Постанова

від 09.02.2022 по справі 910/8215/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2022 р. Справа№ 910/8215/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Іоннікової І.А.

Скрипки І.М.

секретар судового засідання: Білоус О.О.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 10.02.2022,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Концерн Авек та Ко»

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 (повний текст складено 07.10.2021)

у справі №910/8215/21 (суддя Плотницька Н.Б.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Концерн Авек та Ко»

до 1) Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради

2) Консорціума «Блек Сі Консорціум»

про припинення права,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Приватне акціонерне товариство «Концерн Авек та Ко» (далі, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (далі, відповідач-1) та Консорціума «Блек Сі Консорціум» (далі, відповідач-2) про припинення права на виконання будівельних робіт, набутого Управлінням з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради та Консорціумом «Блек Сі Консорціум» на підставі дозволу на виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва «Нове будівництво магістралі загальноміського значення на ділянці від вул. Мойсеївської до метромосту у м. Харкові. Коригування» від 30.10.2020 № ХК012201030218.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що виконання робіт з нового будівництва магістралі загальноміського значення безпосередньо порушує майнові права позивача, оскільки з метою реалізації намірів з будівництва цієї магістралі позивача позбавляють права власності на належне йому на земельній ділянці площею 1,5213 га, кадастровий номер 6310136600:09:001:0082, за адресою: м. Харків, просп. Ювілейний нерухоме майно.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 у справі №910/8215/21 у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Концерн Авек та Ко» з вимогами до Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради та Консорціума «Блек Сі Консорціум» про припинення права на виконання будівельних робіт відмовлено повністю.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не доведено, які його права та законні інтереси порушено, у зв`язку із порушенням, на думку позивача, відповідачами містобудівного законодавства, невідповідності цільового призначення земельних ділянок намірам забудови, а також відсутністю у підрядника ліцензії, яка вимагається законодавством для отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Суд відхилив доводи позивача щодо невідповідності категорії вулиці пропозиціям пояснювальної записки генерального плану як такі, що не можуть бути покладені в основу підстав скасування права на виконання будівельних робіт, оскільки пояснювальна записка генерального плану не є нормативно-правовим актом та не містить загальнообов`язкових норм та приписів, а в генеральному плані відображена довгострокова стратегія, яка реалізовується поступово в межах потреб та можливостей.

Стосовно посилань позивача на невідповідність цільового призначення земельних ділянок намірам забудови суд зазначив, що у відповідності до наданих містобудівних умов та обмежень, а також керуючись частиною 4 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Управлінням дотримано вимоги щодо подання заяви та отримання дозволу на виконання будівельних робіт. При цьому, відповідно до Плану зонування території (зонінгу) міста Харкова об`єкт будівництва розташований в зоні транспортної інфраструктури.

Посилання позивача на відсутність у підрядника ліцензії, яка вимагається законодавством для отримання дозволу на виконання будівельних робіт також відхилені судом першої інстанції з огляду на те, що станом на дату укладення договору від 26.06.2020 №06-26 та видачу дозволу на виконання будівельних робіт від 30.10.2020 № ХК 012201030218 Кабінетом Міністрів України не було встановлено жодного виду робіт з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками, які б підлягали ліцензуванню відповідно до вимог Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та не утворено жодного органу ліцензування, який здійснював би видачу відповідних ліцензій.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням, 21.10.2021 (про що свідчить відмітка Укрпошти Стандарт на конверті) Приватне акціонерне товариство «Концерн Авек та Ко» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 у справі №910/8215/21 повністю та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача зводяться до наступного:

- позивачем надано належні та допустимі докази порушення його майнових прав та законних інтересів внаслідок позбавлення його права власності на належне йому нерухоме майно, що було здійснено внаслідок виконання робіт з нового будівництва магістралі загальноміського значення, а тому висновки суду першої інстанції щодо недоведеності позивачем порушень його прав та законних інтересів є хибними;

- суд першої інстанції не надав оцінку доказам, що стосувалися «червоних ліній» запроектованої магістралі від вул. Академіка Павлова до вул. Мойсеївської у м. Харкові, в межах яких розташована належна позивачу на прав приватної власності нежитлова будівля літ «З-1»;

- внаслідок прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 №219 «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду» скасовано механізм здійснення ліцензування у сфері будівництва. Проте на момент укладення відповідачами спірного договору та на час вирішення спору в суді першої інстанції будівництво об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками залишалося видом господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню. Відтак, здійснювати діяльність у сфері будівництва об`єктів СС2 та ССЗ можуть лише ті суб`єкти господарювання, які отримали відповідну ліцензію до 18 березня 2020 року. Отже, спірний договір не повинен був укладатися з відповідачем-2 у зв`язку з відсутністю у останнього ліцензії. З огляду на вищезазначене, відсутність ліцензії є підставою для припинення права на виконання будівельних робіт;

- будівництво вулиці/дороги має здійснюватися за рахунок земель, віднесених до земель транспорту (а саме земель для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства). Проте, ділянка магістралі від вул. Мойсеївської до метромосту будується на земельних ділянках іншого цільового призначення. Так, як слідує із рішення Харківської міської ради від 18.12.2019 № 1913/19, у зону будівництва цієї ділянки магістралі потрапляють дві раніше сформовані земельні ділянки за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 142-А, а саме:

- земельна ділянка площею 1,0349 га, кадастровий номер 6310136600:06:001:0011;

- земельна ділянка площею 0,11604 га, кадастровий номер 6310136600:06:001:0012.

Позивач у своєму позові надав Роздруківку даних Публічної кадастрової карти щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 6310136600:06:001:0011 та 610136600:06:001:0012, в якій зазначається, що земельна ділянка з кадастровим мером 6310136600:06:001:0011 має код КВЦПЗ 03.07 - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (Класифікація видів цільового призначення земель КВЦПЗ), затверджена наказом Держкомзему від 23.07.2010 № 548, використовується з 15.02.2011); земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:06:001:0012 - код УКЦВЗ 1.11.3 - для будівництва стаціонарного торговельного комплексу з тимчасовою автостоянкою (Український класифікатор цільового використання землі (УКЦВЗ), затверджений листом Держкомзему України від 24 квітня 1998 року №14-1-7/1205, використовувався з 1998 року і до початку 2011 року).

Отже, цільове призначення зазначених земельних ділянок з кадастровими номерами 6310136600:06:001:0011 та 6310136600:06:001:0012 не відповідає намірам забудови, що суперечить частині 2 статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в якій зазначається, що забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Водночас, оскільки як земельні ділянки кадастрові номери 6310136600:06:001:0011 та 6310136600:06:001:0012, так і земельна ділянка кадастровий номер 6310136600:09:001:0082 були включені до одного переліку земельних ділянок згідно з додатком 1 до рішення Харківської міської ради від 18.12.2019 №1913/19, використання яких для суспільних потреб (суспільної необхідності) зумовлене будівництвом магістралі загальноміського значення від вул. Академіка Павлова до вул. Мойсеївської у м. Харкові, стає зрозумілим те, що зі сторони відповідачів наявні порушення не лише по відношенню до земельної ділянки позивача, кадастровий номер 6310136600:09:001:0082, а й з приводу інших земельних ділянок, що використовуються для будівництва магістралі;

- суд невірно встановив фактичні обставини справи, надавши неправильну оцінку дослідженим доказам, що стосуються невідповідності категорії вулиці вимогам Генерального плану міста Харкова. Так, попри те, що з пояснювальної записки генерального плану міста Харкова подовження проспекту Ювілейного до вул. Шевченка заплановано як будівництво магістральної вулиці загальноміського значення безперервного руху, на підставі дозволу від 30.10.2020 №ХК012201030218 відповідачами вестимуться будівельні роботи з нового будівництва магістральної вулиці загальноміського значення регульованого руху, а не безперервного руху, як це вимагається містобудівною документацією.

У тексті апеляційною скарги апелянтом викладено також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Узагальнені доводи та заперечення учасників судового процесу проти апеляційної скарги

29.11.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду представник відповідача-2 подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить суд залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін.

Узагальнені доводи відзиву відповідача-2 на апеляційну скаргу зводяться до наступного:

- на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано саме органом державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, на підставі відповідного судового рішення про припинення права на виконання будівельних робіт. Судове рішення про припинення права на виконання будівельних робіт приймається у справі за відповідним позовом органу державного архітектурно-будівельного контролю та за відповідних умов. Отже, позивачем невірно обрано такий спосіб захисту як припинення права на виконання будівельних робіт;

- Консорціум «Блек Сі Консорціум» виконує роботи з нового будівництва магістралі загальноміського значення на ділянці від вул. Мойсеївської до метромосту у м. Харкові на підставі укладеного за результатами закупівлі Договору №06-26 від 26.06.2020 з Управлінням з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (Замовник) та відповідно до проектної документації, яка згідно норм чинного законодавства пройшла експертизу та отримала позитивний експертний звіт, і на підставі дозволу на виконання будівельних робіт ХК012201030218;

- станом на 18 березня 2020 року (тобто до дати укладення договору №26-06 від 26.06.2020) постановами КМУ від 13.03.2020 №218 «Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» та №219 «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду» скасовано порядки ліцензування в сфері архітектури та будівництва, а саме визнано такими, що втратили чинність. Отже, в силу об`єктивних обставин на час укладення договору порядок отримання ліцензії, орган ліцензування та ліцензійні умови не було визначено у жодному нормативно-правовому акті;

10.02.2022 від відповідача-1 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшли пояснення на апеляційну скаргу, у яких відповідач-1 просить суд залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін.

Узагальнені доводи пояснень відповідача-1 зводяться до наступного:

- права позивача у даній справі не порушені, оскільки право на виконання будівельних робіт набуте Управлінням поза межами земельної ділянки, на якій розташовано об`єкт нерухомого майна, власником якого є позивач;

- містобудівним законодавством чітко визначено, що позивачем з вимогою про скасування дозволу на виконання будівельних робіт може виступати лише орган державного архітектурно-будівельного контролю;

- доводи позивача щодо невідповідності категорії вулиці пропозиціям пояснювальної записки Генерального плану не можуть бути покладені в основу підстав для скасування права на виконання будівельних робіт, оскільки пояснювальна записка не є нормативно-правовим актом, а у Генеральному плані відображена довгострокова стратегія, яка реалізується поступово, в межах потреб та можливостей.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2021 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Концерн Авек та Ко» у справі №910/8215/21 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Скрипка І.М.

Апеляційну скаргу було подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/8215/21. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Концерн Авек та Ко» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 у справі №910/8215/21 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

08.11.2021 матеріали справи №910/8215/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді у справі.

У зв`язку із перебуванням судді Тищенко А.І., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, з 01.11.2021 на лікарняному, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/5877/21 від 15.11.2021 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2021 справу №910/8215/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Іоннікова І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Концерн Авек та Ко» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 у справі №910/8215/21 у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Іоннікова І.А., призначено до розгляду апеляційну скаргу на 18.01.2022.

10.01.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду представник апелянта подав заяву про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, у якій просив відкласти судове засідання у разі неможливості проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2022 у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Концерн Авек та Ко» про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено через відсутність технічної можливості проведення відеконференції у даній справі, оскільки зали судових засідань, оснащені технічними засобами для проведення відеоконференції у період з 15 год 00 хв до 16 год 00 хв 18.01.2022, заброньовані для проведення відеоконференцій у інших справах.

У судове засідання, призначене на 18.01.2022, з`явився представник відповідача-2, який поклався на розсуд суду при вирішення питання про задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2022 клопотання Приватного акціонерного товариства «Концерн Авек та Ко» задоволено, розгляд справи №910/8215/21 відкладено на 10.02.2022.

24.01.2022 представник Приватного акціонерного товариства «Концерн Авек та Ко» подав заяву про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення «EasyCon».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2022 клопотання представника Приватного акціонерного товариства «Концерн Авек та Ко» про участь у судовому засіданні 10.02.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

10.02.2022 від Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради, яка позиціонує себе як третя особа у справі, до Північного апеляційного господарського суду надійшли пояснення у справі, у яких остання просила долучити їх до матеріалів справи, замінити Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради на правонаступника Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради, апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін.

Колегією суддів встановлено, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради не була залучена судом першої інстанції до участі у справі як третя особа у встановленому процесуальним законом порядку, відповідних клопотань про залучення її у якості третьої особи не було подано і до суду апеляційної інстанції. Отже, пояснення від 10.02.2022 подані до суду особою, яка не є учасником даної справи, а тому судом апеляційної інстанції не розглядались.

У судовому засіданні 10.02.2022 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників учасників судового процесу

У судове засідання 10.02.2022 з`явилися представники позивача та відповідача-2.

Представник відповідача-1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що у матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення (том 2, а.с. 133).

Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення відповідача-1 про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача-1.

Представник позивача просив суд задовольнити його апеляційну скаргу, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача, просив залишити оскаржене рішення суду без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

16.10.2019 Харківською міською радою прийнято рішення №1804/19 «Про будівництво магістралі загальноміського значення від вул. Академіка Павлова до вул. Мойсеївської у м. Харкові».

Вказаним рішенням доручено Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради вжити заходи щодо будівництва таких об`єктів:

1) нове будівництво магістралі загальноміського значення на ділянці від вул. Академіка Павлова до метромосту у м. Харкові;

2) нове будівництво мосту з підходами через р. Харків у районі вул. Пантелеймонівської та вул. Шацької у м. Харкові;

3) нове будівництво магістралі загальноміського значення на ділянці від вул. Мойсеївської до метромосту у м. Харкові.

Департаментом містобудування та архітектури Харківської міської ради затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування вказаної магістралі:

- «Нове будівництво магістралі загальноміського значення на ділянці від вул. Академіка Павлова до метромосту у м. Харкові» (наказ від 13.09.2019 № 162м);

- «Нове будівництво мосту з підходами через р. Харків у районі вул. Пантелеймонівської та вул. Шацької у м. Харкові» (наказ від 13.09.2019 № 161м);

- «Нове будівництво магістралі загальноміського значення на ділянці від вул. Мойсеївської до метромосту у м. Харкові» (наказ від 13.09.2019 № 160м).

Наказом Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради №39 від 25.05.2020 затверджено проектно-кошторисну документацію «Нове будівництво магістралі загальноміського значення на ділянці від вул. Мойсеївської до метромосту у м. Харкові».

26.06.2020 між Управлінням з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради як замовником та Консорціумом «Блек Сі Консорціум» як підрядником укладено договір про закупівлю робіт за державні кошти №06-26, відповідно до умов якого підрядник зобов`язується у 2020 - 2021 роках виконати роботи з нового будівництва магістралі загальноміського значення на ділянці від вул. Мойсеївської до метромосту у м. Харкові (згідно з ДК 021:2015: 45233000-9 - Будівництво, влаштовування фундаменту та покриття шосе, доріг) відповідно до проектно-кошторисної документації та тендерної документації, а замовник - прийняти ці роботи та оплатити їх.

Згідно з пунктом 1.2. Договору найменування робіт - нове будівництво магістралі загальноміського значення на ділянці від вул. Мойсеївської до метромосту у м. Харкові.

Наказом Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради № 64 від 28.10.2020 затверджено проектно-кошторисну документацію «Нове будівництво магістралі загальноміського значення на ділянці від вул. Мойсеївської до метромосту у м. Харкові. Коригування».

У подальшому Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради надано замовнику (Управлінню з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради) та підряднику (Консорціуму «Блек Сі Консорціум») дозвіл на виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва «Нове будівництво магістралі загальноміського значення на ділянці від вул. Мойсеївської до метромосту у м. Харкові. Коригування» від 30.10.2020 № ХК012201030218.

Інформація про видачу Управлінню з будівництва, ремонту та реконструкції та Консорціуму дозволу на виконання будівельних робіт знаходиться у відкритому публічному доступі в Реєстрі будівельної діяльності на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Таким чином, на підставі дозволу на виконання будівельних робіт від 30.10.2020 №ХК012201030218 замовником, Управлінням з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (відповідач-1), та підрядником, Консорціумом «Блек Сі Консорціум» (відповідач-2) набуто право на виконання будівельних робіт з нового будівництва магістралі загальноміського значення на ділянці від вул. Мойсеївської до метромосту у м. Харкові.

Позивач зазначає, що ділянка запроектованої магістралі від вул. Мойсеївської до метромосту є першим об`єктом із низки об`єктів будівництва магістралі загальноміського значення від вул. Академіка Павлова до вул. Мойсеївської у м. Харкові.

Рішенням Харківської міської ради від 18.12.2019 №1913/19 «Про використання земельних ділянок для суспільних потреб (суспільної необхідності)» визначено перелік земельних ділянок, використання яких для суспільних потреб (суспільної необхідності) зумовлене будівництвом магістралі загальноміського значення від вул. Академіка Павлова до вул. Мойсеївської у м. Харкові.

Згідно з додатком 1 до рішення Харківської міської ради від 18.12.2019 № 1913/19 до вищезазначеного переліку включено 8 земельних ділянок:

1. Земельна ділянка площею 2,0573 га, кадастровий номер 6310136600:09:001:0045, за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, ріг просп. Ювілейний.

2. Земельна ділянка площею 0,1670 га, кадастровий номер 6310136600:09:001:0018, за адресою: м. Харків, просп. Ювілейний (напроти розворотного кола тролейбусів).

3. Земельна ділянка площею 0,9551 га, кадастровий номер 6310136600:09:001:0023, за адресою: м. Харків, просп. Ювілейний.

4. Земельна ділянка площею 1,5213 га, кадастровий номер 6310136600:09:001:0082, за адресою: м. Харків, просп. Ювілейний.

5. Земельна ділянка площею 0,8310 га, кадастровий номер 6310136600:07:046:0008, за адресою: м. Харків, між вул. Раєвською та вул. Каринською.

6. Земельна ділянка площею 1,5170 га, кадастровий номер 6310136600:07:039:0011, за адресою: м. Харків, вул. Каринська, ріг вул. Проспектної.

7. Земельна ділянка площею 1,0349 га, кадастровий номер 6310136600:06:001:0011, за адресою: м. Харків, вул. Шевченка. 142-А.

8. Земельна ділянка площею 0,11604 га, кадастровий номер 6310136600:06:001:0012, за адресою: м. Харків, вул. Шевченка. 142-А.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у межах земельної ділянки площею 1,5213 га, кадастровий номер 6310136600:09:001:0082, за адресою: м. Харків, просп. Ювілейний, розташована нежитлова будівля літ. « 3-1», яка на праві власності належить ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1756139963101, дата державної реєстрації - 28.01.2019).

За твердженнями позивача належна ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» на праві приватної власності нежитлова будівля літ. « 3-1» розташована в межах «червоних ліній» запроектованої магістралі від вул. Академіка Павлова до вул. Мойсеївської у м. Харкові.

При цьому на підставі дозволу від 30.10.2020 № ХК012201030218 відповідачами набуто право на виконання будівельних робіт на першій ділянці цієї магістралі.

Отже, звертаючись до суду із позовом, ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» вказує на те, що виконання робіт з нового будівництва магістралі загальноміського значення безпосередньо порушує його майнові права, оскільки з метою реалізації намірів з будівництва цієї магістралі позивача позбавляють права власності на належне йому нерухоме майно.

Зважаючи на це, основним мотивом звернення позивача до суду є захист його майнових прав як власника будівлі, що знаходиться в межах «червоних ліній» нової магістралі.

При цьому, як на підстави позову позивач посилається на наступне:

- на підставі дозволу від 30.10.2020 №ХК012201030218 відповідачами вестимуться будівельні роботи з нового будівництва магістральної вулиці загальноміського значення регульованого руху, а не безперервного руху, як це вимагається містобудівною документацією, зокрема, Генеральним планом міста Харків;

- будівництво вулиці/дороги має здійснюватися за рахунок земель, віднесених до земель транспорту. Проте, земельна ділянка магістралі від вулиці Мойсеївської до метромосту будується на земельних ділянках іншого цільового призначення. Відтак, за твердженням позивача, цільове призначення зазначених земельних ділянок не відповідає намірам забудови, а тому зазначені земельні ділянки, право на виконання будівельних робіт на яких набуто відповідачами, не можуть використовуватися для будівництва відрізку нової магістралі;

- на час виникнення спірних правовідносин у підрядника відсутня ліцензія, яка вимагається законодавством для отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін із наступних підстав.

За змістом статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 щодо «порушеного права», за захистом якого особа може звертатися до суду, то це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в тому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що «поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним».

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

У постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №910/15262/18, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19, від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17 зазначено, що відсутність порушення прав та інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові.

Спосіб захисту права чи інтересу може бути визначено як вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи результату, право чи інтерес якої порушені.

При цьому спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що у такий спосіб буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Таким чином засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Так, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (близькі за змістом висновки викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц).

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», положення якого спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю на підставі судового рішення, що набрало законної сили, про скасування містобудівних умов та обмежень та/або припинення права на виконання будівельних робіт.

Управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (крім анулювання (скасування) документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів) виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч, структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, розташованих у межах відповідних населених пунктів (пункт 7 частини 1 статті 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Об`єкт будівництва «Нове будівництво магістралі загальноміського значення на ділянці від вул. Мойсеївської до метромосту у м. Харкові» належить до об`єктів з середніми наслідками (СС2).

Рішення про видачу дозволу на виконання будівельних робіт прийнято Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради.

Абзацом 17 частини 1 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, встановлених під час перевірки, а саме: порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, проектної документації на будівництво об`єкта, будівельних норм і правил, а також в інших випадках, визначених цим Законом, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю звертається до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, на підставі відповідного судового рішення про припинення права на виконання будівельних робіт, яке, як вірно встановив суд першої інстанції, ухвалюється у справі за позовом органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Як зазначив позивач, основним мотивом звернення позивача до суду є захист його майнових прав як власника будівлі, що знаходиться в межах «червоних ліній» нової магістралі.

Разом з тим, як на підставу позову позивач посилається на порушення відповідачами містобудівного законодавства, невідповідність цільового призначення земельних ділянок намірам забудови, а також відсутність у підрядника ліцензії, яка вимагається законодавством для отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Колегія суддів наголошує, що спосіб захисту порушеного права обумовлюється нормою матеріального права, яка регулює ті чи інші правовідносини між сторонами спору. Тому позивач, формулюючи позовні вимоги, повинен відштовхуватись від тих наданих йому законом прав, які були об`єктивно порушені відповідачем і позов повинен бути направлений на припинення цих правопорушень та на відновлення порушеного права. Таким чином, право вибору способу захисту порушеного права належить позивачу, а суд наділений компетенцією перевірити відповідність обраного способу захисту змісту порушеного права

Враховуючи вищенаведені норми та з огляду на визначені позивачем підстави позову, суд зазначає, що у даному випадку такий спосіб захисту як припинення права на виконання будівельних робіт може бути застосований за позовом органу державного архітектурно-будівельного контролю у разі, зокрема, виявлення останнім порушень містобудівного законодавства.

Таким чином, обраний позивачем у даному випадку спосіб захисту свого права власності не відповідає положенням вищезазначених норм містобудівного законодавства, а висновки суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено, які його права та законні інтереси порушено у зв`язку із порушенням, за його твердженнями, відповідачами містобудівного законодавства, невідповідності цільового призначення земельних ділянок намірам забудови, а також відсутністю у підрядника ліцензії, яка вимагається законодавством для отримання дозволу на виконання будівельних робіт, є правильними.

Разом з тим, надаючи оцінку посиланням позивача на порушення відповідачами містобудівного законодавства, невідповідність цільового призначення земельних ділянок намірам забудови, а також відсутність у підрядника ліцензії, яка вимагається законодавством для отримання дозволу на виконання будівельних робіт, колегія суддів, погоджуючись із висновками суду першої інстанції, зазначає наступне.

За твердженнями скаржника, якщо генеральним планом населеного пункту передбачено будівництво магістральної вулиці загальноміського значення безперервного руху, то будівництво вулиці іншої категорії, зокрема, магістральної вулиці загальноміського значення регульованого руху без внесення змін до генерального плану не відповідатиме вимогам містобудівного законодавства.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункту 4.1. ДБН Б.1.1-15:2012 «Загальні положення» генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що пояснювальна записка генерального плану не є нормативно-правовим актом та не містить загальнообов`язкових норм та приписів.

Скаржник, у свою чергу, не погоджуючись із зазначеним, наголошує в апеляційній скарзі на наступному.

Відповідно до пункту 5.2. ДБН Б.1.1-15:2012 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту» до складу текстових матеріалів включаються: а) пояснювальна записка; б) основні положення генерального плану.

Згідно пункту 5.4. ДБН Б.1.1-15:2012 основні положення генерального плану оформляють окремим томом, що містить текстові матеріали зі стислим викладенням пропозицій генерального плану, проектних рішень, основні показники генерального плану (додаток А) та схеми графічних матеріалів, що не містять службової інформації.

Отже, по-перше, як стверджує скаржник, пояснювальна записка є невід`ємною частиною генерального плану та є обов`язковою до виконання, по-друге, належність пробивки просп. Ювілейного до вул. Шевченка до категорії магістральних вулиць загальноміського значення безперервного руху підтверджується графічними матеріалами генерального плану міста Харкова.

Однак, зазначені доводи позивача не можуть бути покладені в основу підстав скасування права на виконання будівельних робіт, оскільки у генеральному плані відображена довгострокова стратегія, яка реалізовується поступово та в межах потреб і можливостей.

Також, як вбачається з дозволу на виконання будівельних робіт № ХК 012201030218 від 30.10.2020, щодо проектної документації, розробленої ТОВ «Сіті-Дизайн», філією «Харківська» ТОВ «Консалтингова агенція «Галілео» проведена експертиза проекту будівництва, за результатами якої отримано позитивний висновок.

Щодо посилань позивача на невідповідність цільового призначення земельних ділянок намірам забудови суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 частини З статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» для отримання дозволу подається заява, до якої додається копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою).

Видача дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється з використанням Реєстру будівельної діяльності. У заяві про видачу дозволу на виконання будівельних робіт та у Реєстрі будівельної діяльності зазначається, зокрема, така інформація: кадастровий номер земельної ділянки (для земельних ділянок, право власності чи користування на які виникло до 2004 року, - за наявності) або відмітка про випадок, визначений частиною четвертою статті 34 цього Закону та/або частиною першою статті 12-1 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно з частиною 4 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Нове будівництво магістралі загальноміського значення на ділянці від вул. Мойсеївської до метромосту у м. Харкові» від 13.09.2019 № 160м містять в графі «відповідність цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні» наступні відомості: «Цільове та функціональне призначення земельної ділянки не визначено згідно із ч. 4 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Об`єкт будівництва відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а саме плану зонування (зонінгу) території міста Харкова, затвердженого рішенням сесії Харківської міської ради від 27.02.2013 №1024/13, із змінами, затвердженими рішенням сесії Харківської міської ради від 26.10.2016 №396/16, (зони транспортної інфраструктури ТР, зона транспортної інфраструктури ТР-3)».

Таким чином, у відповідності до наданих містобудівних умов та обмежень, а також керуючись частиною 4 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Управлінням дотримано вимоги щодо подання заяви та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Водночас, стверджуючи про невідповідність цільового призначення земельних ділянок намірам забудови, позивач наводить відомості щодо земельних ділянок кадастрові номери 6310136600:06:001:0011 та 6310136600:06:001:0012, у той час, як позов поданий на захист майнового інтересу, права власності на будівлю, яка розташована на земельній ділянці кадастровий номер 6310136600:09:001:0082.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що земельна ділянка кадастровий номер 6310136600:09:001:0082 включена разом із вказаними до одного переліку земельних ділянок згідно з додатком 1 до рішення Харківської міської ради від 18.12.2019 №1913/19, використання яких для суспільних потреб зумовлене будівництвом магістралі, саме по собі жодним чином не може свідчити про порушення цільового використання такої.

Разом з цим, як вбачається зі Схеми магістральної вулично-дорожньої мережі Генерального плану м. Харкова та скріншотів з Публічної кадастрової карти України земельні ділянки кадастрові номери 6310136600:06:001:0011 та 6310136600:06:001:0012 сформовані вздовж магістралі загальноміського значення.

При цьому, відповідно до Плану зонування території (зонінгу) міста Харкова об`єкт будівництва розташований в зоні транспортної інфраструктури.

Посилання позивача на відсутність у підрядника ліцензії, яка вимагається законодавством для отримання дозволу на виконання будівельних робіт також відхиляються судом з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензія - право суб`єкта господарювання на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензійні умови - нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, іншого уповноваженого законом органу державної влади, положення якого встановлюють вичерпний перелік вимог до провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, обов`язкових для виконання ліцензіатом, та вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» орган ліцензування - державний орган, уповноважений законом або Кабінетом Міністрів України на здійснення ліцензування господарської діяльності.

Згідно пункту 9 частини 1 статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, а саме будівництво об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, за переліком видів робіт, що визначається Кабінетом Міністрів України, - з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до статті 37-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» господарська діяльність з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними наслідками (СС3), підлягає ліцензуванню за переліком видів робіт, що визначається Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Органом ліцензування є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Контроль за дотриманням ліцензійних умов та здійсненням будівельних робіт на об`єктах будівництва здійснюється органом ліцензування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 №1396 був затверджений порядок ліцензування господарської діяльності, пов`язаної зі створенням об`єктів архітектури (далі - Порядок), який розроблений відповідно до Законів України «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про архітектурну діяльність», «Про основи містобудування» та «Про регулювання містобудівної діяльності», встановлює загальні вимоги до ліцензування господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками (пунктом 1 Порядку).

Згідно з пунктом 2 Порядку, юридична та фізична особа (підприємець) - суб`єкти господарської діяльності, що мають намір провадити будівельну діяльність, повинні отримати ліцензію згідно з цим Порядком.

Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 №256 було затверджено перелік видів робіт із провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, які підлягають ліцензуванню (далі - Перелік).

Проте, 18.03.2020 набрали чинності дві постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 року №218 «Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» та №219 «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду», якими, зокрема, ліквідовано Державну архітектурно-будівельну інспекцію; визнано такими, що втратили чинність: Постанова Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2007 р. № 1396 «Про ліцензування господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури» (Офіційний вісник України, 2007 р., №94, ст. 3441); Постанова Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2008 р. №941 «Про внесення змін до Порядку ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві» (Офіційний вісник України, 2008 р., №82, ст. 2766); Постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 2016 р. №256 «Деякі питання ліцензування будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками)»; внесено зміни до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затверджений Постановою КМУ від 30.04.2014 за № 197 в частині надання повноважень приймати рішення про зупинення, відновлення дії та анулювання ліцензій.

Тобто, на момент укладення відповідачами договору від 26.06.2020 №06-26 та видачу дозволу на виконання будівельних робіт від 30.10.2020 №ХК 012201030218 не встановлений порядок ліцензування господарської діяльності, пов`язаної з будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками, які б підлягали ліцензуванню відповідно до вимог Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та не утворено жодного органу ліцензування, який здійснював би видачу відповідних ліцензій.

Аналогічних висновків дійшов суд у межах господарської справи №910/10838/20.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2021 у справі №910/10838/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 у справі №910/10838/20, відмовлено у задоволенні позову Громадської організації «Всеукраїнська антикорупційна палата» до Консорціуму «Блек Сі Консорціум» та Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради про визнання недійсним договору про закупівлю робіт за державні кошти № 06-26 від 26.06.2020, укладеного між відповідачами. Суди, серед іншого, дійшли висновку, що діяльність Консорціуму «Блек Сі Консорціум» щодо будівництва згідно договору не підлягала станом на дату його укладення ліцензуванню.

Заперечення, викладені позивачем у апеляційній скарзі з цього приводу, колегією суддів відхиляються, оскільки ґрунтуються на довільному тлумаченні скаржником норм законодавства України щодо ліцензування господарської діяльності.

З огляду на зазначене, відсутність ліцензії у відповідача-2 у даному випадку не може бути підставою для припинення права на виконання будівельних робіт.

Отже, позивачем належними, допустимими, достовірними та вірогідними у розумінні норм статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України доказами не доведено суду порушення норм містобудівного законодавства, які призвели до порушення його права власності на об`єкт нерухомості.

За таких обставин, виходячи з усього вищевикладеного у сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог у даній справі.

Усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги позивача не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції. Скаржником не надано суду доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Концерн Авек та Ко» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Концерн Авек та Ко» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 у справі №910/8215/21 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 у справі №910/8215/21 залишити без змін.

Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство «Концерн Авек та Ко».

Матеріали справи №910/8215/21 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 20.04.2022.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді І.А. Іоннікова

І.М. Скрипка