та достатніми доказами порушення його прав та законних інтересів.
Відповідно до частин 2, 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, юридичні особи мають право звертатись до господарського суду за захистом своїх оспорюваних або порушених прав.
Відповідно до частин 1, 2 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Як встановлено у статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Спосіб захисту порушеного права обумовлюється нормою матеріального права, яка регулює ті чи інші правовідносини між сторонами спору. Тому, позивач, формулюючи позовні вимоги, повинен відштовхуватись від тих наданих йому законом прав, які були об`єктивно порушені відповідачем і позов повинен бути направлений на припинення цих правопорушень та на відновлення порушеного права. Таким чином, право вибору способу захисту порушеного права належить позивачу, а суд наділений компетенцією перевірити відповідність обраного способу захисту змісту порушеного права.
Так, виходячи із норм Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.
Таким чином, приймаючи до уваги викладене, при зверненні до суду з даним позовом повинно бути доведено, насамперед, порушення прав та законних інтересів позивача в результаті порушення відповідачами містобудівного законодавства, невідповідності цільового призначення земельних ділянок намірам забудови, а також відсутністю у підрядника ліцензії, яка вимагається законодавством для отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Разом з тим, щодо посилань позивача на порушення відповідачами містобудівного законодавства, невідповідність цільового призначення земельних ділянок намірам забудови, а також відсутність у підрядника ліцензії, яка вимагається законодавством для отримання дозволу на виконання будівельних робіт, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У позовній заяві позивач зазначає, що якщо генеральним планом населеного пункту передбачено будівництво магістральної вулиці загальноміського значення безперервного руху, то будівництво вулиці іншої категорії, зокрема, магістральної вулиці загальноміського значення регульованого руху без внесення змін до генерального плану не відповідатиме вимогам містобудівного законодавства.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" генеральний план населеного пункту - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.
Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Разом з тим, пояснювальна записка генерального плану не є нормативно-правовим актом та не містить загальнообов`язкових норм та приписів.
Як зазначено в пояснювальній записці "основна мета - в створенні магістралей безперервного руху".
З пояснювальної записки вбачається, що генеральним планом пропонується продовжити розвиток магістральної мережі за радіальними напрямками на зв`язках центра з віддаленими житловими масивами та основними промисловими угрупуваннями напрямком створення магістральної мережі безперервного руху.
Однак, як зазначалося вище, в генеральному плані відображена довгострокова стратегія, яка реалізовується поступово в межах потреб та можливостей.
Також, як вбачається з дозволу на виконання будівельних робіт № ХК 012201030218 від 30.10.2020, щодо проектної документації, розробленої ТОВ "Сіті-Дизайн", філією "Харківська" ТОВ "Консалтингова агенція "Галілео" проведена експертиза проекту будівництва, за результатами якої отримано позитивний висновок.
З огляду на вищезазначене, доводи позивача щодо невідповідності категорії вулиці пропозиціям пояснювальної записки генерального плану не можуть бути покладені в основу підстав скасування права на виконання будівельних робіт.
Стосовно посилань позивача на невідповідність цільового призначення земельних ділянок намірам забудови суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2 частини З статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" для отримання дозволу подається заява, до якої додається копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою).
Видача дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється з використанням Реєстру будівельної діяльності. У заяві про видачу дозволу на виконання будівельних робіт та у Реєстрі будівельної діяльності зазначається, зокрема, така інформація: кадастровий номер земельної ділянки (для земельних ділянок, право власності чи користування на які виникло до 2004 року, - за наявності) або відмітка про випадок, визначений частиною четвертою статті 34 цього Закону та/або частиною першою статті 12 -1 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи";
Згідно з частиною 4 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва "Нове будівництво магістралі загальноміського значення на ділянці від вул. Мойсеївської до метромосту у м. Харкові" від 13.09.2019 № 160м містять в графі відповідність цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні наступні відомості: Цільове та функціональне призначення земельної ділянки не визначено згідно із ч. 4 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Об`єкт будівництва відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а саме плану зонування (зонінгу) території міста Харкова, затвердженого рішенням сесії Харківської міської ради від 27.02.2013 № 1024/13, із змінами, затвердженими рішенням сесії Харківської міської ради від 26.10.2016 № 396/16, (зони транспортної інфраструктури ТР, зона транспортної інфраструктури ТР-3) .
Таким чином, у відповідності до наданих містобудівних умов та обмежень, а також керуючись ч. 4 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Управлінням дотримано вимоги щодо подання заяви та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Крім того, як вбачається з тексту позовної заяви, позивач наводить відомості щодо земельних ділянок кадастрові номери 6310136600:06:001:0011 та 6310136600:06:001:0012. Разом з тим, позов поданий на захист майнового інтересу, права власності на будівлю, яка розташована на земельній ділянці кадастровий номер 6310136600:09:001:0082.
Разом з цим, як вбачається зі Схеми магістральної вулично-дорожньої мережі Генерального плану м. Харкова та скріншотів з Публічної кадастрової карти України земельні ділянки кадастрові номери 6310136600:06:001:0011 та 6310136600:06:001:0012 сформовані вздовж магістралі загальноміського значення.
При цьому, відповідно до Плану зонування території (зонінгу) міста Харкова об`єкт будівництва розташований в зоні транспортної інфраструктури.
Посилання позивача на відсутність у підрядника ліцензії, яка вимагається законодавством для отримання дозволу на виконання будівельних робіт також відхиляються судом з огляду на наступне.
Частинами 1-3 статті 14 Господарського кодексу України визначено, що ліцензування, патентування певних видів господарської діяльності та квотування є засобами державного регулювання у сфері господарювання, спрямованими на забезпечення єдиної державної політики у цій сфері та захист економічних і соціальних інтересів держави, суспільства та окремих споживачів.
Правові засади ліцензування, патентування певних видів господарської діяльності та квотування визначаються виходячи з конституційного права кожного на здійснення підприємницької діяльності, не забороненої законом, а також принципів господарювання, встановлених у статті 6 цього Кодексу.
Відносини, пов`язані з ліцензуванням видів господарської діяльності, регулюються законом.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" ліцензія - право суб`єкта господарювання на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" ліцензійні умови - нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, іншого уповноваженого законом органу державної влади, положення якого встановлюють вичерпний перелік вимог до провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, обов`язкових для виконання ліцензіатом, та вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 1 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" орган ліцензування - державний орган, уповноважений законом або Кабінетом Міністрів України на здійснення ліцензування господарської діяльності.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, а саме будівництво об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, за переліком видів робіт, що визначається Кабінетом Міністрів України, - з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Відповідно до статті 37-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" господарська діяльність з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними наслідками (СС3), підлягає ліцензуванню за переліком видів робіт, що визначається Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Органом ліцензування є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Контроль за дотриманням ліцензійних умов та здійсненням будівельних робіт на об`єктах будівництва здійснюється органом ліцензування.
18.03.2020 набрали чинності дві постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 року № 218 "Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" та № 219 "Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду", якими, зокрема, ліквідовано Державну архітектурно-будівельну інспекцію; визнано такими, що втратили чинність: Постанова Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2007 р. № 1396 "Про ліцензування господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури" (Офіційний вісник України, 2007 р., № 94, ст. 3441); Постанова Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2008 р. № 941 "Про внесення змін до Порядку ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві" (Офіційний вісник України, 2008 р., № 82, ст. 2766); Постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 2016 р. № 256 "Деякі питання ліцензування будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками)"; внесено зміни до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затверджений Постановою КМУ від 30.04.2014 за № 197 в частині надання повноважень приймати рішення про зупинення, відновлення дії та анулювання ліцензій.
Таким чином, станом на дату укладення договору від 26.06.2020 № 06-26 та видачу дозволу на виконання будівельних робіт від 30.10.2020 № ХК 012201030218 Кабінетом Міністрів України не було встановлено жодного виду робіт з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками, які б підлягали ліцензуванню відповідно до вимог Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" та не утворено жодного органу ліцензування, який здійснював би видачу відповідних ліцензій.
З огляду на вище зазначене, відсутність ліцензії не може бути підставою для припинення права на виконання будівельних робіт.
Згідно з частиною 2 статті 20 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" у разі відсутності ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, відповідальність за провадження такої господарської діяльності без ліцензії не застосовується.
Відповідно до статей 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як вбачається з матеріалів даної справи, з огляду на предмет та підстави позову, Приватним акціонерним товариством "Концерн Авек та Ко" не надано суду належних та допустимих доказів порушення прав та законних інтересів останнього, з огляду на що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Концерн Авек та Ко" з вимогами до Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради та Консорціума "Блек Сі Консорціум" про припинення права на виконання будівельних робіт відмовити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст рішення складено: 07.10.2021
Суддя Н.Плотницька
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 09.09.2021 |
Оприлюднено | 08.10.2021 |
Номер документу | 100177085 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Плотницька Н.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні