Постанова

від 05.10.2021 по справі 695/1603/17

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2021 року

м. Черкаси

справа № 695/1603/17 провадження № 22-ц/821/1544/21 категорія 301030000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Бородійчука В.Г.,

суддів: Карпенко О.В., Василенко Л.І.

учасники справи :

позивач: ОСОБА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 ;

третя особа: Управління архітектури, регулювання забудови та земельних відносин виконавчого комітету Золотоніської міської ради Черкаської області

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 24 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Управління архітектури, регулювання забудови та земельних відносин виконавчого комітету Золотоніської міської ради Черкаської області про надання дозволу на реконструкції господарської будівлі без згоди іншого співвласника.

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

07 червня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - управління архітектури, регулювання забудови та земельних відносин виконавчого комітету Золотоніської міської ради Черкаської області, про надання дозволу на реконструкції господарської будівлі без згоди іншого співвласника.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що на підставі договору дарування вона є співвласником 9/20 частин житлового будинку, надвірних будівель та споруд, а також частини земельної ділянки, що підтверджується державним актом. Співвласником іншої частини житлового будинку, надвірних будівель та споруд є відповідач.

У 2015 році позивачем демонтовано та реконструйовано частини господарських будівель та влаштовано сарай, однак реконструкція та будівництво не були завершені, оскільки УДАБІ у Черкаській області під час перевірки будівництва виявило порушення вимог законодавства, про що склало відповідні документи з вимогою приведення будівництва у відповідність до вимог чинного законодавства.

При цьому позивач звернулася до архітектурно-планувального підприємства для виготовлення відповідної будівельно-технічної документації, однак їй було відмовлено через відсутність згоди іншого співвласника.

На письмову пропозицію позивача надати згоду на проведення реконструкції відповідач відповіла письмовою відмовою.

За таких обставин позивач, посилаючись на норми законодавства, просила надати їй дозвіл на розробку та виготовлення будівельно-технічної документації щодо реконструкції (будівництва) господарських будівель без згоди іншого співвласника, тобто відповідача.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 24 травня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Рішення суду мотивоване тим, що під час судового розгляду було встановлено і доведено позивачем ту обставину, що здійснивши будівництво сараю та сараю з погребом, вона не має можливості узаконити вказане будівництво, оскільки в добровільному порядку не отримала згоди іншого співвласника, тобто відповідача, яка відмовила їй у наданні такого дозволу. При цьому неможливість отримати будівельний паспорт саме з підстав відсутності згоди співвласника призводить до порушення законних прав позивача як власника нерухомого майна. Крім того, судом встановлено, що єдиним виходом у сторін є зблокування належних їм споруд, що дасть змогу виконати приписи та привести будівництво відповідно до вимог законодавства.

Доводи позовної заяви ОСОБА_1 визнані судом повністю доведеними, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 24 травня 2021 року як незаконне та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем в порушення вимог ст. 83 ЦПК України разом з позовною заявою не було додано копію ескізу намірів забудови земельної ділянки щодо будівництва сараю та сараю з погребом по АДРЕСА_1 та не зазначено об`єктивні причини неможливості подання даного доказу у зазначений ЦПК України строк.

Такі докази були подані лише під час розгляду справи та безпідставно прийняті судом всупереч вимогам ч. 8 ст. 83 ЦПК України.

Крім того, у поданому ескізі відсутні інформація щодо дати виготовлення зазначеного проекту, тому в розумінні ст. 79 ЦПК України суд повинен був відхилити його, чим порушив норми процесуального законодавства.

Також, суд не взяв до уваги ту обставину, що в матеріалах справи відсутні докази того, що уповноваженим органом містобудування та архітектури відмовлено ОСОБА_1 у видачі будівельного паспорту лише на підставі подання неповного пакету документів, тобто відсутності засвідченої в установленому порядку згоди співвласника земельної ділянки (житлового будинку) ОСОБА_2 на забудову.

ОСОБА_2 вважає, що суд не взяв до уваги ту обставину, що у відповідності до вимог ст. 357 ЦК України, згідно з якою співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити за свій рахунок у встановленому законом порядку добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Тому, з цих підстав в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно було відмовити, чого суд не зробив. Відтак, судове рішення підлягає до скасування, як незаконне.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив

1.Мотивувальна частина

Позиція Апеляційного суду

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів з розгляду цивільних справ дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Під час закінчення проведення підготовчих дій у справі, суд апеляційної інстанції із врахуванням наявних матеріалів справи та положень ЦПК України дійшов висновку про можливість розгляду справи без виклику сторін в судове засідання за наявними матеріалами справи.

Такий висновок суду мотивований тим, що під час вивчення наявних матеріалів справи, позиції відповідача, що викладена в апеляційній скарзі відносно неправомірності рішення суду першої інстанції було встановлено, що матеріали справи містять всі необхідні дані для об`єктивного розгляду та ухвалення вмотивованого висновку суду.

Крім того, розгляд справи в суді першої інстанції відбувався з участю сторін у справі, які надали всі необхідні пояснення та докази, які будуть враховані судом апеляційної інстанції під час перевірки правильності мотивів рішення суду першої інстанції.

Також, судом було враховано, що відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду:

1)малозначних справ;

2)справ, що виникають з трудових відносин;

3)справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд;

4)справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

П. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вирішуючи питання про закінчення проведення підготовчих дій та призначення справи до розгляду, колегією суддів враховано наявні матеріали справи той факт, що в суді першої інстанції сторони брали участь в судовому засіданні та надали суду докази в підтвердження своїх вимог. Також, визначено із врахуванням предмету позовних вимог, справа є незначної складності, враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі Axen v. Germany , заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року Varela Assalino contre le Portugal , заява № 64336/01), що розгляд справи на основі письмових доказів, які наявні в матеріалах справи є доцільнішим ніж усні слухання кожної із сторін.

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зокрема, коли питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Апеляційний суд створив учасникам процесу у даній справі належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі № 668/13907/13-ц від 18 травня 2018 року).

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду повністю відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником 9/20 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд під АДРЕСА_1 що підтверджується копією договору дарування частини житлового будинку від 14 грудня 2011 року (а.с. 7-8 Т.1) та копією витягу Золотоніського виробничого відділку КП ЧООБТІ про державну реєстрацію прав від 03 січня 2012 року № 32753258 (а.с. 8 Т.1 зворотна сторона).

Крім того, позивачу на праві власності належить земельна ділянка для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0954 га, кадастровий номер 7110400000:05:006:0164, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 257277 від 24 грудня 2012 року (а.с. 11 Т.1).

Відповідно до копії акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 30 жовтня 2015 року, складеного головним інспектором будівельного нагляду УДАБІ у Черкаській області Дерев`янко Л.В., встановлено, що позивачем за адресою: АДРЕСА_2 , здійснюється будівництво господарського сараю розміром 4,2 м х 2,7 м на відстані меншій 1 м від межі з сусідньою ділянкою.

Крім того, вказане будівництво ведеться позивачем без оформлення належних дозвільних документів, що є порушенням п. 1 ч. 1 ст. 34 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності та п. 2 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13 квітня 2011 року № 466 (а.с. 14 Т.1).

Згідно з вимогами припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 30 жовтня 2015 року, складеного головним інспектором будівельного нагляду УДАБІ у Черкаській області Дерев`янко Л.В., позивачу висунуто вимогу привести будівництво відповідно до вимог чинного законодавства до 30 грудня 2015 року (а.с. 15 Т.1).

За вказані правопорушення стосовно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення № 138 від 30 жовтня 2015 року за ч. 5 ст. 96 КУпАП (а.с. 16 Т.1) та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 119 від 12 жовтня 2015 року (а.с. 17 Т.1), якою на останню накладено штраф у розмірі 4 250 грн.

05 липня 2016 року ОСОБА_1 підготовлено лист з проханням надати згоду на проведення реконструкції частини сараїв Б та М , а також зблокування частини сараю Б після проведеного демонтажу старої його частини для приведення реконструкції будівництва у відповідність до ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень та направлено на адресу відповідача (а.с. 12 Т.1).

У своїй письмовій відповіді від 15 липня 2016 року відповідач відмовила позивачу у наданні згоди на проведення реконструкції вказаних об`єктів та зблокування частини сараю (а.с. 13 Т.1).

Суду наданий ескізний проект забудови земельної ділянки (а.с. 44-64 Т.2) виконаний у відповідності з діючими на території України станом на 01 серпня 2021 року державними нормами, правилами, інструкціями і державними стандартами. В ньому передбачені технічні рішення, які забезпечують вибухо- та пожежну безпеку при дотриманні відповідних правил експлуатації споруд, затверджених в установленому порядку. Метою складання ескізу було визначення можливості та основних параметрів запланованого об`єкту, а також формування пакету документів до заяви на одержання будівельного паспорту у відповідності до вимог Порядку видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки , затвердженого наказом Держбуду України від 05 липня 2011 року № 103.

Розглядаючи спір, суд першої інстанції врахував, що відповідно до п. д ч. 1 ст. 90 ЗК України власники земельних ділянок мають право споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Судом першої інстанції правомірно встановлено і дану обставину сторонами не спростовано, що позивач ОСОБА_1 є власником 9/20 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд під АДРЕСА_1 і їй на праві власності належить земельна ділянка для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0954 га, кадастровий номер 7110400000:05:006:0164, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до вимог ст. 27 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки. Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Згідно з п.п. 1.1., 1.2. Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13 квітня 2011 року № 466 останній розроблений відповідно до ст. 27 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності і призначений для використання уповноваженими органами містобудування та архітектури та іншими суб`єктами містобудування при вирішенні питань забудови присадибних, дачних і садових земельних ділянок. Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Відповідно до п. 2.1 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13 квітня 2011 року № 466 видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг.

Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Згідно з п. 3.25а* Державних будівельних норм Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН 360-92** , затверджених наказом Держкоммістобудування від 17 квітня 1992 року № 44, відстань між житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами слід приймати відповідно до санітарних норм за таблицею 3.2 а, але не менше протипожежних норм згідно з таблицею 1 додатка 3.1.

В примітці до таблиці 3.2 а* ДБН визначено, що господарські будівлі і гаражі сусідніх ділянок допускається об`єднувати.

Згідно вимог ст. 311 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно з ч. 4 ст. 357 ЦК України співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.

Вирішуючи спір, суд дійшов правильного висновку про те, що в даному випадку, у виниклих між сторонами правовідносинах необхідно застосувати положення Закону, яке передбачає надання згоди співвласника на розробку та виготовлення будівельно-технічної документації, оскільки в даному випадку виник спір щодо можливого порушення прав сторін. Допитана в судовому засіданні під час розгляду справи в суді першої інстанції головний інспектор будівельного нагляду УДАБІ у Черкаській області Дерев`янко Л.В. надала покази, що вона проводила перевірку щодо будівництва позивача за результатами якої складено матеріали та винесена постанова про накладення штрафу. Водночас у 2019 році вже за заявою ОСОБА_1 головний інспектор будівельного нагляду УДАБІ у Черкаській області Дерев`янко Л.В. проводила перевірку будівництва відповідача, за результатами якої на останню накладено штраф. Головний інспектор надала суду покази, що єдиним виходом у сторін є зблокування належних їм споруд, що дасть змогу виконати приписи та привести будівництво відповідно до вимог законодавства. Крім того пояснила, що у відповідності до встановлених вимог щодо узаконення добудови є виготовлення ескізу на попередньому етапі, а потім отримання згода іншого співвласника, після чого управління архітектури видає будівельний паспорт.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно врахував всі обставини справи надав їм відповідну оцінку та дійшов до правильного висновку про обгрунтованість заявлених позовних вимог та неможливості вирішення спору в позасудовому порядку.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суд здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 ЗУ Про судоустрій і статус суддів ).

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі De Geouffre de la Pradelle v. France від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення районного суду ухвалене з дотримання норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 24 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Управління архітектури, регулювання забудови та земельних відносин виконавчого комітету Золотоніської міської ради Черкаської області про надання дозволу на реконструкції господарської будівлі без згоди іншого співвласника залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст постанови виготовлено 07 жовтня 2021 року.

Головуючий В.Г. Бородійчук

Судді О.В. Карпенко

Л.І. Василенко