Постанова

від 30.09.2021 по справі 280/4868/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 вересня 2021 року м. Дніпросправа № 280/4868/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,

за участю секретаря судового засідання Цвєткової К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Запорізькій областіна рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.03.2020 року (суддя у 1 інстанції Сіпака А.В.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Запоріжжя-Буд до Головного управління ДФС у Запорізькій областіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Запоріжжя-Буд звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області, в якому просиловизнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.03.2018 №003551406.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що актом перевірки встановлено, що проведеною перевіркою не підтверджено документально реальність здійснення господарських відносин позивача з ТОВ ТК Гамма , ТОВ Будмонтажснаб , ТОВ Київ-Спец-Буд , що і стало підставою для збільшення спірним рішенням розмірувід`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 74287 грн. Разом з тим, реальність правочинів з вказаними контрагентами підтверджується первинним документами. На момент укладання угод та їх виконання всі контрагенти, які зазначені в акті перевірки, зареєстровані належним чином, перебували платниками податку на додану вартість, установчі документи не було визнано у судовому порядку недійсними. Що стосується вироку у кримінальному провадженні стосовно посадових осіб ТОВ ТК Гамма , то сам факт наявності вироку, ухваленого на підставі угоди у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.03.2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано частково податкове повідомлення-рішення від 23.03.2018 №003551406 (форма В4 ), яким Товариству з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Запоріжжя-буд збільшено розмір від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 36143 грн.В задоволенні решти позовних вимог відмовлено .Стягнуто з Головного управління ДФС у Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Запоріжжя-буд суму судового збору у розмірі 878,09 грн.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та відмовити у задоволені позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, щоперевіркою не підтверджено документально реальність здійснення господарських відносин позивача з ТОВ ТК Гамма , ТОВ Будмонтажснаб , ТОВ Київ-Спец-Буд . Так, у ТОВ ТК Гамма відсутні будь-яке майно для здійснення господарської діяльності. Також встановлена відсутність придбання товарів, що були реалізовані підприємством на адресу ТОВ БК Запоріжжя-Буд та відсутня інформація щодо транспортування вищезазначеного товару від постачальників. При цьому, первинні документи від ТОВ ТК Гамма підписані директором Кучеренком К.Ю., проте вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25.11.2016 визнано винними ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 212 КК України, які діючи за попередньою змовою, на виконання злочинної мети по прикриттю незаконної діяльності підприємств, шляхом документального оформлення неіснуючих операцій з підприємствами вигодонабувачами, використовували печатку ТОВ ТК Гамма , здійснили прикриття незаконної діяльності суб`єктів господарської діяльності реального сектору економіки. У ТОВ Будмонтажснаб відсутнє будь-яке майно, відсутній достатній трудовий ресурс для виконання робіт, які були надані позивачу. Також надані до перевірки видаткові накладні та товарно-матеріальні цінності по взаємовідносинам з ТОВ Будмонтажснаб не мають обов`язкових реквізитів. Крім того, ТОВ Будмонтажснаб є фігурантом у кримінальних справах щодо фінансових махінацій.

Перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

З матеріалів справи слідує, що на підставі наказу від 16.11.2017 №3150 Про проведення документальної позапланової перевірки , наказу від 16.11.2017 №3170 Про перенесення термінів проведення документальної позапланової виїзної перевірки , наказу від 17.01.2018 №103 Про поновлення термінів проведення документальної позапланової виїзної перевірки та направлення від 16.11.2017 №2410 відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України фахівцями ГУ ДФС у Запорізькій області проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2016 рік та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ ТК Гама за червень, липень 2016 року, ТОВ БУДМОНТАЖСНАБ за жовтень, грудень 2016 року, ТОВ Київ-Спец-Буд за грудень 2016 року та з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ БУДМОНТАЖСНАБ за квітень, травень 2017 року та в частині подальшої реалізації отриманих товарів (робіт, послуг), в т.ч. у наступних податкових періодах.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 46/08-01-14-06/40278626 від 30.01.2018, яким встановлено наступні порушення позивачем:

- п. 44.1, 44.2 ст. 44, п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства в періоді, що перевірявся, на загальну суму 580 083,00 грн., у тому числі за 2016 рік - 580 083,00 грн.

- пп. 14.1.36, 14.1.181, 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п.44.1 ст.44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету, на загальну суму 595 879,00 грн., в т.ч. по періодам: липень 2016 року у сумі 337 061,00 грн., грудень 2016 року у сумі 258818,00 грн., та завишення від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 74 287,00 грн., у т.ч. по періодам: грудень 2016 року у сумі 40325,00 грн., жовтень 2016 року у сумі 8333,00 грн., квітень 2017 року у сумі 209,00 грн., травень 2017 року у сумі 25 420,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.03.2018 №003551406, яким позивачу було збільшено розмір від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 74287 грн., в тому числі за липень 2016 року на суму 40325 грн., за жовтень 2016 року на суму 8333 грн., за квітень 2017 року на суму 209 грн, за травень 2016 року на суму 25420 грн.

Суд першої інстанції задовольняючи частково адміністративний позов дійшов висновку, що позивачем до перевірки було надано договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, акти приймання виконаних будівельних робіт, що в свою чергу підтверджує реальність операцій з придбання товарів (робіт, послуг) на адресуТОВ Київ-Спец-Буд та ТОВ БУДМОНТАЖСНАБ . При цьому, акт перевірки не містить жодних посилань податкового органу про те, що податкові накладні, на підставі яких позивачем здійснено формування податкового кредиту та витрат, не відповідають вимогам чинного законодавства. Виконані господарські операції відповідають предмету укладених правочинів, та видам діяльності позивача та його контрагентів, податкові накладні, виписані ТОВ Київ-Спец-Буд та ТОВ БУДМОНТАЖСНАБ по вказаним господарським операціям, містять відомості про адресу місцезнаходження покупця/замовника та продавців/підрядників, одиниці виміру товару/послуг, кількість товару, ціну товару, та в повному обсязі відповідає вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності.Під час проведення перевірки будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних контролюючим органом встановлено не було, податкові накладні видані особою, яка на час здійснення господарських операцій зареєстрована суб`єктом підприємницької діяльності, платником податку на додану вартість, та внесені до Єдиного реєстру податкових накладних. Суд також зазначив, що у разі невиконання ТОВ Київ-Спец-Буд та ТОВ БУДМОНТАЖСНАБ вимог податкового законодавства України, в тому числі, у разі ухилення від сплати податків, аби за наявності у контролюючого органу інформації про порушення таким суб`єктом господарювання вимог чинного законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цих суб`єктів, оскільки, сама по собі несплата податку продавцем (не віднесення сум коштів по операціях до складу податкових зобов`язань) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця. Також відсутність у контрагентів позивача потужностей для здійснення операцій не є підставою для віднесення вказаних правочинів нереальними, оскільки відповідно до договорів підряду, укладених позивачем з ТОВ Київ-Спец-Буд та ТОВ БУДМОНТАЖСНАБ , останні виступали в якості підрядників, та не були позбавлені можливості залучити до виконання умов таких договорів третіх осіб. За таких обставин, відповідачем під час судового розгляду справи не підтверджено висновки акту перевірки щодо нереальності господарських взаємовідносин позивача з ТОВ Київ-Спец-Буд та ТОВ БУДМОНТАЖСНАБ .

Колегія суддів з вказаним висновками суду першої інстанції не погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідні вимоги містить і Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-ХІV (далі - Закон №996).

Статтею 9 цього Закону встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документи; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, статтею 4 Закону №996 встановлено принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Правомірність формування від`ємного значення прямо пропорційно залежить від правомірності формування податкового кредиту з відповідним контрагентом та підтвердження його виникнення.

При цьому, від`ємне значення суми ПДВ виникає у разі, коли податковий кредит платника більший за податкове зобов`язання.

Так, суд першої інстанції зазначив, що позивачем до перевірки було надано договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, акти приймання виконаних будівельних робіт, що в свою чергу підтверджує реальність операцій з придбання товарів (робіт, послуг) на адресу ТОВ Київ-Спец-Буд та ТОВ БУДМОНТАЖСНАБ .

Разом з тим, відповідач вважає взаємовідносини позивача з вказаними контрагентами нереальними, а тому суд першої інстанції вирішуючи цей позов по суті, повинен був надати оцінку таким правовідносинам з дослідженням первинної документації.

Водночас, позивачем до матеріалів справи не долучено жодного документа на підтвердження реальності господарських правовідносин позивача з ТОВ Київ-Спец-Буд та ТОВ БУДМОНТАЖСНАБ , а тому є необґрунтованим висновок суду першої інстанції, що взаємовідносини з вказаними підприємствами є реальними.

Також суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що в ході проведення документальної виїзної перевірки було встановлено, що згідно з актів приймання будівельних робіт (форма КБ-2В), складених субпідрядником ТОВ БУДМОНТАЖСНАБ прийнятого та затвердженого підрядником ТОВ БК ЗАПОРІЖЖЯ-БУД щодо надання будівельно-монтажних робіт, витрати праці робітників - будівельників та тих, що обслуговують машини за грудень 2016 року становлено 2643,74 людино - годин, при фактичній кількості на ТОВ БУДМОНТАЖСНАБ 2 працівника у грудні 2016 року (звіт про нарахування єдиного внеску за грудень 2016 року).

Згідно з листа Міністерства соціальної політики України від 20.07.15 №10846/0/14 - 15/13, у грудні 2016 року норма тривалості робочого часу на одну людину, при 40- годинному робочому тижні, становила 176 людино-годин. Надурочні ж роботи не повинні перевищувати для кожного працівника 4 години протягом двох днів підряд і 120 годин на рік (ст. 65 КЗПП України). На підставі наведеного, можна зробити висновок, що за умови дотримання трудового законодавства України, працівники ТОВ БУДМОНТАЖСНАБ у грудні 2016 року в змозі виконати максимальний обсяг робіт у 440 люд-год. (2х(176 люд- год + (22x2=44 люд-год надурочні)).

Суд першої інстанції зазначив, що з укладених позивачем з ТОВ Київ-Спец-Буд та ТОВ БУДМОНТАЖСНАБ , останні виступали в якості підрядників, та не були позбавлені можливості залучити до виконання умов таких договорів третіх осіб, проте жодних доказів що контрагенти позивача залучала третіх осіб в матеріалах справи відсутні.

При цьому, згідно із звіту, наданого до контролюючого органу Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (ф.1ДФ) за 4 квартал 2016 року, ТОВ БУДМОНТАЖСНАБ за цивільно - правовими договорами робітників не залучали.

З огляду на наведене колегія суддів погоджує висновок відповідача, що у ТОВ БУДМОНТАЖСНАБ були відсутні достатні трудові ресурсу для виконання зазначеного обсягу робіт, доказів протилежного в матеріалах справи відсутні.

Згідно з наданих на перевірку видаткових накладних та податкових накладних ТОВ БК ЗАПОРІЖЖЯ-БУД у квітні, травні 2017 здійснювало придбання у ТОВ БУДМОНТАЖСНАБ товарів: болт з гайками і шайбами, цвяхи, дефлектори, рамки РНМ55Х15, блочки кріплення, арматура класА-1, гвинтЗх70, вироби гумові технічні морозостійкі, катанка 6,5 мм, куток г/к 100x100x8мм, кисень технічний газоподібний, пропан-бутан, електроди, сталь листова, балка двотаврова, швелера, смуга г/к70х5мм, анкера МІ6x145 мм, шпилики МІ6x800 мм, грунтівка ГФ-021, цегла керамічна, бетон, розчин готовий цементний марки МІ00, розчин готовий цементно-вапняковий марки М50, сверло алмазне, смуга г/к5х100мм.

Водночас, договір на постачання товарно-матеріальних цінностей та документи подальшої реалізації отриманих товарів чи використання їх у власній господарській діяльності як до перевірки не надався, доказів протилежного суду не надано. Також відповідний договір не долучено до матеріалів справи.

Також спростовується висновок суду першої інстанції, що позивачем до перевірки було надано первині документи, які у своїй сукупності підтверджують реальність господарських взаємовідносин з вказаним контрагентами, оскільки з листа позивача №102 від 14.08.2018 року слідує, що ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30.03.2017 року у справі №335/4183/17 було надано дозвіл на вилучення у позивача первинних фінансово - господарських та бухгалтерських документів, а тому останній не може надати контролюючому органу документи на підтвердження реальності господарських операцій з його контрагентами.

Таким чином позивачем до перевірки не було надано всі необхідні первині документи по взаємовідносинам з його контрагентами.

Слід зазначити, що в матеріалах справи міститься запит Головного управління ДФС у Запорізькій до Головного управління Національної поліції про надання переліку вилучених на підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30.03.2017 року у справі №335/4183/17 первинних фінансово-господарських документів по взаємовідносинам позивача з ТОВ БУДМОНТАЖСНАБ за жовтень, грудень 2016 року, квітень, травень 2017 року, на що отримано лист від Головного управління Національної поліції №6088/6-2021 від 25.06.2021 року про відсутність в матеріалах кримінального провадження документів Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Запоріжжя-Буд , що підтверджують реальність господарських операцій з контрагентами.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 2 ст. 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

З наведеного вище слідує, що позивачем ані до перевірки ані до суду не було надано первинних документів, які у своїй сукупності підтверджували б факт реальності господарських операцій з ТОВ Київ-Спец-Буд та ТОВ БУДМОНТАЖСНАБ , у зв`язку з чим висновки акту перевірки №46/08-01-14-06/40278626 від 30.01.2018 є обґрунтованими, а винесене на підставі такого акту перевірки спірне податкове повідомлення-рішення від 23.03.2018 №003551406 є правомірним та не підлягає скасуванню.

За приписами частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню у повному обсязі через невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.03.2020 року - задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.03.2020 року - скасувати.

У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Запоріжжя-Буд - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров