Постанова

від 30.09.2021 по справі 752/16181/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2021 року місто Київ

єдиний унікальний номер справи: 752/16181/17

номер провадження: 22-ц/824/11071/2021

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),

суддів: Кашперської Т.Ц., Савченка С.І.,

за участю секретаря - Орел П.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Мишка Олександра Васильовича на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 06 квітня 2021 року у складі судді Чередніченко Н.П., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, Державного територіально-галузевого об`єднання Південно-Західна залізниця , публічного акціонерного товариства Українська Залізниця , Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства Київський інститут земельних відносин , треті особи: Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка Національної академії наук України, товариство з обмеженою відповідальністю Дослідно-експериментальний завод Залізничник , публічне акціонерне товариство Мостобуд , приватне акціонерне товариство МТ Консалтінг , Київське комунальне виробниче підприємство Міськпаливо , приватне акціонерне товариство Укркомункомплект , державне підприємство Український державний науково-виробничий інститут зйомок міст та геоінформатики імені A.B. Шаха , товариство з обмеженою відповідальністю Зелений Гай , про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування, державних актів на право постійного користування земельною ділянкою та їх скасування, відновлення становища, яке існувало до порушення,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з указаним позовом, в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 24 вересня 2018 року (а.с.121-140, т.6), просила:

визнати недійсним рішення Київської міської ради від 02 грудня 2010 року №302/5114 Про надання земельних ділянок державному територіально-галузевому об`єднанню Південно-Західна залізниця для будівництва залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві (з підходами) на залізничній дільниці Київ-Московський - Дарниця (правий берег р. Дніпро) у Голосіївському та Печерському районах м. Києва в частині, що порушує право позивачки на користування земельною ділянкою загальною площею 1442,71 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: п.5: Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок державному територіально-галузевому об`єднанню Південно-Західна залізниця для будівництва залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві (з підходами) на залізничній дільниці Київ-Московський - Дарниця у Голосіївському та Печерському районах м. Києва ; абз. 3 п. 6: в межах Голосіївського району м. Києва загальною площею 46,04 га (ділянка № НОМЕР_1 ) - за рахунок земель запасу промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (площею 4,83 га), частини земельної ділянки Управління Південно-Західної залізниці, відведеної відповідно до рішень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 21 серпня 1978 року №1231/33 Про відведення земельної ділянки Управлінню Південно-Західної залізниці під будівництво залізниці Київ-Трипілля та створення санітарно - захисної смуги та від 07 травня 1979 року № 561/22 Про відведення земельної ділянки управління Південно-Західної ордена Леніна залізниці під будівництво залізниці Київ-Трипілля (площею 12,88 га) та міських земель, не наданих у власність чи користування (площею 28,33 га) ;

скасувати рішення Київської міської ради від 02 грудня 2010 року №302/5114 Про надання земельних ділянок державному територіально-галузевому об`єднанню Південно-Західна залізниця для будівництва залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві (з підходами) на залізничній дільниці Київ-Московський - Дарниця (правий берег р. Дніпро) у Голосіївському та Печерському районах м. Києва у вказаній вище частині;

визнати недійсним державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №9389661 від 28 грудня 2012 року, виданий Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Державному територіально-галузевому об`єднанню Південно-Західна залізниця , яке відповідно до рішення Київської міської ради від 02 грудня 2010 року №302/5114 є постійним користувачем земельною ділянкою площею 22,4284 га, розташованої на залізничній дільниці Київ-Московський-Дарниця у Голосіївському районі м. Києва, цільове призначення земельної ділянки - будівництво залізнично-автомобільного стового переходу через р. Дніпро у м. Києві (з підходами), зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право стійного користування землею, договорів оренди землі за №07-9-00149;

скасувати вказаний вище державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №9389661 від 28 грудня 2012 року;

зобов`язати Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом внесення відомостей до Державного земельного кадастру про скасування запису земельної ділянки з кадастровим номером №8000000000:82:084:0044;

зобов`язати Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), комунальне підприємство Київський інститут земельних відносин відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом відновлення винесених меж земельної ділянки за кадастровим номером 82:084:013 в натуру, відповідно до технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування Київське крите акціонерне товариство УКРСПЕЦАВТОМАТИКА , АДРЕСА_1, ділянка 82084013, розташованого в кварталі 82084, Печерський район м. Києва.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 06 квітня 2021 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник позивача - адвокат Мишко О.В. подав апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати та прийняти нову постанову, згідно з якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що посилання суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі на те, що представник відповідача в судовому засіданні 06 квітня 2021 року просив залишити справу без розгляду, не відповідає дійсності, оскільки в матеріалах справи відсутнє таке клопотання, а згідно довідки від 06 квітня 2021 року, складеною секретарем судового засідання, учасники справи у судове засідання не з`явилися. Крім того вказує, що в матеріалах справи відсутній журнал судового засідання від 06 квітня 2021 року.

Вказує, що повістка про виклик позивачки у судове засідання, призначене на 25 лютого 2021 року о 14 год 00 хв. була направлена на її адресу 21 січня 2021 року рекомендованим листом за №0312718257001, однак відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення листа (повістки) та інформації з офіційного веб-сайту Укрпошта , вказане відправлення не було вручене під час доставки та повернуто за зворотною адресою. Зазначає, що судова повістка про виклик позивачки на наступне судове засідання, призначене на 06 квітня 2021 року, була направлена 02 березня 2021 року рекомендованим листом за №0312718389340, однак відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення листа (повістки) та інформації з офіційного веб-сайту Укрпошта , вказане відправлення не було вручене під час доставки, яке надійшло до Голосіївського районного суду міста Києва лише 06 квітня 2021 року. Тому вважає, що в матеріалах справи відсутні докази про належне повідомлення позивачки про судові засідання, які були призначені на 25 лютого 2021 року та 06 квітня 2021 року. У зв`язку з чим відсутній факт повторної неявки позивачки, як обов`язкової обставини залишення позову без розгляду з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Також вказує, що з моменту звернення позивачки до суду з указаним позовом, судом направлялися повістки про виклик у судові засідання представникам позивачки, однак про призначені судові засідання на 25 лютого 2021 року та 06 квітня 2021 року повідомлення представникам позивачки судом першої інстанції не направлялись, що свідчить про їх необізнаність про час та дату судових засідань.

У відзиві на апеляційну скаргу представник публічного акціонерного товариства Українська Залізниця - адвокат Гаркавенко І.Г. зазначає, що ухвала суду є законної та обґрунтованою. Вказує, що він був присутній в судовому засіданні 06 квітня 2021 року, на якому заявляв клопотання про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду, у зв`язку із повторною неявкою її та її представника, а твердження заявника про відсутність всіх учасників справи в судовому засідання 06 квітня 2021 року не відповідає дійсності. Вказує, що суд першої інстанції встановивши, що належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання, призначене на 06 квітня 2020 року, дійшов правильного висновку про залишення позову без розгляду на підставі ч.5 ст.223 та п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, оскільки зазначені положення підлягають застосуванню під час проведення розгляду справи по суті у судовому засіданні. Зазначає, що справа розглядається з 18 жовтня 2017 року і під час її розгляду була значна кількість судових засідань, про які були обізнані позивачка та її представник. Вважає, що посилання представника позивачки про те, що на його адресу не надходили судові повістки про розгляд справи 25 лютого 2021 року та 06 квітня 2021 року, не можуть прийматися судом до уваги, оскільки спростовуються тим, що ЦПК України не передбачено обов`язок суду надсилати судові повістки та викликати в судове засідання представників позивача. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін.

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направили.

Згідно з ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, врахувавши доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з положеннями ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак суд першої інстанції належним чином вимог закону не виконав, прийняв судове рішення без дотримання норм процесуального права.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що будучи належним чином повідомлена про судові засідання, призначені на 25 лютого 2021 року та 06 квітня 2021 року, позивачка не з`явилася та явку свого представника не забезпечила. Про причини неявки суд не повідомила. З будь-якими клопотаннями, зокрема, про відкладення судового засідання 25 лютого 2021 року та 06 квітня 2021 року, у зв`язку з неможливістю прибуття з поважних причини, або про можливість розгляду справи без його участі, позивачка до суду не зверталась.

Однак з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з таких підстав.

Установлено, що ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 11 вересня 2017 року відкрито провадження у даній справі та призначено судове засідання на 18 жовтня 2017 року об 11 год 00 хв. (а.с. 40-41, т.1).

В подальшому розгляд справи неодноразово відкладався.

03 липня 2018 року згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями здійснено повторний авторозподіл даної справи та визначено головуючим у справі суддю Чередніченко Н.А. (а.с.70-71, т.6).

З матеріалів справи вбачається, що 04 липня 2018 року судом першої інстанції було призначено підготовче судове засідання на 24 вересня 2018 року об 14 год 00 хв., що відповідає положенням пп.9 п.1 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України (в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року), згідно з яким справи у судах першої інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У подальшому судом першої інстанції підготовче судове засідання неодноразово відкладалось та у зв`язку із призначенням судом у справі земельно-технічної експертизи, ухвалами Голосіївського районного суду міста Києва від 05 травня 2019 року, від 22 травня 2019 року, від 05 липня 2019 року, від 20 серпня 2019 року, від 11 грудня 2019 року та від 18 січня 2021 року, провадження у даній цивільній справі неодноразово поновлювалось та зупинялось (а.с.59-60, 97-99, 126-127, 168-170, 225-227, т.7; а.с.11-12, т.8)

18 січня 2021 року ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва було поновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 25 лютого 2021 року о 14 год 00 хв., яке не відбулось, у зв`язку з неявкою учасників справи. Наступне судове засідання було призначено на 06 квітня 2021 року о 14 год 00 хв. (а.с.11-12, 13- 26, 44, 45-59, т.8).

06 квітня 2021 року суд першої інстанції у підготовчому судовому засіданні залишив позов ОСОБА_1 без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Матеріали справи не містять доказів того, що станом на 06 квітня 2021 року суд першої інстанції постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті відповідно до п.3 ч.2 ст.200 ЦПК України, якою передбачено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Тобто, ухвала суду першої інстанції від 06 квітня 2021 року про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України була постановлена у підготовчому судовому засіданні.

Статтею 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Положеннями ст.189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи (ч.1 ст.197 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

Згідно з ч.ч.1 та 2 ст. 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

За змістом п.3 ч. 1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналіз змісту п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України свідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з`явився саме в судове засідання, а не в підготовче засідання.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 759/15271/17 (провадження № 61-14373св19), від 11 березня 2020 року у справі № 761/8849/190 (провадження № 61-21428 св19), від 01 вересня 2021 року у справі № 757/54510/17 (провадження №61-2858св21), від 22 вересня 2021 року у справі №309/2700/19 (провадження № 61-9753св21).

Відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Однак суд першої інстанції наведених вище обставин справи, вимог закону та правових висновків Верховного Суду не врахував, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України у підготовчому судовому засіданні.

Відповідно до положень ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, тому вона підлягає скасуванню на підставі ст.379 ЦПК України, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мишка Олександра Васильовича задовольнити.

Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 06 квітня 2021 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. У випадку проголошення лише вступної і резолютивної частини, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Головуючий

Судді: