Ухвала

від 06.10.2021 по справі 640/812/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

06 жовтня 2021 року м. Київ № 640/812/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Арсірія Р.О., суддів Кузьменка В.А., Огурцова О.П., за участю секретаря судового засідання Пономаренко К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про відвід головуючого судді Арсірія Р.О. в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 до треті особи Кабінету Міністрів України, Миколаївської обласної державної адміністрації Березнегуватська селищна рада Лепетиська сільська рада про зобов`язання вчинити дії, за участю :

ОСОБА_1 - особисто;

представник позивача - Богданова-Пуфф Тетяна Дмитрівна;

представник відповідача-1 - Бугай Олександр Олександрович;

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває позовна заява № 640/812/21 ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Миколаївської обласної державної адміністрації, треті особи Березнегуватська селищна рада, Лепетиська сільська рада про визнання протиправним та скасування Розпоряджень, зобов`язання вчинити дії.

Представником позивача 06.09.2021 подано заяву вх.№03-14/139666/21 про відвід головуючого судді Арсірія Р.О. В обгрунтування зазначає, що у позивача/його представника є достатні підстави для відводу головуючого судді Арсірія Р.О., оскільки вважають, що суддя заінтересований в результаті розгляду справи та наявні обставини, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді, при цьому вбачається явне нерозуміння процесуального права та грубе порушення гарантій адвокатської діяльності. Вказане підтверджується, за переконанням заявника, що повторний автоматизований розподіл справи між суддями відбувся у неробочий час; Звіт повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями не підписано уповноваженою особою; позбавлено представника права брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції через програмне забезпечення "Easycon"; також вказує на незгоду з процесуальними рішеннями.

Позивач підтримав подану заяву та просив суд її задовольнити.

Представник відповідача-1 заперечував проти поданої заяви.

Представник відповідача-2 та треті особи в судове засідання не прибули.

Дослідивши подану представником позивача заяву, матеріали справи та наявні докази, суд приходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу з огляду на наступне.

Підстави для відводу судді визначені ст. 36 КАС України.

Так, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правову допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглянув справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ст. 31 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КАС України суддя підлягає відводу також за наявності обставин, встановлених ст. 37 цього Кодексу.

При цьому, ч. 4 ст. 36 КАС України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється , адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість ( Мироненко і Мартенко проти України , № 4785/02, рішення від 10 грудня 2009 року, Олександр Волков проти України , № 217722/11, рішення від 09 січня 2013 року).

Існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності ( Газета Україна-Центр проти України , № 16695/04, рішення від 15 липня 2010 року).

Таким чином, з практики Європейського Суду з прав людини випливає, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно довести наявність відповідних вищезазначених суб`єктивних та об`єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо). Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Стосовно об`єктивного критерію ЄСПЛ вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (п. 52 рішення у справі Білуха проти України ).

У даному випадку, заявником не доведено, а судом не встановлено суб`єктивних та об`єктивних критеріїв, які вказують на упереджене ставлення судді, головуючого у справі, до позивача або інших учасників справи.

Відвід мотивовано саме незгодою з процесуальними рішеннями головуючого у справі судді - постановленням ухвал про відмову у задоволенні клопотань представника позивача.

Висновок суду про відсутність підстав для задоволення клопотань позивача не є свідченням необ`єктивності чи упередженості судді.

Суд відзначає, що у разі незгоди з процесуальними рішеннями суду вони можуть бути оскаржені в порядку, визначеному КАС України. Разом з цим, вони не є підставою для відводу складу суду.

Доводи заявника щодо явного нерозуміння процесуального права та грубого порушення гарантій адвокатської діяльності головуючим суддею тощо за своєю сутністю є не підставою для відводу, а є проявом неповаги до суду та посяганням на його незалежність з боку учасника процесу.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вказані заявником мотиви не можуть слугувати підставою для відведення судді відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, оскільки в силу приписів ч. 4 ст. 36 КАС України означені процесуальні дії не можуть бути підставою для відводу.

Будь-яких належних доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість головуючого судді в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.

Наявності інших підстав, передбачених ст. ст. 36 та 37 КАС України, для відводу судді заявником не зазначено, а судом не встановлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність передати дану заяву у відповідності до ст. 31 КАС України для вирішення питання про відвід судді суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Керуючись ст. ст. 36, 40, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

1. Заяву представника ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Арсірія Р.О. визнати необґрунтованою.

2. Передати матеріали справи №640/812/21 у відповідності до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України для вирішення питання про відвід головуючого судді Арсірія Р.О.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Р.О. Арсірій

Судді В.А. Кузьменко

О.П. Огурцов