Рішення

від 17.03.2020 по справі 280/4868/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 березня 2020 року Справа № 280/4868/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Запоріжжя-Буд" (вул. Сєдова, буд. 3, м. Запоріжжя, 69035)

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, 69107)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Запоріжжя-Буд" (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач ), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.03.2018 №003551406.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивачу було збільшено розмір відємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 74287 грн., в тому числі за липень 2016 року на суму 40325 грн., за жовтень 2016 року на суму 8333 грн., за квітень 2017 року на суму 209 грн, за травень 2016 року на суму 25420 грн. Актом перевірки встановлено, що проведеною перевіркою не підтверджено документально реальність здійснення господарських відносин з ТОВ ТК Гамма (код ЄДРПОУ 39521493), ТОВ Будмонтажснаб (код ЄДРПОУ 31757311), ТОВ Київ-Спец-Буд (код ЄДРПОУ 39877321). Позивач не згодний з такими висновками, оскільки позивач отримував від контрагентів податкові накладні за вказані в Акті перевірки періоди шляхом їх реєстрації в електронному вигляді в реєстрі накладних та в подальшому задекларував податкові зобовязання. Під час перевірки було досліджено договори з контрагентами та акти виконаних робіт, видаткові накладні тощо. Перед укладанням договорів позивачем ретельно перевіряються контрагенти на всіх відкритих реєстрах. На момент укладання угод та їх виконання всі контрагенти, які зазначені в акті перевірки, зареєстровані належним чином, перебували платниками податку на додану вартість, установчі документи не було визнано у судовому порядку недійсними. Що стосується вироку у кримінальному провадженні стосовно посадових осіб ТОВ ТК Гамма , то зазначає, що сам факт наявності вироку, ухваленого на підставі угоди у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій. Просить позов задовольнити.

Ухвалою від 09.10.2019 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 07.11.2019.

Відповідач адміністративний позов не визнав, 30 жовтня 2019 року надав до суду відзив, відповідно до якого вказує, що зазначені в акті документальної позапланової перевірки належні та допустимі докази свідчать про господарську діяльність контрагентів позивача не в правовому полі.

Так що стосується фінансово-господарських операцій з постачальником ТОВ ТК Гамма , то згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо субєкта у підприємства відсутнє будь-яке майно. Також встановлена відсутність придбання товарів, що були реалізовані підприємством на адресу ТОВ БК Запоріжжя-Буд , відсутня інформація щодо транспортування вищезазначеного товару від постачальників до ТОВ ТК Гамма . Всі первинні документи від ТОВ ТК Гамма підписані директором ОСОБА_3 Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25.11.2016 визнано винними ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 212 КК України, які діючи за попередньою змовою, на виконання злочинної мети по прикриттю незаконної діяльності підприємств, шляхом документального оформлення неіснуючих операцій з підприємствами вигодонабувачами, використовували печатку ТОВ ТК Гамма , здійснили прикриття незаконної діяльності субєктів господарської діяльності реального сектору економіки. Вироком встановлено, що на початку січня 2015 року ОСОБА_1 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_2 , залучили ОСОБА_3 , якому за грошову винагороду запропонували стати засновником, директором та бухгалтером ТОВ ТК Гамма , без мети її реального проведення господарської діяльності. Всі оригінали реєстраційних документів, печатка підприємства, електронні ключі видані податковою інспекцією та банківською установою, їх паролі, факсиміле підпису ОСОБА_3 отримано у розпорядження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що у подальшому дало їм змогу використовувати реквізити субєкта господарської діяльності ТОВ ТК Гамма з метою прикриття незаконної діяльності підприємств реального сектору економіки. В свою чергу ОСОБА_3 фінансово-господарську діяльність ТОВ ТК Гамма не вів, ніяких господарських, бухгалтерських та податкових документів не підписував. Податкову звітність підприємства він не складав та до контролюючих органів не подавав. Банківськими рахунками підприємства не керував, операцій по перерахуванню грошових коштів не здійснював. Судом при розгляді кримінальної справи було зроблено висновок про те, що ОСОБА_3 , який у період з 04.02.2015 по 30.09.2016 був засновником, директором та бухгалтером ТОВ ТК Гамма , не мав жодного відношення до зазначених обовязків.

Стосовно фінансово-господарської діяльності з постачальником ТОВ Будмонтажснаб за період жовтень 2016, квітень 2017, травень 2017 років відповідач повідомив, що податкові накладні не містять всіх реквізитів та підписані особою, яка не перебувала у трудових відносинах з даним підприємством. Крім того, у контрагента відсутнє будь-яке майно, відсутній достатній трудовий ресурс для виконання зазначеного обсягу робіт. Разом з тим здійснюється досудове розслідування кримінальних проваджень, в яких фігурує ТОВ ТК Гамма та ТОВ Будмонтажснаб . У звязку з цим та фактами, викладеними у відзиві просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У зв`язку з перебуванням судді Сіпаки А.В. в період з 05.11.2019 по 15.11.2019 на лікарняному, що підтверджується відповідною довідкою Запорізького окружного адміністративного від 19.11.2019 №02-35/19/92, яка знаходиться в матеріалах справи, підготовче засідання було перенесене на іншу дату, а саме - 09.12.2019.

Ухвалою суду від 09.12.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 08.01.2020.

Ухвалою суду від 08.01.2020 підготовче засіданні відкладено до 17.02.2020.

Ухвалою суду від 17.02.2020 закрите підготовче провадження у справі та призначене судове засідання на 17.03.2020.

Ухвалою суду від 17.03.2020 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Запорізькій області про заміну відповідача.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З урахуванням зазначених обставин, згідно ч. 9 ст. 205 КАС України, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Розглянувши та дослідивши надані документи, судом встановлені наступні обставини.

На підставі наказу від 16.11.2017 №3150 "Про проведення документальної позапланової перевірки", наказу від 16.11.2017 №3170 "Про перенесення термінів проведення документальної позапланової виїзної перевірки", наказу від 17.01.2018 №103 "Про поновлення термінів проведення документальної позапланової виїзної перевірки" та направлення від 16.11.2017 №2410 відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України фахівцями ГУ ДФС у Запорізькій області проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2016 рік та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "ТК Гама" за червень, липень 2016 року, ТОВ "БУДМОНТАЖСНАБ" за жовтень, грудень 2016 року, ТОВ "Київ-Спец-Буд" за грудень 2016 року та з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "БУДМОНТАЖСНАБ" за квітень, травень 2017 року та в частині подальшої реалізації отриманих товарів (робіт, послуг), в т.ч. у наступних податкових періодах. За результатами проведеної перевірки складено Акт № 46/08-01-14-06/40278626 від 30.01.2018.

Як зазначено у висновках Акту перевірки, перевіркою встановлено порушення позивачем:

п. 44.1, 44.2 ст. 44, п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства в періоді, що перевірявся, на загальну суму 580 083,00 грн., у тому числі за 2016 рік - 580 083,00 грн.

пп. 14.1.36, 14.1.181, 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п.44.1 ст.44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету, на загальну суму 595 879,00 грн., в т.ч. по періодам: липень 2016 року у сумі 337 061,00 грн., грудень 2016 року у сумі 258 818,00 грн., та завишення від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 74 287,00 грн., у т.ч. по періодам: грудень 2016 року у сумі 40 325,00 грн., жовтень 2016 року у сумі 8 333,00 грн., квітень 2017 року у сумі 209,00 грн., травень 2017 року у сумі 25 420,00 грн.

Вказані висновки податкового органу обґрунтовані тим, що проведеним аналізом діяльності ТОВ БК Запоріжжя-Буд по операціях з контрагентами-постачальниками встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність необхідної кількості кваліфікованого персоналу, складських приміщень, необхідних виробничих потужностей, власного чи орендованого нерухомого майна, транспортних засобів; наявне кримінальне провадження за ч.1 ст.205-1 КК України відносно ряда юридичних осіб, серед яких є і ТОВ "КСБ", ТОВ "БУДМОНТАЖСНАБ", а також вироку Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя по справі №335/12032/16-к від 25.11.2016, яким ОСОБА_4 та ОСОБА_2 визнано винними у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом про їх скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України), який набрав законної сили 01.01.2011.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 200 Податкового кодексу України визначається, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1 .3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1 .3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У відповідності до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність здійснення господарської операції.

Отже, предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на врахування витрат, понесених у зв`язку із здійсненням цих господарських операцій при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток та сум податку на додану вартість при визначенні об`єкта оподаткування податком на додану вартість; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах.

Доводи ж податкового органу про непідтвердження реальності здійснення господарських операцій мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на віднесення певних витрат до складу валових витрат з податку на прибуток чи віднесення до складу податкового кредиту певних сум податку на додану вартість.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996) визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону №996, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно зі статтею 1 Закону №996 господарська операція - дія або подія, яка викликає змінив структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

За змістом частини першої статті 9 Закону №996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до абзаців 1-7 частини другої статті 9 Закону №996 первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Абзацом 9 частини другої статті 9 Закону №996 визначено, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено та не спростовано представником відповідача, що позивачем до перевірки було надано договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, акти приймання виконаних будівельних робіт, що, в свою чергу, підтверджує рух активів та зміну майнового стану.

Таким чином, позивачем доведено реальність операцій з придбання товарів (робіт, послуг) на адресу ТОВ "КСБ", ТОВ "БУДМОНТАЖСНАБ", документи, які підтверджують постачання такого товару (робіт, послуг), що були наявні та досліджені під час перевірки, про що також зазначено в Акті перевірки.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, то він не містить жодних посилань податкового органу про те, що податкові накладні, на підставі яких позивачем здійснено формування податкового кредиту та витрат, не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим суд вважає, що позивачем суду були надані докази, що підтверджують реальний зміст господарських операцій, що в свою чергу підтверджує правомірність формування платником податку податкового кредиту за такими операціями.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статті 183 цього Кодексу.

Судом встановлено, що виконані господарські операції відповідають предмету укладених правочинів, та видам діяльності позивача та його контрагентів, податкові накладні, виписані ТОВ "Київ-Спец-Буд" та ТОВ "БУДМОНТАЖСНАБ" по вказаним господарським операціям, містять відомості про адресу місцезнаходження покупця/замовника та продавців/підрядників, одиниці виміру товару/послуг, кількість товару, ціну товару, та в повному обсязі відповідає вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності.

Під час проведення перевірки будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних контролюючим органом встановлено не було, податкові накладні видані особою, яка на час здійснення господарських операцій зареєстрована суб`єктом підприємницької діяльності, платником податку на додану вартість, та внесені до Єдиного реєстру податкових накладних.

На момент здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ "Київ-Спец-Буд" та ТОВ "БУДМОНТАЖСНАБ", останні були зареєстровані в установленому законом порядку, були платниками ПДВ, відповідні відомості щодо них містилися в Єдиному державному реєстрі підприємств, організацій та установ, реєстрі платників ПДВ на сайті Державної фіскальної служби України.

До того ж, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Податковий кодекс України для платників податків не передбачає ані обов`язок, ані право вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей достовірності його державної реєстрації як суб`єкта підприємницької діяльності, реєстрації платником податків, ведення податкового обліку, подання декларацій тощо.

Отже, зазначені обставини вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у підпункті 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Таким чином, дослідивши обставини справи, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, суд робить висновок, що в результаті господарських операцій з ТОВ "Київ-Спец-Буд" та ТОВ "БУДМОНТАЖСНАБ" у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Київ-Спец-Буд" та ТОВ "БУДМОНТАЖСНАБ".

При дослідженні факту здійснення господарських операцій, що були підставою для формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість платника податків, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку, що, зокрема, підтверджується усталеною судовою практикою.

Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами, оскільки норми Податкового кодексу України не містять вимог про необхідність коригування платником податку правомірно визначеного податкового кредиту з податку на додану вартість у зв`язку з тим, що підприємства, з якими мав правові відносини контрагент такого платника податку, порушують вимоги податкового законодавства.

Слід зазначити, що у разі невиконання ТОВ "Київ-Спец-Буд" та ТОВ "БУДМОНТАЖСНАБ" вимог податкового законодавства України, в тому числі, у разі ухилення від сплати податків, аби за наявності у контролюючого органу інформації про порушення таким суб`єктом господарювання вимог чинного законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цього суб`єкту, оскільки, сама по собі несплата податку продавцем (не віднесення сум коштів по операціях до складу податкових зобов`язань) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Щодо висновку контролюючого органу, що відсутність будь-якої інформації про зберігання товарів (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень/орендодавця), відсутність інформації про транспортування товарів (наявність власних або орендованих транспортних засобів, визначення перевізника, вантажовідправника, вантажоотримувача, відомостей про маршрут, посередників транспортування), відсутність інформації про власні або орендовані фонди, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, та свідчить про нереальність господарських операцій між контрагентами, слід зазначити, що такий висновок суперечить законодавчим нормам, оскільки податковий орган може встановити наявність або відсутність порушень платником податків вимог податкового, валютного та іншого законодавства виключно за наслідками дослідження первинних документів такого платника податків, тому, посилання податкового органу лише на відсутність будь-якої інформації не має правових наслідків, та не може вважатись доказом, в розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо посилань контролюючого органу на відсутність у контрагентів позивача потужностей для здійснення операцій, суд зазначає, що відповідно до договорів підряду, укладених з ТОВ "Київ-Спец-Буд" та ТОВ "БУДМОНТАЖСНАБ", останні виступали в якості підрядників, та не були позбавлені можливості залучити до виконання умов таких договорів третіх осіб.

Таким чином, відповідачем не наведено будь-яких доводів та не надано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування податкового кредиту.

При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримання позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом". Так, наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінюючи згадані документи в сукупності та кожен зокрема суд вважає, що такі не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення вищенаведених операцій або висновку про їх нездійснення. Таким чином, висновок контролюючого органу про безтоварний характер спірних операцій є передчасним, оскільки цей висновок не відповідає фактам, покладеним в його основу. Так, законодавцем презюмується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, а також достовірність документів податкового обліку, доки податковим органом це не спростовано належними та допустимими доказами. Викладені обставини та факти не відповідають таким ознакам, позаяк мають характер припущень.

Ці обставини вироком суду або постановою слідчого у кримінальній справі не були встановлені, а лише, як зазначено у Акті перевірки, витікають із отриманої податкової інформації та наявність окремих кримінальних проваджень.

З урахуванням вищенаведеного, відповідачем не наведено об`єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, не надано доказів узгодженості дій позивача з контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди, як і не доведено правомірності оскаржених податкових повідомлень-рішень в цій частині.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування частково податкового повідомлення-рішення від 23.03.2018 №003551406 про збільшення позивачу від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 33962 грн., згідно з розрахунком розміру зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість та штрафних санкцій (штрафу) за актом документальної позапланової виїзної перевірки №46/08-01-14-06/40278626 від 30.01.2018, наданим представником відповідача до матеріалів справи.

Разом з цим, в частині взаємовідносин позивача з контрагентом-постачальником ТОВ "ТК Гама", у яких, як стверджує позивач, на підставі договору поставки №01-06-16М від 01.06.2016, видаткових накладних, рахунків-фактур, а також договору субпідряду №31-05/16 від 31.05.2016 та Актів приймання виконаних будівельних робіт, довідок про вартість виконаних будівельних робіт підприємство придбано будівельні матеріали та будівельні роботи на об`єкті "Проведення першочергових заходів щодо ліквідації надзвичайних ситуацій по підтопленню с. Костянтинівка" суд виходить з наступного.

Так, правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Однак, суд зазначає, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах недостовірні, суперечливі, складені за відсутності здійснення господарської операції.

При вирішенні податкових спорів презюмується добросовісність платника податку і, відповідно, обґрунтованість отриманої ним податкової вигоди (тобто зменшення податкового зобов`язання).

Однак, податковий орган може довести, що отримана платником податку податкова вигода є необґрунтованою. Так, податкова вигода може бути необґрунтованою, зокрема, якщо господарські операції між позивачем та його контрагентом не були реальними, а оформлялися лише документально.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Також, податкова вигода може визнаватись необґрунтованою зокрема, якщо для цілей оподаткування враховані операції не у відповідності з їх дійсною економічною метою чи враховані операції не обумовлені розумними економічними чи іншими причинами (метою ділового характеру). Слід зазначити, що діловою метою діяльності платника податку може бути отримання економічного ефекту, однак, податкова вигода не є самостійною діловою метою.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій. Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети) є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

Крім того, слід зазначити, що підприємницька діяльність здійснюються суб`єктом господарювання на власний ризик, а відтак, у господарських правовідносинах учасники господарського обороту повинні проявляти розумну обачливість, адже наслідки вибору недобросовісного контрагента покладається на таких учасників. Так, належна податкова обачність, як законна передумова отримання податкової вигоди, з якої випливає, що сумлінним платникам податку необхідно подбати про підготовку доказової бази, яка б підтверджувала прояв належної обачності при виборі контрагента.

Суд акцентує увагу на тому, що необхідність застосування підходу належної податкової обачності безпосередньо випливає з рішення Європейського суду з прав людини "Булвес АД проти Болгарії", де зазначено, що платник ПДВ не має нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальником, якщо він не знав про такі зловживання і не міг про них знати. Таким чином, "обачний" платник податку може принаймні, але не тільки надати докази перевірки свого контрагента на предмет податкової "добросовісності" за доступними базами даних, як і навести докази на підтвердження обґрунтованості вибору контрагента тощо.

Відповідач в акті перевірки посилається на ознаки нездійснення вищевказаної господарських операцій та фіктивності контрагента позивача як суб`єкта господарювання - ТОВ ТК Гамма , і свої твердження підтверджує вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25.11.2016 по кримінальній справі №335/12032/16-к у відношенні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який набрав законної сили.

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до приписів статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

При цьому, за приписами частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Матеріали справи містять вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25.11.2016 по справі №335/12032/16-к (1-кп/335/581/2016), яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч.2 ст.205, ч.3 ст.28 ч.2 ст.205, ч.5 ст.27 ч.2 ст.212 Кримінального кодексу України, а також ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винною у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.28 ч.2 ст.205, ч.3 ст.28 ч.2 ст.205, ч.5 ст.27 ч.2 ст.212 Кримінального кодексу України.

З матеріалів адміністративної справи встановлено, що вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя по справі №335/12032/16-к (1-кп/335/581/2016) набрав законної сили 26.12.2016.

Зі змісту вироку Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25.11.2016 по справі №335/12032/16-к (1-кп/335/581/2016) судом було встановлено наступні обставини:

На початку січня 2015 року ОСОБА_1 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_2 , яка мала досвід бухгалтерської діяльності, у невстановлений досудовим слідством час та місці, свідомо не бажаючи здійснювати реальну ініціативну, системну, на власний ризик господарську діяльність, з метою прикриття незаконної діяльності інших суб`єктів господарської діяльності реального сектору економіки, яка полягала в укладені нікчемних угод та документальному оформленні псевдо фінансово-господарських операцій та незаконному формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість, а також валових витрат з податку на прибуток підприємства на користь суб`єктів підприємницької діяльності, для відведення від себе підозри у вчиненні злочину, залучили ОСОБА_3 , якому за грошову винагороду запропонували стати засновником, директором та бухгалтером ТОВ "ТК Гамма", без мети її реального проведення господарської діяльності, при цьому у свої злочинні наміри остатнього не повідомили…

У подальшому, 04.02.2015 ОСОБА_1 знаходячись біля будинку в„– 84б по вул. Незалежної України у м. Запоріжжя , у невстановлений час та обставинах, виконуючи відведену йому роль у раніше розробленому злочинному плані, діючи з відома ОСОБА_2 , усвідомлюючи протиправний характер спільних дій, розуміючи, що ТОВ "ТК Гама" придбається з метою прикриття незаконної діяльності інших суб`єктів господарської діяльності, діючи умисно, з корисливих мотивів, для забезпечення реєстрації ТОВ "ТК Гама" у державного реєстратора та у державних органах контролю, а також відкриття розрахункових рахунках у банківських установах, передав ОСОБА_2 копії паспорту громадянина України ОСОБА_3 та картки фізичної особи - платника податків…

За для реалізації спільної злочинної мети, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 , у лютому 2015 року у невстановлений час та обставинах, забезпечено підготовку ряду документів, а саме: договору відступлення часток у статутному капіталі товариства шляхом продажу від 03.02.2015 ТОВ "ТК Гама"; протоколу №1/03 загальних зборів учасників ТОВ "ТК Гама" від 03.02.2015, яким вирішено прийняти до складу підприємства ОСОБА_3 , відступлення йому часток статутного капіталу, зміну керівництва та затвердження нової редакції статуту ТОВ "ТК Гама"; наказу № 1/04 від 04.02.2015 про призначення на посаду директора ОСОБА_3 ; нової редакції статуту ТОВ "ТК Гама".

Реалізуючи спільну злочинну мету, ОСОБА_1 , не пізніше 04 лютого 2015 року у невстановлений досудовим розслідуванням час, зустрівшись в раніше обумовленому місці біля будинку в„– 84б по вул. Незалежної України (40 років Радянської України ) у м. Запоріжжя , з ОСОБА_3 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та обставинах, за грошову винагороду здійснив підписання: договору відступлення часток у статутному капіталі товариства шляхом продажу від 03.02.2015 ТОВ "ТК Гама"; протоколу №1/03 загальних зборів учасників ТОВ "ТК Гама" від 03.02.2015, яким вирішено прийняти до складу підприємства ОСОБА_3 , відступлення йому часток статутного капіталу, зміну керівництва та затвердження нової редакції статуту ТОВ "ТК Гама"; наказу №1/04 від 04.02.2015 про призначення на посаду директора ОСОБА_3 ; нової редакції статуту ТОВ "ТК Гама"; реєстраційної картки на проведення державної реєстрації зміни до установчих документів юридичної особи ТОВ "ТК Гама", які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (форма 3)…

Після проведення перереєстрації ТОВ "ТК Гама" за реєстраційним номером 11031050002037165 у лютому 2015 року ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 , з метою постановки на облік вказаного підприємства статутні та реєстраційні документи у присутності ОСОБА_3 надано до органів Державної податкової інспекції, Управління статистики, Пенсійного фонду, відкрито розрахунковий рахунок у банківській установі…

Всі оригінали реєстраційних документів, печатка підприємства, електронні ключі видані податковою інспекцією та банківською установою, їх паролі, факсиміле підпису ОСОБА_3 отримано у розпорядження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що у подальшому дало їм змогу використовувати реквізити суб`єкта господарської діяльності (юридичної особи) ТОВ "ТК Гама" з метою прикриття незаконної діяльності підприємств реального сектору економіки.

У свою чергу ОСОБА_3 фінансово-господарську діяльність ТОВ "ТК Гама" не вів, ніяких господарських, бухгалтерських та податкових документів не підписував. Податкову звітність підприємства він не складав та до контролюючих органів не надавав. Банківськими рахунками підприємства не керував, операції по перерахуванню грошових коштів не здійснював.

Відповідно до п. 2 ст.3 Закону №996-XIV податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством. ОСОБА_3 , який у період з 04.02.2015 по 30.09.2016 був засновником, директором та бухгалтером ТОВ "ТК Гама", не мав жодного відношення до зазначених обов`язків покладених на нього згідно з Законом України № 996-ХІV.

Так, ОСОБА_2 у період з 04.02.2015 по 30.09.2016 знаходячись за адресою місця свого мешкання: АДРЕСА_4 , у подальшому знаходячись у офісних приміщеннях за адресою: м. Запоріжжя, вул . Перемоги 30 приміщення 2, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська 83 , після чого знаходячись у приміщенні за адресою: АДРЕСА_5, з метою прикриття незаконної діяльності суб`єктів господарювання реального сектору економіки, шляхом укладання нікчемних угод з підконтрольними суб`єктами господарювання, систематично проставляла відбитки печатки ТОВ "ТК Гама" на бланках господарських та бухгалтерських документів. Зазначені послуги надавалися співучасниками у вчиненні злочину за грошову винагороду у розмірі від 7 до 14 % від суми перерахованих та проконвертованих грошових коштів, яка потім їм виплачувалася представниками підприємств реального сектору економіки за прикриття їх незаконної діяльності із штучної мінімізації податкових зобов`язань.

Зокрема, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 у період з 04.02.2015 по 30.09.2016 забезпечив прикриття незаконної діяльності, зокрема, червень 2016 - ТОВ "БК "ЗАПОРІЖЖЯ-БУД" 402786208295 щодо ухилення від сплати податків шляхом укладення нікчемних угод та документального оформлення вигаданих прибуткових та видаткових операцій по рахунках підприємства, складанні від імені службових осіб ТОВ "ТК Гама" первинних документів щодо реалізації товарів, робіт, послуг, складанні та видачі документів податкової звітності.

Таким чином, зазначеним вище способом, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 , переслідуючи спільну мету прикриття незаконної діяльності суб`єктів господарювання реального сектору економіки, придбано ТОВ"ТК Гама", та використовуючи його реквізити, печатку, електронні ключі тощо, протягом періоду з 04.02.2015 по 30.09.2016 забезпечено здійснення банківських фінансових операцій з перерахування отриманих від підприємств реального сектору економіки 46 228 220,65 грн. у безготівковій формі на інші підконтрольні суб`єкти господарської діяльності та подальшого конвертування з безготівкової форми у готівку.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що первинні документи виписані від імені ТОВ "ТК Гама" та підписані ОСОБА_3 , не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності у таких документах всіх формальних реквізитів, що передбаченні чинним законодавством України.

Суд вважає необґрунтованим посилання позивача на ту обставину, що вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25.11.2016 по кримінальній справі №335/12032/16-к не містить посилань на незаконно здійснені ТОВ "ТК Гама" операції з позивачем, оскільки статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 205 КК України, фіктивним підприємництвом є створення або придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

За змістом цієї норми, злочинна діяльність особи, яка вчинила фіктивне підприємництво, не обмежується операціями з окремими суб`єктами господарювання, а охоплює всю діяльність та свідчить про використання фіктивного підприємництва виключно з метою здійснення злочинної діяльності.

Таким чином, наявність у даному випадку судового рішення, прийнятого за результатами розгляду кримінальної справи про злочин, предметом якої є податки, збори, а саме - вироку суду, яким встановлено що з моменту підписання документів про призначення на посаду директора ТОВ "ТК Гама" ОСОБА_3 фактично у діяльності товариства участі не брав, жодні документи не підписував, розрахунковими документами товариства не користувався, а також не залучав з цією метою будь-яких інших фізичних осіб. Умисні дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які виразилися у фіктивному підприємництві, тобто придбанні суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, кваліфікуються за ч. 2 ст. 205 КК України.

Як слідує з матеріалів справи, господарська операція по придбанню товару (робіт) позивачем у контрагента мали місце в червні - липні 2016 року, саме в період, охоплений вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25.11.2016 по кримінальній справі №335/12032/16-к.

Слід зазначити, що факт фіктивності господарської діяльності не може залишитися неврахованим судом, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю навіть за формального підтвердження її первинними документами та дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена рішенням суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому відображення в податковому обліку наслідків такої господарської операції є безпідставним.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 05.05.2018 (справа №826/11377/14), а відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного суду.

У постанові Верховного Суду від 05.05.2018 по справі 826/11377/14, та від 27.02.2018 у справі № 813/1974/17 зазначено, що первинні документи, які стали підставою для формування показників податкової звітності підприємства, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого у взаємовідносинах з юридичною особою - позивачем у справі встановлена вироком суду, що набрав законної сили, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноваженими особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, оскільки статус фіктивного підприємства за наявності зазначених умов несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть при формальному підтвердженні її первинними документами".

А відтак з урахуванням факту фіктивності господарської діяльності спірного постачальника позивача згідно з вироком суду (копію якого долучено судом до матеріалів справи) суд вважає, що встановлені вказаним вироком обставини свідчать про відсутність реального характеру поставок між ТОВ "БК "Запоріжжя-буд" та ТОВ "ТК Гама". Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що первинні документи, виписані для оформлення господарських операцій позивача з цим контрагентом, не мають юридичної сили первинних документів та не можуть підтверджувати правомірність формування даних податкового обліку позивача, а тому податковим органом правомірно та у відповідності до приписів законодавства позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість.

Відповідно до частини другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь ТОВ "БК "Запоріжжя-буд" документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 878,09 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Запорізькій області пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (45,71%).

Керуючись статтями 2241, 243-246, 250 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Запоріжжя-буд" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 3, код ЄДРПОУ 40278626) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати частково податкове повідомлення-рішення від 23.03.2018 №003551406 (форма "В4"), яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Запоріжжя-буд" збільшено розмір від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 36143 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Запоріжжя-буд" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 3, код ЄДРПОУ 40278626) суму судового збору у розмірі 878,09 грн. (вісімсот сімдесят вісім гривень 09 копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 17.03.2020.

Суддя А.В. Сіпака