Постанова

від 07.10.2021 по справі 500/3679/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2021 рокуЛьвівСправа № 500/3679/20 пров. № А/857/12122/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді : Кухтея Р.В.,

суддів : Шевчук С.М., Шинкар Т.І.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Почаївського будинку культури на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року (ухвалене головуючою-суддею Мірінович У.А. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Тернополі) у справі за адміністративним позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області до Почаївського будинку культури про застосування заходів реагування,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2020 року управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області (далі - УДСНС, Управління, позивач) звернулося в суд із зазначеним позовом, в якому просило застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Почаївського будинку культури (далі - Почаївський будинок культури, позивач) у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі Почаївського міського будинку культури за адресою : вулиця Шевченка, 2, місто Почаїв, Кременецький район, Тернопільська область, 47025 (далі - Будівля), шляхом повного знеструмлення.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.05.2021 позовні вимоги були задоволені повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Почаївський будинок культури подав апеляційну скаргу, в якій через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права, просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити УДСНС у задоволенні позову. При цьому, скаржник не висловив бажання проводити розгляд справи за участі свого представника.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що повне зупинення експлуатації будівлі шляхом відключення від джерел електроенергії є крайнім заходом, який несе значні негативні наслідки для будинку культури. При цьому, вказані в акті перевірки порушення, самі по собі не призводять до виникнення та розповсюдження пожежі, а отже не створюють загрози життю та здоров`ю людей.

Відповідач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк та не висловив бажання проводити розгляд справи за участі свого представника.

Згідно п.1 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржуване рішення скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов УДСУНС задовольнити частково, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що на підставі наказу УДСУНС №НС-417/64 від 17.09.2020 та посвідчення на проведення перевірки №721 від 17.09.2020, у період з 12.10.2020 по 19.10.2020 головним інспектором Кременецького РВ УДСНС Круком Романом, провідним інспектором Кременецького РВ УДСНС Березовським Віктором та провідним інспектором Кременецького РВ УДСНС Сілаковим Павлом в присутності директора Почаївського міського будинку культури Собчука П.П., було проведено позапланову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки територій та будівель Почаївського міського будинку культури, за результатами якої складено акт №140 від 13.10.2020 (далі - Акт перевірки).

За результатами проведеного позапланового заходу встановлено ряд порушень, які зафіксовані в Акті перевірки, а саме :

1. Будівлю не обладнано системою автоматичної пожежної сигналізації, системою автоматичного пожежогасіння та оповіщення людей про пожежу;

2. Дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лаги) будівлі не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

3. Сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не обладнанні евакуаційним освітленням;

4. Вихід на горище не обладнано сертифікованим протипожежним люком другого типу з межею вогнестійкості ЕІ30;

5. Дерев`яні конструкції сценічної коробки не оброблені вогнезахисними засобами, що забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

6. Виходи з фойє не обладнані світловими покажчиками з написом Вихід ;

7. Не проведено технічне обслуговування пожежних кран-комплектів;

8. Електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати встановлені на горючі основи (конструкції);

9. Двері входу в приміщення електрощитової будівлі будинку культури не є протипожежними 2-го типу з класом вогнестійкості ЕІ 30;

10. Відсутній журнал про наявність на об`єкті первинних засобів пожежогасіння згідно відомості;

11. На переносні вогнегасники, що експлуатуються не нанесено облікові (інвентарні) номери за прийнятою системою нумерації;

12. Наявні вогнегасники у будівлі будинку культури не встановлені у легкодоступних та видних місцях;

13. Прилеглу територію, приміщення не забезпечено відповідними знаками безпеки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір ;

14. На доповнення до схематичного плану евакуації не розроблено інструкцію, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей;

15. Відповідальна особа за пожежну безпеку не пройшла навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки;

16. У приміщенні не влаштовано шафи для зберігання засобів індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі;

17. Не проведено ідентифікацію об`єкта для встановлення факту наявності або відсутності джерел небезпеки.

З метою усунення виявлених під час планового заходу порушень щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки УДСНС 13.10.2020 був внесений припис №134 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, який отримав директор будинку Собчук П.П.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що існуюча загроза життю та здоров`ю громадян не може бути усунута в інший спосіб, ніж ліквідація передумов шкідливих наслідків шляхом застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації Будівлі, шляхом повного знеструмлення до усунення порушень пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині наявності підстав для застосування заходів реагування, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, проте, щодо здійснення заходів у спосіб знеструмлення до усунення порушень пожежної безпеки, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в цій частині неправильно застосував норми матеріального права, виходячи з наступного.

01.07.2013 набрав чинності Кодекс цивільного захисту України (далі - КЦЗ України), який регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до п.п.57 п.4 Указу Президента України №20/2013 від 16.01.2013 Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій , ДСНС України відповідно до покладених на неї завдань організовує та проводить перевірки додержання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, організації виконання заходів щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на підприємствах, в установах, організаціях, що входять до складу залізничного, автомобільного, авіаційного, морського та річкового транспорту, на базах, складах, арсеналах зберігання та у місцях виробництва, утилізації ракетно-артилерійського озброєння, компонентів рідкого ракетного палива.

Згідно п.п.48 п.4 Положення про ДСНС України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1052 від 16.12.2015 (далі - Положення №1052), ДСНС відповідно до покладених на неї завдань складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Згідно дефініції, наведеної у статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності №877-V від 05.04.2007 (далі - Закон №877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно п.п.12 ч.1 ст.67 КЦЗ України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною першою статті 68 цього Кодексу передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом (ч.2 ст.68 КЦЗ України).

Відповідно до ст.70 КЦЗ України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч.2 ст.70 КЦЗ України).

Згідно ч.5 ст.4 Закону №877-V, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Наказом №1417 були затверджені Правила пожежної безпеки в Україні (далі - ППБУ), які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Згідно п.1, 2, 3 розділу ІІ ППБУ, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів. Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту. Обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ. На кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов`язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.

Як слідує зі змісту Акта перевірки, у ньому зафіксовано ряд порушень відповідачем вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Разом з тим, ризиком настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності у акті перевірки вказано пожежа та аварія , що загалом свідчить про високий ступінь небезпеки.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що під час проведення позапланової перевірки позивачем встановлено та зафіксовано в акті порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей та в подальшому можуть призвести до тяжких наслідків у сфері цивільного захисту та пожежної безпеки.

Докази, які б свідчили про повне усунення порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей суду надані не були.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що суд першої інстанції обрав захід реагування, який не відповідає критеріям співмірності та пропорційності, висновків суду першої інстанції не спростовує, оскільки, як правильно зазначено судом, забезпечення належних умов для гарантування безпеки, охорони здоров`я та життя, навчання, фізичного, психічного, соціального та інтелектуального розвитку дітей, їх соціально-психологічної адаптації та активної життєдіяльності в контексті даних спірних правовідносин та специфіки (виду) діяльності відповідача, повинні ним забезпечуватись (під час перебування на його території дітей), що зумовлює необхідність ґрунтовного та всебічного дотримання правил протипожежної безпеки.

Отже, з урахуванням встановлених судом обставин в контексті наведених вище норм законодавства, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування заходів реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівель будинку культури.

Що стосується конкретних обставин справи, то заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді заборони експлуатації приміщень слід застосувати з метою попередження негативних наслідків, які можуть настати за наявних умов існування реальної загрози життю та здоров`ю людей.

Таким чином, можливі обмеження відповідача в здійсненні ним основної діяльності за наслідками застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), не можуть бути співмірними із гарантованими державою правами людини на життя і здоров`я, особисту безпеку, які є найвищою соціальною цінністю, а їх забезпечення - головним обов`язком держави.

Частина друга статті 68 КЦЗ України передбачає можливість застосування у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення:

роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів;

експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень;

випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Отже, вказана норма оперує узагальненими поняттями, без виділення конкретних особливостей наведених робіт, будівель, випуску продукції тощо.

Водночас, виділення таких узагальнених об`єктів не перешкоджає застосуванню положень цього Кодексу до будівель і споруд будинку культури.

Обраний судом спосіб задоволення заявленого позову - зупинення та заборона експлуатації будівель (споруд, приміщень) відповідача, за своїм змістом не суперечить вимогам ч.2 ст.68 КЦЗ України і не заперечує суті застосованого судом заходу реагування.

Формальна невідповідність сформульованого судом заходу реагування у буквальному виразі положенням КЦЗ України не призводить до будь-якого порушення прав відповідача, не покладає на нього додатковий тягар і не сприяє будь-якому свавіллю зі сторони позивача.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги УДСНС про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є обґрунтованими, підтверджуються долученими до матеріалів справи доказами.

Проте, колегія суддів вважає, що такий спосіб, як повного знеструмлення, застосований судом в оскаржуваному рішенні, не відповідає як вимогам нормативно-правових актів, положення яких згадувались вище, так і може призвести до неможливості виконання судового рішення.

Так, частиною другою статті 68 КЦЗ України чітко визначено повноваження посадових осіб центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Цей Кодекс не визначає у який спосіб має бути здійснена зупинка роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

Варто зазначити, що позивачем не наведено жодного нормативного акту, яким визначено спосіб застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи, зокрема, у спірному випадку приміщень будинку культури.

При цьому, висновки суду першої інстанції, які наведені в оскаржуваному судовому рішенні, як згода із запропонованим позивачем до застосування способом зупинення роботи приміщень, не є переконливими та стосуються лише підстав для застосування заходів реагування, встановлених Законом.

Додатково слід зазначати, що порушення вимог законодавства неможливо буде усунути при умові зупинення роботи шляхом повного знеструмлення.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, які викладені у постанові від 04.06.2019 по справі №809/443/16.

Згідно ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, якими регулюються підстави та порядок застосування заходів реагування, в частині визначення способу.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.10 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 12, 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Почаївського будинку культури задовольнити частково.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року по справі №500/3679/20 скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області до Почаївського будинку культури про застосування заходів реагування задовольнити частково.

Застосувати заходи реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівель (споруд, приміщень) Почаївського міського будинку культури за адресою : вулиця Шевченка, 2, місто Почаїв, Кременецький район, Тернопільська область, 47025.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. М. Шевчук Т. І. Шинкар