РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
27 вересня 2021 р. Справа № 120/4449/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Бошкової Ю.М.,
за участю:
секретаря судового засідання: Марисік В.Ю.,
представників позивача: Українець Л.І., Щербатюк Л.І.,
представника відповідача: Вельгус І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Керамсвіт"
до: Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Соколівська сільська рада
про: визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суд звернулось товариства з обмеженою відповідальністю "Керамсвіт" (далі - ТОВ "Керамсвіт", позивач) з адміністративним позовом до Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації (далі - Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької ОДА, відповідач).
За змістом позовних вимог позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації щодо відмови у наданні ТОВ «Керамсвіт» висновку з оцінки впливу на довкілля та зобов`язати Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації, як публічного правонаступника Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації, надати ТОВ «Керамсвіт» висновок з оцінки впливу на довкілля на підставі матеріалів справи №20206125932 в Єдиному державному реєстрі з оцінки впливу на довкілля.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Керамсвіт» з метою отримання спеціального дозволу на користування надрами розпочало процедуру оцінки впливу на довкілля видобування цегельної сировини (суглинків) для виробництва керамічної цегли на Левківському родовищі суглинків Крижопільського району Вінницької області. Як вказує сторона позивача, товариство подало Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації повний пакет документів, згідно вимог, встановлених Законом України від 23.05.2017 року №2059-VIII «Про оцінку впливу на довкілля» (далі - Закон №2059-VIII) та Порядком передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 року №1026 (далі - Порядок №1026).
Однак відповідачем, 04.12.2020 року оприлюднено рішення про відмову у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля. Позивач вказує, що дане рішення прийняте на підставі частини 5 статті 41 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" у зв`язку з тим, що, на переконання відповідача, у звіті з оцінки вплину на довкілля надано неповні відомості про вплив на довкілля планованої діяльності, що не дають можливості визначити допустимість чи обґрунтувати недопустимість провадження планованої діяльності і визначити екологічні умови її провадження. В останньому абзаці зазначено, що рішення про надання відмови у наданні висновку є остаточним, а справа №20206125932 у Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля закрита. При цьому, будь-які посилання на нормативно-правові акти, згідно яких справу закрито у рішенні не вказано.
З огляду на зазначене, ТОВ "Керамсвіт" 14.12.2020 року звернулось до Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації із заявою про проведення повторного розгляду після усунення причин, що стали підставою для відмови у наданні документу дозвільного характеру. В заяві ТОВ "Керамсвіт" надало вичерпні пояснення щодо питань, які виникли у відповідача, обґрунтувало безпідставність частини вимог про надання додаткових документів, додатково надало деякі відомості, що підтверджують твердження, наведені у звіті з оцінки вплину на довкілля, а також декілька витягів з відкритих джерел.
У свою чергу, відповідачем листом від 15.12.2020 року №06-02-15/4136 повідомлено, що внаслідок прийняття рішення про відмову у наданні висновку з оцінки впливу на довкілля справа закрита, а для отримання висновку з оцінки впливу на довкілля суб`єкт господарювання має звернутись за процедурою, визначеною Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» для первинного звернення.
Позивач вважає таку відмову відповідача у ненаданні висновку з оцінки впливу на довкілля після усунення причин, що стали підставою для відмови у наданні документу дозвільного характеру, неправомірною та такою, що порушує його законні право та інтереси.
Ухвалою суду від 12.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 05.07.2021 року. Також даною ухвалою витребувано в Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації належним чином засвідчену копію рішення про відмову у наданні ТОВ "Керамсвіт" висновку з оцінки впливу на довкілля та належним чином засвідченні копії документів, які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення.
01.06.2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву та витребувані судом докази. Так, за змістом відзиву відповідач вказує, що процедура формування звіту з ОВД, врахування зауважень та пропозиції до нього, публікація необхідних повідомлень відбулась у чіткій відповідності до вимог Закону №2059-VIII, що виключає його скасування з підстав порушення процедури.
Щодо закриття справи за наслідками розгляду заяви про надання висновку дозвільного характеру відповідач вказує, що відповідно до Порядку передачі документації для надання Висновку з ОВД та фінансування оцінки впливу на довкілля, всі документи подаються через електронний кабінет Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля. Відповідно до пункту 11 вказаного Порядку, подання документів через електронний кабінет Реєстру супроводжується автоматичним підтвердженням факту і часу одержання уповноваженим центральним органом або уповноваженим територіальним органом такого документа, що надсилається програмними засобами ведення Реєстру суб`єкту господарювання на електронну адресу, зазначену суб`єктом господарювання під час реєстрації у Реєстрі. Жодним іншим чином документи, які стосуються проходження процедури з оцінки впливу на довкілля, не можуть бути подані до уповноваженого дозвільного органу.
Так, представник відповідача звертає увагу, що у реєстрі справу за реєстраційним номером 20206125932 за назвою «Видобування цегельної сировини (суглинків) для виробництва керамічної цегли на Левківському родовищі суглинків с. Левків Крижопільського району Вінницької області» в розділі «Завантажені документи» , який заповнюється виключно суб`єктом господарювання, останнім документом який завантажений 28.09.2020 року позивачем є «Документ, що підтверджує оплату» .
Відтак, позивачем не подавались документи про усунення недоліків відмови у видачі висновку з ОВД відповідно до вимог, встановлених Постановою № 1026 та Законом №2059-VIII. Враховуючи відсутність офіційно поданих документів через реєстр, відповідач вказує, що не міг здійснювати їх розгляд.
З огляду на вищезазначені обставини, Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації вважає позовні вимоги такими, які не підлягають задоволенню.
Окрім того, 01.06.2021 року стороною відповідача подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, адже, на переконання відповідача, строк звернення до суду про оскарження рішення від 04.12.2020 року сплив 04.05.2021 року.
03.06.2021 року за допомогою системи «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача в першу чергу наголошує на хибність доводів Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької ОДА щодо пропуску строку звернення до суду, який завершується 04.06.2021 року, а не 04.05.2021 року, як вказує відповідач.
Окрім того, сторона позивача зазначає, що посилання відповідача на неможливість розгляду документів, які подані не через Реєстр ОВД, а через приймальне відділення не відповідає дійсності. Адже в силу вимог ч. 5 ст. 4-1 Закону «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» дозвільні органи зобов`язані провести повторний розгляд документів після усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру в порядку, визначеному цим Законом.
При цьому, неможливість подачі документів для повторного розгляду через Реєстр ОВД була зумовлена саме протиправними діями відповідача внаслідок завантаження ним рішення про відмову у наданні висновку з ОВД у шаблон для висновку з ОВД у справі №20206125932. Внаслідок таких дій, для ТОВ «Керамсвіт» у справі №20206125932 стало неможливим завантаження будь-яких інших документів. При цьому, ТОВ «Керамсвіт» у своїй заяві про повторний розгляд документів на сторінці 13 зазначило: «Додатково повідомляємо про те, що усі документи, необхідні для отримання Висновку з оцінки впливу на довкілля, а саме: Повідомлення про плановану діяльність; Оголошення про початок громадського обговорення звіту з ОВД; Звіт з ОВД; Зауваження і пропозиції громадськості до планованої діяльності, обсягу досліджень; Протокол громадських слухань; Звіт про громадське обговорення, містяться в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля (номер реєстраційної справи 20206125932). У зв`язку з закриттям Департаментом даної справи у Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля одночасно з прийняттям рішення про відмову у видачі Висновку на підставі частини 5 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» , підприємство позбавлено можливості надати згадані вище документи через електронний кабінет Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, інший електронний кабінет чи інформаційну систему, користувачами якої є уповноважений територіальний орган/уповноважений центральний орган та суб`єкт господарювання. З огляду на це направлено лист з особистого кабінету про подання даної заяви з клопотанням провести повторний розгляд. Подання доопрацьованих документів, у тому числі звіту з ОВД з урахуванням виправлення описки щодо санаторію «Хмільник» , через особистий кабінет з накладенням ЕЦП може бути здійснено після появи такої функції в згаданому сервісі» .
З огляду на зазначене, представник позивача просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
У судовому засіданні, 05.07.2021 року поставлено на обговорення заяву відповідача про залишення позовної заяви без розгляду. Представник Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької ОДА зазначила, що відкликає таку заяву. Судом ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, вирішено повернути заяву про залишення позову без розгляду, у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, відповідачу без розгляду.
Окрім того, у судовому засіданні, 05.07.2021 року судом постановлено ухвалу про здійснення подальшого розгляду справи за правилами загального позовного провадження та ухвалою від 05.07.2021 року вирішено залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Соколівську сільську раду.
У підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 16.07.2021 року.
14.07.2021 року до суду надійшла заява Соколівської сільської ради, у якій третя особа просила здійснити розгляд справи №120/4449/21-а без участі Соколівської сільської ради.
16.07.2021 року представником позивача подано клопотання про відкладення підготовчого судового засідання.
Ухвалою від 16.07.2021 року вирішено задовольнити вищезазначене клопотання та відкласти підготовче судове засідання на 03.08.2021 року.
У судовому засіданні, 03.08.2021 року, судом оголошено перерву до 12.08.2021 року з метою надання часу позивачу для уточнення предмету позову.
04.08.2021 року за допомогою системи «Електронний суд» представник ТОВ «Керамсвіт» подала заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до змісту якої остаточними позовними вимогами є: визнати протиправною відмову (лист №06-02-15/4136 від 15.12.2020 року) Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації у проведенні повторного розгляду документів на отримання висновку з оцінки впливу на довкілля після усунення причин, що стали підставою для відмови у наданні документу дозвільного характеру, та зобов`язати Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації, як публічного правонаступника Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації, надати ТОВ «Керамсвіт» висновок з оцінки впливу на довкілля на підставі матеріалів справи №20206125932 в Єдиному державному реєстрі з оцінки впливу на довкілля.
Ухвалою суду від 12.08.2021 року вирішено закрити підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.09.2021 року.
У судовому засіданні, 08.09.2021 року, представник позивача зазначила, що відповідачем протиправно не здійснено розгляд заяви щодо повторного розгляду документів для отримання висновку з оцінки вплину на довкілля після усунення причин, що стали підставою для відмови у наданні дозволу, адже таке право суб`єкта господарювання передбачено положеннями ч. 5 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» .
У свою чергу, представник відповідача вказала, що система автоматично згенеровує закриття справи після оприлюднення рішення про видачу висновку оцінки впливу на довкілля або про відмову у його видачі. З огляду на зазначене, Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації не могло отримати документи через електронний кабінет Реєстру та відповідно розглянути заяву про повторний розгляд документів.
У судовому засіданні оголошено перерву до 27.09.2021 року.
У судовому засіданні, 27.09.2021 року, представник позивача зазначила, що підтримує позовні вимоги, викладені в заяві про уточнення позовних вимог, у повному обсязі та просить задовольнити останні.
У свою чергу, представник відповідача заперечувала щодо задоволення позову з підстав, викладених у відзиві, та просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою суду від 27.09.2021 року виправлено описку допущену у рішенні суду (вступна та резолютивна частини) від 27.09.2021 року шляхом викладення абзаців три та чотири резолютивної частини рішення у наступній редакції: "Зобов`язати Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації повторно розглянути заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Керамсвіт" щодо повторного розгляду документів для отримання висновку з оцінки впливу на довкілля після усунення причин, що стали підставою для відмови у наданні висновку, з урахуванням висновків, наведених у рішенні суду. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальності "Керамсвіт" судовий збір в сумі 1702, 50 грн. (одна тисяча сімсот дві гривні п`ятдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації."
Суд, заслухавши доводи сторін, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, встановив наступне.
ТОВ «Керамсвіт» з метою отримання спеціального дозволу на користування надрами розпочало процедуру оцінки впливу на довкілля видобування цегельної сировини (суглинків) для виробництва керамічної цегли на Левківському родовищі суглинків Крижопільського району Вінницької області.
Позивачем підготовлено та подано Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької ОДА, правонаступником якого є Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької ОДА, пакет документів, необхідний для отримання висновку з оцінки впливу на довкілля.
16.06.2020 року оприлюднило повідомлення про плановану діяльність в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля та в двох засобах масової інформації.
14.07.2020 року ТОВ «Керамсвіт» отримало через Єдиний реєстр з оцінки впливу на довкілля Пропозиції громадськості до планованої діяльності, обсягу досліджень, а саме від ГО "Українська природоохоронна група".
У вересні 2020 року позивачем з Департаментом агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації укладено договір на проведення громадського обговорення планованої діяльності та сплачено вартість робіт за цим договором у розмірі - 13915,32 грн.
28.09.2020 року ТОВ "Керамсвіт" оприлюднило звіт з оцінки впливу на довкілля (реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля планової діяльності №20206125935), розроблений з урахуванням зауважень і пропозицій громадськості.
Окрім того, 28.09.2020 року ТОВ "Керамсвіт" оприлюднило оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля та в двох засобах масової інформації.
10.11.2020 року Департаментом агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації оприлюднено протокол громадського обговорення згідно якого "за час проведення громадського обговорення, яке тривало з 28.09.2020 року по 03.11.2020 року, надходили зауваження і пропозиції від громадськості, які включені до Звіту з оцінки впливу на довкілля, детально опрацьовані та враховані в тій мірі, що передбачена законодавством та особливостями технології здійснення планованої діяльності".
04.12.2020 року Департаментом агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації оприлюднено звіт про громадське обговорення, згідно якого зауваження і пропозиції громадськості за час громадського обговорення до звіту з оцінки впливу на довкілля не надходили.
Водночас, 04.12.2020 року відповідачем оприлюднено рішення №06-02-10-20206125932/1 про відмову у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля. Відповідно до змісту вищезазначеного рішення, позивачем у звіті з оцінки впливу на довкілля надано неповні відомості про вплив на довкілля планованої діяльності, що не дають можливості визначити допустимість чи обґрунтувати недопустимість провадження планованої діяльності і визначити екологічні умови її провадження.
Приймаючи вищезазначене рішення, Департаментом агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації вказано, що відповідно до п. 12 Порядку та на підставі ч. 5 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» ТОВ «Керамсвіт» відмовлено у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля по плановій діяльності щодо видобування цегельної сировини (суглинків) для виробництва керамічної цегли на Левківському родовищі суглинків с. Левківка Крижипільського району Вінницької області в якості сировини для власного цегельного заводу ТОВ «Керамсвіт» , надання відмови щодо видачі висновку з оцінки впливу на довкілля є остаточним рішенням, справа №20206125932 у Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля закрита.
14.12.2020 року, в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 4-1 Закону «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» ТОВ "Керамсвіт" звернулось до Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації із заявою №1/12-2020 про проведення повторного розгляду після усунення причин, що стали підставою для відмови у наданні документу дозвільного характеру.
У відповідь на заяву позивача, Департамент агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації листом від 15.12.2020 року №06-02-15/4136 повідомив, що за результатами оприлюдненого Звіту з ОВД планової діяльності Департаментом було прийнято рішення про відмову у видачі висновку з ОВД та справа закрита. Процедура отримання висновку з ОВД здійснюється відповідно до Закону України «Про оцінку випливу на довкілля» . Механізм передачі суб`єктом господарювання документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля проводиться відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 року №1026 «Порядок передачі документації для надання висновку з оцінки пливу на довкілля та фінансування оцінку випливу на довкілля» шляхом подачі документів через електронний кабінет Єдиного реєстру з ОВД.
Непогоджуючись із відмовою Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації у проведенні повторного розгляду документів на отримання висновку з оцінки впливу на довкілля після усунення причин, що стали підставою для відмови у наданні документу дозвільного характеру, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів установлює Закон України Про оцінку впливу на довкілля .
Відповідно до визначень, наведених у ст. 1 Закону України Про оцінку впливу на довкілля , вплив на довкілля (далі - вплив) - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів.
Планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про оцінку впливу на довкілля , оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає: 1)підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до ст.ст.5, 6 та 14 Закону України Про оцінку впливу на довкілля ; 2)проведення громадського обговорення відповідно до ст.ст.7, 8 та 14 Закону України Про оцінку впливу на довкілля ; 3)аналіз уповноваженим органом відповідно до ст.9 Закону України Про оцінку впливу на довкілля інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації; 4)надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого п.3 ч.1 ст.2 Закону України Про оцінку впливу на довкілля ; 5)врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до ст.11 Закону України Про оцінку впливу на довкілля .
Частиною 1 ст. 3 Закону України Про оцінку впливу на довкілля встановлено, що здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної ч.ч. 2 і 3 цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.
Оцінці впливу на довкілля не підлягає планована діяльність, спрямована виключно на забезпечення оборони держави, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, наслідків антитерористичної операції на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.
В силу ч. 4 ст. 3 Закону України Про оцінку впливу на довкілля забороняється розпочинати провадження планованої діяльності, визначеної ч.ч. 2 і 3 цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.
Згідно з ч. 6 цієї ж статті, забороняється провадження господарської діяльності, експлуатація об`єктів, інші втручання в природне середовище і ландшафти, у тому числі видобування корисних копалин, використання техногенних родовищ корисних копалин, якщо не забезпечено в повному обсязі додержання екологічних умов, передбачених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об`єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі видобування корисних копалин, використання техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її провадження.
Відтак, для отримання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Керамсвіт» необхідно здійснити процедуру оцінки впливу на довкілля видобування цегельної сировини (суглинків) на Левківському родовищі суглинків Крижопільського району Вінницької області.
При цьому, надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля (який повинен ураховувати результати аналізу інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації) є однією з ланок здійснення процедури оцінки впливу на довкілля (як це передбачено ст. 2 Закону України Про оцінку впливу на довкілля ).
Питання надання висновку з оцінки впливу на довкілля регламентується ст. 9 Закону України Про оцінку впливу на довкілля .
Так, як визначено в ч. 1 статті 9 цього Закону, уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених ч.ч.3, 4 ст.5 Закону України Про оцінку впливу на довкілля , - уповноважений центральний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.
Відповідно до ч. 2 ст .9 Закону України Про оцінку впливу на довкілля , висновок з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для виконання. Екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п`ятій цієї статті, є обов`язковими. Висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності.
Відповідно до ч.ч. 6-9 ст. 9 Закону України Про оцінку впливу на довкілля , висновок з оцінки впливу на довкілля надається суб`єкту господарювання безоплатно протягом 25 робочих днів з дня завершення громадського обговорення, а в разі здійснення процедури оцінки транскордонного впливу - з дня завершення цієї процедури та затвердження рішення про врахування результатів оцінки транскордонного впливу на довкілля. До висновку з оцінки впливу на довкілля додається звіт про громадське обговорення.
Уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених ч.ч. 3, 4 ст.5 Закону України Про оцінку впливу на довкілля , - уповноважений центральний орган оприлюднює висновок з оцінки впливу на довкілля протягом трьох робочих днів з дня його прийняття у спосіб та в порядку, визначені ст.4 Закону України Про оцінку впливу на довкілля , та протягом цього ж строку вносить його до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.
Висновок з оцінки впливу на довкілля втрачає силу через п`ять років у разі, якщо не було прийнято рішення про провадження планованої діяльності. Якщо до отримання рішення про провадження планованої діяльності внесено зміни до проектної документації чи зміни до законодавства, які вимагають зміни екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля, оцінка впливу на довкілля здійснюється повторно.
Окрім того, згідно з ч. 10 ст. 9 Закону України Про оцінку впливу на довкілля , порядок передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та порядок фінансування оцінки впливу на довкілля затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідний Порядок передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 року №1026.
Зокрема, п. 12 Порядку №1026 визначено, що за результатами розгляду документів, поданих суб`єктом господарювання для отримання висновку з оцінки впливу на довкілля, виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля за формою згідно з додатком 5.
Відмова у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля або його анулювання здійснюється згідно з вимогами Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності .
Згідно з додатком до Закону України Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності , висновок з оцінки впливу на довкілля є документом дозвільного характеру у сфері господарської діяльності.
Враховуючи те, що відповідно до заяви про уточнення позовних вимог від 04.08.2021 року, предметом розгляду в межах даної адміністративної справи є саме відмова відповідача, викладена у листі №06-02-15/4136 від 15.12.2020 року щодо проведення повторного розгляду документів для отримання висновку з оцінки впливу на довкілля після усунення причин, що стали підставою для відмови у наданні висновку, суд надає оцінку саме такій відмові.
Так, відповідно до норм Закону України Про оцінку впливу на довкілля , Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля надання компетентним суб`єктом владних повноважень документу дозвільного характеру - висновку з оцінки впливу на довкілля є його обов`язком, а відмова в його наданні може мати місце виключно з підстав, що передбачені Законом України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності .
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності , виключно законами, які регулюють відносини, пов`язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюється вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, анулювання документа дозвільного характеру.
Як визначено в ч. 5 ст. 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності , підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є:
- подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком;
- виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей;
- негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.
Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.
Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.
При цьому, у разі усунення суб`єктом господарювання причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, повторний розгляд документів здійснюється дозвільним органом у строк, що не перевищує п`яти робочих днів з дня отримання відповідної заяви суб`єкта господарювання, документів, необхідних для видачі документа дозвільного характеру, і документів, які засвідчують усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, якщо інше не встановлено законом.
При повторному розгляді документів не допускається відмова у видачі документа дозвільного характеру з причин, раніше не зазначених у письмовому повідомленні заявнику (за винятком неусунення чи усунення не в повному обсязі заявником причин, що стали підставою для попередньої відмови).
Так, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Керамсвіт» на виконання приписів абз. 8 ч. 5 ст. 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності 14.12.2020 року подало заяву №1/12-2020 року.
У свою чергу, Департамент агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької ОДА фактично не здійснено розгляд відповідної заяви та не надано оцінку наведеним у ній доводам позивача з огляду на те, що справа №20206125932 в Єдиному державному реєстрі з оцінки впливу на довкілля була закрита.
Таку підставу для відмову суд вважає неправомірною, оскільки положеннями ч. 5 ст. 4-1 чітко визначено право суб`єкта господарювання у разі усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру звернутись із відповідною заявою та документами, необхідними для видачі документа дозвільного характеру, і документів, які засвідчують усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру. У свою чергу, таке право кореспондує обов`язок дозвільного органу (у даному випадку на момент прийняття спірної відмови - Департамент агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації) розглянути таку заяву та документи у строк, що не перевищує п`яти робочих днів з дня їх отримання.
У свою чергу, доводи відповідача з приводу підстав для прийняття відмови, викладеної у листі №06-02-15/4136 від 15.12.2020 року, зводяться до того, що Департамент агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації не міг розглянути відповідні документи з огляду на те, що діючим законодавством не передбачено порядок подання заяви у разі усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру та відповідно не забезпечено технічної можливості для реалізації приписів ч. 5 ст. 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності . В наслідок чого, відмова щодо видачі висновку з оцінки впливу на довкілля є остаточним рішенням та після прийняття останньої справа № 20206125932 у Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля була закрита.
Такі доводи, суд оцінює критично, оскільки відповідач не може посилатись на відсутність законодавчо врегульованого порядку для реалізації права суб`єкта господарювання та з таких підстав відмовляти у повторному розгляді документів, адже такою відмовою дозвільний орган фактично ставить у вину суб`єкту господарювання нерозроблення відповідного порядку для реалізації приписів абз. 8 ч. 5 ст. 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності .
Окрім того, відмовляючи у повторному розгляді документів, відповідач покладає на суб`єкта господарювання додаткові майнові витрати на проведення громадського обговорення, оголошення проведення планової діяльності, повідомлення про громадське обговорення та інші витрати, які супроводжують процедуру оцінки впливу на довкілля, що є недопустимим та створює додаткові перепони для отримання відповідного висновку для реалізації ТОВ «Керамсвіт» своєї господарської діяльності.
При цьому, суд, вирішуючи даний спір, також враховує, що відповідно до ч.1 ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 20.01.2012 "Рисовський проти України" зазначив, що ризик будь-якої помилки державного органу, у тому числі тої, причиною якої є їх власна недбалість, повинен покладатись на саму державу та її органи.
Розглядаючи цю справу, Європейський суд зазначив, що принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. З іншого боку, Потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися коштом осіб, яких вони стосуються.
Це є "гарантією стабільності суспільних відносин", яка породжує у громадян впевненість у тому, що їх існуюче правове становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, тому саме на державний орган покладається обов`язок виправити свої помилки.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що відмова Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації у проведенні повторного розгляду документів на отримання висновку з оцінки впливу на довкілля після усунення причин, що стали підставою для відмови у наданні документу дозвільного характеру, викладену у листі № 06-02-15/4136 від 15.12.2020 року, є протиправною.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації, як публічного правонаступника Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації, надати ТОВ «Керамсвіт» висновок з оцінки впливу на довкілля на підставі матеріалів справи №20206125932 в Єдиному державному реєстрі з оцінки впливу на довкілля, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Згідно з пунктом 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд керується принципом ефективності захисту такого права, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом.
Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
При цьому, на законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.
Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.
Таким чином, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
У пункті 145 рішення від 15.11.1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 року (заява № 38722/02).
При цьому, згідно частин 1, 2, 5 статті 9 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.
Висновок з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для виконання. Екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п`ятій цієї статті, є обов`язковими. Висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності.
У висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган:
1) зазначає тип, основні характеристики та місце провадження планованої діяльності;
2) визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності;
3) встановлює умови використання території та природних ресурсів під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності;
4) встановлює умови щодо охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності;
5) встановлює умови щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та усунення їх наслідків;
6) встановлює умови щодо зменшення транскордонного впливу планованої діяльності, щодо якої здійснювалася процедура оцінки транскордонного впливу;
7) якщо з оцінки впливу на довкілля випливає необхідність:
- здійснення компенсаційних заходів - покладає обов`язок із здійснення таких заходів;
- запобігання, уникнення, зменшення (пом`якшення), усунення, обмеження, а також моніторингу впливу планованої діяльності на довкілля - покладає обов`язок із здійснення відповідних дій;
- здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля на іншій стадії проектування - визначає строки та обґрунтовує вимоги щодо її здійснення; додаткова оцінка впливу на довкілля здійснюється за процедурою, передбаченою цим Законом;
- здійснення після проектного моніторингу - визначає порядок, строки та вимоги до його здійснення.
Якщо з оцінки впливу на довкілля з розглянутих виправданих альтернативних варіантів виявляється екологічно обґрунтованим варіант, відмінний від запропонованого суб`єктом господарювання, за письмовою згодою із суб`єктом господарювання у висновку з оцінки впливу на довкілля зазначається погоджений варіант здійснення планованої діяльності.
Відтак, для надання висновку з оцінки впливу на довкілля дозвільному органу необхідно дослідити цілий ряд питань, які належать до компетенції останнього.
В той же час, суд враховує і те, що листом від 15.12.2020 року відповідачем відмовлено у повторному розляді документів для отримання висновку з оцінки впливу на довкілля після усунення причин, що стали підставою для прийняття рішення про відмову у наданні висновку з ОВД планової діяльності, з процедурних питань. В той же час, оцінка наданим документам після усунення причин, що стали підставою для прийняття рішення про відмову у наданні висновку з ОВД, по суті, на предмет їх усуненн, суб`єктом владних повноважень не надавалась.
З огляду на викладене, враховуючи, що судом не досліджувалось питання щодо наявності чи відсутності підстав для надання позитивного чи негативного висновку з оцінки впливу на довкілля, оскільки таке не були предметом розгляду в межах даної адміністративної справи, вважаю, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ТОВ "Керамсвіт" щодо повторного розгляду документів для отримання висновку з оцінки впливу на довкілля після усунення причин, що стали підставою для відмови у наданні висновку, з урахуванням висновків, наведених у рішенні суду.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В силу приписів частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Положеннями частини 3 статті 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, на користь ТОВ «Керамсвіт» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1702,50 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої, другої статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Частиною третьою статті 134 КАС України встановлено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частин 4 та 5 статті 134 КАС України, встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 30 вказаного Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною згодою. Без сумніву, суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
При цьому, як зазначалося вище, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої винесено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений час адвокатом, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначені суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації сторін, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інші витрати, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Так, стороною позивача разом із позовною заявою подано до суду договір про надання правової допомоги № 4 від 27.04.2021 року, який укладено між адвокатом Українець Л.І. (далі - Адвокат) та ТОВ «Керамсвіт» (далі - Клієнт).
Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору Адвокат бере на себе зобов`язання представляти інтереси клієнта у Вінницькому окружному адміністративному суді у справі за позовом до Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької ОДА про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії щодо видачі висновку з ОВД.
Пунктом 4.1 договору №4 від 27.04.2021 року визначено, що за надання правової допомоги Клієнт зобов`язаний виплатити Адвокату гонорар з урахуванням обсягу фактично наданих послуг згідно з п.п.1.3 цього договору на підставі розрахунку обсягу та вартості наданих послуг не пізніше, ніж через 10 робочих днів з дати пред`явлення Адвокатом відповідного розрахунку.
Адвокат зобов`язаний скласти розрахунок вартості фактично наданих послуг за цим договором з урахуванням переліку та вартості послуг згідно п. 1.3 цього Договору у термін, що не перевищує 5 робочих днів з дати отримання повного тексту рішення Вінницького окружного адміністративного суду за результатами розгляду справи (п.4.2 договору №4 від 27.04.2021 року).
Також представником позивача надано попередній розрахунок судових витрат від 07.05.2021 року, відповідно до змісту якого судові витрати складаються з судового збору (2270 грн.) та витрат на професійну правничу допомогу, а саме: підготовка справи до розгляду (консультації, збір матеріалів, аналіз судової практики, узгодження правової позиції) - 1500 грн.) та складення позовної заяви - 5000 грн.
При цьому, у попередньому розрахунку зазначено, що витрати на правничу допомогу підлягають подальшому уточненню залежно від обсягу фактично наданих послуг правового характеру, на умовах договору №4 від 27.04.2021 року.
У свою чергу, будь-які інші докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, які б вказували конкретний обсяг наданих послуг, їх вартість, кількість затраченого часу на надання таких послуг стороною позивача суду не надано.
При цьому, представником позивача, на виконання приписів ч. 3 ст. 143 КАС України, не зазначено про наявність поважних причин, у зв`язку з якими остання не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що фактичний обсяг витрат, які сторона сплатила у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги, не підтверджено належними та допустимими доказами, а тому підстави для стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу відсутні.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації у проведенні повторного розгляду документів на отримання висновку з оцінки впливу на довкілля після усунення причин, що стали підставою для відмови у наданні документу дозвільного характеру, викладену у листі № 06-02-15/4136 від 15 грудня 2020 року.
Зобов`язати Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації повторно розглянути заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Керамсвіт" щодо повторного розгляду документів для отримання висновку з оцінки впливу на довкілля після усунення причин, що стали підставою для відмови у наданні висновку, з урахуванням висновків, наведених у рішенні суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальності "Керамсвіт" судовий збір в сумі 1702, 50 грн. (одна тисяча сімсот дві гривні п`ятдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Керамсвіт" (вул. Родинна, 12, с. Левківка, Вінницька область, 24636; код ЄДРПОУ 35793306).
Відповідач: Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації (вул. Василя Порика, 29, м. Вінниця, 21021; код ЄДРПОУ 43217456).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Соколівська сільська рада (вул. Соборна, 1, с. Соколівка, Крижопільський район, Вінницька область, 24633; код ЄДРПОУ 04328921).
Повний текст рішення суду сформовано: 07.10.2021 року.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.09.2021 |
Оприлюднено | 11.10.2021 |
Номер документу | 100177305 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Бошкова Юлія Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні