Ухвала

від 07.08.2006 по справі 15/56-63

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

У  Х  В 

А  Л  А 

07.08.06 р.                                                                                

№ 15/56-63                                                                                                                                                                

за позовом приватного підприємця

ОСОБА_1,м.Дружківка

до відповідача Комбінату комунальних

підприємств, м.Дружківка

про стягнення матеріальних збитків

та моральної шкоди на загальну суму 18953,15 грн.

Суддя                                            

К.В. Богатир

До господарського суду Донецької

області звернувся позивач - приватний підприємець ОСОБА_1, м.Дружківка, із

позовною заявою до відповідача - Комбінату комунальних підприємств,

м.Дружківка  про стягнення суми

матеріальних збитків у розмірі  15953,15

грн., а також моральної шкоди на суму 3000 грн.

Розглянувши  матеріали позовної заяви приватного

підприємця ОСОБА_1, яка надійшла до суду 

02.08.2006р. за вх.№02-38/8950 та додані до неї документи, судом

встановлено наступне:

До позовної заяви приватного

підприємця ОСОБА_1 додана квитанція №НОМЕР_1 на суму 159,53 грн. із

призначенням платежу: державне мито до господарського суду. Яких-небудь інших

доказів сплати державного мита до позову не додано.

Згідно зі статтею 45 Господарського

процесуального кодексу України позовні 

заяви       оплачуються   державним  

митом.

Відповідно до статті 46

Господарського процесуального кодексу України 

державне  мито  сплачується в доход державного  бюджету 

України  в  порядку і розмірі, встановлених

законодавством України.

Розмір державного мита

регламентований Декретом Кабінету Міністрів України „Про державне мито” №7-93

від 21.01.1993 року із змінами та доповненнями (надалі - Декрет).

Згідно підпункту „а” пункту 2

статті 3  Декрету із заяв майнового

характеру, що подаються до господарських судів, сплачується 1 відсоток ціни

позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше

1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Враховуючи вищевказану вимогу

діючого законодавства України, приватний підприємець ОСОБА_1 повинен був

перерахувати державне мито у розмірі 189,53 грн. (1% від заявленої суми, яка

становить 15953,15 грн. матеріальних збитків та моральна шкода на суму

3000грн.- загальна сума 18953,15 грн. ).

Таким чином, позивачем - приватним

підприємцем ОСОБА_1, м.Дружківка порушені вимоги Господарського процесуального

кодексу України щодо встановленого розміру та порядку сплати державного мита в

доход державного бюджету України.

Відповідно до пункту 3 статті 57

ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату

державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Згідно пункту 4 статті 63 ГПК

України суддя  повертає  позовну 

заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів

сплати державного  мита  у 

встановлених порядку та розмірі.

За вищевказаних обставин суд дійшов

до висновку, що позовна заява приватного підприємця ОСОБА_1, м.Дружківка, та

додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду на підставі  пункту 

4  статті 63 Господарського

процесуального кодексу України.

Оцінивши представлені в суд

позивачем документи, керуючись статтями 

44; 45; 46; 57;  пунктом 4  статті 

63 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву приватного підприємця

ОСОБА_1, м.Дружковка до Комбінату комунальних підприємств, м.Дружківка  про стягнення матеріальних збитків та

моральної шкоди на загальну суму 18953,15 грн. повернути без розгляду разом з

доданими до неї документами.

          Повернення позовної заяви не

перешкоджає повторному зверненню з 

нею  до господарського суду в

установленому Законом порядку після усунення допущеного порушення.

Додаток: позовна заява з доданими

документами, конверт  всього  на 

30  аркушах.

Суддя                                                                                        

Богатир К.В.